Звичайний польський шовінізм

lyahy-1

У Польщі триває масова ліквідація українських місць пам'яті.

Вже маємо реакцію “братів”-ляхів на “найправдивiше кіно про Rzeź wołyńsku на Кресах” «Wołyń» — після вересневих показів цього українофобного кривавого польського шовіністичного "кіно" розпочалась чергова хвиля вандалізму проти пам'ятників на могилах Українців, котрі поховані на українських етнічних теренах, окупованих Польщею. (Серія фото в публікації).
Також були вже й напади польських шовіністів на Українців в Польщі.
Українофобна польська держава, політики й самі Поляки роблять вигляд, що нічого не відбувається.
Ляхи такі ж виродки, як і кацапи!

Зверніть увагу на титульну світлину до цієї публікації.
Це перші тривожні дзвоники й наслідки від "кіно" «Wołyń», та перші шкварки.
Для польских "братів" вже й Президент України Порошенко "кривавий бандеровєц", а позаду майорить "флаґ навароссіі"!
До речі, цей лисий лях чи не Войцех Смажовський — "режиссер" кіно-лайна «Wołyń»? Дещо схожа мармиза. Чи це "соупадєніє"?

Благодійна ініціатива «Героїка», котра займається доглядом за могилами Захисників України часів Визвольних Змагань та ОУН \ УПА, на facebook-сторінці публікує зафіксовані факти вандалізму з боку польських шовіністів.

9 жовтня 2016 року голова Об'єднання українців Польщі Piotr Tyma повідомив, що українською меншиною виявлено зруйнований пам'ятник воякам УПА на цвинтарі села Верхрата Любачівського повіту у Підкарпатському воєводстві (українське Надсяння).
Акції зі знищення українських місць пам'яті набули в Польщі характеру масової ліквідації українського історико-культурного спадку. Проте, Поляки і польські можновладці твердять, що це "поодинокі хуліганські витівки невідомих".

На спростування цієї тези подаємо список українських пам'ятників і пам'ятних знаків, що зазнали актів вандалізму і руйнувань лише протягом останніх 3 років (2014—2016 рр.):
— 2014:
1) 20-27 квітня 2014 — на греко-католицькому цвинтарі в Молодичі Ярославського повіту Підкарпатського воєводства сплюндровано пам’ятник українській громаді села.
2) березень-травень 2014 — сплюндровано символічну могилу вояків УПА у Грушовичах Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.
3) березень-травень 2014 — повторний акт вандалізму у Грушовичах.
4) 1 червня 2015 — втретє сплюндровано символічну могилу вояків УПА у Грушовичах.
5) 2 липня 2015 — у селі Вербиця Томашівського повіту Люблінського воєводства пошкоджено пам’ятний знак на увічнення українських жертв комуністичних репресій, нанесені написи ксенофобського змісту.
— літо 2015:
6) сплюндровано пам’ятний знак воякам УПА на горі Монастир біля Верхрати Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
7) сплюндровано пам’ятний знак воякам УПА у с. Молодичі Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.
8) пошкоджено пам’ятний знак загиблим українцям у с. Радружі Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
9) сплюндровано пам’ятний знак воякам УПА у с. Білосток Грубешівського повіту Люблінського воєводства.
10) пошкоджено пам’ятник на символічній могилі вояків УПА у Грушовичах Підкарпатського воєводства.
11) 2 липня 2015 — частково знищено український пам’ятник жертвам комуністичних репресій на горі Монастир біля с. Радруж Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
12) 5 березня 2016 — знищено частину пам’ятника українській громаді села у Молодичі Ярославського повіту Підкарпатського воєводства.
13) 15 травня 2016 — здійснено наругу над могилами українського військового кладовища в Пикуличах біля Перемишля. На один з надгробків прикріплено таблицю з текстом образливого змісту.
14) 9 жовтня 2016 — знищено пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Підкарпатського воєводства.
Як бачимо — перелік чималий, і це при тому, що українських пам'ятників у Польщі лишилось зовсім небагато.

У світлі презентації українофобської стрічки «Wołyń» варто чекати на нові акти вандалізму. Наша думка: має бути чітка позиція МЗС України - винних покарати, могили та пам'ятники відновити коштом польського уряду.
 

lyahy-2

lyahy-3

lyahy-4

lyahy-5

lyahy-6

lyahy-7

lyahy-8

lyahy-9

lyahy-10

lyahy-11

lyahy-12

lyahy-13
 

Невивчені уроки Історії

Схоже, Польща не зробила висновків з уроків Історії — справжніх, а не вигаданих комуністичним режимом ПНР і Кремлем.
Схоже, Польща забула як Українці врятували Польщу від орди більшовиків в 1920 році (оборона Замостя, "Чудо на Віслі"); як Юзеф Пілсудський зрадив угоди з УНР, БНР та Литвою і підписав сепаратну угоду з Совєтською Россією, після чого Польща окупувала терени Української Народної Республіки, Білоруської Народної Республіки і Литви, отримавши свої "сходні креси"; як поляки раділи "Львув наш!"; як Польща почала жорстоко полонізувати на окупованих територіях Литовців, Білорусів і Українців з 1921 року; як Поляки в 1939 році замість оборони своєї країни від нацистсько-совєтської окупації потікали, поховалися і тишком-нишком почали здавати нацистам Євреїв та вирізати українські села — так, починаючи з 1939 року... І коли СССР вже почали наступ на Третій Райх, то замість звільнення Польщі від військ Вермахту, Армія Крайова в глибокому тилу долучилась до каральних акцій проти Українців на українських етнічних теренах разом з "Батальйонамі Хлопськємі" та "Армією Народовою" — це польска міліція озброювала польских селян-шовіністів і вирізались сотні українських сел на Підляшші, Берестейщині, Холмщині, Волині, Надсянні, Лемківщині... А Українці мовчки потерпали і Світ не помічав цього геноциду та етнічної чистки, позаяк Друга Світова в розпалі була. І лише в 1943 році деякі загони УПА на Волині не витримали і зрештою відповіли тим же... Але кількість жертв була в десятки разів менше, аніж від рук ляхів. І до того ж, Провід ОУН УПА, зокрема Степан Бандера, засудили дії окремих загонів УПА проти цивільного населення.

Попри все, попри війну РФ (Россії Фашистської) проти України, в якій Україна є фактично щитом для Європи в цілому й Польщі зокрема, знову закриваючи собою Польщу від московської орди — в самій Польщі замріялись про повернення "сходних кресів"! Не без участі кремлівських мільярдів, звісно.
Тому на третій рік війни в спину Україні вдарила Польща — знову, як в 1918, 1921, 1940...
І допоки Україна закриває собою Європу й цю ж саму Польщу, польський Сейм приймає закон про "геноцид", називає Українців вбивцями, "різунами", "бандитами", "нацистами", "фашистами". Зате ніхто не згадає, що саме ляхи з 1939 року почали дійсно справжній геноцид проти Українців.
І допоки Україна закриває собою Європу й цю ж саму Польщу, польські нацисти й шовіністи руйнують українські пам'ятники, в тому числі й тим, хто захищав цю Польщу в 1920 від більшовиків (так, серед героїв УПА є багато вояків УНР, які боронили Замостя під проводом Марка Безручка, воювали пліч-о-пліч з поляками проти Совєтів в 1920-х).
Історія, схоже, повторюється.
Під час війни РФ (Россії Фашистської) проти України, на окупованих Польщею етнічних теренах України відбувається затирання слідів перебування Українців на своїх етнографічних землях. Робиться це у варварський, але дуже зручний для польського уряду спосіб: українські святині нищать "невідомі". Кожного разу невідомим вдається залишатись безкарними, хоча свої акції варвари ретельно фільмують, не приховують своїх мармиз, на українофобні акції виходять під прапорами так званих "кресових" ультраправих шовіністичних організацій (мрія повернути так звані "Сходні Креси"), та навіть позують з "флаґом навароссіі" (за що сайти "новороссії" та РФ /Россії Фашистської/ оперативно публікують фоторепортажі про кожен акт вандалізму).
Проте, ні офіційна влада Польщі, ні польські правоохоронці, ні польське суспільство ну зовсім не знають, що ж це за "невідомі". Якщо ці люди досі на волі — як це пояснити?
Польська державна влада не бачать у цих діях нічого протизаконного? Чи поділяє позицію Кремля?

Підлість та брехливість ляхів

Згадалась історія вшанування жертв села Павлокоми.
Трагедія села Павлокоми — лиш один з яскравих прикладів звірств польської "Армії Крайової". 365 Українців (за іншими даними до 500) були по-звірячому вбиті, включно з дітьми. Павлокоми — одне з тисяч українських сел так званого Закерзоння, яке потрапило під етнічну чистку, влаштовану ляхами. Близько 1000 вбитих в Сагрині, від 300 до 2000 вбитих в Малих Куровичах (дані теж різняться), до 200 вбитих Українців в кожному з сел: Верховина, Березка, Гораєць, Малковичі, Пискоровичі...
Та повернімось до Павлоком.
До 1989 року, допоки існувала комуністична Польська Народна Республіка, правда про різню у Павлокомі замовчувалася. Лише восени 1989-го група колишніх мешканців села Павлокоми звернулася до адміністративних органів Польщі з проханням про надання дозволу на побудову пам'ятника на могилах із написом: «Вічна пам'ять 365 жертвам, які трагічно загинули 1–3 березня 1945 року» й таким текстом українською і польською мовами:
«Хай ця невинно пролита кров буде гарантією того, що ніколи не повториться трагедія між українцями й поляками. Відпусти нам наші вини, як і ми відпускаємо нашим винуватцям.»
Хоча комітет з побудови пам'ятника отримав формальні дозволи від воєводської й ґмінної влади, але місцеві мешканці виступили проти такої ініціативи, тому кілька років питання про побудову не розглядалося.
В 1995 році Польща нарешті визнала факт злочину в Павлокомах і дозволила встановити пам’ятний знак.
Втім, місцеве польське населення (а Українців там немає з 1947 року) одразу знищили братські могили й зруйнували меморіальний дерев’яний хрест.
Питання відновлення меморіалу в Павлокомі піднімалось з 1998, проте Польща всіляко затягувала питання, ув'язуючи його з відповідними рішеннями на території України, зокрема, відкриттям цвинтаря "орлят" (польські окупанти 1918 року) на Личаківському цвинтарі у Львові.
В 2005 польська влада погодилась відновити меморіал, але за умови, що буде два хрести — Українцям і Полякам, котрі загинули в селі Павлокоми. Гарна ідея для примирення, погодьтесь.
За початковим задумом пам'ятний знак загиблим українцям мав бути у вигляді жіночої фігури з дитиною на руках, але ляхи з такою трактовкою не погодилися. Незважаючи на документальні підтвердження та признання польської сторони в тому, що масові вбивства павлокомських Українців вчинили члени "Армії Крайової" та польської самооборони, "Рада охорони пам'яті боротьби та мучеництва РП" не дала згоди на розміщення цієї інформації.
В кінцевому результаті поставлено кам'яний хрест, на якому викарбувано напис:
«Вічная пам'ять 366 жертвам, трагічно загиблим 1–3 березня 1945 року в селі Павлокома»
Тобто на пам'ятнику не вказано: ні хто саме загинув, ні від чиїх рук, ні що причиною "трагічної загибелі" було вбивство, ні навіть те, що замордовані були мешканцями Павлокоми.
Натомість, на розташованому поруч польському хресті напис такий:
«Пам'яті поляків, мешканців села Павлокома, які у 1939—1945 роках загинули від рук українських націоналістів і померли на "нелюдській землі"»
("Нелюдською землею" ляхи називають Україну!)
13 травня 2006 року у присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського відбулося урочисте відкриття меморіалу, під час якого на польському хресті фрагмент напису "…від рук українських націоналістів…" було закрито стрічкою з польским прапором.
 


 

Ось такі вони, "брати"-поляки!
Павлокоми — яскравий приклад кровожерливості й брехливості ляхів. Ляхи як кацапи — спочатку вбивають, а потім кажуть "это не мы"! Ляхи — такі ж нелюди, як і кацапи — брехливі кровожерливі вбивці, шовіністи, імперіалісти, котрі завжди зазіхали на Україну, мріючи про "велику Жечь Посполіту од можа до можа"!
Зовсім інакше сприймаються наші західні сусіди, після навіть поверхневого вивчення історії цього огидного, мерзенного, брехливого народця-вбивці, котрий прикривається показною набожностю й релігійністю. З їх одвічними мріями, які все ще популярні, мати імперію від Балтики до Чорного моря, від Одеру до Дона — ляхи не сприймаються як добрі сусіди. З їх досвідом влаштовувати ентічні геноциди: різанина Литовців, Білорусів, Українців, знищення Євреїв з 1919 року й допомога нацистам у знищенні Євреїв — ляхи не сприймаються як добі сусіди! З їх досвідом воювати з мертвими — знищення литовських, білоруських, українських цвинтарів, а після 1945 і тотальне знищення всіх німецьких цвинтарів на "відновлених землях" (етнічних німецьких Прусії та Силезії), викладання тротуарів з німецьких та єврейських надгробків — після такого ляхи не сприймаються як люди! Між іншим, ті надгробки все ще лежать на тротуарах, і по ним ходять тепер вже європейські поляки.
Себто, від кацапів ляхи ну зовсім нічим не відрізняються.

Отже, Українці, нам нарешті треба розкрити очі, згадати Великого Кобзаря і усвідомити: найлютіші наші вороги це кацапи й ляхи! Були, є й будуть! І ні кацапи, ні ляхи ніколи не зміняться! Сморід мєщорскіх та мазурських багнищ діє, певно, однаково. Ймовірно, багнища не можуть породити людяну й цивілізовану націю. З багнищ завжди лізуть тільки орки.

То ж, давайте не будемо себе тішити надіями та сподіватись на "братську" Польщу.
Особливо тепер, коли ляхи знов замріялись про "сходні креси"...

Наші союзники — Канада і США.
Наші брати — українська діяспора.
І крапка.
 

Вибачте за емоційність.
 

Дмитро Дзюба

1 коментар до “Звичайний польський шовінізм

  1. Сповіщення: Україну знову шматують… – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.