Токмак — на честь Василя Вишиваного названо найдовшу вулицю Європи

king-of-ukraine-1
 

Найдовша у Європі 15-кілометрова вулиця в місті Токмак буде носити ім'я Василя Вишиваного — полковник Легіону Січових Стрільців, ерц-герцоґ Австрійський Вільгельм фон Габсбурґ, якого з 12 років готували до корони майбутнього Короля України — саме таке королівство в ході реформи Франца Фердинанда планувала утворити Австро-Угорщина.
 

Велика честь жити на вулиці з такою назвою!
Гідна назва найдовшої європейської вулиці, не якесь там з Володáрського на Волóдарського!
Щоправда, якби ж ще й вулицю до ладу привести...

 

ДОВІДКА:
100 років тому, Россійська Імперія дізналась, що австрійський ерцґерцог Франц Фердинанд працює над концепцією створення об’єднаної Європи в форматі “Сполучені Штати Європи”, згідно якого майбутня Європа мала стати унією з суверенних держав та королівств. І в майбутній європейській унії під проводом австрійської корони мала з’явитись нова держава — Королівство Україна
…Австро-Угорська Імперія переживала кризу, і навіть дуалістична система влади вже не рятувала, а радше, дедалі сильніше ускладнювала критичне становище в імперії. Посилились національно-визвольні рухи чисельних націй, які складали Австро-Угорщину.
Необхідно було розробити дієву реформу відновлення імперії.
І саме ерцґерцог Франц Фердинанд розробив сміливу концепцію.
Концепція Сполучених Штатів Європи!
За задумом, Австро-Угорщина хотіла створити ряд незалежних королівств з частин своєї імперії. Планувалось відновити незалежність Польщі (більша частина якої була окупована Росією).
Також планувалось з Галіції, Лодимерії та Буковини створити незалежне Королівство Україна, яким мав керувати Вільгельм фон Габсбурґ (майбутній полковник Легіону Січових Стрільців Василь Вишиваний).
В подальшому планувалось приєднати іншу частину України, яка була під московською окупацією.
Це дуже не сподобалось Російській Імперії.
Відтак, Россійська Імперія почала діяти на випередження.
102 роки тому руками сербського терориста Гавріли Принципа в Сараєво були вбиті ерцґергог Фердинанд і його дружина.
Це поклало початок Великій Війні 1914 року, більш відомій як Перша Світова війна, в результаті якої загинули десятки мільйонів людей…

 

Книга історика Тімоті Снайдера «Der König der Ukraine»

 

✠ Василь Вишиваний — Король України

 

Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотрінґен
Він міг стати Королем України...
Справжній патріот України, закоханий в Україну і українську мову — Вільгельм фон Габсбурґ називав себе Василь Вишиваний і до смерті вважав себе Українцем...

 

· Дитинство і юнацька закоханість в Україну

Вільгельм фон Габсбурґ народився 10 лютого 1895 року у родинному маєтку австрійських архікнязів Габсбургів-Лотаринзьких на далматинському острівці Лошінь в Адріатичному морі, що знаходився близько міста Пули (Австрійське Примор'я, сучасна Хорватія) в тогочасній австро-угорській провінції Істрія.
Ерцгерцоґ Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотрінґен приходився троюрідним онуком австрійському цісарю Францу Йосифу I.
Батьком Вільгельма фон Габсбурґа був австрійський архікнязь (ерцгерцог) Карл Стефан Австрійський — син Карла Фердинанда Австрійського і Елізабети Франциски Австрійської. Його мати — австрійська архікнягиня Марія Терезія Австрійська-Тосканська.
З одного боку він прямий нащадок київської княгині Ольги і Великих князів Київських з роду Рюриковичів, а з іншого — Гедиміновичів.
Він був наймолодшим із шести дітей ерцгерцога Карла Стефана фон Габсбурґа, який належав до найближчого кола роду, який правив імперією, терени якої розкинулись від Тиролю до Поділля, від Карпат до Адриатики.

Карл Стефан керував розбудовою австрійського флоту. З часом він почав шукати собі іншого шляху для кар’єри. Як спадкоємець габсбурзької власності в західно-галицькому містечку Живці, він наблизився до польської шляхти. "Чим корона польських королів гірша, ніж угорська корона святого Стефана?"

З 12 років Вільгельм Габсбурґ жив у м.Живець у Західній Галичині.
Юного Віллі з дитинства навчали польської мови. Батько вбачав у наймолодшому сині майбутнього польського шляхтича.
Але Віллі дивиться критичним оком на габсбурзько-польське "кохаймося". Чи то підлітковий бунт, чи то якийсь поганий досвід спілкування із самовпевненими аристократами, підштовхнули його до іншого захоплення. Віллі, якому батько підкладав польські книжки, наперекір йому захоплювався українськими героями "Вогнем і мечем". Як пише український історик Василь Руднянський, Вільгельма начебто також заінтригували оповіді польських магнатів про гуцульських опришків — вони з повагою ставилися до їхньої мужності, але з презирством відгукувалися про їхню "дикість".
У 1912 році Вільгельм вирушив до гуцульської Ворохти, щоб пізнати той таємничий народ. Інкогніто юний ерцгерцоґ подорожував Гуцульщиною. Уява підлітка ідеалізувала українців, він захопився ідеєю очолити їх.

《 В Галіції я перший раз почув про Українців, — писав у мемуарах Василь Вишиваний, — Поляки називали їх "Русіни" і висказувалися про них, як про розбишаків, бандитів. Я свято вірив, що Українці, які так недалеко від Живця живуть, це дійсно розбишацьке племя. В 17 році життя довелося мені поїхати в гуцульські гори. Їхав через Львів і Станиславів інкогніто. Вражіння з гуцульських гір мав чудесне… В Ворохті зустрів гуцула-селянина…я замешкав у нього. Їздив скрізь, шукаючи українських розбишаків. Але надармо. Це мене розчарувало. Відтоді я зовсім змінився і до Живця вернув іншим, як виїхав.》

Вільгельма порівнюють із лордом Байроном, який ангажувався у визвольну боротьбу простих, але благородних греків. Віллі потім згадував, що з мандрівки в Горгани повернувся "іншою людиною". Він вивчає українську мову, поглинає книжки про історію українських земель і зустрічається з першими українськими народовцями, які розповідають йому про вимоги української автономії в державі Габсбурґів. Віллі починає вголос говорити про утиски українців польськими панами.

Як стверджує біограф Вільгельма Тімоті Снайдер, українські захоплення молодого князя викликали доброзичливий інтерес австрійського імператора Франца Йосифа. Цісаря турбувала панславістська агітація Росії серед українських підданих. Габсбурзькі чиновники підтримували створення української орієнтації, лояльної до Відня, якою, окрім того, можна було б скористатися проти Росії. Спадкоємець трону Франц Фердинанд мав навіть спеціального радника з українських справ. Також було дано згоду на створення — паралельно до польських стрілецьких загонів — українських парамілітарних організацій «Січ» і «Сокіл». Вільгельм як покровитель лояльних українців досконало пасував до цих планів.

До речі, саме Франц Фердинанд розробляв концепцію реформи Австро-Угорської імперії у союз держав, в якій було б місце і майбутньому Королівству Україна. Ймовірно, саме це було однією з причин вбивства Франца Фердинанда у Сараєво, яке організувала Російська Імперія і Сербія руками боснійських про-сербських націоналістів, що призвело до початку Великої Війни...

 

· Війна великих мрій

Коли вибухнула Велика Війна, яка пізніше увійшла в Історію як І Світова війна, Українці створили Легіон Січових Стрільців, який у боротьбі з росіянами здобув бойовий досвід.
У березні 1915 року Вільгельм фон Габсбурґ закінчив військову академію і став командувачем підрозділу, який переважно складався з Українців. Він вбачав у них "націю майбутнього".

А ще він наказав називати себе українським ім’ям Василь і почав демонстративно носити під мундиром народну вишивану українську сорочку. Так постало прізвисько Василь Вишиваний — поляки до цього ставилися з іронією, але сам Вільгельм вважав це за честь. У свою чергу, австрійські командири, яких вражали демократичні стосунки в підрозділі Вільгельма, згадали про його марксистські уподобання і вигадали інше прізвисько – "Червоний Князь".

Коли імператор Франц Йосиф помер у листопаді 1916 року, Вільгельм з радістю сприйняв те, що трон посів його родич Карл І, старший від нього тільки на вісім років. Новий імператор Карл тактовно не гасив надій Вільгельма — він лише переконував його, що вони збудуться, коли "настане належний час".

У вересні 1917 року Вільгельм фон Габсбурґ від імені цісаря привітав митрополита Андрея Шептицького, звільненого внаслідок революції із російської неволі.
Більшовицька революція породила хаос, яким скористалися борці за самостійність України. У січні 1918 року виникла Українська Народна Республіка, з якою Берлін і Відень почали переговори. Вільгельм допомагає у цих переговорах лідерам УНР, він переконав їх у тому, що голодні внаслідок війни держави підуть на серйозні поступки, щоб тільки отримати поставки українського збіжжя. Так 9 лютого 1918 року було укладено "миру в обмін на хліб". Вільгельм ІІ і Карл І погодилися, щоб до вільної України було приєднано Холмщину, відірвану від польського Конгресового Королівства.

 

Василь Вишиваний в Запорожжі

 

«Україна чарівна! Захід сонця над Великим Лугом казково файний, особливо як піднятись на гору. Знизу Царицин Кут, сьогодні мої Січовики із Запорожцями святкують Трійцю, а я захотів побути на самоті та пішов в гору...
Тепер розумію, чом Запорожці вольні в душі...»

(зі щоденника Василя Вишиваного)

 

· Король Запорожжя

Німеччина швидко повалила Українську Національну Раду та встановила владу своєї маріонетки — гетьмана Павла Скоропадського.
Австрійці, з якими у цій справі не порадилися, — до певної міри за принципом контр демонстрації, — доручили Вільгельмові командувати українським корпусом, який складався із добровольців-самостійників і решток Легіону Січових Стрільців. Корпус був розміщений у районі Запоріжжя — колишнього центру вільного козацтва.

Відтак, навесні 1918 року постає дивне неформальне королівство Василя Вишиваного, який приймає легендарні перемоги і військові паради закоханих у нього солдатів.
А перемоги були!
Не лише Легіон Січових Стрільців міг контролювати ситуацію на півдні України, але й славетні запорожські козаки Запорожського Корпусу полковника Петра Болбочана пройшлись двома переможно-визвольними рейдами теренами України: з Полісся до Харкова, звільнивши Київ від більшовицьких банд, а потім з Харкова на Запорожжя і Крим, повністю звільнивши Кримський півострів від россійських військових формувань — як червоних, так і білих!

Василь Вишиваний на цей момент був комендантом міста Запоріжжя і підтримував Кримську операцію Петра Болбочана з тилу.

Мало хто знає, але Майдан Волі в місті Запоріжжя запропонував так назвати саме Василь Вишиваний.
Пізніше совєтські окупанти встановили там гігантського ідола Дзержинського і перейменували площу на честь головного чєкіста...
16 квітня 1918 року об’єднані війська українців розгромили російського наркома Антонова-Овсієнка і звільнили місто Запоріжжя від більшовиків.
17 квітня вулиці 13-тисячного Запоріжжя (Олександрівська) були переповнені людьми з хоругвами і прапорами. Вони заполонили все навколо Народного дому: площу Пушкіна, Дуньчин сад. Тут відбувся спільний військовий парад і перегляд українських частин. Полковник Петро Болбочан поцілувався з полковником Василем Вишиваним, а Січові Стрільці та запорожські козаки клялися у вічній згоді в боротьбі за Українську державу.
У вітальному слові ерцгерцоґ назвав місце зібрання Майданом Волі. Тоді спільним рішенням визволителів та місцевого населення стало перейменування площі Пушкіна на Майдан Волі. Підписано це рішення було у Народному домі.
Січові Стрільці перебували в Запоріжжі до 8 червня 1918 року. Василь Вишиваний був комендантом гарнізону Запоріжжя, мав дружні зв’язки з місцевими українськими організаціями та із Запорізьким корпусом Центральної Ради, який прибув з Криму після розгрому там Червоної Армії. За цей час вони провели чимало лекцій, вистав, концертів у Народному домі. Вояки організували курси українознавства, налагодили видавництво тижневика «Січ» (першої української газети на Запорожжі). На Хортиці на Трійцю стрільці відслужили панахиду, поставили пам’ятний металевий хрест...

