Перейти до контенту

«„Небо падає!“ — кричав Устим…»

«„Небо падає!“ — кричав Устим…»

 
Вірш-посвята Герою Небесної Сотні Устиму Голоднюку…

 


„Небо падає!“ — кричав Устим…
Прости нас, Устиме, прости…
Простіть нас, Герої Небесної Сотні,
Простіть…


„Небо падає!“ — кричав Устим…
Ми не пробачимо і не простим
Розстріл Героїв Небесної Сотні…
Ми не простим…


„Небо падає!“ — вже котрий рік…
Герої по сóбі лишають слід…
І Небо Герої для нас тримають —
Велика Війна триває…


„Небо падає!“ — знову й знову…
„Плине кача“ щодня, і знову
Героїв навколішки вдома стрічають…
Герої ж Небо тримають…


„Небо падає!“ Але тримають!…
Свідомих прикладом надихають
Наші Герої Небесної Сотні —
Небо для нас тримають…


„Небо падає!“ Та не впаде!…
Вб'ємо ворогів! Перемога прийдé!
Герої ж недáрма Небо тримають
Та нас захищають…


„Небо падає!“ Ну ж-бо, дивись!
Прокинься нарешті, та озирнись,
Якщо дорогá Україна для тебе —
Тримай і тут Небо!


„Небо падає!“ Усвідом
Що нині війна, війна кругом!
Щоб соромно нам не було перед Ними —
Хоча б усвідом…


…„Небо падає!“ — кричав Устим…
Прости нас, Устиме, прости…
Простіть нас, Герої Небесної Сотні,
Простіть, що не вберегли…


„Небо падає!“ — кричав Устим…
Ми не пробачимо і не простим
Розстріл Героїв Небесної Сотні…
Ми не простим…

© Дмитро Дзюба
2017.ІІ.20