Ґеорґ де Гасенко

Ґеорґ де Гасенко

 
В 1919 році першим уклав інфоґрафіку економічних показників України за 1914-1919 роки з мапою Соборної України. Уклав першу мапу розселення Українців в Світі. Винахідник першого в Світі гібриду гідроплана і моторного човна! Дипломат, розвідник, журналіст, дитячій письменник — такий різнобічний і непересічний представник доби Перших Визвольних Змагань — Ґеорґ де Гасенко.

Ґеорґ де Гасенко — український політичний і культурний діяч; у 1917 році — особистий ад'ютант Симона Петлюри, у 1918 — учасник української делегації на мирних переговорах в Бересті; український дипломат, розвідник — створив підвалини нинішнього Головного Управління Розвідки, очолював Інформаційне Бюро України за кордоном, виконував дипломатичні та розвідувальні доручення в країнах Європи і в США; публіцист, дитячий письменник, винахідник.
Непересічна особистість, справжній патріот України, рідний брат якого, натомість, служив совєтським окупантам у відділку НКВД окупованого румунського міста Герца (нині Чернівецька область).

Ґеорґ де Гасенко — життєпис

Відомостей за життя Ґеорґа Гасенка вкрай мало.
Навіть нащадки зараз шукають інформацію стосовно славетного предка, звертаючись де можливо, і не знаходять нічогісінько...
Батько — дворянин, Туркменський бей, виходець з Османської Імперії, був засланий россійсько-імперською владою до Сибіру, звідки не повернувся. Ім'я батька невідоме наразі.
Мати — Гасенко Меланія Петрівна, навчалася в пансіоні шляхетних дівчат, отримала гарну освіту, будучи дочкою ветерана Кримської війни. Знала декілька іноземних мов.
Брат — Гасенко Олександр Олексійович (02.08.1902–22.06.1941), очолював Герцаївський РВ НКВД Чернівецької області, загинув в перший день совєтсько-нацистської війни.

Ґеорґ де Гасенко був відомий під іменами Юрій або Георгій Гасенко, в еміґрації знаний як Жорж де Гасенко, або Ґеорґ де Гасенко.
Дата народження невідома, за одними даними народився 1894 року, за іншими 1889 року, невідома й точна дата та обставини смерті, відомо лише, що помер в травні 1933 у Франції, в Парижі.

Георгій Гасенко народився на українському етнічному терені Підкавказзя в Кисловодську, за одними даними 1894 року, за іншими 1889 року.
Навчався у гімназії в Баку, потім в Стамбулі, позаяк жив з родиною батька після того, як батьки розійшлись. Працював у Берліні в бюро для найму робітників з Россійської імперії та Галичини, Італії. Згодом повернувся до Кисловодська, працював у банку, публікувався в українській газеті «Рада», був членом місцевого театрального гуртка.
Під час І Світової війни перебував як урядовець на Кавказькому фронті у чині штабс-капітана россійсько-імперської царської армії. За освітою інженер.
Окрім української, вільно володів французькою, німецькою, італійською, россійською, турецькою, вірменською та ще декількома мовами деяких народностей Кавказу.
У 1917 році — в українському війську, особистий ад'ютант генерального секретаря військових справ Симона Петлюри. 14.ХІІ.1917 отримав мандат Генерального Секретаріяту Української Народньої Республіки на здійснення за кордоном спеціяльної дипломатичної місії організаційно-інформаційного і розвідувального характеру. Член УСДПР (Української Соціял-Демократичної Партії Робітників) — на жаль, соціалістичні та лівацькі популістські погляди в ту пору були вкрай популярними.
В січні 1918 року — учасник української делегації на мирних переговорах в Бересті. Висловлювався проти союзницьких відносин з Росією — з будь-якою, чи то з "бєлою", чи то з "красною" Совєтскою Россієй.

Ґеорґ де Гасенко займався організацією Українського Інформаційного Бюро за кордоном, також виконував дипломатичні та розвідувальні доручення у Швайцарській Конфедерації, Французькій республіці, Австрії, Веймарській Німеччині, Королівстві Італія, США.
Сприяв поширенню публікацій про Україну в іноземних медія.

1918 року в Парижі Ґеорґ де Гасенко власноруч укладає інфоґрафіку «L'UKRAINE / THE UKRAINE», де французькою, німецькою і англійською мовами висвітлено економічні показники України за 1914-1919 роки з оглядовою статистикою населення і з мапою Соборної України.
1919 року ця інфоґрафіка буде неодноразово перевидана чотирнадцятьма мовами Світу.
Ґеорґ де Гасенко разом з географом Степаном Рудницьким, мапа якого взята за основу, довів Світові існування величезного етносу практично в центрі Європи, з етнічними теренами від Карпат і до Кавказу, з величезним потенціалом та відмінними економічно-статистичними показниками, але пошматованого між імперіями...

У Швайцарії Ґеорґ де Гасенко створює Закордонний заклад УНР і українсько-швайцарський комерційний заклад; разом із М.Тишкевичем ініціював створення у березні 1918 року в Женеві Товариства пропаґанди проти анексії Бессарабії Румунією. Видав свої спогади, мапу розселення Українців, працю «Bukovina» (Paris, 1918).

В добу Української Держави (Гетьманат), влітку 1918 року — урядовець для особливих доручень при Міністрі закордонних справ у Києві.

У 1919—1920 роках — за різними даними, співробітник посольства або посол дипломатичної місії УНР в Королівстві Румунія. Як член УСДРП брав участь в її закордонній конференції, що відбулася 19–14 вересня 1919 у Відні; приєднався до Л.Чикаленка, В.Винниченка та інших соціалістів, які створили Закордонну групу Української комуністичної партії із друкованим органом «Нова доба». У квітні 1920 року за дорученням В.Винниченка збирав інформацію в Україні.

1920 року злагодив і видав у Відні «Світову мапу з розміщенням Українців по Світу» — перша мапа, де було показано ареал розселення Українців по Світу зі статистичними демографічними даними українською та німецькою мовами.
Через невдачі у дипломатичній службі Ґеорґ де Гасенко виїхав до Швайцарії. Потім перебував на еміґрації в Австрії, Німецькій Державі та Чехо-Словацькій Республіці.
В столиці Австрії Відні 1920 року утримував власне видавництво, входив до Союзу українських журналістів і письменників у Відні. Із 11 березня 1920 року — голова Українського національного аероклюбу у Відні.
1922 року перебрався до Веймарської Німеччини, мешкав в Берліні.
1923 року в столиці Болгарії Софії разом зі скульптором М.Паращуком заснував фабрику мистецького фаянсу.
1927 року Ґеорґ де Гасенко представив власний винахід — «Морську блоху» — моторний човен ориґінальної конструкції, гібрид гідроплана і моторного човна, яким за двадцять хвилин перетнув Ла-Манш!
1933 року в травні у розквіті сил раптово помер за невідомих обставин в Парижі. Відомостей про обставини раптової смерті та місце поховання видатного Українця наразі у відкритих джерелах не знайдено...

Ґеорґ де Гасенко — твори

Ґеорґ де Гасенко має низку наукових робіт, публіцистики, літературних творів. Загалом є автором наступних відомих творів:
• «Україна в освітленні європейської преси»1918.
• «Ist Cholmland polnisch oder Ukrainisch?»1918 Lausanne, Schweiz. (французьке перевидання — «Le Pays du Cholm. Est il polonais ou Ukrainien?» — 1918 Lausanne).
• «Les Etats-Unis de la Mer Noire.»1918 Vienne-Bucarest.
• «Bukovina»Paris, 1918.
• «A qui doit appartenir la Bucovine?»1919 Bucarest.
• «Feuille à ajouter au Dictionnaire encyclopédique Larousse, page 1630, au mot Ukraine d'après les dernières données de la science»1919 Bucarest.
• «Die Ukraina in ihren ethnographischen Grenzen» \ «Україна у своїх етнографічних межах» (мапа-інфоґрафіка)
© 1919 Wien, «Christoph Reisser's Söhne».
• «L'UKRAINE \ THE UKRAINE» — 1919 — ІНФОҐРАФІКА «УКРАЇНА»
— «The Republic of Ukraine» — © 1919 Bucarest «Lito. Sieber & Co»
— «L'Ukraine, carte comparative géographique, écomomique, étnographique». — 1919 Bucarest.
— «La République Ukrainienne, son histoire, sa géographie et sa vie économique». — 1919 Bucarest.
— «Republica Ucrainiasǎ. Teritoriul, populaţia, viaţa economicǎ.» — 1919 Bucureşti (румунське перевидання)
Інфоґрафіка загалом перевидана в 1919 році англійською, італійською, іспанською, німецькою, турецькою, грецькою, болгарською, голландською, угорською, сербською, румунською, шведською, датською, чеською мовами.
• «Світовий мир на Україні!» \ « Der Weltfriede in der Ukraine!» — 1919
© 1919 Wien «Christoph Reisser's Söhne» © Georg de Gasenko & Verté \ Ґ. Гасенко – Відень
• «Svìtova mapa z rozmìŝennâm Ukraïncìv po svìtu» — 1920
— «Weltkarte mit der Verteilung der Ukrainer in der Welt»
— «Planisphère avec la distribution des Ukrainiens dans le monde entier»
© 1920 Kyïv - Wien «Po switu» © «Christoph Reisser's Söhne» (Wieden \ Wien)

Автор новел і низки оповідань для дітей, зокрема, «Поезія сумуючого П'єро» (Бухарест, 1919) та «Найя з джунглів» (Відень, 1920).
Знайти нині ориґінальні прижиттєві видання Ґеорґа де Гасенка практично неможливо, деякі видання зберігаються в архівах світових публічних та приватних бібліотек.
Познайомимось з найбільш визначними роботами Ґеорґа де Гасенко.

Інфоґрафіки-мапи Ґеорґа де Гасенко

Інфоґрафіка не сучасний винахід, її зручність оцінили ще сотню років тому. Засновник інфоґрафіки — шотландський інженер і політичний економіст Вільям Плейфер (William Playfair) вперше в 1786 році застосував своє нововведення в комерційних і політичних Атласах.
У 1918 році Україна (УНР) проголосила, що відділяється від Россії та стає самостійною державою. Світові потрібно було розповісти про нову країну — Україну!
Ґеорґ де Гасенко починає укладати перші інфоґрафіки про Україну.

«Ukraine Land und Volk»

«Ukraine Land und Volk» © 1919 Berlin, Handlung, «Simon Schropp'sche Landkarten»

1918 року в Берліні друкується перша інфоґрафіка «Ukraine Land und Volk» з етноґрафічною мапою України Степана Рудницького від 1916 року. Ця ж мапа стає основою для наступних інфоґрафік, виданих вже з іменем Ґеорґа де Гасенка. Вочевидь, до друку мапи-інфоґрафіки «Ukraine Land und Volk» в Берліні Ґеорґ де Гасенко мав безпосередній стосунок, хоча його ім’я не вказано у вихідних даних цієї інфоґрафіки. Автором інфоґрафіки вказаний Степан Рудницький.
Докладно можна переглянути інфоґрафику можна в повнороздільній версії в архіві Deutsche Digitale Bibliothek — Landesarchiv Baden-Württemberg, Stuttgart.
Додатком до мапи-інфоґрафіки виходить книга Степана Рудницького «Ukraine Land und Volk», яку перевидають наступного року англійською в Нью-Йорку під назвою «“Ukraine, the land and its people”: an introduction to its geography».

«Україна у своїх етнографічних межах»

«Die Ukraina in ihren ethnographischen Grenzen» \ «Україна у своїх етнографічних межах» © 1919 Wien, «Christoph Reisser's Söhne»

1919 року у Відні видавництво «Christoph Reisser's Söhne» («Крістоф Райсер та сини») друкує українською і німецькою мовами першу оглядову інфоґрафіку «Україна у своїх етнографічних межах», яку згодом буде друковано в Румунії в новій редакції та перевидано багатьма мовами Світу як відому інфоґрафіку «L'UKRAINE \ THE UKRAINE».
Інфоґрафіка ілюстрована національною символікою і портретами гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи

«L'UKRAINE \ THE UKRAINE» — 1919 — ІНФОҐРАФІКА «УКРАЇНА»

«L'UKRAINE / THE UKRAINE» © 1919 Bucarest «Lito. Sieber & Co»

Ґеорґ де Гасенко в 1918 році в Парижі власноруч укладає інфоґрафіку «Україна у своїх етнографічних межах», яка стала основою для більш детальної інфоґрафіки «L'UKRAINE / THE UKRAINE», де французькою, німецькою і англійською мовами висвітлено основні економічні показники України за 1914-1919 роки з основними історичними даними, оглядовою статистикою населення і з мапою Соборної України. Інфоґрафіка, як і попередниця, оздоблена національною символікою і портретами гетьманів України.
Ориґінал цього плаката з колекції «Gallica» знаходиться у Французькій Національній бібліотеці — «L'Ukraine dans ses frontières suivant le principe ethnographique» par Georges de Gassenko
Автор інфоґрафіки в короткій та стислій формі подає іноземцям історію України — від Київської Русі до проголошення Незалежності 22.І.1918.
Ґеорґ де Гасенко наголошує на тому, що ні Россія, ні Польща не бажають, щоб Україна була Незалежною, Самостійною Соборною Україною, і намагаються довести в європейській пресі, що українського народу й української мови "ніколи не було і немає", і що Україна – це, мовляв, "дика" країна. Але презентована інфоґрафіка про Україну якраз свідчить кардинально протилежні тези.
1919 року ця інфоґрафіка буде неодноразово перевидана чотирнадцятьма мовами Світу.
Ґеорґ де Гасенко разом з географом Степаном Рудницьким, мапа якого взята за основу, довели Світові існування величезного етносу практично в центрі Європи, з етнічними теренами від Карпат і до Кавказу, з величезним потенціалом та відмінними економічно-статистичними показниками, але пошматованого між імперіями...

«Світовий мир на Україні!»

«Світовий мир на Україні!» \ « Der Weltfriede in der Ukraine!»
© 1919 Wien «Christoph Reisser's Söhne» © Georg de Gasenko & Verté \ Ґ. Гасенко – Відень

На зламі 1920 року в багатьох країнах вже був мир, але не в Україні.
Ґеорґ де Гасенко у співавторстві з художником Verté створюють плакат під назвою «Світовий мир на Україні!» \ « Der Weltfriede in der Ukraine!»

На плакаті зображено роздираєму звідусіль на шмаття Україну в полум'ї... На Україну з півночі зазіхають большевики, зі сходу – бєлоґвардєйци під россійсько-імперським тріколором. Вгорі мапи – полум’я вогню. І хоча большевики та бєлоґвардєйци й воювали між собою, але й ті, й інші воювали проти України! З заходу теж зазіхали сусіди — поляки, мадяри і румуни. Ось в якій важкій ситуації Україна тоді була!..
Гіркий іронічний заголовок «Світовий мир на Україні!» свідчить, що, можливо, в багатьох країнах Європи після завершення Першої Світової війни вже було спокійно, але не в Україні…
Україна була у вогні, і тоді ще ніхто не знав, що Українська Держава мала лише короткочасне існування...
Мапа видана у Відні майже сто років тому –в 1919-му році у видавництві «Christoph Reisser's Söhne» («Крістоф Райсер та сини»). Художником є Verté і малював він її у Відні, бо поруч із його підписом є і напис „Wien“ в нижньому правому куточку. А автором мапи – себто, автором ідеї, є Ґеорґ де Гасенко. Цей примірник мапи зберігається у Слов’янській бібліотеці у Празі, столиці Чехії.
Мапа показує трагічну історію України тієї доби. І вона також актуальна і через 100 років, ніби промовляє до наших часів…

«Світова мапа з розміщенням Українців по Світу»

— «Svìtova mapa z rozmìŝennâm Ukraïncìv po Svìtu»
— «Weltkarte mit der Verteilung der Ukrainer in der Welt»
— «Planisphère avec la distribution des Ukrainiens dans le monde entier»
© 1920 Kyïv - Wien «Po Switu» © «Christoph Reisser's Söhne» (Wieden - Wien)

Мапу зладив Ґеорґ де Гасенко. Опубліковано у Відні 1920 року.
Уважно роздивитись унікальну і єдину в своєму роді мапу в повному розділі можна в цифровому архіві Academica Wypożyczalnia.
Старовинні мапи корисні тим, що несуть в собі купу важливих доказів того часу, особливо якщо це ретельна етноґрафіка, як у Кубійовича, або коли мапа підкріплена статистичними даними. Втім, у Кубійовича були файні вчителі: Рудницький і Гасенко.
«Світова мапа з розміщенням Українців по Світу» є ще одним свідченням того, що до Голодомору кількість Українців значно переважала кількість москалів. Себто, український етнос був чисельнішим не лише на українських етнічних теренах, які вдвічі скоротились після Голодомору та ІІ Світової війни, але й суттєвою була частка Українців, розпорошених по Світу. Найбільше Українців вже осіло в Канаді, значна частка була дисперсно розпорошена у Підкавказзі, по Поволжжю, зверніть увагу на Зелений Кут, розділений між россійським Пріморьєм і існувавшою тоді державою Маньчжоу-Ґо (Манчьжурія), щоправда, загальна кількість Українців Зеленого Кута становила всього близько 300 тисяч.
В своїх мапах-інфоґрафіках Ґеорґ де Гасенко давав не лише демографічні дані українського етносу на час публікації, але й прогнозував на майбутнє за темпом зросту кількість Українців, зокрема, прогнозуючи на початок 1960-х досягнення 100-мільйонної позначки Українців у Світі. Не знав Ґеорґ, яку вже страшну долю Українцям було заплановано в Кремлі…
Після ІІ Світової і Голодомору кількість Українців значно скоротилась, майже на третину від загальної чисельності всього етносу...
Між іншим, чудова була колись традиція писати назви народів світу з великої літери.
Ґеорґ де Гасенко також дотримувався цього правила.
Так зараз пишуть Іспанці. А ми — Українці!

Докладний огляд інфоґрафіки та мап в окремих публікаціях: «Інфоґрафіка про Україну початку ХХ століття» і «Мапи України початку ХХ століття».

«Морська Блоха»

1927 press photo Airplane historic Sea Flea Gasenko — © «WorthPoint Corporation» «HAVIdigital»

1927 року Ґеорґ де Гасенко представив власний винахід — «Морську Блоху» — моторний човен ориґінальної конструкції, яким за двадцять хвилин перетнув Ла-Манш!
Про цей винахід Гасенка в англійській публікації 1927 року мовиться таке:

«— „Пюс-сюр-Мер“ („The Flea of the Sea“, „Морська блоха“) — найдивніше судно з тих, що їх від довшого часу бачили у британських водах: наполовину гідролітак і наполовину човен, що пересувається поверхнею води зі швидкістю 75 миль на годину. Цей апарат нещодавно перетнув Канал (Ла-Манш), вийшовши з Бульоні, Франція, і прибувши в Дувр, Англія, подолавши відстань у 21 милю за 26 хвилин, з чотирма особами на борту. Винахідник — Ґеорґ де Гасенко, який сподівається побудувати аналоґічну машину більшого розміру й перетнути в ній Атлантику.»

Світлина зафіксувала «Морську Блоху» в гавані Дувра, на тлі Крейдяних Скель. Знимку датовано 1927.ІХ.19.

Ось такий різнобічний і непересічний представник доби Перших Визвольних Змагань — Ґеорґ де Гасенко.
На жаль, більше відомостей про Юрія-Ґеорґа Гасенка ніде не існує. Невідомі ні точна дата та навіть рік народження, ні точна дата і причини смерті в Парижі в 1933 році. Можна лишень-бо припустити, що чєкісти таки знайшли можливість вбити видатного Українця, та ще й ад’ютанта Симона Петлюри в минулому (варто нагадати, що Петлюру також вбито в Парижі в 1926 році). Адже Кремль намагався постійно знищувати всіх, хто стояв і боровся за Незалежність України…

В пошуках Ґеорґа де Гасенка

Нащадки Ґеорґа Гасенка шукають інформацію про славетного предка.
«Кримська Світлиця» публікувала листа онучатої небоги, пані Олени Гасенко, яка є онукою рідного брата Ґеорґа де Гасенка.
Зокрема, пані Олена розповідає часопису «Кримська Світлиця»:
«Історію про старшого брата свого діда я з дитинства чула від свого батька Гасенка Юрія. Народився він у 1931 році. Його батько, Олександр (1902 р.н.), загинув у перші дні війни на кордоні в Чернівцях, де служив в УНКДБ.
Війна і всі наступні події не давали можливості моєї прабабусі, Гасенко Меланії Петрівні, підтримувати зв'язок з сином, і вона на довгі роки втратила з ним зв'язок. Так вважалося в родині мого прадіда.
Бабуся мого батька, Меланія Петрівна (мати Юрія та Олександра, вона мешкала разом з сім’єю свого молодшого сина), перед смертю (1942) розповіла своїй невістці Катерині (моїй прабабусі Гасенко Катерині Гаврилівні) про те, що в її чоловіка є старший брат.
З розповідей прабабусі було відомо, що навчаючись, познайомилася і вийшла заміж за вихідця з Кавказу, чоловік її був родом з шляхетної і багатої родини, але ім'я та прізвище нам невідомі. У шлюбі народилося двоє синів: 1894 року — Юрій (Георгій) і 1902 року —Олександр (мій прадід). Також відомо, що їх батько вів революційну діяльність і був відправлений на заслання до Сибіру, де й загинув, але його ім’я нам невідоме. Ймовірно, з цієї причини старший син, Юрій (Георгій), залишився в родині батька, яка, як ми знаємо, шлюб цей не схвалювала. Ми вважаємо, що шлюб не був вінчаним через різні віросповідання і, вочевидь, діти носили українське прізвище матері.
Юрій народився в 1894 році на Кавказі, виховувався в родині свого батька. Юрій здобув гарну освіту, служив у царській армії. Мав кардинально різні погляди на політику тих часів зі своїм молодшим братом Олександром (який, між іншим, вже виховувався матір’ю, бо батько був засланий). Розказала Меланія і про те, що вона одного разу отримала звістку з Франції від свого старшого сина Юрія, який емігрував туди в 1920 році та став інженером-конструктором і створив там якогось човна. Цю інформацію вона приховувала, боячись нашкодити своєму молодшому синові.
Брат Юрія (Георгія), Олександр, не відрізняється слов'янською зовнішністю, так само, як і його четверо дітей, в числі яких мій рідний дідусь Юрій Олександрович Гасенко (названий на честь дядька — Юрія-Георгія).
Ото й усе, що знали ми на той момент, коли розпочали пошуки.
Пізніше, коли я знайшла інформацію в Інтернеті про Юрія (Георгія) Гасенка — ад’ютанта Петлюри, навіть спочатку не припустила, що він і є дядько мого батька (який, між іншим, названий Юрієм на його честь). Вже потім я знайшла інформацію про те, що Юрій (Георгій) створив човна «Морська блоха», що був сином турецького бея та матері-українки. Відкинули ми всі сумніви тоді, коли знайшли в Інтернеті фото дорослого Юрія, де він дуже схожий на себе маленького (фото з сімейного архіву збереглося завдяки дідовій матері, Катерині).
Таких людей треба пам’ятати...
...Ми були б раді познайомитися з дітьми та онуками Юрія (Георгія), якщо вони в нього є.
Можу ще зазначити, що вже вдруге за сотню років доля розділила нашу родину. (вірогідно, мається на увазі россійсько-фашистська окупація українського Криму). Сподіваюсь, весь цей жах скоро скінчиться і мої діти не будуть розшукувати своїх родичів по всьому світові...».
— Олена Юріївна Гасенко — «Кримська Світлиця»

З великим інтересом збиралась звідусіль інформація стосовно життя й діяльності Ґеорґа де Гасенка, тож, цей матеріял має бути чи не найширшим про цю непересічну, але, на жаль, забуту історичну особистість. А таких людей дійсно треба пам’ятати!
Є сподівання, що в епоху відродження справжньої історії України, відродження забутих імен видатних Українців доби Перших Визвольних Змагань, буде згадано й Ґеорґа де Гасенка, і вже скоро історики попрацюють над ґрунтовим дослідженням життєпису автора перших інфоґрафік про Україну.
Історія України відроджується!
І жодні спроби совєтських окупантів за сто років кривавого терору стерти справжню українську історію та імена справжніх Українців не були вдалими. Українці все одно пам’ятають, шукають, знаходять і відроджують те, що так довго та ретельно знищувалось московськими окупантами.
Будуть відроджені Імена!
Буде відроджена Історія!
Буде відроджена Україна!
Одна, єдина, Соборна Україна — від Карпат і до Кавказу!

Матеріял укладено з відкритих джерел
© «Gallica»
© Deutsche Digitale Bibliothek — Landesarchiv Baden-Württemberg, Stuttgart, Deutschland
© Academica Wypożyczalnia Biblioteka Narodowa Polska
© «Historical Rehab of Ukraine-Ruthenia» Lika Gordasky
© Андрій Байцар
© «Радіо Свобода»
© «WorthPoint Corporation»
© «Кримська Світлиця»
© WikipediA
______________
2017.ХІІ.
© Dmytro Dzüba
© «Порохівниця»

3 коментарі до “Ґеорґ де Гасенко

  1. Сповіщення: «Порохівниця» — 2017 – ПОРОХІВНИЦЯ

  2. Сповіщення: „Хлібний Мир“ – ПОРОХІВНИЦЯ

  3. Сповіщення: Мапи України початку ХХ століття – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.