«Порохівниця» — для кого пишеться сайт?

«Порохівниця» — для кого пишеться сайт?

 

Редакторська колонка
Для кого й для чого пишеться сайт «Порохівниця»?
Таке питання давно крутиться в голові, як у автора, що наповнює контентом свій сайт. Ні, відповіді на питання "нащо", "для чого" я знаю. Всі матеріяли я пишу у власне задоволення. Але навіщо? Для кого?
Для тих півдесятка постійних читачів і френдів, яким ґречно вдячний за увагу — це ясна річ.
Але хто всі ті шість сотень дописувачів фейсбук-сторінки «Порохівниця»?

 

Останнє питання виглядає некорректно й грубо по відношенню до фолловерів сторінки в соцмережі. Але є одне але.
Більше шести сотень дописувачів — непогана авдиторія для сторінки, яку ніколи не "розкручували", не рекламували, не підтримували якісь там "спонсори", тощо. Авдиторія непогана, але неактивна, в буквальному сенсі цього слова — "мертві душі".
Зазвичай всі репости, що транслюють на фейсбук-сторінку публікації з сайту «Порохівниця», привертають увагу лише у постійних читачів, яких ледь набереться з десяток. Ці люди постійно ставлять вподобайки, інколи шерять собі, хтось майже постійно, хтось час від часу. Ну ще дехто з френдів шерить і ставить вподобайки. І все...
Хто всі ці решта шість сотен дописувачів сторінки?

В цій редакторській колонці пожалюсь не лише наболілим, але й трішки розповім як кацапи використовують "гучні" заголовки для заробляння криптовалюти, яку потім пускають на війну проти України.
Кому цікаво — читайте, кому ні — закрийте публікацію.
Отже...

Шість сотень аккаунтів, котрі протягом двох років вподобували фейсбук-сторінку «Порохівниця», ніколи не проявляють ознак життя... 644 фолловера, ще 40 "стежать". Активних десь 5%—10%, решта — "мертві душі"...
Не сторінка а цвинтар якийсь, бо ознак життя у шести сотен аккаунтів — жодних!
Агов, то люди взагалі? То живі користувачі чи "консерви" якісь, котрі активуються в певні моменти для певних потреб?
Інколи стикаєшся з таким явищем, коли щойностворений аккаунт "замотується" по самі вуха в купу української символіки, обзиває себе якимось надпатріотичним нікнеймом на кшталт "Українки Україночки" чи якогось там "Українця Характерника" і, не встигнув встановити собі супер-патріотичну аватарку, аккаунт вподобує за годину сотні українських сторінок, часто таких же "супер-патріотичних". Було діло, стикався з такими аккаунтами, і як адмін сторінки просто одразу блокував доступ до сторінки таким відверто фейковим аккаунтам.

А було й так, що сидить у дописувачах з рік аккаунт під нікнеймом "Иван Иванов", а потім раптом активізується, змінює аватарку на "бандерівську", інколи навіть стає "Іваном Іванчуком", (а шо?) і починає кидатись в коментарях: то те не так, то інше не те, то Державність не така, то Історія не така, і зрештою скіглення про те як все погано і які всі погані, зводиться до істерики про "шоколадного баригу" та питань "А чого це у вас так сторінка називається? За Пороха топите?"
Після істерик такі аккаунти бігли чимдуж тицяти "одиницю" у рейтинг та писати туди якісь гидотні образи.
Рейтинг вимкнув, фейкові аккаунти істеричних неадекватів переблокував.
Будуть ще такі, підуть слідом.

Було й таке: якийсь посередній репост, не вартий особливої уваги, опублікований лише для інформування про поточну подію, і аж раптом туди прибігає дописувач, який рік-півтора не подавав жодних ознак життя, та починає активно писати в коментарях, мовляв, маячню і "брєд" ви тут публікуєте.
Решту публікацій ніколи в житті воно не помічало, аж тут якусь незначну помітило і одним махом, одним "чохом" так ррраз — і рубануло правду-матку с плєча, мовляв, "панімаєш, брєд кокойто публікуєт ваша страніца".
Ось так от, "правдоруб мімо прахаділ і паставіл намєста"!
А то панімаєш тут... Історія какая-та...
Таке у нас на фейсбук-сторінці було двічі — коли публікували про події в Каталонії.
Так сталось і вчора — звичайний поточний інформативний пост, але раптом прибігли в коментарі ті, хто ніколи не виявляв ознак життя.
Ну, гаразд, люди може помиляються, адже нині всі в полоні інформаційної війни Кремля, всім голови засрали, вибачте... Намагаєшся розжовувати, пояснюєш, пропонуєш почитати... Та де там...
В розпал каталонської кризи минулого року аккаунт з чорною вороною на аватарці і без ознак приналежності до живої людини, доводив слово у слово ті ж кремлядські методички, що й цього вечора доводили два аккаунти у вищезазначеному лінком пості. Причому, минулого року після першої публікації великого матеріялу про Іспанію, фейк-аккаунт "чорний ворон" активізувався рівно через десять хвилин і на зауваження "Почитайте хоча би публікацію", воно заявило, що вже прочитало за хвилину, хоча її читати треба хвилин 20, якщо не поспішати... Аккаунт з "чорним вороном" став дописувачем двох моїх сторінок з миті їх заснування, жодних ознак життя воно не подавало рік, після блокування цього аккаунту припинились "жалобы на посты" щодо українського визвольного руху і Визвольних Змагань.
Будь які спроби в дискусії довести читачам, що і проти Іспанії, і проти України ведеться гібридна війна Кремля, спроби відправити почитати нашу велику публікацію „¡Viva la España!“ — марні! Навіть коли тицяєш писком у світлини маршу "за нєзавісімость Каталоніі" на якому поруч з прапорами "каталонской рєспублікі" майорять прапори "ДНР", СССР та совєтскої "Іспанской Рєспублікі"; навіть коли вже тицяєш писком у світлини каталанських бойовиків, котрі воюють проти України на Донбассі — все одно оппонент верещіть про "право народа на самоапрєділєніє", слово у слово повторюючи кремлядські методички зразків 1936 і 2014 років...
Але при цьому оппонент має аватарку всю таку патріотичну, по самі вуха замотаний в українську символіку, ось тільки коли відриваєш аккаунт товаріща, то там суцільне невдовольство Державою Україна, суцільне лайно проти чинного Президента і Головнокомандувача, суцільні "ліваруциі", "імбічмєнти", "геть бариг", та купа іншого кремлядського лайна.
Все ще трапляються "перевертні" Прапору.
Це взагалі клінічна стадія...

І скільки таких "чітатєлєй" серед 684 фолловерів сторінки?
Лише трішечки погортавши аккаунти дописувачів, практично не зустрілось серед них адекватних... Всі "ліваруцианєри", всі проти Держави...
Так це лише з десяток-других останніх фолловерів, навмання переглянув через одного...
Агов, а ЛЮДИ, УКРАЇНЦІ серед дописувачів взагалі Є???
Звісно ж є, але ОДИНИЦІ!..

А я ще й дивуюсь, чому геть нікому з шести сотен фолловерів сторінки не цікаві публікації...
Бо це "нє іх тєма"...

Подумаєш, якась "нікаму нє нужная" історія України, якісь довгі і нудні тексти, багато картинок, "мноґа букав" — "думать нада"...

Хоч рік, хоч чотири роки війни публікуй щодня освітні матеріяли про історичні події; хоч крейдою, як Хома у церкві, проводь вдовж та впоперек історичні паралелі; говори про гібридні війни Кремля протягом 100 років; наголошуй про те, чому не можна під час війни перевертати Прапор України і що означають символи Держави, омиті кров'ю Українців за ці 100 років Визвольних Змагань, — все одно тобі будуть розповідати що "по фен-шую зверху сонечко, знизу водичка, бо астрал падає в чакри, чакри падають в астрал, синє даве на жовте, але осьо всьо наладиться щойно прапор перевернемо!"
Жодні доводи, правила геральдики, тлумачення фахівців з геральдики, історичні факти, світлини про синьо-жовтий Прапор не подіють, жодні доводи про те, що синьо-жовтий Прапор був офіційним і в УНР, і в ЗУНР, і при Гетьманаті, і в ОУН-УПА — не подіють, бо ж "УНР, ЗУНР, Гетьманат і ОУН-УПА були недовготривалі і програли, а ось по фен-шую..."
То нащо і для кого тоді публікується увесь цей історичний матеріял?
Невже необхідно втовкмачувати в голови? Невже не сприймається самостійно така проста і ясна картина трагічної та звитяжної Історії України? Невже полеглі Захисники України доби Визвольних Змагань і наші вже Герої Небесної Сотні та Захисники України на сході задарма гинуть під синьо-жовтим Прапором України?..
Але нікому не цікава та нудна історія з її нудними уроками...
Історія нікому не цікава...

Ось якщо написати якийсь непотріб під гучним заголовком "ШОК! СЄНСАЦИЯ! ШКАНДАЛЬ!" — о, тоді це буде навала! Це будуть смакувати й пережовувати. Або ж написати про якусь "зраду зрадную", про те, як "бариги заборонили перевертати прапор і ще заборонили похорони, і влаштували тарифний ґєнацид" — от слово "ґєнацид" взагалі бажано тулити в кожну шпарину в будь-яких варіаціях: тарифоцид, юлькоцид, надькоцид, цицькоцид, сракоцид, ботоцид, риґоцид, тітушкоцид, лайноцид, снігоцид...
Коли пояснюєш, що не можна зловживати й нівелювати термін "геноцид", позаяк нам ще треба добитись визнання Голодомору геноцидом — "патріоти" верещать і обвішують ярликами "порохобот"! Коли зауважуєш, що термін "порохобот" — кремлядський і має кацапську семантику — верещать "у вас вєздє Крємль вінават!"
Агов, розум є?

Історія вчить ...
А, втім, цей народ нічому не вчить Історія... Це нереально...
Цей народ кидається лиш на примітив... Як мавпи на лайно...
Наприклад, якщо написати емоційно: "цей створений московськими арт-студіями лоґотип Євробачення схожий на жопні шаріки" (вибачаюсь, я тоді саме так написав в емоційному іронічному і вкрай суб'єктивному дописі) — миттю цей допис перепостять всі псевдоукраїнські фейсбук-сторінки з десятитисячними авдиторіями, миттю підхоплять наші-ненаші ХуйлоСМИ: "УПравда", "1+1", "24 канал" і ще декілька десятків сайтиків-помийок, включно із псевдоукраїнськими, з метою роздмухати "зраду зрадную" до вселенських масштабів.
Два роки тому внаслідок напливу користувачів і ботів сайт мертво "ліг" на тиждень... Та злощасна публікація все ще одна з найбільш відвідуваних і має майже 90 тисяч переглядів, хоча "Євробачення" давно минуло, і не одне вже...
Публікація, написана "на коліні" за дві хвилини...
Вважаю її найгіршою з публікацій, бо це навіть не стаття, а суб'єктивна репліка з картинками, але позаяк текст широко поширився Мережею, вирішив не видаляти ні ту публікацію, ні чотири подальших публікації під теґом "Євробачення", бо мені немає чого приховувати, я висловив свої думки і вважаю, що запрошувати московські аґенції під час війни не варто, бо у нас є свої.
Або ж якщо написати публікацію з подією-одноденкою про напад руссцкоґаварящіх ватніків на україномовну вдову АТОшника — ця публікація під заголовком "Руссцкоґаварящіє вже нападають на Українців" має десяток тисяч переглядів і протягом півроку була другою за відвідуваністю. Причому, вже й в Україні всі забули про той резонансний напад, але навала ботів і користувачів з РФ (Россії Фашистської) не вщухала! Почав відслідковувати, звідки така зацікавленість у сєвєрних алєнєй? Чому щодня з десяток яндекс-ботів і ботів "Раша Тудей" приходить за лінком цієї публікації, чому частина користувачів переходить не лише з "яндекс-поіска", але й з якихось россіянських сайтів-смітників. Виявляється, лінк на публікацію поширився цілою купою кацапських сайтів-помийок, де на цей лінк прив'язали якісь проміжні вікна-паразити для заробляння біткоїнів, через що окрім кацапських гостей наш маленький маловідомий сайт щодня атакувала ціла навала китайських ботів. Почав шукати — з'ясувалось, що китайські ботоферми працюють на россіянських власників і заробляють криптовалюту для луґандонскіх опочлєнцев, тобто, для ведення війни проти України...
Змінив лінк публікації методом перенесення на день вперед. Першу добу після цього чисельні боти наче показились в пошуках лінку, бо ж на кацапських сайтах лишився старий лінк разом з тими додатками-паразитами на біткоїн. Як тільки перемістив публікацію — миттю відвідуваність публікації впала на нуль!
Потім методично блокував кацапські і китайські боти вкупі з кацапськими "ґостямі" сайту. За півроку вдалось переблокувати всі ті кацапські боти і декілька сотен сеґментів китайських ботоферм. Щоб Ви знали, в одному сеґменті китайських ботоферм налічується від 200 до 500 тисяч IP-адрес ботів. Вдалось переблокувати декілька мільйонів китайських ботів, які насправді заходили не із території Китаю, бо встановлений лічильник прапорців не зафіксував жодного з них. Зазвичай, перед навалою ботів заходив живий користувач з РФ, якого було теж заблоковано. Після того як переблокував всі сегменти, китайські боти ще інерційно заглядали на сайт місяць-другий, доки активність не впала майже на нуль.
До речі, якби лічильник прапорців було встановлено не в грудні 2017 року, а раніше, коли була навала "ґостєй" з РФ, то трікалор був би, певно, на першому місці. Зараз щоденне спостерігання траффіку фіксує більшість відвідувань з України.

Це до слова, як "работают" кацапи з українськими сайтами.
Уявіть собі, вельмишановне панство, якщо навіть на маловідомий приватний крихітний сайт «Порохівниця» витрачаються ресурси для шпіонажу і атак, то які ресурси Кремль витрачає щоденно для шпигунства за рештою українських сайтів, особливо державних! Що вже говорити про атаки, злами та інші брудні дії кацапів щодо українських сайтів...

Як бачимо, кацапи користуючться тим, що наш народ не бажає ставати освіченим, а бажає лишатись в зручному для себе світі розваг, жовтушних сенсацій і брудних інформаційних технологій, які створює Кремль.
Ще раз для тупих: більшість помийних кацапських сайтіків із "жовтухою" мають купу прикручених проміжних баннерів, часто невидимих, і коли бовдур-користувач тицяє по лінкам на статті із гучними заголовками, бо ж мавпі цікаво, — кожен клік це зароблений для кацапів біткоїн, який потім перетворюється на реальні кошти і яким фінансується війна проти України.
Кожен візит на кацапський сайт дає змогу заробляти для війни проти України — завдяки вам, бовдурам і любителям русскава інфармационнава поля, бо ви — мавпи, які жеруть кацапське лайно аж за вухами лопотить, та ще й прицмокуєте і знову лізете на кацапські сайти...
Суспільство не бажає виходити з кремлядського русскава інфармационнава поля, попри інформаційну війну Кремля проти України!
Тож статті з гучними заголовками на кшталт "ШОК! Как Польша і Венгрия поделят Украину" на всіляких сайтиках-помийках, де купа баннерів з усіх боків про "грибок на ногтях, гемморой и потенцию", відвідують десятки тисяч юзерів на добу...
Бо більшість — вата костурбата!

Тобто, якщо стаття буде коротенькою й жовтенькою, немов обісцяні панчохи — тисячі переглядів, сенсаційність і резонансність забезпечені! Якщо публікацію будуть поширювати сторінки-помийниці з величезною багатотисячною авдиторією, або такі ж сайтики-помийки, зареєстровані в Ростовє-на-Дону під виглядом псевдоукраїнських — тоді цю публікацію побачуть сотні тисяч інтернет-користувачів, і може навіть "1+1" покаже десь між сюжетами про тарифоцид і чупакабру...
Якщо це буде освітня публікація — велика, довга, глибока, з чисельними ілюстраціями, історичними світлинами, історичними фактами, паралелями на сьогодення — це нікому не цікаво!
Стадо прагне хлєба і зрєліщ!
"Сенсація, шкандаль і шок!"
Оце буде увага і резонанс!

Чи користуються такою увагою публікації, матеріял до яких інколи збираєш тиждень, місяць, по краплиночці, по друзкам, пишеш чернеточку майбутньої публікації, збираєш цікаві історичні світлини, фактаж, малюєш титульну ілюстрацію чи постер до публікації, потім укладаєш публікацію із зібраних джерел, ретельно редагуючи, по десять разів переписуючи, перечитуючи й вичитуючи майже готову публікацію ще десять разів, щоби повиправляти похибки, потім виставляєш в текст візуальний матеріял, себто, фото і відео, потім ще раз вичитуєш, тиснеш на кнопку публікації, а потім ще раз вичитуєш вже готову публікацію і відправляєшся редагувати й кореґувати знайдені похибки, виставляєш наостанок нижні іконки "Схожі публікації", щоби вельмишановне панство забажали може ще щось по темі почитати...

Як гадає вельмишановне панство, скільки переглядів мають цікаві та об'ємні публікації про цікаві історичні події України?
А ніскільки... Або до десятка, або трохи більше... Три-п'ять вподобайок і пара репостів на фейсбучіку, половина з яких від френдів, ну і перегляди теж, відповідно, саме від тих людей, які вподобали й пошерили — ґречно дякую...
Все!

Не вірите?
Ось нижче скріни адмінки сайту. Це публікації і їх перегляди...










Ледь набирають десяток-другий переглядів публікації на «Порохівниці»:
„100 років Незалежності України“ — 38 переглядів наразі,
„100-річчя бою під Крутами“ — 49 переглядів,
„100-річчя Запорізького загону УНР“ — 10 переглядів,
„100-річчя регулярної Армії УНР“ — 9 переглядів,
„Гібридна війна Совєтів проти України 1917 року“ — 8 переглядів,
„Мирні переговори в Бересті“ — 9 переглядів,
„100-річчя Берестейського Миру“ — 38 переглядів,
„100-річчя Кубанської Народньої Республіки“ — 32 перегляди,
„100-річчя Тризуба“ — 100 переглядів завдяки репосту однієї з фейсбук-сторінок з багатотисячною авдиторією, „Аншлюс Австрії“ — 15 читачів зацікавилось,
„Аґресія Польщі і Мадярщини проти Карпатської України“ — 11 переглядів,
„Польща - забутий союзник Третього Райху“ — 22 перегляди,
Зате завдяки репосту однією псевдоукраїнською ФСБук-сторінкою публікація з "гучним" заголовком „"Чехословацький сценарій" для України“ набрала за дві доби 200 переглядів, і це знову була навала "ґостєй" з РФ — мабуть це такий континґент дописувачів фейсбук-сторінки з претензійною назвою "Україна" із 40 тисячами дописувачів...
„Антанта - кривава згода проти України“ — 12 людей зацікавилось тим, як Польща хитрощами окупувала половину України...
Новорічні вітання та підсумкові річні публікації не заскрінив, для порівняння в останньому скрині останні публікації року минулого. Їх відвідуваність вища завдяки тому, що декілька разів публікував їх на сторінці, запрошуючи переглянути надзвичайно цікаві добірки ґеоґрафічних мап та інфоґрафік...
Теж мало кому цікаво, але при повторних репостах на фейсбук-сторінці, деякі дописувачі "жаловалісь" на пости і прибирали їх, бо оченятка муляло...

Сумно...
Для кого і для чого створюється контент?
Контент цікавий, пізнавальний, освітній, чи не кожна публікація проводить паралелі із сьогоденням...
Фабула кожної публікації — вчимо уроки Історії... Все повторюється...
Її Величність Історія дає нам купу підказок, як не наробити помилок...
Ось, в цих публікаціях все це наведено, треба лише зацікавитись і не пожалкувати часу...
Історія вчить...

Але цей народ не хоче вчити уроки історії — це нікому не цікаво...
Хтось може зауважити, що сайт потрібно популяризувати на різних соцмережах.
Так, спробував. Намагався синхронно репостити на фейсбук і ґуґлоплюс. Відвідуваність сайту така ж. Твіттер теж використовувався для поширення, аналогічно. До того ж, як довели останні події, Кремль контролює геть всі глобальні соцмережі — ситуація з ФСБуком тому яскравий доказ. Ґуґл створив кацап Сєрґєй Брінн, який все ще вважає себе "совєтскім ґражданіном", Тєлєґрам створив Павлік Дуров... Шо там ще лишилось?
Скільки не поширюй по соцмережам контент маленького сайту з історичною тематикою, але якщо тебе не фінансує якийсь там нардеп чи "мєдіа-холдінґ", ти ніколи не отримаєш "раскрутку", як "Пьётр-і-мазєпа", або якісь там "сайт.юа" чи ще щось, що використовується для вкидів лайна на гелікоптер.
Я ніколи не погоджусь "работать на дядю".
Це мій сайт, чорт забирай!

Шість сотень дописувачів на фейсбук-сторінці — хто всі ці люди?
Навіщо вони вподобали сторінку «Порохівниця»?
Щоби просто для кількості українських сторінок? Щоб засвідчити свою "патріотичність"? 90% дописувачів сторінки жодного разу не зреагували на жодну з публікацій! То на біса ви такі потрібні?
Зайти й наробити купу в коментарях час від часу?

Але тепер я не стану витрачати дорогоцінний час на пусті дискусії в коментарях, намагаючись переконати чергового "ожившого" дописувача. Відтепер за будь який критичний ккоментар з кремлядським душком, з кремлядськими методічками, за будь-яке висловлення антидержавницьких позицій — бан.
Не подобається? Отам зверху є конпка "Відписатись \ Відподобати сторінку" — забирайтесь геть з моєї сторінки!
І навіть коли лишиться декілька десятків читачів — це будуть адекватні читачі з чіткою державницькою позицією, які будуть вміти вчити уроки історії і знати їх...
Я поважаю свідомих Українців!

«Порохівниця» — майданчик з чіткою державницькою позицією!
Головне кредо: УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Кому не до вподоби — геть!

Відтепер рівень толерантності — zero!

Dmytro Dzüba
© «Порохівниця»