✠ СОБОРНА УКРАЇНА

✠ СОБОРНА УКРАЇНА

З Днем Соборності України!
З Днем Незалежності України!
З Днем Злуки!

22 січня 1919 року збулась одвічна мрія Українців про возз'єднання українських земель в єдиній Соборній Україні — відбувся Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
Рівно на рік раніше — 22 січня 1918 — було проголошено Першу Незалежність України.
Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянська Україна вийшла з Російської Імперії, а Західна Україна — з Австро-Угорської Імперії — і возз'єднались Українці на своїй землі в єдиній Соборній Україні.
22 січня є справжнім Днем Незалежності України й Днем Соборності України!

 

 


© «Wild Fox»
 


 

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель Київської Русі-України навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII — початку ХХ століття, коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Румунією, Австро-Угорською Імперією, Московією (Россійською Імперією), ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих українських мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
 


 

Підготовка Акту Злуки

 

У результаті ухвалення ІІІ-го Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада 1917 року була проголошена Українська Народна Республіка, до складу якої увійшло 9 українських губерній. Під впливом цих подій в жовтні 1918 року у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду, а 19 жовтня того ж року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності. 1 грудня 1918 року у Фастові був підписаний «Передвступний договір» про об'єднання УНР і ЗУНР, у якому було заявлено про непохитний намір в найкоротший строк створити єдину державу. Восени 1918 року після перемоги революції в Австро-Угорській імперії, на уламках монархії утворилися незалежні держави: Чехословацька Республіка, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, Польська Республіка, Австрійська Республіка, Угорщина, а також (як наслідок Листопадового Чину 1 листопада 1918 року у Львові та інших містах цього краю) Західноукраїнська Народна Республіка.
 

Уряд Західноукраїнської Народної Республіки — Державний секретаріат — у своїй зовнішній політиці під тиском народних мас та Української Галицької армії на перше місце поставив питання державного об'єднання з Наддніпрянською Україною. Досягнення державного об'єднання розглядалося, по-перше, як втілення в життя вікового прагнення українського народу до державної єдності, а по-друге, як засіб об'єднати сили в боротьбі проти зазіхання Польщі на українські землі.
 

Проте голова Української Національної Ради Євген Петрушевич застерігав, що об'єднуватися з гетьманською Україною на цьому етапі недоцільно, бо в «14 пунктах», оголошених американським президентом Вудро Вільсоном, народам Австро-Угорщини забезпечувалося право самовизначення, а Росія в той час розглядалася як єдина держава. Отже, злука з гетьманською Україною загрожувала б Східній Галичині також опинитися в складі "єдиної Росії".
 


 

В умовах політичної і дипломатичної ізоляції уряд Західноукраїнської Народної Республіки звернувся за допомогою до демократичних утворень на східних землях України.
 

Зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським. Після зміни влади переговори велися з Директорією. Вже 1 грудня членами Ради державних секретарів ЗУНР Лонгином Цегельським і Дмитром Левицьким у Фастові було укладено «Передвступний договір» з Директорією УНР про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». 3 січня 1919 року Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки у місті Станіславі схвалила закон про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в Народну Республіку. 21 січня 1919 року в Хусті Всенародні Збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Карпатську Україну.
Наступного дня у Києві в урочистостях з нагоди свята Злуки брала участь делегація — тридцять шість чоловік — ЗУНР.
 

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

Проголошення Акту Злуки

 

Проголошення злуки було призначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну Незалежність України.
 

22 січня 1919 року було проголошено всенародним і державним святом.
День видався погідний та гарний, з легким морозом.
Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами.
О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.
 

Головні урочистості проголошення Злуки проходили на Софійській площі.
При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами.
Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії Володимиру Винниченку.
 


 

Член Директорії Федір Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:

«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»

 

Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім — військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.
 

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самовизначення, становлення політичної нації. Уперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
 

Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт Злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на голубому полотні. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклали до скликання Установчих Зборів об'єднаної України, як це й передбачалося ухвалою Української Національної Ради від 3 січня.
 

Акт Злуки України був радше символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було.
Сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко писала

«Безпорадність проводу впливала на загальний настрій. Україна, затиснута між двома потужними силами — Антантою з півдня і большевізмом з півночі, — не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».

 


 

Міжвоєнний період

 

Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично. Проте державне об'єднання не відбулося. Тому перед фактом військової катастрофи восени 1919 і в 1920 роках уряди та військове командування ЗУНР та УНР дбали передусім про свої регіональні інтереси. Це яскраво проявилося в процесі переговорів Симона Петлюри з Польським керівництвом та в підписанні ним 21 квітня 1920 року Варшавського договору, згідно з яким, за визнання Польщею Директорії УНР, очолюваної С. Петлюрою, та надання військової допомоги проти більшовицьких урядів Совєтської Росії та України. Польщі передавалася Галичина, Холмщина, Підляшшя й Західна Волинь (зокрема повіти Рівненський, Дубнівський та частину Кременецького).
 

Окупація Польщею Західноукраїнських земель знову відсунула на невизначений період возз'єднання всіх українських земель. Воно відбулося лише у вересні 1939 року, але не як втілення в життя віковічних прагнень українського народу, а як результат таємної совєтсько-нацистської змови від 23 серпня 1939 про сфери впливу, а також гри на патріотичних почуттях населення Західної України. Надії народу не справдилися. «Свято свободи, що прийшло зі Сходу», обернулося для населення жорстокими буднями.
Це об'єднання виявилось нетривким, і невдовзі історія розпорядилась так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних держав. А методи, якими було здійснено нове об'єднання "сходу" і "заходу" в 1939 році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні рани.
 

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

Ціна Незалежності

 

Велика Війна почалась у 1914 і обумовила розпад імперій, у складі яких були українські землі. Втім, хоч війна й добігала до завершення, продовження цієї війни ще довго буде топити в крові Україну...
Україна боролась за свою Незалежність і Соборність і по завершенню І Світової, і під час ІІ Світової — І та ІІ Визвольні Змагання.
Кров'ю стікали, але перемагали!
Ціна за Незалежність була непомірною — три хвилі Великого Голодомору, геноцид Українців як з боку Совєтів, так і з боку поляків, втрата третини етнічних українських теренів як на сході, так і на заході...
Десятки мільйонів життів, десяти мільйонів зламаних доль...
Чорне ХХ століття для України...
 

І і ІІ Визвольні Змагання в наші дні продовжились ІІІ Визвольними Змаганнями...
Україна вкотре потопає в крові, і кінця-краю цій Великій Війні не видно...
 

Кров'ю стікаємо, але перемагаємо!
 


 


 


 

14 коментарів до “✠ СОБОРНА УКРАЇНА

  1. Сповіщення: Одна єдина Соборна Україна, або “єдіная страна” – Порохівниця

  2. Сповіщення: ✠ Василь Вишиваний — Король України – Порохівниця

  3. Сповіщення: Листопадовий Чин — 99 років – ПОРОХІВНИЦЯ

  4. Сповіщення: 100 років кривавих Совєтів – ПОРОХІВНИЦЯ

  5. Сповіщення: Кров’ю стікаємо, але перемагаємо! – ПОРОХІВНИЦЯ

  6. Сповіщення: ❖ УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917—1921 – ПОРОХІВНИЦЯ

  7. Сповіщення: 1919: Україна на Паризькій мирній конференції – ПОРОХІВНИЦЯ

  8. Сповіщення: «УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921» — історична настільна гра – ПОРОХІВНИЦЯ

  9. Сповіщення: Голодомор — помста за свободу – ПОРОХІВНИЦЯ

  10. Сповіщення: 100 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ – ПОРОХІВНИЦЯ

  11. Сповіщення: «Україна від Карпат і до Кавказу» – ПОРОХІВНИЦЯ

  12. Сповіщення: 100-річчя бою під Крутами – ПОРОХІВНИЦЯ

  13. Сповіщення: ✠ Берестейський Мир — 100 років – ПОРОХІВНИЦЯ

  14. Сповіщення: Втрачена Українська Кубань – ПОРОХІВНИЦЯ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *