Мовний законопроект #5670 — омана?


 

Мовний законопроект #5670 — омана?

Мовний законопроект #5670 — найвідоміший з трьох подібних мовних законопроектів.
Поява цього законопроекту викликала хвилю обговорень в суспільстві, зокрема, згадка про мовну інспекцію породила у свою чергу цілу хвилю жартів «Мовна поліція».
Звісно, Українці зараз щиро впевнені, що саме цей законопроект має остаточно нарешті затвердити статус української державної мови і Україна нарешті позбудеться "мовної шизофренії".
Та чи так це насправді?

 

Мовний законопроект #5670 був презентований як "законопроект громадськості" — себто, ніби-то над законопроектом працювали чисельні представники громадськості і є навіть "координаційна рада".
Одразу після реєстрації законопроекту #5670 на сайті Верховної Ради представники ГО "Відсіч" започаткували широку PR-кампанію цього законопроекту, закликаючи на підтримку всіх небайдужих.
Активісти наголошують, що саме цей законопроект стане панацеєю, ліками, порятунком для української мови!
Активісти наголошують, що саме завдяки цьому законопроекту нарешті вдасться позбутись кремлядської пропаґанди в українському медія-просторі, хоча над ними зухвало сміються провідні телеканали країни, на яких антиукраїнська риторика вже стала нормою.
Втім, з'ясовується, що навіть члени цієї "координаційної ради" не бачили ні тексту, ні внесених змін до моменту реєстрації на сайті Верховної Ради і не знають, хто насправді стоїть за цим законопроектом, і яким зрештою стане цей законопроект на момент прийняття після внесення подальших правок.
Крізь гучну промоцію та заклики активістів про підтримку саме законопроекту #5670 почали пробиватись і критичні зауваження щодо чисельних поправок та змін, чисельні питання щодо справжніх авторів законопроекту, тощо.
Чи не виявиться, що в обгортці рятівного для української мови законопроекту закладено зовсім не цукерку?
Чи не виявиться цей рятівник титульної мови насправді рятівником мови окупантів?
 


 

Для початку, пропонуємо витратити годину часу і переглянути вельми важливий етер програми «Прямим текстом» "Русифікація телепростору", в якому обговорювались доволі важливі питання, наводились унікальні статистичні цифри та приклади мовних ситуацій в інших країнах Європи.
Гостями студії були Лариса Ніцой, Сашко Лірник, а також член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський і активіст громадянського руху "Відсіч" Сергій Оснач.
 

II► «Прямим текстом»: "Русифікація телепростору"

 

Після такого дійсно важливого етеру варто надати слово пані Ларисі Ніцой.

Мабуть, все ж таки найцікавіше відбувається не в студії, а за лаштунками.
А за лаштунками був скандал. От його б показати людям, щоб прозрівали. Бо оце справжнє лице і моє, і моїх запеклих друзів-"громадськості", з якими ми були разом в ефірі.
Перед програмою я попередила ведучого – ми не однодумці, чи потрібна йому в студії сварка? Від сварки в ефірі ми утрималися, але ж за лаштунками вона таки сталася.
Після ефіру на «ZiK» ми зчепилися з "громадськістю"-Осначем про мовний Закон 5670.
У мене основна претензія до цієї "громадськості" — мене ввели в оману! І дурять увесь український народ!
Визнаю, сама винна — недочитала... недодивилася...
Але ж ця "громадськість", отак, як мене, дурить усіх українців! А ті вірять! Вірять, що цей закон — цукерка!
Тож ми зчепилися.
У мене три головні питання.
1. Чи визнає він ("громадськість"-Оснач), що їхній законопроект напханий захистом "двомовності"? В обслуговуванні, в партіях, у медіа і, ГОЛОВНЕ, в ОСВІТІ...
Мабуть, від несподіванки, що я на нього нападу, Оснач це визнав, і Лірник тому свідок! Дякувати, хоч я не одна це чула.
2. Чому вони брешуть, що їхній закон відрізняється від ще двох поданих законопроектів тим, що законопроект 5670 виключно про захист української мови, а в ньому насправді аж двадцять разів ідеться про захист мов меншин?
Але ж про захист мов меншин пишеться окремий закон! Тобто, на голову українцям їх буде два?!
3. Найголовніше питання — ХТО ПИСАВ ЦЕЙ ЗАКОН?
Текст законопроекту до останнього моменту тримався в секреті та так і не був показаний Координаційній раді, до складу якої входить ця громадськість, і від імені якої писався закон. У цю Координаційну раду входжу і я. Нам, членам Координаційної ради, на мою неодноразову вимогу текст не був показаний нікому, жодного разу, поки його не зареєстрували у Верховній Раді. ХТО писав законопроект?
На два останні питання Оснач мене послав … до Фаріон! Чесно, так і сказав: «Ідіть до Фаріон розколювати суспільство!»
Отже, коли я називаю речі своїми іменами «УКРАЇНЦІ, ВАС ДУРЯТЬ» — то це "розколювати суспільство". А коли вони брешуть, сховавшись за чарівним для суспільства словом "громадськість" — то це "об’єднує суспільство".
Їхня брехня, виявляється, "об’єднує суспільство". Хлопці – ХТО ВИ?
Бо ж на людях Ви ніжні, лагідні, спокійні, правильно говорите. Як в оцьому ефірі. А в Законах тишком просуваєте інше. На людях ви кажете: "Підтримуйте законопроект, потім поправимо недоліки". А коли я на Координаційній раді вимагаю уже проголосувати за конкретні правки — ви не просто відмовляєтеся, ви ГОЛОСУЄТЕ за те, щоб залишити в тексті прописані преференції мовам меншин.
ТО ДЕ ВИ СПРАВЖНІ, "громадськість" ?!
© Лариса Ніцой

 

Несподівані кулуарні подробиці про активістів мовного закону.
Хоча, в наш час вже нічому не дивуєшся, та й мовні активісти теж бувають різні.
Наприклад, мовні активісти громадської організації "Відсіч", котрі одразу започаткували широку PR-кампанію цього законопроекту і закликали до підтримки, зовсім ніяк не відреагували на запропоновану їм серію гумористичних постерів, котру на підтримку створено і опубліковано блоґ-майданчиком «Порохівниця». Якраз хвиля жартів про "мовну поліцію" — беріть, хлопці, підтримуйте жартами, піднімайте настрій людям...
Навіть не зреагував ніхто... Мабуть постери не сподобались...
А ось пані Ларисі Ніцой сподобались!
🙂
 


 

Окрім того, цілком зрозуміло, що зареєстрований законопроект, та ще й про статус державної мови, буде прийматись лише після цілої купи правок та змін, і від поданого законопроекту на виході може вийти кардинально протилежний закон. Для Верховної Ради це норма, можна сказати, "традиція".
Тож, власне, свідомі Українці не особливо й розраховували на цей законопроект...
 

Гаразд, позаяк першою на вади законопроекту #5670 звернула увагу пані Ірина Фаріон, без будь-якого упередженого ставлення до неї, давайте поглянемо її зауваження:
Ірина Фаріон: «Закон про смерть державного статусу української мови №5670»

Панове! Наводжу лише кричущі статті з мовного законопроєкту N5670, що логічно продовжує закон Ківалова-Колесніченка. Тому й кричать так голосно про нього, абсолютно замовчуючи ще два глибоких закони №5556 і №5669. Саме законопроєкт №5670 втілює в життя московсько-медведчуківську ідеологему "Єдина країна – Єдіная страна" і найпоказовіше про це свідчить Ст. 1, пункт 2, що практично скопійована зі Статті 6. "Державна мова України" із закону Ківалова-Колесніченка, пункт 3: "Обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи іншій сфері не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення".

Ірина Фаріон коментує статті законопроекту та зауважує, що законопроект #5670 насправді "закон про смерть державного статусу української мови".
 

Дійсно, виникли цілком слушні питання: чому в законі про державну мову вся увага приділяється мовам національних меншин? Адже для мов національних меншин готується інший закон.
 

Звісно, ніхто не ставить під сумнів беззаперечне право національних меншин на рідну мову, і держава має це право забезпечити. Киримли чи Болгари, Мадяри чи Румуни, Гебреї чи Німці та решта чисельних національних меншин України повинні мати право на розвиток рідних мов, як мають таке право національні меншини в усіх цивілізованих країнах.
Та ми всі розуміємо, про яку саме національну меншину найбільше піклується ця купа ремарок в законопроекті.
І, як вже з'ясувалось навіть з вищезазначеного етеру програми «Прямим текстом», анонсовані "квоти" будуть передбачати всілякі шпарини для мови окупантів. Навіть не шпарини, а здоровецькі дірки!
Як бачимо, певні "міни уповільненої дії" в законопроект закладені.

 

Зрештою, це взагалі принизливо — в Україні для української мови, для державної української мови треба вибивати КВОТИ!
В цивілізованих країнах таке навіть уявити нереально! В Німеччині не вималюють квот для німецької, у Франції не просять квот для французької, і тим паче ніхто не просить квот для англійської в Британії, Австралії, Канаді чи США.
(Любителям згадати Канаду в плані білінгвізму зазначу, позаяк знайомий з ситуацією в Канаді — білінгвізму немає, і в Канаді також існує стара мовна проблема між англійською та французькою: Квебек принципово говорить французькою, решта штатів принципово говорить англійською. Хоча в Канаді мови нацменшин почуваються вільно — в українському штаті Альберта українська діяспора без проблем розмовляє українською, німці-менноніти без проблем розмовляють німецькою, китайці у Ванкувері розмовляють мовою хань, араби арабською — АЛЕ, всі обов'язково переходять на державну англійську, а у штаті Квебек на французьку.)
А що там у нас на РФ (Россії Фашистській)? А кривава імперія мовні права національних меншин взагалі не забезпечує і на РФ 100% кацапського язика! В усьому! Спитайте у Чувашів, котрі намагаються зберегти рідну мову, як їх кийками вчили любіть руссцкій язик, або запитайте у фіно-угорського народу Водь, скільки їх лишилось, а їх лишилось всього шістдесят (60) Водян у трьох населених пунктах, які взагалі навіть позбавили статусу населених пунктів, щоб вже остаточно знищити і стерти все про цю етнічну гілку Інгерманландії...
І таких прикладів про кацапську імперію можна наводити безліч...
Україна не Россія, у нас ніколи не обмежувались мовні права національних меншин.
В Україні навпаки, за рахунок української мови і мов національних меншин паразитувала кацапська говірка, котра є штучною мовою і використовується кацапами тільки як зброя для кацапської експансії!
 

В цивілізованих країнах є закон про державну мову і закон про мови національних меншин.
Пункт перший закону про державну мову наголошує, що закон про державну мову не суперечить закону про мови національних менший і не обмежує мовні права національних меншин. Крапка. Далі вже закон про державну мову чітко забезпечує права цієї державної мови для цієї країни і зазначає, зокрема, практично стовідсоткову присутність державної мови в медіапросторі, вимагає знання державної мови, тощо. А все, що стосується мов національних меншин зазначено в законі про мови національних меншин.
Так в законодавствах цивілізованих країн.
У нас же пропонують прийняти мікс з попередніх недолугих і відверто антиукраїнських законів, в якому державний статус української мови буде знову суто декларативним і необов'язковим, зате під виглядом захисту мов національних меншин створено вдосталь дірок для мови окупантів: освіта мовою окупантів, медіапростір мовою окупантів...
Себто, нічого не зміниться...
 

Ймовірно, це теж наслідки недолугої політики "Одна країна - Єдіная страна"...
Зовсім вже не дивно після "флєшмоба в паддєржку русскоґаварящіх"...
Адже в Україні відбувається стрімкий кацапський реваншизм, включаючи реванш "русскоґоворящіх" навіть в міноборони!
«“Русскаґаварящіє” вже готові вбивати Українців!»
"Русскоґоворящіє" вже нападають на україномовних Українців!
Тому, навіть не дивно, що розпіарений законопроект може виявитись мильною булькою.
Вельми кепсько все це тхне...
 

Що ж, час покаже...