Метастази “русскаґо міра”

Метастази "русскаґо міра"

 

Перше, що роблять московські окупанти, вдираючись в наші землі — це викорчовують нашу мову.
Пам'ятайте про це!

Московія намагається знищити Україну — Київську Русь з часів Переяславської ради.
Власне, саме через те, що Русь одна — і це Київська Русь, а не так звана "Россія", — Московія прагнула не лише заграбастати землі стародавньої європейської нації, але й вкрасти назву, історію... Що, врешті, і стало можливим після вимушеного підписання угоди з Московським царством у Переяславі, яку Москва одразу ж і порушила...

 

З тих пір, ось вже понад 360 років Москва активно намагається знищити Українців — нащадків київських русинів, знищити нашу культуру, традиції, мову... Назву Київської Русі було вкрадено за часів Пєтра І, який перейменував Московію на "Россійскую Імпєрію", а мокшанських мoскaлів-кацапів велів назвати "россіянамі" або "русскімі". То ж, не плутаємо "руССкіх" з Руськими або Русинами — пращурами Українців. (Зауважте, що термін "русічі" — також продукт московської пропаганди часів Россійской Імпєріі.)
Методично і жорстоко знищувалось все українське — будь які паростки державності (знищення Запорожської Січі та Гетманщини), прагнення Українців до волі, культура, мова...
В хід йдуть всі відомі методи, від окупації і заселення українських земель москалями, до справжніх геноцидів, таких страшних, як три хвилі Великого Голодомору...

Московська Орда, кацапи — як сарана — вони намагаються захопити все, до чого ладні досягнути свої загребущі руки, спаплюжують окуповані терени, перетворюючи все, до чого вони торкаються, на лайно — і після цього просуваються далі, як хмара сарани...
Тактика кацапів — окупація, поневолення, перетворення поневолених народів на однорідну сіру біомасу кацапських рабів і оголошення завойованих теренів та вкрадених культурних цінностей "ісконнымі", себто, москальськими.
Захоплення, окупація, мародерство, криваві геноциди, а потім починається етап асиміляції окупованих теренів і "перетравлення" їх — перетворювання на спуштошені кацапські "ісконныє зємлі".
І штучна кацапська говірка є однією з дієвих зброй останні три сотні років...

Мапа метастаз "русскаґо міра"

Побачити результати насильної імперської кацапізації (помилково використовується термін "русифікація") можна на мапі поширення в Україні кацапської говірки ("російської мови" або "русскоґо языка").
Це мапа з української Вікіпедії — в повному розділі — детально роздивитись можна за клікабельним лінком.

Мапа поширення "русскоґо языка" за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року

Це відома детальна мапа поширення так званого "русскоґо языка" — штучної кацапської говірки по сільрадам України за даними перепису населення 2001 року, коли респонденти вказували свою рідну мову. Але навіть ці статистичні дані 2001 року стали відомими лиш у 2012 році, коли кремлівські васали та "Партія Рєґіонов" підняли мовне питання і в якості арґумента витягли ось такий козир — буцімто, "русскоязычныє рєґіоны" мають право на якусь автономію: "ПіСУАР", "Юґа-Васток", "Навароссію"... Звісно, в кожній статистичній географії є погрішність, як і при кожних опитуваннях; звісно ж, і результати 2001 року сьогодні є застарілими та неактуальними, але останніх подібних даних станом на 2014—2015 рік, на жаль, немає...
Це найбільш детальна мапа на сьогоднішній день з подібними даними щодо поширення кацапської говірки в Україні.

Матеріали та статистику досліджує і створює мапи для української Вікіпедії статист-картограф Андрій Map Maker aka Pollotenchegg: [дослідження 1]; [дослідження 2]

Тепер зверніть увагу на мапу — там багато цікавого.

✔ Кирим (Qirim) — практично весь помаранчевий аж до коричневого сеґменту територій Севастопольської міськради. Варто нагадати, що під час перепису населення 2001 року в Криму були вельми сильні пророссіянські настрої, які, власне, особливо ніколи і не вщухали. Слід згадати, що Кирим окупований Россійською Імперією ще у 1783 році, а депортація корінного населення в 1944 році взагалі перетворила багатостраждальний півострів на штучно заселену "русскімі" колонію. Аутентична киримьска топоніміка була замінена безґлуздою совєтською, назви залишились хіба що у річок...
Втім, все ще повернеться.
Кирим — земля Киримли!
Не варто цього забувати.
 

