Або добути, або дома не бути.
Або зиск, або втрата.
Або на щиті, або за щитом.
Або полковник, або покойник!
Або рибку їсти, або на дно сісти.
Бий сороку й ворону, доб’єшся й до ясного сокола.
Боїться його, як чорт ладану.
Боїться, як чорт ладану.
Боюсь, аж сорочка пополотніла.
Боюсь, як торішнього снігу.
Боязливий, як заєць; шкідливий, як кішка.
Боязливому по вуха, — сміливому по коліна

Боятися вовків — бути без грибків.
Боятися нещастя — і щастя не буде.
В рай проситься, а смерті боїться.
Він одставної кози барабанщик.
Він сам своєї тіні боїться.
Він служить за козла на конюшні. (Так кажуть на тиху людину).
Вовка боятися — і від білки бігти.
Вовків боятися — в ліс не ходити.
Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
Всіх би перегнав, та боїться бігти.
Голими руками не битися з ворогами.
Дай Бог нашому теляті да вовка пойматі.
Де відвага, там і щастя.
Де наше не пропадало!
Для миші й кішка звір.
Добре того лякати, хто боїться.
Добрий козак баче, де отаман скаче.
Дума п’є воду, а відвага мед.
Душа в п’яти пішла.
З переляку душа в п’ятки утекла.
З телячим хвостом у вовки не сунься.
Загрожує миша кішці, так здалеку.
Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
Заєць від листя, а жаба від зайця тікає.
Злякавсь, аж у п’яти закололо.
І небо вовки з’їли.
Йдучи по чужу голову і свою неси.
Коли страшиш — сам не бійся.
Кров — не водиця, проливати не годиться.
Куди орли літають, туди сороки не пускають.
Літать то літаю, а не знаю, де сяду

Лякає миша кицьку, а сама з нори не вилазить.
Лякана ворона і куща боїться.
Ляканий звір далеко біжить.
Мертвого лева і заєць скубне.
Молодець — на овець, а на молодця — сам вівця.
На боягузливого багато собак.
На боягузливого і вже — змія.
На сміливого собака гавкає, а боягузливого кусає.
На смілого собака гавка, а боязливого рве.
На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.
Налякав міх, то й торбини страшно.
Не бійся собаки, хазяїн на прив’язі.
Не в попи, так у дзвонарі.
Не впіймав карася, так впіймав щуку.
Не давайся під ноги!
Не лякай мене тим, чого я не боюсь.
Не стану пить винця до смертного кінця.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
Одвага або мед п’є, або сльози ллє.
Опікся на молоці, то й на воду дме.
Орел не ловить мух.
Пішого сокола і ворони клюють.
Плохий заєць і пенька боїться.
Побілів, як полотно.
Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й на­тремтиться

Світить та не гріє: тільки дарма хліб їсть.
Слова в кармані не носить.
Смирний плаче, а бойкий скаче.
Сміливий наскок — половина спасіння.
Сміливий, як жаба: змаху в воду!
Сміливим відвага володіє.
Сміливість города бере.
Сміливість кріпості бере.
Сміливого і куля не бере.
Сміливого й чорти бояться.
Смілого й куля не бере.
Смілому море по коліна.
Спроба не штука; спрос — не біда.
Страх по п’ятах за неправдою ходить.
Таке діло, що треба йти сміло.
Тише води, нижче трави.
То не козак, що боїться собак.
То не козак, що отаманом не думає бути.
То не солдат, що генералом не думає бути.
Тремтить, як лист на осиці.
Трясеться, як лист на осиці.
У лазню йти — пару не бояться.
У лісі вовки виють, а на печі страшно.
У страху очі великі.
Хіба, що сіре, те й вовк?
Хоч голова в кустах, хоч груди в хрестах!
Хто боїться — той не рушить, хто відважить — той воза підважить.
Хто з ляку вмирає, по тому свині дзвонять.
Хто назад біжить, той честю не дорожить.
Хто сльозам потакає, той сам заплаче.
Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати!
Чия відвага, того й перемога.
Щирий козак ззаду не нападає.
Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.
Що буде, те й буде, а ти, Марку, грай

Що буде, те й буде.
Що довго думать: відрубай та й у шапку.
Як боїшся — не роби, а зробивши — не бійся.
Як боїшся горобців, то не сій проса.
Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали.

Коментарі

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *