Берестейський Мир

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

Берестейський Мир

Берестейський Мир — перша мирна угода Великої Війни, яка дозволила визнати Незалежність України.
27.І(9.ІІ).1918 у місті Берестя (Брест-Литовський) підписано Брест-Литовський мирний договір — мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німецькою Імперією, Австро-Угорською Імперією, Османською Імперією і Болгарським Царством з другого; перший мирний договір у Першій Світовій війні 1914-1918 років. Став наслідком одного з етапів переговорів у Брест-Литовську, загальним підсумком яких був вихід більшовицької Росії з Першої Світової війни.
Укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність, дозволила затримка російсько-більшовицьких нападників у бою під Крутами.
Совєтська Россія також визнала Незалежність України.

Невизначеність Антанти щодо українського питання і прихильність Британії та Франції до ідеї "єдиної і неподільної Росії" змусили молоду УНР шукати інших союзників.
Причини підписання:
— загроза для України з боку більшовиків (РСФСР — Совєтської Россії)
— спроба Української Центральної Ради порозумітися з Антантою.
Умови договору:
— УНР виходила з Першої світової війни
— УНР було визнано незалежною, рівноправною державою
— Холмщина та Підляшшя входили до складу України
— Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувались допомогти УЦР звільнити територію УНР від більшовиків
— УНР зобов'язалась постачати в Німецьку імперію та Австро-Угорську імперію їжу, що була потрібна для населення
За умовами договору суверенітет УНР мав поширюватися на всі етнічні українські межі, за винятком українських земель у складі Австро-Угорщини.
Передбачалося приєднання української частини Східної Галичини до Буковини і створення Коронного краю, який мав би автономію у складі Австро-Угорщини.
Договір від 9 лютого 1918 року врятував УНР від поглинення більшовицькою Росією.

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

Ініціатива у мирних переговорах з Німецькою Імперією та її союзниками належала більшовицькій Росії.
3 грудня 1917 року "Совнарком" РСФСР звернувся з відповідною пропозицією до Берліна, 15 грудня 1917 року обидві сторони уклали перемир'я, після чого в штабі німецьких військ у Брест-Литовську почалися мирні переговори.
Лінія фронту проходила по території УНР і Українська Центральна Рада мусила визначити своє ставлення до них. Лідери УЦР розуміли, що країни Четверного союзу програють війну. Приєднання до сепаратних переговорів перетворювало майбутніх переможців на ворогів будованої ними держави. Проте вибору у них не було: народ бажав миру.
1 січня 1918 року делегація УНР, яку очолив Всеволод Голубович, прибула у Брест-Литовськ і поставила питання про свою участь у переговорах, наполягаючи на самостійному статусі. Нарком закордонних справ РСФСР Лєв Троцкій мусив заявити, що російська більшовицька делегація визнає право націй на самовизначення і не вбачає перешкод для участі делегації УНР у переговорах як самостійної держави. Від імені Четверного союзу міністр закордонних справ Австро-Угорської імперії князь Оттокар Чернін заявив про визнання делегації УНР повноправним учасником переговорів. Формальне визнання УНР як самостійної держави союзники відкладали до моменту укладення мирного договору. Лєв Троцкій наполіг на перерві у переговорах до кінця січня 1918 року. Російська сторона повинна була визначити, як поставитися до тяжких умов миру, включаючи великі територіальні втрати, які висунули союзники. Крім того, затягуючи переговори, "Совнарком" бажав виграти час, щоб завершити захоплення більшої частини території України, включаючи її столицю Київ, що давало би Совєтам можливість замінити делегацію УЦР делегацією проголошеної наприкінці грудня 1917 року більшовицької УССР.
9.І.1918 у Бресті розпочались перемовини в складі представників Німеччини, Туреччини, Болгарії, Австро-Угорщини, РСФСР та Української Народної Республіки, право якої на участь в них 10 січня підтвердив голова делегації Росії Лєв Троцкій.
У зв'язку з критичною для Росії ситуацією на фронті переговори з нею велись в ультимативній формі, що дало можливість делегації УНР провести таємні сепаратні зустрічі.
12.І.1918 — міністр закордонних справ Австро-Угорської Імперії граф Оттокар Чернін, як представник країн Четверного союзу, долучився до переговорного процесу.
Завдяки зусиллям австрійського ерцґерцога Вільгельма фон Габсбурґа (Василя Вишиваного) і графа Оттокара Черніна вдалось підписати Берестейський Мир включно з таємним договором — через продовольчу кризу в Австро-Угорщині та Німеччині вони погодились в обмін на гарантовані поставки хліба, м'яса та промислової сировини оголосити протекторат над Україною, передати до її складу Холмщину та Підляшшя і виділити західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини в окремий коронний край Галіції і Буковини. Про об'єднання західних українських етнічних теренів з великою Україною поки що не йшлось, це питання було відкладено на пізніші терміни, позаяк першочергово необхідно було визнати суверенітет і Незалежність України та захистити від совєтсько-россійської окупації.
Графу Оттокару Черніну належить термін для Берестейського миру "Brotfrieden" ("Хлібний Мир").
(Концесії Україні у справі Холмщини і Галичини викликали протест поляків у Австрії і захитали позицію Черніна як міністра закордонних справ; у квітні 1918 він подався у відставку.)
У зв'язку з тим, що на момент цих домовленостей УНР була автономною одиницею у складі РРФСР, українська делегація скористалась перервою у переговорах, ініційованою Троцкім, і відбула до Києва, де 22 січня 1918 року Центральною Радою було затверджено IV Універсал, що проголосив УНР незалежною державою. Після поновлення переговорів, 1 лютого до Бресту прибули також представники уряду так званої "Совєтської УНР" Василь Шахрай і Юхим Медведєв, війська якої за підтримки більшовицької Росії 27 січня розпочали наступ на Київ.

Незважаючи на заперечення РСФСР, повноваження більшовицької "СУНР" визнані не були, і у ніч на 9 лютого 1918 року країни Четверного союзу та Українська Народна Республіка уклали мирний договір. Згідно з досягнутими домовленостями, сторони відмовлялися від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною, обмінювалися військовополоненими і зобов'язувались відновити економічні відносини.
Підписання Берестейського договору врятувало УНР від повного розгрому у Першій совєтсько-українській війні — 9 лютого півмільйонний контингент австро-німецьких військ зайняв територію України, змусивши звільнити захоплений більшовиками 5 лютого Київ, а укладений остаточно 3 березня Брест-Литовський мирний договір зобов'язав РСФСР визнати незалежність не лише київської УНР, але й Фінляндії, Регентського Королівства Польщі, Литви, Латвії та Естонії.
Тобто, 100 років тому Україна, як і в наші дні, фактично прикрила Європу від совєтсько-кацапської навали і дала змогу визнати Незалежність цілому ряду європейських країн, котрі були окуповані Россійською Імперією.
Натомість, Україна отримала "вдячність" як від німецьких окупаційних військ, так і від Польщі...
Одна єдина Соборна Україна нарешті змогла об'єднатись рівно через рік !
22 січня 1919 року збулась одвічна мрія Українців про возз’єднання українських земель в єдиній Соборній Україні — відбувся Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.

Україна в подальшому претендувала виключно на українські етнічні терени, не зазіхаючи на чужі землі.
Проте, Антанта не давала змоги Україні закріпити свою Незалежність, а Франція зробила усе можливе, щоб не допустити у 1919 році делегацію України на Паризьку мирну конференцію, де вирішувалась доля повоєнної Європи — Франція захищала інтереси Россії та Польщі, попри те, що США та Велика Британія були готові розглянути "українське питання" та надати Україні право на існування як державі...
Європа відвернулась від України, і Українці змушені були захищати себе від чисельних ворогів з усіх боків: Совєтська Россія, "бєлоґвардєйскоє двіженіє Юґа Россіі", Польща, Угорщина, Румунія...
Як відомо, Україна не змогла себе врятувати тоді і заплатила страшну ціну за Незалежність...
Власне, залишились лише мапи Соборної України, від якої відвернулась Європа і Світ...

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

Договір від 9 лютого 1918 року врятував УНР від поглинення більшовицькою Росією. 1 березня більшовицькі війська змушені були залишити столицю УНР. Через тиждень до міста прибув уряд Центральної Ради. Більшовицьку владу було повалено.
Берестейський Мир проголошував припинення війни між австро-угорсько-німецьким блоком та УНР, встановлювалися кордони 1914 року. Пункт третій договору передбачав звільнення окупованих територій відразу ж після ратифікації мирного договору. Сторони взаємно відмовлялися відсилати контрибуції. У сьомому пункті договору врегульовувалися економічні відносини між обома сторонами. До 31 липня 1918 року вони зобов'язувалися укласти торговельний договір про взаємне постачання надлишків промислової продукції.
Загалом, якщо зіставити становище Центральної Ради і умови договору, укладеного нею, то вони були вигідними. Свідченням цього було і те, що уряд "Совєтської України" теж висловлював готовність також підписати його, хоча вони не знали про таємні частини договору.
Договір мав таємний протокол. Скориставшись важким становищем Австро-Угорської імперії та її суперечностями з Німецькою імперією щодо польського питання, делегація Центральної Ради домоглася включення до території УНР Холмщини і Підляшшя, де проживало українське населення. Таємним протоколом передбачалося приєднання української частини Східної Галичини до Буковини і створення Коронного краю, який мав би автономію у складі Австро-Угорщини. (Про це вище вже зазначено).
Очевидним мінусом було встановлення окупаційної австро-німецької адміністрації.
Проте, УЦР змушені були погодитись на протекторат, позаяк іншої можливості отримати допомогу для зупинки совєтсько-россійської навали просто не було...

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

29 квітня Центральна Рада зібралась на своє чергове засідання (яке виявилось останнім), щоб ухвалити Конституцію УНР. У Конституції наголошувалось, що вся влада належите народу. Було закріплено різні демократичні свободи, зокрема й свободу слова, страйків", демонстрацій. Кожній національній меншині було надано право на національно-персональну автономію. Однак неспроможність УЦР виконувати в повному обсязі господарські статті договору призвели до наростання суперечностей між УЦР і австро-угорсько-німецьким командуванням в Україні, а відтак до падіння демократичної УНР і появи гетьманського уряду Павла Скоропадського.
Центральна Рада готувалася до скликання Установчих зборів, які мали підтвердити її реформи, зокрема й соціалізацію землі. Австро-угорсько-німецькі війська почали втручатися у внутрішні справи УНР. Головнокомандуючий німецькими військами в УНР генерал Герман фон Ейхґорн попередив селян, щоб вони не перешкоджали поміщикам у засіві ланів. Це викликало гостру реакцію не лише селян, а й Центральної Ради. Конфлікт не дістав розвитку, але окупаційна влада остаточно дійшла думки здійснити державний переворот. За підтримки командуючого німецькими окупаційними військами генерала фон Ейхґорна було здійснено заколот і владу отримав шурин Ейхґорна, "русскоґоворящій ґєтьман" Павєл Скоропадскій — колишній ад'ютант імператора Ніколая-ІІ.

Офіційно в руках гетьмана була зосереджена вся повнота державної влади: внутрішня і зовнішня політика, армія і поліція, освіта і культура, суд. Проте реально влада гетьмана випробовувала величезну залежність від підтримки німецьких військ. Насамперед гетьман зайнявся організацією дієздатного адміністративного апарату, який зміг би навести елементарний лад у суспільстві. Проте, принципова прихильність Скоропадського до "монаршей єдіной Россіі" та принципова "русскоязычность" дедалі сильніше відвертали від гетьмана українське суспільство, і зрештою останньою краплею стало проголошення Скоропадським "союза с єдіной Россієй", що дало змогу уряду УНР повалити режим Скоропадського і відновити владу УНР, відому вже як Директорія.
І Визвольні Змагання набирали обертів...

Постер з серії ✠ «УКРАЇНА — Ціна Незалежності 1917 — 2017»

 

6 коментарів до “Берестейський Мир

  1. Сповіщення: ✠ Василь Вишиваний — Король України – Порохівниця

  2. Сповіщення: Українська революція 1917—1921 – Порохівниця

  3. Сповіщення: Токмак — на честь Василя Вишиваного названо найдовшу вулицю Європи – ПОРОХІВНИЦЯ

  4. Сповіщення: 1919: Україна на Паризькій мирній конференції – ПОРОХІВНИЦЯ

  5. Сповіщення: Дмитро Вітовський — Провідник Листопадового Чину – ПОРОХІВНИЦЯ

  6. Сповіщення: Український бліцкриґ-1918: Кримський похід Петра Болбочана – ПОРОХІВНИЦЯ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *