«Порохівниця» — балачки у соцмережі

«Порохівниця» — балачки у соцмережі

 
Редакторська колонка

Поговорили, побалакали, а потім сіли та й заплакали

Для кого й для чого пишеться сайт «Порохівниця»? Таке питання ставилось в попередній публікації.
Сайт, зрозуміло, читають лиш ті вельмишановні читачі, кому дійсно цікаво читати довгі лонґріди (довгописи, великі тексти) історичних публікацій, решта ж обмежується переглядом прев'ю у стрічці соцмережі з нашої сторінки, дехто може поставити вподобайку допису навіть не відкривши його, інколи можуть лишити коментар.
Власне, цю публікацію пишеться за спостереженнями останніх дій на нашій фейсбук-сторінці «Порохівниця».
Проти ночі на страстну п'ятницю згадаймо балачки минулого тижня на нашій фейсбук-сторінці: українська латиниця, Головнокомандувач і Президент України Порошенко та ремарки про державницьку позицію і громадянську свідомість.

При цьому, окреме зауваження: велика вдячність постійним читачам.
Вельмишановне панство, «Порохівниця» й надалі буде оглядати ключові історичні події України.
А поки що декілька ремарок про балачки в соцмережі.

 

Соцмережі — це зріз суспільства.
Причому, вважається, що це зріз найбільш інтелектуальної частини суспільства, бо ж переважна більшість громадян у нас взагалі з-під телевізорів не вилазять! Ну а ті, хто користуються Інтернет-мережею, на жаль, здебільшого також мало чим відрізняються від вищезазначеної категорії: "однокласснікі", "вконтактє" поступово перемістились в "ФСБук", контент практично однаковий, більшість користувачів репостять всіляке вірусне сміття, проходять всілякі "тести", тощо. Ну і звісно, хоч як всі "усталі от політікі", тим паче, "внє палітікі" ніхто не знаходиться і здебільшого мусують поміж собою силу силенну антиукраїнського інформаційного "білого шуму" про те, як у нас все погано, яке кругом "зубожіння" та "зрада зрадная зрадила зраду"...
Одні збилися в зграйки перевертнів прапору "по фен-шую", другі борються з "баригами" та кричать що "враґ нє в масквє а в Кієвє", треті традиційно скиглять по Савєцкаму Саюзу... Все як завжди...
А, ще останнім тижнем стадá масово кинулись підпалювати шоколад і постити відео з цим дійством...

Питання — навіщо створювався Інтернет?

Питання було суто риторичне... Не зважайте...

Отже. Поставивши питання "Хто всі ті шість сотень дописувачів фейсбук-сторінки «Порохівниця»? було проведено ретельний перегляд аккаунтів дописувачів у вільний час. 85 фолловерів було "відподобано", позаяк частина з них були очевидними фейк-аккаунтами, частина захлинались антидержавними репостами із закликами державного перевороту в Україні, а частина були "перевертнями" з перевернутими прапорами України. 6 (шість) фолловерів відписались самостійно. Можливо, відпишуться ще, це ж таке діло, нікого в дописувачах сторінки силоміць ніхто не тримає...
Відписані від сторінки фолловери жодного разу не проявили жодної зацікавленості жодною публікацією.

Невідомо, які там чудернацькі "алґорітми фєйсбука", але після зменшення кількості дописувачів сторінки майже на сотню, публікації сторінки миттю почали бачити у себе в стрічках інші дописувачі, що стало зрозуміло з кількості переглядів, вподобайок і коментарів, які збільшились раптом аж втричі. Тобто, виходить, необхідно робити ось таке "кровопускання", щоби кремлядська соцсєть ФСБук хоча б на тиждень-другий почала показувати фолловерам у їх стрічках сторінку, яку вони зафолловили?
Які дивні "алґорітми фєйсбука"...
Ну то таке...

Сплеск зацікавленості і переглядів припав на ряд репостів, які вельмишановне панство почали жваво обговорювати.
Звісно, не обійшлось без невдоволених користувачів, більшість з яких раніше ніколи взагалі не реагували на дописи сторінки. Дехто відписувався після репостів з офіційної сторінки Головнокомандувача і Президента України, одна пані (давня наша читачка), усвідомивши нарешті, що «Порохівниця» дотримується суто державницьких поглядів, лишила гнівний спіч з реплікою "зрозуміло на кого працюєте" і гнівно заблокувала сторінку. Ну, вибачайте, пані, не виправдали ваших надій і сподівань.
Втім, все по черзі, і свою позицію «Порохівниця» також пояснить окремою публікацією невдовзі.

Так ось, репости зі сторінки Президента України про видворення "діпломатов РФ" і про зустріч з дітьми не викликали якогось жвавого схвалення — по півдесятка вподобайок і мінус ще пара дописувачів сторінки, які пішли мовчки, на щастя.
Інфоґрафіка втрат Захисників України від «Новинарні» — ретельна, кропітка і ...моторошна, але вкрай необхідна робота...
Ця велика інфоґрафіка доводить, що перемир’я в АТО суттєво зменшують число втрат.
Але жодні інфоґрафіки, жодні доводи та арґументації, навіть від самих Захисників України, не переконують тих диванних борцунів зі "злочинною владою", для котрих "враґ нє в масквє а в Кієвє".
Власне, під репостом лишився гнівний коментар вищезгаданої пані Ірини Андрійчук зі Львова.
Прикро, що за рік пані Ірина так і не усвідомила важливість державницьких позицій, бо ж, певно, не читала жодної з публікацій «Порохівниці» про Визвольні Змагання і про те, як Україна втратила державність... Як і через що...
Ненависть до Пороха засліплює наших громадян настільки, що окрім власної ненависті вони більше не бачать нічого.
Але Порох не цукерка і не шоколад, щоби його любити, це Головнокомандувач і Президент України, який має найбільш чітку проукраїнську позицію серед всіх попередників і справами доводить свою державницьку позицію. Так, є купа помилок, недоліків, про це можна говорити довго, але на п'ятий рік війни у нас вже є одна з найсильніших армій Європи, яка стримує найсильнішого аґресора на тій лінії розмежування, що Кремлю вдалось захопити на початку війни. Не в Києві зараз россійсько-фашистські окупанти, не у Львові, а застрягли на териконах Донбасу.
Хто не вміє бачити очевидного — вас хіба що жаль...

Пані Ірина заблокувалась, мабуть дуже образилась, вирішила що це сторінка "за Пороха".
Хоча, головне кредо для авторів цієї сторінки, як і для кожного свідомого Українця — Україна понад усе!
Тобто, коли сторінка «Порохівниця» публікує бодай-що з державницькими позиціями, частина дописувачів миттєво збуджуються репліками "Тепер зрозуміло на кого ви працюєте".
«Порохівниця» ні на кого не працює, бо інакше б у нас був "розкручений" сайт і на цій сторінці було би не півтисячи, а десятки тисяч дописувачів.
Всі автори сайту «Порохівниця» дотримуються суто державницьких позицій і керуються принципом «Україна понад усе!»
Яким же принципом користуються співгромадяни, що вважають власну Державу ворогом?
Це теж питання риторичне...

Про секту "перевертнів" є окрема розмова з окремою публікацією із розтлумаченням недоцільності перевертання Державного Прапору України. Єдине, що варто зауважити за результатами всебічних спостережень за тваринками-перевертнями: геть всі, хто має на аватарках перевернути прапори України — це вороги і зрадники України! Женіть таких перевертнів віниками якомога далі від себе, бо тварини не лише упороті, але стають дедалі все більш аґресивними. Якщо бачите перевернутий прапор України, то це або фрік-езотерик з кулічіком лайна по фен-шую в голові замість мізків, або кремлядський бот.
Перевертні — злоякісна метастаза, лікуванню не підлягає.

Ну а найбільше під час цього короткотривалого сплеску зацікавленості сторінкою привернули увагу вельмишановного панства репости про українську латинку.
Očil'nyk Ministerstva Zakordonnyh Sprav Pavlo Klimkin ne proty obgovoryty vvedennä v Ukraїni latynyçi poräd z kyrylyçeü
Ukraїns'ka latynyçä (variänt "Latynka.tak")
Čomu Ukraїni ne slid boätysya latynyçü — Taras Čornovil

Реакція вельмишановного панства була різною — від захоплення до обурення.
«Порохівниця» чемно і зважено роз'яснювала, чим важливе введення української латиниці поруч з кирилицею. Певно, щодо цього питання пізніше також треба підготувати низку публікацій.
Безперечно, цілком можна зрозуміти людей старшого віку, яким вже пізно вчити латиницю (хоча, вчитись ніколи не пізно), важко вчити всі ці незнайомі літери, та ще якщо з усілякими ґачеками, оґонеками, умляутами, седілями та іншими діакритивними значками розширеної латинки. Це все можна зрозуміти, і претензій жодних, бо людям завжди важко вчити щось нове, невідоме.
Втім, ще рано перейматись, бо ж, по-перше, ще немає розробленої сучасної оптимальної української латиниці, є лише офіційна латинка-транскрипт ISO9, декілька варіянтів українських латинок ХІХ-ХХ століть і декілька варіянтів вже сучасних, ще не завершених латинок, які створюються оць цими ж людьми, котрі сидять поруч з Вам у оцьому вашому фейсбучіку.
Крім того, взагалі не йде мова про заборону кирилиці, піднялось питання обговорення доцільності введення паралельно з кирилицею латиниці.
Втім, про це варто писати окремо публікацію.

Звісно ж, миттю репости про латиницю "застукали" невидимі стукачики "жалобамі" (в адмінці це показує червоним кольором.

Як завжди, не обійшлось без конфліктів. Під одним з репостів раптом з'явилась пані ніби-то з Ізраїлю, яка не є дописувачем сторінки, яка різко почала виступати проти латинізації української абетки. Чемність і будь-які арґументи взагалі іґнорувались з боку мадам, згодом на допомогу прийшла ще одна мадам з Ізраїлю вже з суто кремлядськими тезами: "ви Крым просралі, по уши в ґовнє, я тут в Ізраілє вашим на АТО сабіраю, зато вам латінку падавай". Після декількох спроб чемної дискусії, мадамів довелось просто заблокувати. На жаль, їх коментарі після цього невидимі для широкого загалу.
Цей випадок яскраво засвідчив, що Кремль в своїй кремлядській соцсєті ФСБук уважно стежить геть за всіма подіями в українському сеґменті, і в будь-яку тему, що обговорюється наразі, швидко приходять скеровані боти, які, між іншим, вже доволі непогано пишуть українською.
Два "жіночих" аккаунти з вкраденими світлинами та іменами, у вподобаннях переважно россійські і россійськомовні сторінки РФ, Ізраїлю та України, вподобаних сторінок дуже багато, більше тисячі, хоча обидва аккаунти були створені відносно нещодавно.
Тобто, перед тим як починати дискусію, варто спочатку переглянути аккаунт і впевнитись, людина це чи бот. Хоча, дедалі складніше це робити... До речі, дехто з користувачів, з ким довелось дискутувати на нашій сторінці цього тижня, на зауваження щодо їх дивних вподобань, серед яких в основному россіянські сторінки, гнівно кидали чистою українською "А нічого лазити у мене по аккаунту, краще на питання відповідай!"
За коментарі вони теж отримують копійчину...

Маючи досвід та інтуїцію та керуючись ними, саме з цієї причини від фейсбук-сторінки «Порохівниця» було відписано таку кількість фолловерів.

Не забуваймо, проти нас триває війна, в тому числі в інформаційному просторі.
Будьмо уважніше, вельмишановне панство.

Ну а ще, будь ласка, перегляньте свої погляди, подумайте про пріоритети, поміркуйте над тим, що таке Державність України та чому для нас так важлива Державність і наші українські Державні Символи. Поміркуйте над тим, чому не варто підтримувати тих, хто закликає зараз до державних переворотів і заворушень в Києві, хто закликає "йти на Київ" — вздовж кордону РФ (Россії Фашистської) з Україною вже давно стоять орди військової техніки з написами "На Киев! На Львов!" — не бентежить Вас схожість закликів?

В подальших публікаціях на сайті «Порохівниця» буде розглянуто і питання щодо "перевертнів", і питання щодо української латинки, і питання щодо Державності України.
«Порохівниця» також чітко й публічно заявить про свої державницькі позиції.
Заяву буде підкріплено аналогічними державницькими заявами і закликами від ОУН, націонал-державницьких поглядів якої ми, як свідомі Українці, дотримуємось.
Історичні публікації «Порохівниця» також продовжить публікувати.
Залишайтесь з нами, вельмишановне панство!

Dmytro Dzüba
© «Порохівниця»