100 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

22 січня — яку історичну вагу має ця дата для України?

22 січня — не лише День Соборності України, але й 100-річчя проголошення Незалежності Української Народньої Республіки.
Цього дня 1918 року уперше в XX столітті Україна проголосила Незалежність. Постала держава — Українська Народня Республіка (за правописом того часу), яка протягом трьох наступних років не припиняла боротьби за власне існування. Українцям вдалося утвердити державні кордони, мову, гроші, символіку (Герб, Славень і Прапор), збудувати національне боєздатне військо, добитися визнання світової спільноти і водночас боронитись від зовнішніх ворогів.

100 РОКІВ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ

Чому про це важливо пам’ятати

Постійне нагадування про проголошення Незалежності Української Народньої Республіки 22 січня 1918 року є важливим для протистояння московській кремлівській пропаґанді, зокрема спростування міфу, що "нікаґда нє было нікакой нєзалєжной" Української Держави.

В 1914 році почалась Велика Війна, яку роздмухала Россійская Імпєрія знайомими нам нині "гібридними методами". Россійськая Імпєрія переслідувала низку цілей: реванш за програні Східну (Кримську) і японську війни, імперські та "панславянскіє" амбіції, вихід до теплих морів і контроль над Босфором, окупація Балкан і Галичини. Однією з головних причин був острах втрати України через національний підйом самосвідомості та з причини реформації Австро-Угорської Імперії, яку започаткував Австрійський Ерцгерцоґ Франц Фердинанд, і яка передбачала утворення реґентських королівств, в тому числі й України в форматі "Сполучених Штатів Європи" — прообразу Європейського Союзу. Звісно ж, Россійская Імпєрія не могла собі дозволити втрату України! Тож, починаючи з 1910 року, россіяни активно роздмухували суперечки між європейськими монархами, локальні війни на Балканах, тощо, що зрештою привело до роздмухування Великої Війни. Сараєвське вбивство Австрійського Ерцгерцоґа Франца Фердинанда стало формальною причиною початку війни, яка швидко охопила всю Європу і сучасники назвали її Велика Війна, хоча згодом закріпився термін Перша Світова. Проте, із завершенням І Світової війни в Європі, вона не завершилась по сході Європі, радше, спалахнула зі ще більшою силою. Це означало, що Велика Війна триває...

Завершення Першої Світової війни увінчалося створенням на руїнах імперій низки незалежних національних держав у Східній Європі. Серед поневолених народів, що піднялися тоді на боротьбу за самостійність були й Українці, які теж зуміли створити Українську Народню Республіку та Західно-Українську Народню Республіку, а згодом об’єдналися в єдину державу, Соборну Україну.

Україна другою після Фінляндії проголосила Незалежність на руїнах Россійської Імперії.

Шлях до Незалежності

Проголошення Незалежності IV Універсалом Центральної Ради стало логічним етапом визвольного руху доби Української Революції. Лютнева революція 1917 року призвела до ліквідації імперського режиму та встановлення Тимчасового уряду на теренах колишньої Россійської Імперії.
Майже по всій Україні були ліквідовані органи царської адміністрації – тепер на місцях керували комісари.

Повалення самодержавства відкрило широкі можливості для створення або активізації громадських організацій та політичних партій. У Києві, Полтаві, Харкові, Одесі, Чернігові й інших містах відбулися велелюдні мітинги та демонстрації під синьо-жовтими прапорами та гаслами: “Автономію Україні!”, “Хай живе федеративна республіка!”, “Вільна Україна – у вільній Росії!”, а також “Хай живе Самостійна Україна!”. Осередком згуртування громадських та політичних сил стала Українська Центральна Рада, створена 17 березня 1917 року в Києві. Поступово вона перетворилася на всеукраїнський представницький орган, а згодом – парламент Української Народньої Республіки.

Універсали

23 червня 1917 року Центральна Рада першим Універсалом проголосила автономію України і закликала створювати українські органи влади на місцях, а 28 червня створила Генеральний Секретаріят, котрий перебрав на себе справи внутрішні, фінансові, військові, продовольчі, земельні, освітні, міжнаціональні та справи юстиції, ставши по суті першим українським урядом революційної доби.

Події в Москві та Пєтроґраді – жовтневий переворот, повалення Тимчасового уряду, формування "совєта народних коміссаров"("совнарком") – несли більшовицьку загрозу для України. Це підштовхнуло Українську Центральну Раду до подальшого оформлення держави. 20 листопада 1917 року ІІІ Універсалом вона утворила Українську Народну Республіку.

Загострення протистояння з Совєтами

Більшовики прагнули встановити власний контроль над Україною і розглядали Центральну Раду як серйозного конкурента у боротьбі.
17 грудня "совнарком" висуває ультиматум: дозволити переміщення більшовицьких військ із фронту на Дон і взагалі відмовитися від утворення Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили Пєтроґрад у розпалюванні ворожнечі. Своєю чергою, "совнарком" оголосив Центральну Раду "в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні".
Докладніше в публікації „100 років совєтському ультиматуму“

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. Почалась перша совєтсько-українська війна. На середину січня 1918-го більшовики встановили контроль майже на всьому Лівобережжі. Готувалися виступати на Київ, одночасно підбурювали "рабочіє васстанія" (найзапекліше відбулося на заводі “Арсенал”).

Проголошення Незалежності України

Українська Незалежність була проголошена в умовах совєтсько-россійської більшовицької агресії. Бойові дії в Києві спонукали Центральну Раду відмежуватися від Совєтської Россії. Під час засідання українського уряду 8 січня 1918 року Микита Шаповал заявив: “Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення Незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили”.
Питання "автономія чи самостійність" таким чином було вирішено. 22 січня 1918 року проголошено Незалежність УНР. Цьому було присвячене закрите засідання Малої ради. Воно розпочалося 22 січня і закінчилося вночі 25 січня. На обговорення винесли три проекти: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка та Микити Шаповала, але врешті виробили спільну редакцію, яка і увійшла в історію як доленосний IV Універсал Української Центральної Ради...
Перебіг подій тих днів викладено в публікації „100 років тому: Перша Незалежність“

Свою першу річницю Незалежності, 22 січня 1919 року Українська Народня Республіка відзначила урочистим ухваленням Акта Злуки із Західно-Українською Народньою Республікою. Соборна Україна майже відбулась, тривали перемовини щодо Злуки з Кубанью, але цьому завадила вже совєтська окупація...

Незважаючи на завзяту боротьбу та жертовність проявлену у захисті суверенітету Українці втратили зрештою Незалежність, в першу чергу через несприятливі зовнішньо-політичні обставини та агресію більшовицької Совєтської Россії. Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності Українців, надихала на продовження визвольної боротьби, котра врешті увінчалася відновленням Незалежності у 1991 році.
Тож, насправді, 24 серпня 1991 року — День відновлення Незалежності України, а відповідно 22 січня 1918 року — День Незалежності і День Соборності у нас 22 січня 1919 року.

Тож нині щороку 22 січня ми відзначаємо дві надзвичайної ваги історичні події: перше проголошення Незалежності України та День Соборності України.

Ключові повідомлення:

✔ 22 січня 1918 року вперше у XX столітті була проголошена Незалежність України.
24 серпня 1991 року відбулося її відновлення.

✔ Українська Революція 1917–1921 років розвивалася в контексті європейських державотворчих проектів.

✔ Упродовж Української Революції визвольний рух зазнав трансформації від прагнення політичної автономії і федерації до усвідомлення необхідності власної держави.

✔ Саме завдяки Українській Революції 1917–1921 років Українці вперше в ХХ сторіччі створили Незалежну національну державу, мобілізувавши національні сили.

✔ Українська Народна Республіка була серед перших нових суверенних країн, що постали у Східній Європі внаслідок державотворчих процесів періоду Першої Світової війни: у грудні 1917-го Незалежність проголосила Фінляндія, в січні 1918-го — Україна, потім утворилися Естонія, Литва, Чехо-Словаччина, Польща, Латвія, Грузія та інші.

✔ Українська Незалежність повалена внаслідок використання більшовиками методів "гібридної війни": невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримка антиукраїнських рухів.

✔ Незалежність і суверенність — є запорукою виживання нації. Втрата Незалежності у результаті совєтської окупації у подальшому призвела до багатомільйонних втрат серед Українців від Голодомору, репресій та війн.

✔ Українці продовжували звитяжну боротьбу протягом всього ХХ століття: І Визвольні Змагання, з початком Другої Світової війни почались ІІ Визвольні Змагання і УПА боролась фактично до кінця 1950-х, потім були дисидентські рухи, які чинили опір совєтському тоталітарному режиму. Нині тривають ІІІ Визвольні Змагання — Національно-Визвольна війна за Незалежність України.