Визволителі України дійсно буквально були закохані у молодого командуючого Січовими Стрільцями Василя Вишиваного.

Відбувається навіть символічна інтронізація — перед лавами "нової козаччини" Василя урочисто одягають у бурку — традиційний козацький плащ — і "коронують" козацькою папахою. Офіцери — гарячі голови з його корпусу — переконують Вільгельма повалити непопулярного, слухняного Німеччині гетьмана Скоропадського та оголосити себе Гетьманом чи Королем України!
Втім, збентежений Вільгельм відмовляється...

Австрійські генерали б’ють на сполох у Відні, що Вільгельмова Запорожська Січ стає збірним пунктом "усіх бунтівних елементів". Німеччина також вимагає приборкання "експериментів Вільгельма". Врешті імператор Карл І ухвалив покінчити із цією забавою у власну державу. У травні 1918 року Український Корпус отримав наказ зайняти нові позиції на півночі, а самому Вільгельмові залишили невеликий загін у тисячу вояків. У червні 1918 року його відкликали до Відня.
Некоронований Король України опинився поза грою...

 


 

· Громадянин Габсбурґ

Після втрати Україною своєї Першої Незалежності, Василь Вишиваний повернувся у Відень. Він мріяв про створення європейського Королівства Україна.
То були нездійсненні мрії.
Серед української діаспори Вільгельм-Василь вже не відігравав такої ролі, як за часів Австро-Угорщини. Бракувало людей, які б симпатизували монархічному ладові майбутньої України.

У 1920-х роках Віллі переселився до Іспанії.
Пізніше Вільгельм перебрався в Париж. Паризька преса повідомляє про його гетеро- і гомосексуальні романи й скандали.

Втім, окрім розваг у Парижі та Мадриді, Вільгельм фон Габсбурґ не забував, що він Василь Вишиваний — завжди користувався українським ім'ям, постійно підтримував стосунки з українською діаспорою, залишками Запорожського Корпусу, які осіли в Парижі, з українськими націоналістами і політичними діячами. Вільгельм далі жив під своїм українським іменем і говорив українською мовою до друзів у французькому екзилі. Його володіння письмовою українською за час вигнання навіть покращилося.

Вільгельм їздив до Лондона і робив все, що було в його силах, для дипломатичного визнання України, порятунку України від совєтської окупації, вирішення українсько-польского питання (через яке батько Вільгельма розірвав з ним усі стосунки, бо прагнув стати королем Польщі), також Василь Вишиваний глибоко переживав жахливий Голодомор 1933 року і збирав кошти для допомоги...

1933 року, вражений чутками про Голодомор в Україні, Вільгельм постановив повернутися в українську політику. Втім, всі ці спроби були невдалими...

Під час Другої Світової війни війни Вільгельм фон Габсбурґ, як і всі Габсбурґи, рішуче відмовився від співпраці з нацистами і знаходився під наглядом Гестапо.

Після війни Вільгельмові сподобалася співпраця з французькою розвідкою, він виконував шпигунські місії в окупованому совєтами Будапешті. Він був певен, що позаяк проживає у британському секторі окупованого Відня, йому ніщо не загрожує, проте глибоко помилявся...
Сталінська розвідка СМЕРШ вела таємне стеження за ним. Чекісти викрали ерцгерцоґа 26 серпня 1947 року і доставили у Лук'янівську в'язницю НКВС в Києві.
До серпня 1948 року австрійського ерцгерцоґа Вільгельма фон Габсбурґа катували чекісти...
12 травня 1948 року Вільгельма засудили на 25 років в’язниці за шпигунство на користь британської та французької розвідок.
18 серпня 1948 року Вільгельм фон Габсбурґ (Василь Вишиваний) помер у тюремній лікарні начебто від туберкульозу.
Місце поховання князя невідоме...
Не збереглося навіть відомостей про місце його захоронення — ймовірно, його поховали десь біля огорожі Лук'янівського цвинтаря Києва без будь-яких позначень місцезнаходження тіла.

До кінця життя Василь Вишиваний вважав себе Українцем...

 

Постер «Король України»:
© Дмитро Дзюба (Dmytro Dzyuba)

✽ ❃ ✽

 

II► «(Не)знані. Wilhelm Habsburg — Василь Вишиваний»

 

 

Відкрите листування Карла Габсбурга із Василем Вишиваним

«З жалем читаю в різних часописах усякі вістки про архікнязя Вільгельма. Вважаю своїм обов’язком заспокоїти публічну опінію запевненням, що архікнязь Вільгельм, після розпаду Австрії, зовсім не повертався до родинного дому, і що всякі зв’язки між родинним домом і ним зірвані. Його поведінки не похвалюю ні я, ні рідня. Обидва мої старші сини служать у польській армії. Один із них був ранений у битві під Радеховим. Вкінці заявляю, що ні один член нашої родини не солідаризується з поведінкою архікнязя Вільгельма.»
Karl Stephan von Österreich (Карл Стефан Габсбурґ)

 

«Мій батько заявляє прилюдно, що він і вся родина не погоджуються з моїм поступуванням і не похваляють його. Це може відноситися тільки до моєї національно-політичної діяльності, бо в моїм приватнім і родиннім житті я не зробив нічого такого, на що моя родина могла б публічно реагувати. Щодо моєї національно-політичної діяльності, то маю честь прилюдно заявити:
По-перше, я повнолітній на основі українського громадянського закону, який я для себе визнаю; я також повнолітній по родинному законові, який мене не зобов’язує, але, може, зобов’язує мого батька. З уваги на це не признаю над собою жодної опіки і поступаю так, як уважаю за відповідне.
По-друге, стверджую, що я не похвалюю всієї політики, яку супроти українського народу вела моя родина з постійною кривдою для того ж народу на протязі століть. І тому це був один із мотивів, який спонукав мене піти на службу до українського народу і української республіки, та цю службу я виконаю вірно до кінця, — все одно, на якім становищі поставить мене українська легальна влада і без огляду на те, чи це подобається моєму батькові й родині, чи ні.
На всяк випадок, прилюдно зачеплений, мушу прилюдно висловити моє здивування, що мій батько піддався до цієї міри впливам поляків, роль яких не належить до благородних ані у відношенні до народів, які шукають свободи, ані у відношенні до тих, яким вони вічно на колінах присягали вірність.»
Відень, дня 10 лютого 1921 р.
Василь Вишиваний

 

Габсбург, який став Василем Вишиваним

 

Токмак Василя Вишиваного

 


 

P.S.:

Реакція коллабораціоністів в місті Токмак

 

Сайт міської адміністрації Токмака відреагував на повторне перейменування вулиць цілком очікувано.
Адже влада в місті Токмак все ще належить ґауляйтеру клана Пшонки, виходцю з Новошахтінска (РФ) Іґорю Котєлєвскому.
Під заголовком «"Подарунок" з області, або як токмацькі вулиці перейменували вдруге» маніпулятивно подається інформація щодо вимоги центральної влади позбавитись від коллабораціоністських хитрощів з "перейменуванням" вулиць, коли назви лишались старими, совєтськими, але "вносілся новый смысл"! Так, колишню вулицю Володарського залишили з цією ж назвою, лише перенесли наголос, мотивуючи ти, що це на честь "володаря". Якого "володаря"?
Коллабораціоністська влада міста Токмак вельми незадоволена тим, що довелось назвати іменем Василя Вишиваного найдовшу вулицю міста.
Цитата:
"Якщо з чотирма вулицями більш-менш зрозуміло, то з Василем Вишиваним – далеко не всім.
Отже, якщо вірити інтернет-джерелам, Василь Вишиваний – це псевдонім Вільгельма Габсбурга, який походив із відомого австрійського імператорського роду Габсбургів. Це український військовий діяч, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім'ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Дуже тісно повязаний з Прикарпаттям – як своїми помислами, так й життєвим шляхом."

 

Як бачимо, пророссійський окупаційний пшонний ґауляйтер міста Токмак зі своїми приспішниками вкотре вводить в оману.
Жодного слова про те, що Василь Вишиваний тісно пов'язаний з Запорожжям, звільнив місто Запорожжя від більшовиків та махновців, був комендантом міста, прикривав з тилу Кримьску визвольну операцію Петра Болбочана...
Натомість, коллабораціоністи підкреслюють: "тісно повязаний з Прикарпаттям", ніби до Запорожжя Василь Вишиваний і не має жодного стосунку! (так спішили, що навіть апостроф пропустили). І ця недолуга апеляція "якщо вірити інтернет-джерелам" — а що, підручники з Історії відкривати не намагались? Хоча, це риторичне питання... Ну які українофоби та любителі "русскоґо міра" будуть вивчати Історію України?
Отже, замість того, щоб розповісти мешканцям міста за легендарного Василя Вишиваного, окупаційний россійсько-фашистський кримінальний режим міської влади продовжує грати на руку Кремлю.
Хочеться вірити, що зрештою понесуть справедливе покарання всі россійсько-фашистські коллабораціоністи та кримінальні окупанти, які вже декілька років поспіль безмежно володарюють в місті Токмак і на Запорожжі...
 

Десовєтізація "по-пшонному" в місті Токмак

До речі, варто звернути увагу на "непомічені" і не десовєтізовані вулиці в місті Токмак. (Вибачте за великий перелік).
 

Ганебно залишилась "уліца 9 января в чєсть январьскоґо восстанія"! (Можна рекомендувати назвати на честь Січових Стрільців чи Запорожського корпусу Петра Болбочана).
Поруч "уліца 14 сєнтября" — це дата "расстрєла рабочіх токмакского завода Красный Прогрєсс", які вийшли за совєтскую власть, як в наші дні виходили "рабочіє дамбасса".
"Уліца 9-є Мая"... Весь Світ 8 травня вшановує жертв Другої Світової війни, а "дєвята-мая" це совєтський "дєнь Пабєдабєсія".
"Уліца 8-є Марта"... А інакше вшанувати жінок ніяк? Берегиня, Мамо, Бабуся — це не вписується в "скрєпы"? Тільки "дєнь 8 марта"? Ну хоч "уліцу Клары Цеткін" прибрали.
"Уліца Карла Маркса", Карл!
"Уліца Карла Лібкнєхта" (колишня Гофманштрассе).
"Уліца Энґєльса"...
"Уліца Олєґа Кошевоґо"... Вигаданий персонаж сталінсько-пропагандистської "Молодой Ґвардії" від пісатєля-пропагандиста Фадєєва.
"Уліца Зоі Косьмодємьянской"... Диверсантка Красной Армії, підпалювала хати в дєрєвнях, за що селяни спіймали її та віддали нацистам.
"Уліца Ватутіна" — член компартії РСФСР, учасник встановлення совєтської влади в районі міст Луганськ і Старобільськ.
Дякувати, хоч не було в місті вулиці Ворошилова — луганського слюсаря, прототипа сучасного Захарченка, який особисто влаштував каральну операцію в місті Великий Токмак і влаштував розстріл близько 300 мешканців міста в центральному сквері, де й закопані тіла в чисельних ямах, поверх яких встановлені "памятнік погібшим освободітєлям" та стелла "воінам-інтернационалістам-афганцам". Хоча, може Ворошилов підпорядковувався і виконував накази Ватутіна?
"Уліца Алєксандра Матросова"... Яке відношення до міста має Мухамєд'янов Шакір'ян Юнусовіч, він же Алєксандр Матросов? Дизертир, штрафбат, згідно совєтської пропаганди "закрыл грудью нємєцкую амбразуру", Ґєрой Совєтскоґо Союза. Може, краще, вулиця Фінська, бо вже склалось, що тоой район називаютть Фінський (через забудову фінськими будинками).
"Уліца Ґастелло" — міфічний льотчік, ще один продукт совєтської пропаганди.
"Уліца Лєванєвскоґо" — льотчік, Ґєрой Совєтскоґо Союза, продукт совєтської пропаганди, яке відношення до міста і України взагалі?
"Уліца Чкалова" — льотчік, Ґєрой Совєтскоґо Союза, продукт совєтської пропаганди, яке відношення до міста і України взагалі?
"Уліца Сєрёґіна" — космонавт, що загинув з Ґаґаріним, яке відношення має до міста?
"Уліца Ґаґаріна"...
"Уліца Ґрішунова" — россіянин Єґор Ґрішунов, Ґєрой Совєтскоґо Союза, загинув під Мелітополем. Ну, в музеї увічнити ім'я, ну на стелі "Книга Пам'яті" біля "танка" чи в іншому тотемному для пшонного пророссійського контингента місці — "мєморіала на Чапаєвкє". Вулицю назвати нормальною назвою, щоб діти не питали, що то за Гриша.
"Уліца Вєрєтєннікова" — россіянин, Ґєрой Совєтскоґо Союза, загинув під селом Хрещатик на Черкащині. Яке відношення має до міста?
"Уліца Красная" стала вулицею Червоною...
"Пєрєулок Пєрвомайскій"!
Також щось варто вирішувати з "ісконно русскімі імєнамі культурных дєятєлєй": Пушкін, Лєв Толстой, Нєкрасов, чорносотєнєц та антисеміт Достоєвскій, Маяковскій, Максім Ґорькій, Ломоносов, Мєндєлєєв, Ціолковскій...
Бо у нас в місті іменем Олександра Довженка названо провулок на околиці, а мєндєлєєви-достоєвскіє аж рясніють!
 

Зовсім в місті не пам'ятають про славетних виходців з Токмака:
Єфименко Петро Савич — історик та етнограф. Петро Єфименко опублікував статтю, повернувши таким чином з небуття останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.
Денисенко Василь Семенович — історик та етнограф, належав до наукової школи Михайла Грушевського.
Чечет Григорій Герасимович — один з перших вітчизняних авіаконструкторів, винахідник-самоучка, винахідник вітчизняного літака з двигуном внутрішнього згорання.
Сардак Григорій — український хірург, піонер судинної хірургії.
Ковтуненко Іван Наумович — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу.
Барон Лью Ґрейд — Lew Grade (Лев Виноградський) — батько британського телебачення, єдиний виходець з Токмака, що отримав з рук Королеви Британії Єлизавети ІІ звання Сера Великої Британії! Імпрессаріо, медіямагнат, засновник і правовласник телеканалів, телешоу, продюссер "Маппет-шоу", "The Beatles" та Майкла Джексона, все ще є правовласником частини їх композицій. Помер в 1998 році.
 

Варто було б вшанувати і визволителів Запорожського краю часів Визвольних Змагань.
Кримська операція 1918 починалась безпосередньо на Запорожжі, під прикриттям Василя Вишиваного. Петро Болбочан та його Запорізький корпус звільнили від більшовиків та білих не лише більшу частину Запорожського краю, але звідси почали свій легендарний Кримський похід!
 

Ну хоч зачухану "уліцу островскоґо" назвали іменем Марка Безручка... Генерал УНР Марко Безручко врятував Варшаву, Польщу і Європу від "красного тєррора" Красной Армії в 1920 році... Певно, пристойної вулиці в місті не знайшлось, назвали вуличку подалі, в нетрях... Та й то, якби не тиск зверху від центральної української влади...
Ось така "пшонна дєкоммуннізация" пройшла в Токмаку.
 

2 коментарі до “Токмак — на честь Василя Вишиваного названо найдовшу вулицю Європи

  1. Сповіщення: 68 роковини смерті Василя Вишиваного – Порохівниця

  2. Сповіщення: 100 років минуло, час перемагати! – Порохівниця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *