Про працю

 

Аби руки і охота, буде зроблена робота.
Аж очі йому рогом лізуть.
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
Баба з воза, на колеса легше.
Бджола мала, а й та працює.
Без діла жить — тільки небо коптить.
Без діла сидіти, то можна одубіти.
Без діла слабіє сила.
Без охоти нема роботи.
Без праці нема життя собаці.
Без роботи день роком стає.
Без снасті тільки блохи ловить.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
Без труда не виловиш і рибки з пруда.
Без труда нема плода.
Без трудів не їстимеш пирогів.
Без уговору працювати, — що на пустім полі хліб збирати.
Бери Яссько, хоч не легко.
Білі руки чужі труди люблять.
Білоручки — дармоїди та недоучки.
Богу молись, — зачинай не бійсь.
Будеш трудиться — будеш кормиться.
В ліс не поїдемо, то й на печі змерзнемо.
В умілого й долото рибу ловить.
Важко ждать, як нічого не видать.
Вези — батькова куца!
Великий день до вечора, коли робити нічого.
Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.
Від діла, голова біла.
Від трудів праведних не наживеш палат каменних.
Від тяжкої праці скоріше будеш горбатий, чим багатий

Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота.
Вік живи, вік учись і вік трудись.
Вміння і труд все перетруть.
Вовка ноги годують.
Воно таки на діло захандзьобилось.
Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.
Всяк роби на себе.
Всяке діло починай з голови.
Гей воли до болота, яка плата така й робота. (Говорять про дешеву оплату праці.)
Гей нуте косарі, ви косарики мої!
Гей нуте косарі! Хоч не рано почали, та багато утяли.
Гірка робота, а солодкий хліб.
Гірко поробиш — солодко з'їси.
Голова задумає, а ногам горе.
Господи помагай, з ночвами на Дунай!
Губами говори, а руками роби!
Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу).
Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!
Де не було початку, не буде й кінця.
Де руки й охота, там скора робота.
Діло без кінця, як кобила без хвоста.
Діло майстра величає!
Діло не ведмідь — в ліс не втече.
Діло сяк-так волочиться, та відстать не хочеться.
Для нашого Федота не страшна робота.
До обіда аби помняв свого діда, а після обіда знов за діда. (Байдуже ставлення до праці).
Добра пряха й на скрипці напряде.
Добра пряха на скіпку напряде.
Добре діло утіха, як ділові не поміха.
Добре ковадло не боїться молотка.
Добре роби — добре й буде!
Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
Добре чужими руками жар загрібати.
Добрий початок — половина діла.
Доброму коневі — не довгі версти.
Доки не впріти, доти не вміти.
Доробився хліба, аж зійшов на діда.
Дувся — дув, поки здоровля ся не збув.
Журавель ходить по болоту, наймається на роботу. (Людина удає, що шукає праці, а справді працювати не хоче).
З кармана — в кишеню.
З кутка — в куток.
З пустого — в порожнє.
З ткача не буде багача, а з швачки багачки

За невміння деруть реміння.
За один раз не зітнеш дерева враз.
За початком продовжується діло.
Задихався, як віл в борозні.
Заклопотався, як квочка коло курчат.
Зароблена копійка краще краденого карбованця.
Зробив діло — гуляй сміло.
Зробив на п'ятак, а стратив на гривеник. (Непродуктивна праця).
І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
І конець йому (і ділу кінець)!
І шитєє, і поротєє знає.
Із куля — в рогожку.
Із шкури вилазить — так робить.
їдь кобило, хоч вже три дні не їла.
Кипить, пріє, — на обід спіє. (Жвава праця).
Кінець діло хвалить.
Кінець і вінець.
Клопочеться, як квочка з курчатами.
Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
Кожна пташка своїм носом годується.
Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
Коли могорич випили, значить і діло кінчили.
Коли не коваль, то і кліщів не погань.
Коли не пиріг, то й не пирожися: коли не тямиш, то й не берися!
Коли не тямиш, то й не берися.
Коли почав орати, то у сопілку не грати!
Коли став робить, то байдики не бить!
Кому до поту, а кому в охоту.
Кому служиш, того й волю твориш.
Купець — торгом, піп горлом, а мужик горбом.
Лежачого хліба ніде нема.
Луччий приклад, ніж наука
Люблю сиву за звичай: сопе та везе. (Кажуть про працьовитих людей).
Люди жать, а ми на межі лежать.
Люди орать, а ми руками махать.
Маленька праця краща за велике безділля.
Мовчки, як віл робить, похнюпившись.
На годину розуму не хватило, а на ввесь вік дураком зостався.
На годину спізнився, за рік не доженеш.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
На охочого робочого все найдеться діло.
На охочого робочого діло найдеться.
На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці.
На те курка й гребе, щоб що-небудь вигребти. (На те людина працює, щоб мати користь).
На чужий труд ласий не будь.
На чужу роботу дивитися — ситому не бути.
Найнявся — продався.
Наліг, як циган на ковадло.
Напинає пупа, наліг, як на вільхову довбню.
Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
Не візьмешся за роботу, не буде й клопоту.
Не вмієш шить золотом, так бий молотом.
Не все одразу дається, а потроху та по то зробиш користі чимало.
Не вчи орла літати, а соловейка співати.
Не вчи ученого їсти хліба печеного.
Не дивись на чоловіка, а на його діло.
Не довго цілився та добре попав. (Удача).
Не журись та за діло берись.
Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.
Не нагнешся до землі — печериці не вирвеш. (Всяке діло внмага праці.)
Не одежа красить людину, а добрі діла.
Не побігаєш — не пообідаєш.
Не почавши — не кінчиш.
Не робота, а нудота.
Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
Не святі горшки ліплять, а прості люди.
Не святі горшки ліплять.
Не сокира теше, а чоловік.
Не той молодець, що починав, а той, щ кінчає.
Не я хліб їм, а він мене їсть. (Тяжка праця).
Недаром говориться, що діло майстра боїться.
Нема роботи без заботи.
Нехай цей день святиться.
Ні гріло, ні світило, — а враз прикипіло. (Несподіванка).
Ні тпру, ні но: так і живемо.
Ніколи і носа втерти.
Нікому сама птаха в руки не летить
Ноги носять, а руки годують.
Один працює умом, а другий горбом.
От тобі віз і перевіз.
Очам страшно, а руки зроблять.
Передні колеса коняка везе, а задні самі котяться.
Перемелеться — борошно буде.
Печені голуби не летять до губи: працюй та й смакуй.
Під лежачий камінь вода не тече.
Піднімайте свині хвости, бо глибоко морем брести

Піт річкою ллє, жнець своє бере.
Плата, як у ката.
По молебню плата, по грошах молебень.
По роботі пізнати майстра.
Поганеньке ремесло краще доброго злодійства.
Поки не упріти, поти не уміти.
Помилка не фальш.
Пороби до поту, то й поїси в охоту.
Попрацюй влітку, відпочинеш взимку.
Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту. (Кажуть так про себе й про інших, коли нападуть лінощі).
Працює, як чорний віл.
Працюємо до синього поту.
Працюй, як коняка, а їж, як собака.
Праця до поту, — їжа в охоту.
Праця і мучить, і годує, і учить.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Разом — за Божим розказом.
Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють.
Ранній пізньому не кланяється.
Рання пташка росу оббиває.
Рано встали, та мало напряли.
Ремесло на плечах не висить і хліба не сить, а хліб дає.
Ремесло не коромисло, плеч не відтягне

Роби до поту, а їж в охоту!
Робить, як попів наймит: їсть, то впріє, а як робить, то змерзне. (До попів наймались дешевше, щоб ласіше їсти, та мен­ше зробити).
Робить, як циган у жнива. (Лінивий).
Робить, як чорний віл.
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Робота чорна, та грошики білі.
Роботи — до семої суботи.
Роботи без заботи нема.
Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
Роботящі руки гори вернуть.
Руки білі, а сумління чорне.
Рядись, не торопись, а працюй — не лінись. (Не роби наспіх).
Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, не випряжеться.
Слова — полова, а праця — диво.
Словом і комара не вб'єш. До слова треба й праці.
Сокіл на одному місці не сидить, а де бачить птаха туди й летить. (Так кажуть на працьовиту людину).
Сталь гартується в огні, а людина — у труді.
Старається, що піт кривавий його обливає.
Старається, як мурашка.
Стіл поставлять, так і робити заставлять. (Як нагодують то й працювати заставлять).
Стриг чорт свиню: крику багато, а шерсті мало. (Говорять, коли витрачають праці багато, а користі мало).
Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
Танцюй, враже, як пан каже.
Терпіння та труд усе перетруть.
То сяке, то таке діло.
Товчемо воду в ступі.
Того руки не болять, що уміють.
Тоді відпочнемо, як помремо.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напи­тися

Труд чоловіка кормить.
Трудно розкачаться, а там пішов.
Трудова копійка годує довіку.
Тут теши і теши, а там треба пуп напняти. (Рівняє теслярську роботу до косарської).
Тягни кобило, хоч тобі не мило.
Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
У вмілого руки не болять.
У кого праця, в того й хліб.
У кого руки працюють, у того рот їсть.
У ліс дров не возять — у колодязь води не ллють.
Узялися за діло, як воші за тіло.
Уставайте кози, задирайте хвости.
Ходячи їм, а стоячи сплю. (Багато праці).
Хоч ногу за ногу, а таки іди.
Хоч у ката, аби плата.
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
Хочеш юшки, — лови рибку.
Хто багато робив, той і багато знає.
Хто без діла, той без хліба.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто дбає, той і має.
Хто живе своїм трудом, тому йде в дом.
Хто мілко оре, тому горе.
Хто не оре, той і огріхів не робить.
Хто не працює — той не їсть.
Хто нічого не робить, той і не помиляється.
Хто працює, той з голоду не мре.
Хто працює, той і їсть.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Хто робить кревно, той ходить певно.
Хто робить лемеші, той їсть книші.
Хто робить, той голий не ходить.
Хто товче, той і хліб пече.
Хто хліб носить, той їсти не просить.
Хто що вміє, то і діє.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Чесне діло роби сміло!
Честь Богу хвала, і вам на здоров'я!
Чоловік не камінь, щоб не став, та не віддихав.
Чужим добром не забагатієш.
Чужими руками добре гада ловити.
Швець без чобіт, а тесля без воріт.
Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
Шиє та поре, тільки рукам горе.
Шилом моря не нагрієш, від тяжкої роботи не розбагатієш

Щира праця мозолиста.
Що б то був за швець, коли б усім на копил чоботи шив!
Що вміть, так того за поясом не носить.
Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
Щоб ся до гробової дошки не доробив!
Як без діла сидіти, то можна одубіти.
Як дбаєш, так і маєш.
Як закипіло, так і поспіло. (Успішна праця).
Як постелеться, так і виспиться.
Як робили, то сміялись, а як скінчили, то плачем. (Погані наслідки неуважного ставлення до роботи).
Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
Як хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
Як хочеш шить, то перш вузлика зав'яжи.
Яка кроква така й лата, яка праця, така й плата.
Яка пелена, така їй і ціна.
Яка праця, така й плата.
Яка робота, така й їжа.
Який Сава, така йому й слава.