Гостини

 

Бог дав свято, а чорт — гості.
Будьте, як дома, а поводьтесь, як в гостях.
В гостину збирайся, але вдома пообідати не забувай.
В гості збирайся, а дома пообідать не забудь.
В гості ходить — треба і до себе водить.
В гості ходить, треба й до себе водить.
В гостях добре жить, як не заставлять робить.
В гостях добре їсти й пити, а вдома спати.
В гостях добре пити й їсти, а вдома спати.
В гостях добре, а дома найлучче.
В гостях добре, а дома ще краще.
В гостях за їжу останній приймайся, а перший переставай.
Веселий гість — дому радість.
Вип’єм, гостю, до дна, щоб не було ворогам добра.
Від податків та гостей не відкрутишся.
Вітали, але сідати не просили.
Гарний гість, що не багато їсть.
Гарними розмовами гостей не наситиш.
Гарні гості до трьох день.
Гарні гості, та не в пору.
Гість — як невільник: де посадять, там і сидить.
Гість — невільник, що скажуть, те й роби.
Гість — невільник: де посадять, там і сиди, а хазяїн — як чирьок, де схоче, там і сяде.
Гість гостя ненавидить, а господар обох.
Гість мало гостить, а багато бачить.
Гість першого дня — золото, другого — срібло, а третього — мідь: додому їдь.
Гість рідко буває, та багато бачить.
Гість хазяїнові не укажчик.
Гість, як невільник: де посадять там і сидить.
Господи-боже, чи мав ти гості?
Гості вже посходились, а ложки ще на миснику.
Гості об’їдять кості.
Гостю налив чарочку, а сам випив парочку.
Гостю, що поставлять, те й їж.
Гостя по одежі стрічають, а по розуму проводжають.
Гостям сміх, а хазяям сльози.
Давали їсти й пити, та не було кому просити.
Дай, боже, гостя в дім, то і я нап’юсь при нім.
Два рази гостям рад: раз, що приїхали, а раз, що від’їхали.
Де тебе не просять, хай тебе там чорти не носять

Де часто гостина, там голод недалеко.
Діти в кут, коли гості в хату йдуть.
Для проханого гостя багато треба, а несподіваний гість, що не постав, то їсть.
Добрі гості, та в середу трапились.
Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть.
За запросини грошей не беруть.
І гості не знали, як хазяїна звали.
Іди в гості сміло, як не жде дома діло.
Їхало помело: в гостях у віхтя було.
Коли їдеш у гостину, бери хліб у торбину.
Коли надувся, як сич, то гостей не клич.
Ліпше свій гість, як чужих шість.
Любиш в гостях бувати, люби ж гостей і приймати.
Люди добрі, тепла хата, є що їсти, є де спати, — хоч зимуй!
Милі гості, чи не надокучили вам хазяї?
На кожний чмих не наздоровкаєшся.
На ласий кусок найдеться куток.
На проханого гостя багато треба.
Набралося гостей з усіх волостей.
Не звикай у гостях, бо й дома захочеш.
Невчасні гості гірше від татарів.
Невчасні гості, гірше татар.
Незваний гість — гірше вовка.
Незвані гості — їдять кості.
Незвані гості гризуть кості.
Непроханий гість гірше татарина.
Несе чорт гості.
Один гість — радість, два — вага, три — тягар.
От погостював — насилу з душею вирвався.
Перший день гість — золото; на другий — мідь, а на третій додому їдь.
Пішов би в гості, та ніхто не запрошує.
Поїхав би в гості, та люди не кличуть.
Поїхав погостювать, а прийшлось горювать.
Пора гостям і честь знати.
Празники — вантажники: скрізь повно.
При пості добре відбути гості.
Прийшов гість та на голу кість.
Просили на дорозі, щоб не були на порозі.
Просили, запрошували, з хати шапку викидали, ледве живим лишився.
Рад би гостю — хліба шкода.
Риба і гості псуються через три дні.
Свято йде, за собою й гостей веде.
Ситого гостя добре годувати.
Сідайте, хай ноги для дороги!
Так просили, так просили, та не пускали, а я таки вдерся.
Так угостили, що голим (голодним) до дому вернувся.
То добрий гість, що мало їсть

Той не піде в гості, в кого болять кості.
Тут мені раді, а там мене ждуть.
У гостях добре, а вдома краще.
У гостях не пить, хазяїна не любить.
Хоч мене в гості не зовуть, так я знаю де живуть.
Хочеш бути п’яний, сідай біля хазяїна, а хочеш наїстись,— сідай біля хазяйки.
Хто в гості не їздить, до себе не зве, той недобрим сливе.
Хто гостю радий, той і собаку його нагодує.
Хто гостям радий, той раніш сам буде п’яний.
Хто перший приходить, тому першому і подають.
Чим багаті, тим і раді.
Чим маю, тим приймаю.
Чим хата багата, тим і гостям рада.
Що не є в печі, те й на стіл мечи!
Що хата має, тим і приймає.
Як часто за шапку береться, так не скоро піде.
Яка днина, така і гостина.
Яке частування, таке й дякування.
Який гість — така йому й честь.
Який гість, такий і калач.
Які гості, така їм і честь.
Які гості, таке і вгощення.