✔ Донецька Україна — коричнева пляма "русскаязычнава"-"русскаґаварящєва" ареалу практично повторює сучасні межі тимчасово окупованих РФ (Россією Фашистською) територій Донеччини та Луганщини.
До 1917 року Донецький вугільний бассейн в Європі називали "другою Бельгією", позаяк європейські індустріалізатори, здебільшого з Бельгії, вкладали свої кошти в розвиток промисловості в цьому ще не заселеному районі. З часом на теренах колишньої Кальміуської паланки земель Запорожжя виросли індустріальні селища й містечка з суто європейською архітектурою і суто європейськими, переважно бельгійськими назвами: Бунге, Дебаль, Нью-Йорк... З Маріюполя та Юзівки ходив прямий пасажирський потяг до Брюсселю...
Перша Світова війна, більшовистський заколот, "донєцко-кріворожская рєспубліка" (аналог сучасних "ДНР"\"ЛНР") — остаточно знищили європейську індустріалізацію Донецької України і з тієї пори індустріальний район почав перетворюватись на брудну промислову клоаку, яку Совєти активно почали заселяти саме кацапами...
Найбільше етнічних кацапів (які звуть себе "русскіє") зосереджено в районах Луганську та Станиці Луганської, Краснодону, Свєрдловска, Горлівки, Єнакієво, Донецьку... Втім, сільські райони Донеччини та Луганщини також здебільшого "русскоязычныє", адже після страшного Голодомору в українські хати просто завозили ешелонами кацапів-"россіян" "із центральних областєй РСФСР"... А після Другої Світової війни ще й зеків з ҐУЛаґу понавозили "на восстанавлєніє Данбасса"!..
До речі, термін "Донбасс" теж суто кацапський, хоч і означав спочатку лише "Донєцкій уґольный бассєйн", але россіянсько-імперська, а згодом совєтська пропаґанда одразу перетворили цей термін на "сакральную скрєпу": "Донбасс — сєрдце Рассіі!"
Урум-Румея — так могла називатись земля вздовж Кальміусу, яку зараз вважають частиною "дамбасса"...
Кацоґаварящімі, себто, "русскоязычнымі" є, на жаль, і вимираючи народи зі зникаючими мовами — Румеї та Уруми — вони себе називають "пріазовскіє ґрєкі". Втім, це киримські стародавні етноси, які під час россіянсько-імперської окупації Кириму вирішили йти в россійське підданство, змінивши мусульманську віру на православну та погодились на переселення з рідного Кириму в степи на узбережжя Озівського моря. Уруми та Румеї розселились двома гілками вздовж річок Кальміус та Яли. Населені пункти назвали киримськими назвами — Ялта, Гурзуф, Херсонес, Бабах-Тарама, Старий Крим...
За понад 200 років ці й без того нечисельні етноси повністю асимілювались, кацапізувались ("руссіфіцировалісь") та втратили свою національно-етнічну ідентичність... Урумська і румейська мови внесені в список ЮНЕСКО як зникаючі, і носіїв цих мов серед Урумів та Румеїв, на жаль, вже, певно, і немає...
Саме тому ми бачимо на мапі густі коричневі плями "русскоязычных" навколо Маріуполя...
 

✔ Сіверська Україна — Сіверщина і Путівль — два кацоязичних ареали на півночі України. Так, дійсно, мешканці Сіверщини здебільшого кацапомовні. Район Путівля, як і район Великої Писарівки на південь від Сум — заселені наполовину етнічними кацапами ще з часів Россійської Імперії. Це — наслідок поразки Гетьманської України і спалення Батурина...
Втім, варто не забувати, що територія Сіверщини набагато більша, і вся північна та східна частина Сіверської України була спочатку за часів Россійської Імперії включена до складу всіляких Курскіх і Орловскіх ґубєрній, а вже у ХХ столітті анексована так званою "РСФСР" в 1921 році — Стародуб, Погар, Сіверськ (зараз "Сєвск"), Рілля (кацапи обізвали його "Рыльск", позаяк значення українського слова "рілля" їм невідоме); навіть родове село Івана Мазепи Мазепинка (кацапи обізвали "Мазєповка") тепер стоїть в занепаді на березі Сейму в складі Курской області РФ.
Хоча свого часу Гетьман Іван Мазепа створив там свій Мазепинський Кордон.
Найпівнічніша українська назва окупованих кацапами теренів Сіверщини — село Москалі неподалік колишнього білоруського Бранська і ріки Десни, та хоча село зараз вже зникло, проте на Google Maps від села Москалі ще залишилась назва...
 

✔ Слобожанська Україна — взагалі-то, розділений навпіл український історико-етнічний регіон.
Північна і східна частина Слобожанської України — Білгород, Грайворон, Суджа, Короча, Валуйки, Олексіївка, Острогожське, Розсош, Ровеньки, Богучар — з 1920-х років остаточно окуповані Совєтськой Россієй і на сьогодняшній день знаходяться в складі Воронєжской, Бєлґородской і Курской областей РФ. Українці окупованої частини Слобожанщини давно практично всі асимільовані й кацапізовані, позаяк українська мова для них давно заборонена.
Решта теренів Слобожанщини також доволі аґресивно кацапізувалось за часів россійсько-імперської та совєтської окупації.
В першу чергу на мапі видно неозброєним оком кацоязичний ареал Харкова, ще глибший в районі Чугуєва та Козачої Лопані. Окремі плями вздовж кордону з РФ, де виділяється Троїцький район на Східній Слобожанщині, поблизу Сватово.
Але найцікавіше — зверніть увагу — дуга від Ізюму до Орілі через половину Слобожанщини.
Це вимальовуються контури так званої "Украінской Оборонной Лініі"!
Там наприкінці XVIII століття влада Російської Імперії побудувала так звану "Украінскую Лінію", куди з усієї Російської Імперії звозили військових та крєстьян для обслуговування.
Метою було — розділити Гетьманщину й Запорожжя, аби козаки не могли безконтрольно пересуватись із Запорожжя в полки Гетьманщини. Але Українцям пояснювалось, що лінія буцімто будується, щоби запобігти набігам кримських татар. Військові кацапські форти заселялись, звісно, кацапами, а поруч зростали кацапські "дєрєвні" з усіляких "старовєров", "духоборов" та іншої кацапської релігійної меншини.
З тих пір, так ця дуга і залишилась шрамом на тілі України у вигляді заселених туди кацапів...

Строкаті "русскоязычныє" плями розкидані по всій Україні, особливо навколо індустріальних та великих міст, куди за часів СССР також стікались кацапи.
На півдні України кацапами "із центральных областєй РСФСР" заселялись спочатку села німецьких колоністів, яких вигнали або знищили, потім села Українців, котрі вимерли після Голодомору...
 

На прикладі рідного Запорожського краю х'тів би це показати.
До речі, вельми цікава ентічна мапа заселення сучасного Запорожського краю — клікабельна:

zp-ethno

✔ Запорожжя
Тут чи не найширші "русскаязычныє" ареали після "Донбасса".

Опісля знищення Запорожської Січі, россійськая імператріца Єкатєріна ІІ нарешті змогла пробити свій суходольний "крымский корідор" до окупованого Кириму. Нові окуповані кацапами терени Дикого Поля та Запорожжя россійська імператриця називала всілякими пафосними назвами: "Таврія", "Тавріда", "Ново-россія", населені пункти іменували на псевдо-грецький лад: "Сєвастополь, Сімфєрополь, Мєлітополь...
Степи Запорожжя та Великий Луг почали активно заселяти кацапами.
Перші кацапи облаштовувались на Запорожжі у Великому Лузі поблизу Кам'яного Затону та Мамай-Кургану ще з часів контролювання ними запорожців — навпроти Микитинської, Чортомлицької, Базавлуцької та Нової Січей. Пізніше кацапи зайняли козацьку фортецю Кодак, де й виросло їх кацапське місто Єкатєрінослав, сучасне Дніпро.
Також почали займати інші землі запорожців, відрізаючи від козацьких паланок землі для себе — Єлізавєтґрад, будували всілякі "новомосковскі", "уланскіє", "ґусарскіє" військові "ґородкі", для "братушек-сєрбов" нарізали вдосталь земель та створювали "славяносєрбіі", тощо...
Кацапами також заселялись землі Запорожжя і Таврії — особливо в районі Мелітополя, куди "добрая царіца" дозволила, переселитись від гонінь московітським старовірам, духоборам та молоканам, які утворили села навколо Мелітополя — Тєрпєніє, Спасскоє, Тамбовка, Астраханка, Мордвіновка, тощо. Себто, кацапи з мєщорських багнищ невгодних "соплємєнніков" вичавлювали на окуповані землі запорожців.
Втім, кацапи тут якось не приживались, хоча фаворит і коханець хтивої імператриці князь Ґріґорій Потёмкін-Таврічєскій роздавав землі навколо Великого Лугу аби-кому з імперських холуїв, котрі "выслужилісь", або були також коханцями шльондри-імператриці. Землі, звісно, кацапська "еліта" гребла собі, проте, з придворної чєляді хіба що довірена особа князя Потёмкіна-Таврічєскоґо, "статскій тайный совєтнік" ґраф Васілій Попов збудував собі великий замок у мавританському стилі поблизу Лисої Гори над Великим Лугом на високому березі річки Кара-Чокрак. Зараз це місто Василівка (Васільєвка) — назване "в чєсть" цього самого Васілія Попова! Хоча доцільніше було б перейменувати хоча б у Таврійськ, а ще краще — Великолуцьк, позаяк над Великим Лугом місто розташоване, або ж Залужжя, бо за Великим Лугом. Запорожжя — ЗА Дніпровими Порогами, Залужжя — ЗА Великим Лугом.

Проте, кацапи все одно якось не дуже приживались на "новых зємлях Ново-россіі" — кацапські "крєпостныє" тікали або на Дон, перетворюючись на "донскіх казаков", або назад на Московію, бо вельми боялись Українців — запорожських козаків, які осіли по селам навколо Великого Лугу. Та й не вміли кацапи ні хату збудувати, ні хліба посіяти як треба, ні садок посадити, ні рілля заорати, бо що таке рілля й біленька охайна хатка дикунам з мєщорскіх багнищ було невідомо... Бєрєсты нєт, клюква-брюква нє растёт, щі нє тє, лапті із камиша нє сплєсті! Запорожцев баюс-баюс!

Тоді степи Запорожжя (чи як в той час кацапські окупанти казали "новоросіі") Єкатєріна ІІ вирішила заселити Німцями. Якраз до неї з проханням надати притулок звернулись її співвітчизники — німецькі менноніти та лютеранці, котрі страждали від утисків у себе в Німеччині та стали вигнанцями... "Добрая царіца" дозволила оселитись Фольксдойче на землях запорожців, здебільшого, в голих степах — "для освоєнія зємєль новых". Втім, спочатку німецьким колоністам щедро роздавались козацькі землі навколо Хортиці, Запорожської Січі та вздовж Дніпрових Порогів, аби викорінити козацтво та дух запорожський.
Проте, Фольксдойче не конфліктували з Українцями та осідлими запорожськими козаками, хутори яких були розкидані по всьому Запорожжю. Німці принесли в Дике Поле, що розкинулось за Великим Лугом, європейську цивілізацію і за сто років змогли збудувати в голих степах Запорожського Залужжя свої селища, містечка з кірхами, школами, лікарнями; розвинули промисловість, будуючи млини, факторії, кам'яні шляхи, і навіть Велико-Токмакську залізницю у 1911 році збудували.
З Українцями прибулі Німці співмешкали мирно, на відміну від кацапів, які ставились до Українців зверхньо та вороже.
Перша Світова війна не пройшла безслідно для Фольксдойче — нещасних миролюбних Німців, релігія котрих не дозволяла брати в руки зброю, відправляли на фронти, або до Сибіру в разі відмови йти воювати "за вєлікую рассєйскую імпєрію" проти Німеччини й Австро-Угорщини.

З приходом совєтського тоталітарного режиму краще не стало, як відомо. Фольксдойче поступово намагались тікати у Канаду та Америку. А під час Другої Світової війни, залишки Фольксдойче, так як і Киримли, були депортовані до Сибіру та Середньої Азії, багато загинуло...
Українці ж знищувались Голодомором...
Замість Українців та Фольксдойче в їх спустошені села заселяли кацапів "із центральных областєй РСФСР"...
Німецькі назви сел одразу заміняли на совєтські, подекуди суто українські назви скацаплювали чи змінювали на совєтсько-кацапські.

До речі, щодо топоніміки. Ще й досі, попри четвертий вже рік війни РФ (Россіі Фашистської) проти України — навколо знищеного Великого Лугу, вздовж "каховскоґо моря" ціла розсип "єкатєрінінскіх" топонімів! Козацький Кут ще за імперських часів став називатись Царіцын Кут — у совєтські часи це велике село отримало безґлузду назву Пріморскоє, бо замість Великого Лугу розлилось штучне "море"... Поруч козацька Канкринівка й дотепер називається Малоєкатєріновка — теж на честь "шальной імпєратріцы". Запорожське передмістя Балабіно — на честь ще одного із пєтєрбурґскіх помєщіков, якому Потёмкін "подаріл" це село. Під тою ж Васільєвкой, що на честь Васілія Попова передмістне село має назву Поповка! Під Хортицею — Разумовка, на честь вже єкатєрінінского "ґєтьмана" Кірілла Розумовськоґо.
Та й в цілому, не лише на Запорожжі, а й по всій Україні сила силенна кацапських та россіянсько-імперських назв: Каховка (на честь Каховскоґо), Скадовск (на честь Скадовськоґо), Ніколаєв (ніби-то на честь Св.Ніколая, "покровітєля моряков", хоча, очевидно ж, що на честь імпєратора Ніколая!)...
Сподіваємось, після де-коммунізації та де-совєтізації розпочнеться й де-кацапізація!
 

Знищений світ України

Кацапи знищили також і природній світ України, суттєво порушили екологічний баланс.
Ріка Дніпро вщент знищена каскадом "водохраніліщ", перетворена на болото... Знищені унікальні плавні вздовж Дніпра, затоплені унікальні Дніпрові Пороги...
Сумна і трагічна доля спіткала Великий Луг та Дніпрові Пороги вже за часів Совєтської Россіі — неповторні природні утворення совєтські окупанти затопили водами штучних водосховищ. Дніпрові Пороги — не менш унікальні за Ніагарський водоспад чи Вікторію за своїм значенням, казковий світ Великого Лугу — все це просто було затоплено заради амбіцій більшовиків! Знищено унікальну екосистему, десятки сел вздовж берегів... Знищено безліч тварин, які тікали від води буквально хвилями й гинули... Гинули перелітні птахи, які повернувшись з вирію не знаходили своїх місць гніздування на Великому Лузі, а бачили лиш невідомо звідки виникле штучне море — загинули десятки видів птахів... Змінилась екосистема, середньорічна температура навколо затопленого Великого Лугу впала на 1 градус! А через десяток років штучне "каховскоє морє" перетворилось на загниваюче болото, з ерозією берегів, зсувами, зміною рельєфу, тоннами мертвої риби...
Було знищено цілий світ Великого Лугу...

А навколо продовжували розселяти кацапів "по разнарядкє із центральных областєй РСФСР"...

Саме тому на мапі ми бачимо доволі великі "русскоязычныє" плями навколо Мелітополя, Мелітопольський, Михайлівський, Приазовський, Якимівський, Кам'янсько-Дніпровський райони, Енергодар та звісно, морський порт Бердянськ.
Азовські Болгари також, на жаль, як і Румеї з Урумами, воліють розмовляти кацапською говіркою, хоча все ж, зберігають свої національні традиції та намагаються не забувати болгарську мову. Аналогічна ситуація з Болгарами Буджака, де переважає кацапська говірка й совєтська ментальність, на жаль...
Місто Запоріжжя, звісно ж, теж здебільшого "кацоязычноє", як і більшість великих міст півдня України...
 

Кацапи несуть смерть

Відтак, де превалює кацапська говірка ("русскій язык") та є етнічні кацапи — там превалює й відповідна ментальність!

"Братскіє народы", "одін народ", "ліш бы нє было вайны", "Велікая Рассєя", "ґаварі на нармальнам языкє"...
Тобто, так чи інакше, але ідеологія "русскаґо міра" в таких районах домінує.
Імперський кацапський шовінізм — це характерна генетична риса кацапів.
Яскравим прикладом того, до чого призводить домінування імперсько-шовіністичних ідей "русскаґо міра" є ситуація, яка трапилась з Кримом та Донбасом. Місцеве населення так кликало "асвабадітєлєй", що врешті решт, накликали на себе війну. Втім, ця війна в Кремлі готувалась давно, бовдурів лиш використали, як це Москва завжди робила зі своїми "крєпостнымі" — а саме рабами "русскаґо міра", котрі й є здебільшого шанувальниками россіянсько-імперських амбіцій. Цей факт говорить, вже вкотре в історії, про те, що проблема не лише в будь-якому московському імперському режимі, але й в самих кацапах, як таких — адже саме кацапська ментальність в суті своїй несе кацапський імперський шовінізм і жагу до завоювання земель і народів навколо з подальшим перетворенням завойованих народів на суцільну кацапську біомассу...

Аґресивна імперська россіянсько-фашистська колонізація триває, і те, що зараз відбувається на тимчасово окупованих територіях України — на півострові Кирим та в окупованих районах Донеччини і Луганщини — яскравий цьому приклад.
В окупованому Криму забороняється українська та кирим-татарська мови...
Перше, що зробили россіянсько-фашистські окупанти, коли зайняли Донецьк — зі стели у назві міста прибрали м'який знак, кацапізувавши на "Донєцк".
На окупованій частині Донецької України зараз дітей активно зомбують россіянсько-фашистською пропаґандою. В так званих "ДНР"\"ЛНР" дітей вчать, що ці території завжди були частиною "Вєлікой Рассєі"! Замість української мови та літератури — "язык народов Донбасса" і "література народов Донбасса". (Хто такі "народы дамбасса"? Луґандоны? Буряти й кадыровцы?) Замість історії України — "історія отчізны". Всесвітня історія школярам викладається з точки зору подій у Росії. І предмет "історія Донбасу" за програмою викладається, фактично, як історія Росії. "Урок ґосударствєнності", де донецькі вчителі активно насаджують маленьким дітям тезу про неіснуючу "Донєцкую народную рєспубліку". Місцеві псевдовчені вигадують псевдоісторичну маячню про "дрєвніх протоновороссов"!
Для кацапізації дітей на окупованих теренах Донецької України держава-аґрессор не жалкує коштів: агітпропаґанда, недешеві підручники, якими щедро завалили всі школи на окупованих територіях. Певно, вся ця друкована агітаційна продукція друкується в РФ, ймовірно в Москві.
Власне, всі ці методи кацапізації неодноразово втілювались — варто згадати хоча б епоху совєтської диктатури.
 

Україна, яку втрачаємо...

Наостанок, прошу вельмишановного читача звернути увагу на етнічну мапу України 1939 року від картографів Кубійовича і Кулицького — одна з кращих етнографічних мап України, де станом на 1930-роки показано український етнічний ареал.
На жаль, вже на момент друку цієї мапи в 1939 році ці ретельно зібрані і нанесені на мапу дані вже застаріли, адже після Голодомору 1932-1933 років картина суттєво змінилась...
Зверніть увагу на Кубань! Українська Кубань!
До Голодомору 1933 року Українці складали 75% населення Кубані! Після Голодомору там залишилось ледве 5% Українців... В наші дні ці 5% наскільки асимілювались, себто, кацапізувались, що їх ментальні погляди анітрішки не відрізняються від ментальних поглядів "луґандонскіх" ватніків, і навіть в самій РФ їх називають принизливим словом "кубаноїди".
Також зникли ареали українського населення на Поволжі (разом з німецьким) — залишки було депортовано поглибше до Сибіру.
Зникли Українці і на окупованій частині Слобожанщини, про що йшлось вище.
Зникли Українці навколо Таганрігу та в межиріччі Дону й Сіверського Донця...
Зникли Киримли на півострові Кирим після 1944 року...
Суттєво змінилась картина на сході та півдні України...

Висновок лиш один.
Після звільнення від россійсько-фашистських окупантів Кириму та Донецької України по всій Україні необхідна тотальна фільтрація населення і депортація абсолютно ВСІХ активних чи пасивних "любітєлєй русскаґо міра", включно з "кацоязычнымі" противниками української мови.
Навіть якщо знадобиться депортувати 90% населення так званого "Донбассу" — це необхідно зробити.
Саме так Чехо-Словаччина провела депортацію судетських німців після Другої Світової війни.
І не кажіть, що це "нєцивілізованный мєтод", "прізывы к этнічєскім чісткам"!
Цивілізований.

Фільтрація й депортація коллаборантів передбачені міжнародними конвенціями, з огляду на проведені депортації після Другої Світової і з урахуванням помилок тих депортацій. В першу чергу, враховані помилки депортації коллаборантів в Чехо-Словаччині. Звісно, сучасний процесс фільтрації та депортації коллаборантів має бути цивілізованим інструментарієм, в рамках діючих міжнародних правових норм: позбавлення громадянства, обмеження електоральних виборчих прав, екзаменація на знання історії та державної мови для повернення чи підтвердження громадянства, тощо. Хто не пройшов фільтрацію — позбавляється громадянства, соціальних виплат (пенсії, тощо) та депортується "на свою історічєскую родіну" — "к бєрьёзкам і к Хуйлу!"

Україна має бути очищена від ватніків, коллабораціоністів, сепаратистів та "любітєлєй русскаґо міра"!
Україна має бути очищена від метастаз "русскоґо міра"!
 

© Dmytro Dzüba
2016.V.5
© «Порохівниця»