Коли стих грім…

0b5e77e1fe49b2f10e40b5c4b6aeafa9_XL                                                  UPA-Zaslugy1

Історія України – трагічна історія. Прекрасна українська земля щедро полита кров’ю відважних одчайдушних і відданих синів її, що життя поклали, боронячи від різноманітних ворогів та окупантів. І найчорніші рядки вписано під час боротьби з комуністичною Росією, яка загарбала Україну, знищивши масу населення, виморила штучним голодом та депортувавши частину в Сибір. Натомість, звезла сюди ешелонами свій безродній набрід. І там, де їх заселили, нині знову йде тяжка, виснажлива війна, а частина української землі під прямою російською окупацією.
На смерть протистояли комуністичній окупації воїни УПА, створеної в 1942 році. Довгий час правду про діяльність цієї організації ховали за сімома замками і всіляко перекручували її роль в боротьбі і проти фашистських завойовників і, головне, проти комуністично-російських окупантів. Але правди не сховаєш і, рано чи пізно, вона стає відомою. От і зараз настав час, коли ця правда постала перед українцями і вони, нарешті, мають змогу віддати належну шану відважним українським патріотам. Одною з найяскравіших особистостей тієї боротьби є Михайло Дуда з псевдо – Громенко. Уродженець Львівської області, він став спочатку членом ОУН в 1937 році, в 1939 направлений до Німеччини на диверсійну підготовку. Там, в 1941 році, вступив до батальйону «Роланд». В УПА з 1943. В 1944 році організує бойові загони УПА в Бещадах і Перемишльському передгір’ї. Восени того ж року відділи УПА розформовуються і повторно формуються в 1945, коли починаються примусові виселення українців до СРСР. З того ж моменту Громенко командир сотні «Ударники-2». Загони УПА воювали не тільки проти російських комуністів, але й проти польських та чеських. Тому в 1947 році Москва, Чехія та Польща укладають пакт трьох – трикутник смерті, для повного знищення УПА.
Найславнішою сторінкою в боротьбі Михайла Дуди, є рейд на Захід 1947 року. 25 травня, як і решта командирів, він отримує листа від Проводу УПА, в якому вказано: « «Тепер жде Вас тяжке завдання, яке мусите виконати з честю. Відходити туди, куди велить наказ! ...Іти до вільного світу і роз'яснювати про боротьбу УПА і злочини комуни.» Про цю дорогу Дуда написав автобіографчний роман «Великий рейд». Його сотня єдиною прибула в Західну Німеччину, як бойова одиниця. З усієї сотні дійшло 60 бійців.
Там, з-за кордону, УПА продовжує свою діяльність і зокрема, Михайло Дуда «Громенко». Та КГБісти доклали чимало зусиль, щоб знищити цю діяльність і тому впроваджували своїх агентів у Провід УПА. Можливо, тому, Громенко полетів на зустріч з Романом Шухевичем «Чупринкою» 31 травня 1950 року, в той час, як Шухевич загинув ще 5 березня 1950.
І от, цього дня, 31 травня 1950 група з чотирьох чоловік на чолі з Громенком, була скинута на парашутах над територією УРСР. А саме - в селі Танява Івано-Франківської області. Та пілот скинув парашутистів далеко від умовного місця і під час приземлення Дуда зламав ногу. Висадились вони неподалік села, де саме гуляли весілля, і люди помітили спуск парашутистів та побігли дивитися. Група опинилася в критичній ситуації, бо були розконспіровані та ще й з тяжким пораненим. Але й серед невідомих людей вони знайшли підтримку, які більше місяця переховували їх від погоні МВД, постачали харчі та ліки. Та це не могло продовжуватися нескінченно. Врешті кур’єри опинилися в повному оточенні. Відбивались до останнього набою. Командир Михайло Дуда «Громенко» покінчив з життям, як і два його побратими. Ще один, «Крутий», потрапив в полон.
За бойові заслуги Громенка відзначено найвищою нагородою в УПА – орденом Золотим Хрестом 1 класу. Про нього знято фільм «Залізний рейд».
Остаточно УПА припинила свою діяльність в 1953 році, хоча деякі дані КГБ свідчать про пізніші випадки. Але більше підтверджень тому немає. Грім відгримів і почалася повна русифікація і комунізація України на довгі-довгі десятки років…

 

Коментарі

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *