Совєтська окупація України триває…

Совєтська окупація України триває...

"Дєнь 7 ноябля" чудовий хоча б тим, що цього дня, як і "на ДєвятаМая", чудово шкваряться всі совєтьскі метастази, яких так багато в Україні.
І, схоже, чи не найбільше "красной плєсєні" сховалось "под крылом МО"! Такі собі Штірліцы-Ісаєвы нашого часу...

Тоді як більшість Українців вже й не згадують, що то за "празднік" 7 листопада, совєтськіє ґражданє щороку "празднуют" так званий "дєнь вєлікой октябрьской рєволюциі". І хоча вже чверть століття не існує Совєтскоґо Союза і четвертий рік йде війна проти України з боку совєтско-россійсько-фашистського режиму РФ (Россіі Фашистской), активність ватніків щороку лиш зростає. Причому, не лише пересічної вати костурбатої, але й тих совєтських окупантів, які окопалися під ВерховноРадянським Куполом та під крилом Міністерства Оборони України!

Так-так, не дивуйтесь, доки на сході війна чи то АТО, в МО зібрались такі метастази совєтской красной плєсєні, що ці авґієві стайні вичистити буде вкрай складно від такої чисельності жирних опецькуватих кліщів в генеральських мундирах — гілляк і стовбів на всіх не вистачить!
Лише одиниці в МО України мають проукраїнські позиції (наприклад, послідовні українські позиції займає пан Муженко). Більшість же "байцов МО" схоже не переймається країною, якій дали присягу, і вдягають український однострій "сцепів зубы", піддіваючи під низ ґімнастёрку марґєлова та тримаючи в зашитій кишені ксіву КҐБ, воєнбілєт СА, партбілєт КПСС і білєт ВЛКСМ.
Саме так, однострій української армії деякі мусять носити з невеликим бажанням, стягуючи генеральські ґудзики на своїх товстих ковбиках. При першій же нагоді ці совкові кабани знімають ненависний їм український однострій та вдягають "мілую і родімую уніформу" окупаційної "красной арміі", НКВДістов там всіляких, політруков, вважаючи себе чєкістами і красноармєйцамі.

Якесь у нас не дуже українське МО...

Доки Захисники України гинуть на сході, офіційні сторінки установ МО регулярно штампують в соцмережах пости про "славноє боєвоє наслєдіє", активно поширюючи окупаційну совєтьську пропаґанду, героїзучи совєтський окупаційний режим і совєтьских окупантів "красной арміі", а деякі державні посадовці МО України взагалі постійно позують в "уніформє НКВД".
Це вже не кажучи про щорічні розпилювання багатомільйонних бюджетних коштів на цілу армаду ватних "вєтєранскіх арґанізаций" з опецькуватими молодєющімі з року в рік "вєтєранамі", морди котрих не завжди влазять в телевізор, коли вони знову щось там верещать про "укрАінскій нацизьм".

Ми вже публікували хроніки реваншу "руссцкаґаварящіх" проти реформи ЗСУ і українського однострою та хроніки коллабораціонізму в державних установах під крилом МО.
Та що й казати, коли на четвертому році війни проти України наше (чи не наше) МО влаштували справжній ватний побєдобєсний совєтскій шабаш під гаслами про "память і прімірєніє".
Пресс-центр штабу АТО і МО проводять ватні шабаші з пропаґандою "совєтской уніформы":
Ґовнєніє ватной вєсны — 1
Ґовнєніє ватной вєсны — 2
Ґовнєніє ватной вєсны — 3
Ґовнєніє ватной вєсны — 4

Сайт МО: товаріщ чєкіст каґбе спрашиваєт
"Ну чьто, каґда уже можна будєт расстрєлівать бандеравцев?"

"Какая вайна? Чьто такоє візвальні змаганнія? Какоє УПА? Бендеравцы? Нєт! Вот настаящіє ґєроі!"

Ще трішки, і повернуться до терміну "вєлікая атєчіствєнная" та повиймають колорадські лєнточкі. Просто зараз колорадські лєнточкі в кармашек спряталі.

І ось "дєнь 7 ноябля" знову вишкварив чергові совєтські метастази.

Національний військово-історичний музей України — державна установа під крилом МО, головний військово-історичний музей країни (ось тільки питання, якої?)...
7 листопада 2017 року офіційна сторінка цієї державної установи видає пост "О 50-лєтіі Музєя Історіі войск Краснознамєнноґо Кієвскоґо ВО".

Це все що треба знати про послідовну історичну політику МО і про національний (!) військово-історичний музей.

Зустрівши приголомшено в стрічці соцмережі цю "кумачёво-сєрпасто-молоткаскую радость" та сентенції про "совєтскую боєвую славу" від української державної установи, яку утримують за бюджетні кошти Українці, спочатку впадаєш в ступор. Що це?.. Бачиш, як цей жмут совєтської пропаґанди поширили усі офіційні сторінки установ МО... Як це?.. Це українське міноборони чи яке?
Офіційні сторінки МО в соцмережах, немов совєтскіє ґазєты "Красная Звєзда", "Ізвєстія" і "Правда" в "старыє добрыє врємєна", рясніють в "дєнь 7 ноябля" "знамєнатєльнымі істарічєскімі датамі": "100 лєт Вєлікай Актябрьскай Рєвалюциі" та "дєнь асвабаждєнія Кієва ат фашистскіх акупантав Совєтской Красной Армієй! Дайош Кієв! Урря, таваріщі!"
Щось про Визвольні Змагання та Захисників України з таким захватом не пишуть писарі в МО...
Сторіччя початку совєтської окупації... Четвертий рік війни...
"Какая такая вайна?"

"Красная армія" — це та армія, що втопила в крові Київ у 1918 році, а згодом і всю Україну? Це та армія, частини якої у 1932–1933 роках військовою силою забезпечували утілення в життя сталінської політики Голодомору? Солдати якої зґвалтувала половину Німеччини? Це та армія, що напала на Фінляндію? Котра у 1939–1940 роках спільно із нацистами знищила незалежні Польщу, Литву, Естонію, Латвію, фактично розпочавши Другу Світову? Це та армія, що здалася в полон в перші місяці боїв із вермахтом, здалася в кількості майже 3 мільйонів бійців? Це та армія, в яку багнетами заганяли усіх Українців чоловічої статі від 13 до 80 років у "чорножупанники", щоб завалити трупами добре озброєні війська вермахту і "к 7 ноября асвабадіть Кієв"? Армія, яка йшла заґрадотрядамі за спинами "чорножупанників" з однією на трьох ґвинтівкою та цеглинами "вмєсто ґранат", котрих "маршал пабьєди" жуков наказав "утопіть в Днєпрє, чтоб мєньше в Сібір потом атправлять"? Це та армія, що перемолола в собі 900 000 цих Українців-"чорножупанників"? Це та армія, котра у 1944 році дозволила втопити у крові Варшавське повстання? А партизани, це ті, на диверсії яких окупанти нищили українські села? Це та армія, що допомагала полякам у геноциді над Українцями на Західних Теренах у 1947?
Це та "красная армія"?

Я Українець, для мене Україна понад усе!
Я вивчаю історію і знаю, що таке совєтська окупація України.
Без зайвих церемоній я чесно висловив свою думку в коментарях під дописом держустанови.
Тобто, Національний військово-історичний музей України пишається совєтським походженням і є продовженням совєтсько-оккупантської "баєвой славы".
Коли ж уже в Україні з'являться УКРАЇНСЬКІ військово-історичні музей, які будуть вшановувати УКРАЇНСЬКИХ воїнів і захисників, а не окупантів?
А це якийсь музей совєтських окупантів! Ач, як трєпєтно вшановують красныє звёзды, сєрпы-молоты і "красную армію"...
Тьфу, гидота красножопа!
Треба ж було підписатись...

Відповідь не забарилась — національний (!) військово-історичний музей відповів мовою окупантів і тицьнув фоточкою "акта вандалізма" з так званим "вєчным аґнём" на окупантському совєтському меморіалі в столиці України.
Довелось відповісти:
Вибачте, я не розумію, якою мовою мені відповіли. Це український музей?
Україні потрібні, звісно, експозиції і музеї, що розповідають за совєтську окупацію, але не пропаґують її совєтськими рудиментами і мовою окупантів.
Щодо "акта вандалізма" — а може все ж краще прибрати зі столиці України совєтські окупаційні меморіяли? Тоді й заливати цементом їх ніхто не буде...

Власне, це було очікувано, бо ще два роки тому повідписувався від всіх офіційних сторінок МО саме через поширення антиукраїнської пропаґанди. Так, в соцмережах офіційні сторінки Міноборони України, ЗСУ, Прес-центр АТО регулярно вкидують ось такі "красноармєйскіє" сентенції, постійно викликаючи коґниттивний диссонанс з іншими дописами про війну на сході. Відбувається таке неподобство тому, що сторінки ведуть банальні армєйські писарі та політруки, виховані в кращих традиціях чєкістської школи пропаґанди. Війна війною, а чєкістська пропаґанда по распісанію.

Як з'ясувалось, офіційну сторінку національного (!) військово-історичного музею (як і низку інших офіційних сторінок МО) веде такий собі "паіскавік-рєконтруктор" Павєл Нєтёсав, який давно "уволілся із музєя", але чомусь є адміністратором офіційної сторінки держустанови. І судячи з синхронних репостів совєтської пропаґанди по іншим офіційним сторінкам МО, саме ця особа є адміністратором інших сторінок.
Після низки обурень з боку Українців, адміністратор офіційної сторінки національного військово-історичного музею (!) мовою окупантів почав ставити питання "...из вас всех кто был на войне? И ґде? Но думаю вряд ли вы понимаете на каком языке вас спросили и о чём."
Як банально, можна подумати, що відкормлений совєтський кабанчик Павєл Нєтёсав буквально пише з шанців!
Глянувши на цього рожевого пупсіка, що вдягається у військовий одяг (не однострій), беруть великі сумніви, що товаріщ взагалі був в армії, не те що на фронті. Але воно мовою окупанта питає Українців "ґдє ваєвалі?"
Зрештою, товаріщ нєтёсав видалив геть всі коментарі під тим дописом, але сам допис залишив.
Глянувши на особистий аккаунт товаріща нєтёсова ми побачимо, як цей негідник називає Головнокомандуючого України "ґолый король", поширюючи репости про "смотрящіх Пороха" від всіляких россійських "патріотов" на кшталт єґоркі зіміна-соболєва, фєльдмаршала" юріка бутусова, підтримує всілякі псевдо"майдани", тощо — тобто, товаріщ нєтёсав займає відверто антидержавні позиції.

Питання: чому офіційні сторінки МО України адмініструє особа, яка не є ні працівником національного (!) музею, ні працівником МО України, ні військовим, а взагалі це приватна особа з суто совєтськими поглядами — яким чином затятий совок адмініструє офсторінки держустанов? Кого в МО треба трахнути по голові Уставом і Законом України, щоб нарешті латентні "красноармєйцы" перестали поширювати совєтську пропаґанду через офіційні сторінки держустанов?

Офіційна сторінка "Національний військово-історичний музей України" підкупила чудовим гербом та тривалою відсутністю ось таких совєтських метастаз. Але "дєнь 7 ноябля" нарешті викрив цей прихований совєтський гнидник!

Після цього я вирішив звернути увагу на це антидержавне неподобство і звернувся до свого земляка, пана Віталія Гайдукевича.
Пан Гайдукевич більш холоднокровна людина, тож, він спокійно проаналізував публікацію держустанови.
Зверніть увагу на текст.. Спершу топікстартер пише, що "Музей проіснував до розпаду Совєтського Союзу та був розформований у 1991 році."(с) Совєтський музей проіснував до 1991 року. Потім був РОЗФОРМОВАНИЙ. Нуль. Всьо здали на архівне зберігання. І-і-і... "У жовтні 1995 р. Міністерство оборони України заснувало Центральний музей Збройних Сил України (нині Національний військово-історичний музей України)"(с) Тобто Національний військово-історичний музей веде свій відлік від жовтня 1995 року. Увага, питання: що відзначало 7 листопада керівництво установи МОУ, пишучи на офіційній ФБ сторінці слова "50 років тому, в 1967 році, при Київському окружному Будинку офіцерів був створений Музей історії військ Червонопрапорного Київського військового округу..."? Кхм, коли директор музею не приховує свого захоплення "красной армієй" СССР, має тривалий досвід реконструювання саме "красной арміі", оформив директорський кабінет в музеї (офіційна установа МО!) в стилістиці саме совєтської армії, то... Ні, може це нормально і логічно? Може так і має бути?

Хто ж директор цього прихованого совєтського музею?
Перша відповідь є в самій публікації на одній зі світлин — привітальна грамота (совки ох як люблять всілякі грамоти). Щоправда, любителю "красной арміі" певно ж ріже очі синьо-жовте оздоблення листівки, зі вкраденим українським козаком з історичної серії УІНП «ВОЇНИ. Історія українського війська». Але ось такі привітання одне одному друкують за бюджетні кошти в МО.

Зверніть увагу:
"Центральний Будинок Офіцерів Міністерства Оборони України" вітає з "50-ою річницею" заснований у жовтні 1995 року Національний військово-історичний музей України! Чи може заснований 7 ноября 1967 (к 50-ой ґодовщінє Вєлікоґо Октября) Музєй Історіі войск Краснознамєнноґо Кієвскоґо ВО?

Вітання адресоване "Владіславу Владіміровічу" — це директор Музєя Історіі войск Краснознамєнноґо Кієвскоґо ВО, чи то пак, Національного військово-історичного музею України.
Зустрічайте! Товаріщ чєкіст Владіслав Владіміровіч Таранєц!

Так-так, саме ось ця типово чєкістська морда керує Національним військово-історичним музеєм України!

ДОСЬЄ:
Владислав Таранець, після школи працював механіком, завідувачем стрільбища, директором ЗАТ "ІміджУкраїна", з 2003 року очолює пошуково-реконструкторську МГО "Кієвскій клуб Красная Звєзда". З 2013 року очолює Національний військово-історичний музей. Рекомендаційні листи йому надали старший археолог Агентства Департаменту оборони США з розшуку військовополонених та зниклих безвісти (DPAA), Міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, Синодальний відділ соціального служіння та благодійності УПЦ КП.
14 вересня 2016 року Міністерство оборони України провело друге засідання конкурсної комісії з добору директора Національного військово-історичного музею України. Переможцем конкурсу відкритим рейтинговим голосуванням було визначено Владислава Таранця, що очолював цей музей з жовтня 2013 року.
«Музейний простір»

Тобто, на третьому році війни РФ (Россіі Фашистской) проти України українське МО призначає на посаду національного військово-історичного музею відкритого совка, коллабораціоніста і любителя "красной армії"? Причому, воно вже обіймало цю посаду з 2013 року. Кар'єрний зріст теж вартий уваги — від механіка (ну прямо, луґанскій слєсарь Клім Ворошилов) до керівника військово-історичного музею, лише тому що ватнік є "рєконструктором красноармєйцем"!
Схоже наше МО не зовсім наше...

Україні потрібні, звісно, експозиції і музеї, що розповідають за совєтську окупацію, але не пропаґують її совєтськими рудиментами і мовою окупантів.

Національний військово-історичний музей України не такий вже й український...
Музей совєтської окупації, в якому під крилом МО окопались совєтські окупанти України, керівник якого обладнав свій кабінет в совєтском стілє, носить уніформу НКВДіста і є постійним рєконструктором окупаційної "красной арміі", який "празднуєт дєнь 7 ноябля" та на офіційних сторінках державних установ вшановує совєтський окупаційний "музєй історіі Краснознамєнноґо Кієвскоґо ВО" і поширює окупаційну совєтську пропаґанду.
Вочевидь, зранку 7 листопада, зайшовши до свого совєтскоґо кабінету, дірєктор і чєкіст напєвал "Утро красіт нєжным цвєтом стєны дрєвнєґо Крємляяя..."

У нас в кабінетах МО вєчныє 17 ґовнєній вєсны...

Україна все ще в тенетах совєтської окупації.
В Україні все ще стоїть істукан сталіну! Совкові коллаборанти "спасают дєдушок лєнінов". Всюди "к датам асвабаждєнія краснай армієй і ко дню 7 ноября" місцеві ватніки вилизали свої тотемні совєтські пам'ятніки з совєтською символікою. В кожному місті, містечку й селі стирчать на постаментах совєтські танки, літаки, "полуторкі", "катюші", під якими постійно збираються зграйки місцевих ватніків, совків і молодєющіх "вытєранов ВОВ" на чолі з місцевими чиновниками-коллаборантами.
Якби всі ці совєтські танки здати на металобрухт, можна було би суттєво поповнити потреби наших Збройних Сил України!
Але ні, кожен такий совєтський рудімент знаходиться "под патронатом і опёкой" як не воєнкома, так якоїсь військової частини, "вытєранской арґанізациі", "абщєствіннай арґанізациі" под крылом МО...
В МО окопалися цілі табуни коллабораціоністів, зрадників, пристосуванців, паразитів і чєкістської наволочі, яких під час війни варто розстрілювати, а не утримувати за значні бюджетні кошти.
І доки нечисельні проукраїнські сили та волонтери з власних ресурсів по крихтам стягують кошти для оборони України, забезпечення Захисників України, для потреб Армії — "под крылом МО" засіла ціла армада паразитуючих ворогів Держави!
Зрештою, Головнокомандувач і Президент України постійно виділяє значні суми з власних ресурсів на забезпечення Захисників України, доки міністр Полторак ховає під крилами цілу армаду паразитів і коллаборантів!

Ну і насамкінець, на додачу ОНОВЛЕННЯ: вже після 7 листопада, а саме 10 листопада, "на дєнь совєтской міліциі" (старожили пам'ятають), Міноборони України "праздновало" 55-річчя нібито "своєї" Почесної варти, створеної чомусь не за часів Незалежної України, а ще 1962 року, при Хрущові у все тому ж Кієвском ОВО ВС СССР!
Хоча, як не дивно, після реорганізації вже за часів Незалежності, Почесну Варту 15 лютого 2001 року введено до складу окремого Новоросійсько-Київського Ордена Червоного Прапора полку президента України!
Зацініть диссонансність назви Новоросійсько-Київського Ордена Червоного Прапора полку президента України!!!
Зараз ніби не кучьмівські часи і не режим донбасской окупації "партіі рєнєґатов"...
Але МО України вперто "празднуєт" всі совєтські дати заснування своїх установ.
Не українські, а совєтські!
Тобто, доки Українці боронять Україну на сході від совєтсько-россійських фашистських окупантів, доки Український Інститут Національної Пам'яті формує нову історичну політику, а «Нове Військо» під проводом Гайдукевича створює й просуває нашу українську військову символіку, нові назви та однострої для всіх цих "новгородсько-новоросійських ВДВ" ЗСУ — тим часом Міноборони "празднуєт 55-й юбілєй пачётнава караула Краснознамєнноґо Кієвскоґо ОВО"!

Повний швах!
Офійційними сторінками МО керує якийсь ватнік з вулиці нєтёсав, в МО "празднуют совєтскіє празднікі"...
Бардак і бардєль!
Може хоча б Головнокомандувач нарешті зверне увагу, що Почесна Варта все ще лишається трішки совєтською...
Хочеться вірити й сподіватись, Головнокомандувач буде мати час для наведення порядку в МО, бо так недовго і Україну втратити, коли в МО засіло ціле кодло "ємєлєк волохов" і совєтсько-россіянських коллаборантів!

Скільки ще сховалось "под крылом МО" таких совєтсько-чєкістських кацапів і покручів? Питання риторичне...

Геть совєтсько-фашистських окупантів з України!

© Dmytro Dzŭba
2017.ХІ.8
© «Порохівниця»

1 коментар до “Совєтська окупація України триває…

  1. Сповіщення: 100-річчя і затишшя – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.