Хитрість

 

А біло? — Біло! — А чорно? — Чорно!
А до Межибожа кіз кувати! (Межибож давно належав до Четвертинських).
А чого ж ви люди добрі мовчите?
Ангельські волоса, а чортова голова.
Бач, який викрутень.
Без мила в душу лізе.
Блоха кусає, а за що, не знає.
Бог з вами, що знаю за вами, а що за мною — то мовчіть.
Були такі дурні, що нас дурили.
В мутній воді рибу ловить.
В постоли вбути.
В свої чоботи хоче його взути.
Вертить хвостом.
Вертиться, як чорт в бочці.
В’ється, як гадина.
Видав, як наче на заріз.
Він і вкусить, і меду дасть.
Він ні нам, ні вам.
Він так як литовський ціп — і сюди, і туди.
Він теє веде, як швець женився.
Вкладається, як чортяка в мисочку.
Вліз, як сучка у глечик.
Гляне — молоко скисне.
Голос як сурмонька, — але ж чортова думонька.
Дає собі по носі грати.
Двом богам ніколи не молитись.
Дмитер хитер: з’їв курку, та сказав — сама полетіла.
До нього і на козі не під’їдеш.
Добре говорить, а зле творить

Добрий був би чоловік, та собаками підбитий.
Ей, стережися тої омани, як вогню.
Жметься, гнеться — як кулявий дідько.
З підтишка греблі рве.
З своїм хлібом пообідаєш (не обдуриш, шкода).
З тихеньких все лихо встає.
За ніс кого водити.
За тим Боже, хто зможе.
Замкни перед чортом двері, то він тобі вікном.
Зашморгом цей дивиться.
Зігнувсь у три погибелі (від лиха, або прикидається).
Знишка та зтишка.
Зпід тишка литки рве.
Зробив Хома, та й дома нема.
І в корці води не піймаєш.
І нашому Богу, і вашому.
Інший в ноги кланяється, а за пяти кусає.
Його і в ложці не піймаєш.
Його і в окропі на піймаєш.
Його і в ступі не влучиш.
Його і в ступі товкачем не влучиш.
Кракає як ворона, а хитрий як чорт.
Крутить хвостиками.
Крутить, як циган сонцем.
Куда вітер, туди й він.
Кум красно говорить, але кривий писок має.
Купив кота в мішку.
Лисом підшитий, псом підбитий.
Мани, та й мани — як горобця на полову.
Манить, як горобця на полову.
Манить, як кота мишею.
Ману пустив (напустив).
Марево, паноче, увесь світ мороче.
Мов собака із підтишка.
Моє діло, як кажуть мірошницьке: запусти, та й мовчи.
Москаля верти. Крутиться, як тріска в ополонці.
Моя хата з краю: я нічого не знаю.
Мудрагель! Куропатву з’їв, а сказав, що сама вгризлася.
Мудрий мазур! — (Кажуть на того, хто підходив одурити, та даром).
Мудрий не дасться за ніс водити.
М’яко стеле, та твердо спати.
На ділі, — наче на кобзі.
На мед, а не на жовч, люди мух ловлять

На словах, як на органах, а на ділі як на балалайці.
На словах, як на цимбалах.
На язиці мід, а під язиком лід.
Накадив йому під ніс (підлестився).
Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь.
Наше діло мірошницьке: підкрутив, та й сів.
Не кождий слабий, що стогне.
Не кожний спить, що храпить.
Ні всюд, ні втуд, а все прибудь.
Ніякої обмани тут нема.
Облесний, як собака.
Од тиха, все лихо.
Одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу (шахрай).
Очима світить, а боком душу тягне.
Перед паном Хведором, розходився ходором (хитрував, а воно ще хитріше, перехитрувало).
Під’їхав його так, що тільки ушима стрепенув.
Підвів наче під монастир.
Підвів під пень кашляти.
Підкрадається, як вовк.
Підлазить, як чорт під монастир.
Підлесливість гірше отрути.
По кривому шляху поїхав.
По правді роби, по правді й очі повилазять.
По цей дуб миля! (більше не обдурять).
Помагай Біг, нашим! — А котрі ж ваші? — Котрі подужають!
Поможи Боже, і нашим, і вашим!
Потайного собаки, треба гірше боятися.
Пошив у дурні!
Пришви пришив.
Продав кота в торбі.
Продав пса за лиса.
Пропив міх то й на батька гріх.
Раз ошукаєш, а потім не вдасться.
Раз тільки козу на лід нагнати можна.
Сим-тим баба Ляха здурила.
Скулився, стулився... гей, пес! ще й хвіст підтягнув (піджав).
Слова масні, а пироги пісні.
Слова твої ласкавії, та чортова думка.
Слово з маслечком, та чортова думка.
Собачого трохи, та ще й потайний.
Стали думать та гадать, якби в шори убрать, а самим десь дальше
Сюди гав — туди дзяв (і нашим і вашим).
Та то ще, гляди марево!
Так до нього штучно підійшов!
Так мене підвів, як дурну під монастир.
Так як та свиня: стишка мішки рве.
Телят боїться, а воли краде.
Ти вже святий та Божий!
Тиха вода людей топить, а бистра тільки лякає.
То непевна, то хитра пташка.
Треба рано встати, аби його ошукати

У свято дзвониш (догоджає значним).
У тихому болоті чорти плодяться (водяться, живуть).
Убрав у шори.
Уже язик такий, як вулична китайка.
Хитрий як чорт, а дурний, як ворона.
Хитрий як чорт, дурний, як ворона, а впертий, як свиня.
Хитрий, як біс чорт.
Хитрий, як лисиця.
Хитрощами недовго проживеш.
Хитрощі та мудрощі.
Хитрує, як вовк.
Хитрує, як собака.
Ходить, як овечка, а буцкає, як баран.
Хоминий чай (фальш).
Хочеться так, щоб хитро-мудро, та невеликим коштом.
Хто дужчий, той лучший.
Цигане, якої ти віри? — А тобі якої треба?
Чоловік дасться, — лише раз з розуму звести.
Чоловік зерно сіє, а чорт кукіль.
Чоловік нічого: так собі — маленька собачка.
Чорте де йдеш? — Болото палити! — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити!
Я за себе сказав.
Як узялись підлещуванням підходити.
Яке маленьке, а ложки за ухо не занесеш.
Яке маленьке, а не несе ложки за ухо!
Янгольський голосок, а чортова думка.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *