Україні Волю здобуваєм кров’ю!

Україні Волю здобуваєм кров'ю!

 

Роздуми після свята Дня відновлення Незалежності України.
Україна відсвяткувала 26 річницю відновлення Незалежності України. В Києві Хрещатиком пройшов військовий парад, котрий вже увійшов в історію. Цього року парад на честь Дня Незалежності був приурочений до 100-ліття проголошення Української Народної Республіки. Почесна Варта вперше одягнула новий історичний парадний однострій Соборної України. Україна остаточно виривається з совєтських кайданок.
Докладніше про цьогорічний парад — Віталій Гайдукевич.
Вперше Києвом крокували війська-союзники країн-учасниць НАТО! Разом з Головнокомандувачем України парад приймав командувач Армії США Джеймс Меттіс — дуже серйозний дядько, яструб Пентагону! Все це викликало неабияке обурення в РФ (Россіі Фашистской). І це вельми тішить!

 

Давайте поміркуємо про Незалежність.
24 серпня. Це у нас що? Дата проголошення Незалежності. Але чому "проголошення"? Хіба лише в 1991 році українська держава вперше відбулася як така? А як же Перші Визвольні Змагання 1917-1921 років? Тоді ж була держава, армія, міжнародні взаємини? Були. Де воно все поділося? Було знищено через аґресію Росії.
Прийшов час закріпити у суспільній свідомості простий і очевидний історичний факт — Україна отримала Незалежність ще 100 років тому, Україна мала повноцінну Державу, визнану дипломатично, яку Совєтська Россія знищила і на довгі десятиліття окупувала... І тепер намагається "снова павтаріть"...
 

Незалежність України починає свій відлік ще з далекого 1917 року: з початку Української Революції 1917-1921, з бою під Крутами, з Берестейського Миру, з Акту Злуки Соборної України, з бліцкриґу Запорожців Болбочана в Криму...
Століття всіх цих історичних подій Україна відзначає і буде відзначати найближчі три роки.
Саме тоді було вперше проголошено незалежну національну державу — Українську Самостійну Соборну Державу.
Українська Народня Республіка після Акту Злуки із Західно-Українською Народньою Республікою стала Соборною Україною! Завершалось формування Соборної Держави — йшли перемовини про приєднання Української Кубані та Криму...
Соборна Україна — від Сяну до Дону, від Карпат і до Кавказу!
Українці звитяжно боролись за свою Волю з чисельними загарбниками. На заході Польща зазіхнула на всю Галичину й Волинь, мріючи про "Львув наш!" На Карпатську Україну зазіхнула Мадярщина, а Румунія на Буковину. Та головним і одвічним ворогом у нас завжди були кацапи, і 100 років тому Українцям доводилось відбиватись одразу не лише від сусідів на заході, а й від "бєлоґвардєйской нєдєлімой Єдіной Россіі" та від "красной Совєтской Россіі".
Українці кров'ю стікали, але перемагали...
А Європа мовчала... І вкотре мовчить...
На жаль, через цілу низку суттєвих глобальних обставин, через непідтримку з боку країн Антанти, через низку внутрішніх помилок тудішніх політиків, через чвари, котрі також вдало роздмухували всередині України россіянські аґенти того часу (як це відбувається і в наші дні, адже тактика й стратегія чєкістів є незмінною) — Соборна Україна втратила свою Незалежність, І Визвольні Змагання зазнали поразки...
 

♪II► «Ой, у лузі червона калина» — Стрілецька пісня, 1914

 

Наслідки втрати Першої Незалежності стали для України катастрофічними...
Голодомор... Три хвилі Голодомору... ІІ Світова війна... Україна у ІІ Світовій війні опинилась між двох вогнів, між двох імперій, між двома "краснимі вождямі"... Етнічні чистки та втрати українських етнічних теренів як на сході, так і на заході... Геноцид Українців з боку кацапів і водночас з боку поляків... Втрачена Українська Кубань... Й до сьогодні триває поширення метастаз "руссцкоґо міра"...
Жодні міжнародні інституції та всілякі сталінські ООН за ХХ століття так і не спромоглись зупинити свавілля Кремля!
«Коли наїсться сарана?» — питання риторичне...
 

Цю публікацію ілюстровано постерами, де стилізовано зображено Соборну Україну у симбіозі з сучасною Україною.
Втрачені за ці 100 років терени України стилізовано під кров — дуже багато крові втратили ми разом з цими теренами, десятки мільйони людських життів і доль... Не лише на втрачених теренах, а по всій Соборній Україні... Лише три хвилі Голодомору забрали від 10 до 12 мільйонів Українців... І ще до 10 мільйонів Українців забрав вир ІІ Світової та ІІ Визвольних Змагань, коли повстанці ОУН УПА завзято чинили опір совєтсько-фашистським окупантам аж до 1960-х років. Боротьба триває й сьогодні у нас вже четвертий рік поспіль йде національно визвольна війна проти россійсько-фашистських окупантів — ІІІ Визвольні Змагання! Тому на стилізованій мапі також позначено тимчасово окуповані терени на сході і Крим. Не втрачені, а тимчасово окуповані. Ми їх повернемо.
Якщо втрачені терени Соборної України позначено кров'ю на цій стилізованій мапі, це не означає заклику до ірредентізму — це символ того, що нам не можна забувати страшну ціну, яку заплатили Українці. Мапа Соборної України в наш час не означає заклик до повернення "ісконно украінскіх зємєль". Україна — не Россія. Що Україні робити з населенням на Кубані у разі повернення — там Українців лишилось одиниці, а що робити з шести мільйонами українофобів і кацапів, котрих заселили туди після геноциду Українців у 1933 році? Те ж саме можна сказати про північ і схід Слобожанщини, Стародубщину. А Білорусі, Польщі чи Молдові й Румунії Україна взагалі жодних територіяльних претензій не висуває. Лиш полякам обережно, щоб бува не образити "адвокатів", низько опустивши голову, нагадуємо, що вони ж роздмухали ще на початку 1930-х років криваву різанину Українців, яка вилилась зрештою у Волинську трагедію, що вони ж влаштували етнічну чистку і винищили Українців на Західних Теренах України: Підляшшя, Холмщина, Надсяння, Лемківщина...
Тому втрачені терени криваві на мапі...
Щоб не забувалось...
 

100 років поспіль триває ця Велика Війна, у вирі якої Україна...
Велика Війна, яку у 1914 році роздмухала "гібридними методами" саме Россійская Імпєрія, прагнучи не втратити Україну і поширити свої імперські володіння на Європу, вийти до Середземномор'я...
Велика Війна, переходячі з однієї у іншу локальну та глобальну війну, все ще триває, і роздмухувач все ще той же, що й був на початку ХХ століття, хіба тільки змінює корону імпєріі на будьоновку, вуса сталіна на плюгавину путіна.
Ціна Незалежності України за це століття невимірна, коштувала десятки мільйонів життів Українців...
І Україна все ще продовжує виборювати Волю, Незалежність та мріє про відновлення Соборної України...

Від Соборної України сучасна держава Україна успадкувала демократичні засади державного будівництва — державні символи: Герб, Прапор і Славень; Соборність — об'єднання українських земель у єдиній Незалежній Державі; державну українську мову і перший офіційний український правопис; були започатковані інститути незалежної держави: Перший парламент (Українська Центральна Рада), Перший уряд (Генеральний секретаріат Центральної Ради), заснована Академія наук; засновані Українська Армія, Українська Повітряна Фльота і Українська Морська Фльота...
 

Ми маємо багаті традиції державного будівництва. Пам'ятаймо їх, пишаймося, примножуймо, а також будьмо гідними громадянами. Проте прийшов час визнати, що ми є спадкоємці Державності Соборної України, а не дефективної совєтської квазіреспубліки "УССР". Прийшов час кожному вивчати історію України, уроки історії, щоби не повторити тих помилок, які були зроблені за останнє сторіччя...
«Історію пишуть переможці» — зауважує пан Гайдукевич, але для початку має відбутись «Ідентифікація себе».
Ідентифікація Українців, як Нації!
 

Через сто років, принаймі, країни А̶н̶т̶а̶н̶т̶и̶ НАТО, Захід, Америка, Європа вже хоча б не мовчать так гучно, як все ХХ століття, вже трішки відчувається підтримка. Мовчазна, але підтримка...

А тим часом...
Велика Війна триває…
Україні Волю здобувати!

УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
СЛАВА NАЦІЇ!
СМЕРТЬ ВОРОГАМ!
ЗА УКРАЇНУ! ЗА ЇЇ ВОЛЮ!

 

♪II► «За Україну, за її волю!» («О Україно, люба ненько»)

 

© «Порохівниця»
© Dmytro Dzŭba
2017.VІIІ.25

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *