ЗАЯВА щодо спекуляцій навколо публікації «Співчуття Канаді…»

ЗАЯВА
щодо спекуляцій навколо публікації «Співчуття Канаді...»

 

Публікацію було спотворено і опубліковано на низці псевдоукраїнських сайтів під кричущим заголовком.
«Порохівниця» мусить зробити заяву з цього приводу.

 
Редакторська колонка

Доброго дня, вельмишановне панство.
Мене звати Дмитро Дзюба, я власник і основний автор блоґ-майданчику «Порохівниця».
Мушу виступити з відкритою заявою від імені свого сайту «Порохівниця».

Надвечір 7.IV.2018 RSS-стрічки медія принесли жахливу новину з канадських сайтів про страшну трагедію в Саскачевані, що сталась 6 квітня о 17 годині за місцевим часом...
Канада — найближчий партнер і союзник України, найбільш дружня до нас країна.
Позаяк блоґ-майданчик «Порохівниця» це не новинарський сайт, а ресурс, більше орієнтований на висвітленні історичної тематики навколо Великої Війни, що триває понад 100 років, в епіцентрі якої завжди стоїть Україна, і саме в цьому контексті наші публікації висвітлюють події Великої Війни та гібридні війни Кремля ХХ-ХХІ століття, зазвичай поточні новини і події публікуються тут рідко.
«Порохівниця» — приватний сайт, орієнтований здебільшого на історичну тематику, а також просто сайт для душі, для Українців — сайт, гаслом якого є „Свої до своїх по своє!“
«Порохівниця» — маловідомий сайт.
«Порохівниця» — не є ЗМІ.

Здавалось, що український інформаційний простір одразу широко висвітлить трагедію в Канаді, як це було тиждень тому з трагедією в Кємєрово. Тим паче, Канада це союзницька країна, а трагедія сталась в одному з українських штатів.
Але ні увечері 7 квітня, ні у Великдень, звісно, жоден наш телеканал в жодних новинах не повідомляв про трагедію в Канаді. Лише в інтернеті деякі новинарні ресурси сповіщали про те, що сталось.
8.IV.2018 пообіді, не витримавши цієї ганебної тиші, я пишу на своєму сайті емоційну публікацію, розповівши не лише про трагедію, але й про ганебне мовчання в українському інформаційному просторі та про тишу в соцмережах, які ще тиждень тому потопали у сльозах "плакальщіц".

Публікацію «Співчуття Канаді...» постійно оновлював по мірі надходження інформації. Так, я дійсно не знайшов на сайті Президента України і на аккаунтах АП та Петра Порошенка публікацій зі співчуттями, але в твіттер-аккаунті Петро Порошенко висловив співчуття о 8:55 ранку 7.IV.2018. Відтак, в публікацію було додано цю інформацію з цитатою Президента України і скірншотом.

Окрім повідомлення про трагедію і висловлення співчуття в публікації «Співчуття Канаді...», основним акцентом публікації був заклик до Українців виявити солідарність і поспівчувати Канаді, та присоромити вітчізняну медіаспільноту за свідоме замовчування канадської трагедії на тлі широкого висвітлення кемеровської трагедії.
Переважна більшість Українців дізнались про трагедію саме з нашої публікації.
Шквал коментарів із співчуттями і поширювання допису не вщухають другу добу. Допис на facebook-сторінці «Порохівниця» на мить цієї публікації вже має понад 2500 поширень, понад 350 коментарів зі співчуттями, обсяг переглядів сягнув за 220 тисяч. А ще ж є публікація на сайті з понад 5 тисячами переглядів...
Реакція Українців на публікацію, резонанс у соцмережах, довели, що Українці все чудово зрозуміли.
8 і 9 квітня тисячі Українців в соцмережах співчували, в реальному просторі тисячі Українців несли квіти до Амбасади Канади.
Натомість, в телевізійному просторі все лишалось без змін, і лише 9 квітня щось десь там коротенько повідомляли у новинах.
Надалі події почали розвиватись у несподіваному для мене, як для автора публікації, руслі...

Брудна гра кремлядської пропаґанди

Коротке зауваження на адресу прес-служби АП в емоційній публікації блоґ-майданчику, яке не є так званим "ЗМІ", привернуло увагу нечистих на думки та дії інтернет-діячів.
Така собі відома у ФСБук Таїсія Гайда з ВО"Свобода" (мешкає у Вінниці) о 10:50 9.IV.2018 репостить з нашої facebook-сторінки «Порохівниця» пост, який вже широко поширився, але додає коментар від себе. Миттєво, вже об 11:00 від імені Таїси Гайди разом з її коментарем і під гучним заголовком "Співчуття Канаді. Серед загиблих молодих хокеїстів були українці. Навіть АП промовчала… такий сором. Співчувати можуть тільки кємєрово" ціла низка псевдоукраїнських кремлядських сайтів-фейкометів публікує НАШУ СПОТВОРЕНУ І ВИКРИВЛЕНУ публікацію.
(По-перше, слово Українці я завжди принципово пишу з великої літери)

По соцмережам почали поширюватись публікації з псевдоукраїнських сайтиків.
На жаль, навіть деякі сторінки для Українців в Канаді, такі як сторінка Євромайдану в Канаді, почали ширити ці спотворені кремлядські дописи. На зауваження з мого боку не реагували, коментарі з посиланням на ориґінальну публікацію і з проханнями поширити не викривлену публікацію, миттєво видалялись.
Сотні користувачів почали поширювати викривлену інформацію з псевдоукраїнських кремлесайтиків.
Сотні сторінко-групп-спільнот антидержавної орієнтації розповсюдили протягом декількох годин викривлену публікацію.

Навіть якщо відкрити ці сайтики, одразу стає зрозуміло, що вони не українські, позаяк вся контекстна реклама там россіянська: нав'язливі баннери про, вибачте, "простатіт, стояк у мужчін, страшную тайну наташи королёвой і імпічмєнт Порошенку" чудово говорять про те, що це за сайтики.

Кремлядський ресурс інформаційної війни проти України вражає!
В Українському сеґменті інтернету діють сотні і тисячі псевдоукраїнських кремлядських сайтів!

Відповідально заявляю, що сайт «Порохівниця» не має жодного стосунку до псевдоукраїнських сайтиків, які створені чєкістами і хостяться в Ростовє-на-Дону.
Також сайт «Порохівниця» і наша facebook-сторінка «Порохівниця» не мають жодного стосунку до псевдоукраїнської сторінки "порохівниця" (без лапок-ялинок у назві), яку було створено в піку нашій сторінці кремлівськими троллями, котрих я вигнав зі своєї сторінки минулого року.


Тож, вельмишановне панство, будьте вкрай уважними.
Обираючи, як в "Матриці", між двома пігулками, робіть свідомий вибір: читати сайт і сторінку під блакитно-жовтими кольорами, чи під коричневими.

Медіаспільнота наносить зворотній удар

Зранку 10 квітня фейсбук-стрічка принесла нарізку скрінів від редактора "Європейської Правди" (підрозділ сумнозвісної "УПячки").
Сергій Сидоренко, автор опублікованого посту, теж міг би розібратись спочатку — журналіст же, редактор "Європейської Правди", яке є частиною "УП" — сумнозвісного болотца мусі найєма і сірожи лєща.
Я написав автору цього поста повідомлення, але реакції нуль.
Хоча автор вірно звертає увагу на діяльність кремлядських сайтиків, але ж навіть у спотвореному вкиді є лінк на ориґінальну публікацію сайту «Порохівниця»!
Ще раз, зайдіть і подивіться на ОРИҐІНАЛ публікації, там є співчуття від Президента України.
«Співчуття Канаді...»

Наша-ненаша "медіаспільнота" образилась, що їх мовчазність публічно присоромили?
Ну, вибачайте, за ці 4 роки війни наша "медіаспільнота" вже неодноразово довела свою продажність і настільки, що слово "журналіст" стало брудною лайкою!
А коли їх мовчазне мовчання присоромили, вони образились?

Пост редактора "Європейської Правди" шириться соцмережами не гірше за вкид Таїсії Гайди.
Звісно, бо такі ресурси, як "Украинская Правда" і "Європєйская Правда" мають ресурс та фінансування, причому, з того ж джерела, що й "викриті" ними псевдоукраїнські кремлядські сайтики.
Тому пішла друга хвиля по соцмережам навколо співчуття Канаді.

«Порохівниця» не такий "розкручений" сайт і не має жодного фінансування, на щастя!
Всі публікації на сайті «Порохівниця» пишуться від душі, не орієнтуючись ні на кого.

До речі, зверніть увагу, «Порохівниця» не має жодного рекламного баннеру.
«Порохівниця» ніким не фінансується і не залежить від рекламодавців.
«Порохівниця» не забруднює свій сайт огидною рекламою.

Вищезазначені приклади спекуляцій і маніпуляцій, які зачепились всього лише за ремарку із зауваженням до прес-служби АП, є яскравим прикладом того, що вітчизняний інформаційний простір знаходиться у ворожому полоні.
В Україні немає державної інформаційної політики, відсутня державна українська пропаґанда, яка діяла би на користь Державі.
На жаль, вкотре мусимо констатувати, що на інформаційному фронті Україна вщент програє ворогу, котрий діє як відкрито, так і маскуючись під псевдоукраїнських псевдопатріотів. Вітчизняний медіапростір не має жодного українського телеканалу, практично не існує українських друкованих видань, за винятком декількох десятків, таких як часопис ОУН "Шлях Перемоги", наприклад.
Внаслідок відсутності української інформаційної політики інформаційний простір всередині країни формують ворожі до України сили. Яскравим прикладом стала ситуація із замовчуванням трагедії в Канаді з боку так званої "журналістики", тоді як за тиждень до цього всі телеканали буквально розпиналися й захлиналися в "сочувствіі і епатіі"...

Мені дуже прикро, що моя публікація на моєму маловідомому і "нерозкрученому" сайті «Порохівниця» стала об'єктом маніпуляцій і спекуляцій як з боку зрадників, так і з боку "медіаспільноти".
Ці дві категорії однаково огидні мені...

«Порохівниця» і державницькі погляди

Тепер все по черзі.

В своїй публікації коротенькою ремаркою зробив зауваження прес-службі Адміністрації Президента. Не звинувачення, підкреслюю, а зауваження. При цьому, підкреслив, що як державник, на своєму сайті «Порохівниця» я завжди підтримую Головнокомандуючого і Президента України. Коли необхідно покритикувати і зробити критичні зауваження, то я також це роблю. Але критика має бути конструктивною, а не істеричним верещанням на кшталт "геть бариг, наш враг в Кієвє а нє в Масквє", як це роблять деякі надмірно "патріотичні патріоти".

Саме на «Порохівниці» вельмишановне панство може знайти першу публікацію на підтримку Головнокомандувача і Президента України — „Президент і Головнокомандувач“, яку написав я, Дмитро Дзюба, ще тоді, коли навіть не було такого терміну, як "порохобот". Після публікації цих суб'єктивних роздумів на початку війни, я прокинувся відомим блоґером, хоча мав надвечір всього 25 френдів, а на ранок мене чекало понад сотню запитів у френдлист. Користуючись такою раптовою славою та увагою, я запропонував окрім підтримки Головнокомандуючого і Армії, почати українізацію з метою відірватись від ворога, почати захист української мови. Ця пропозиція дещо зупинила потік бажаючих зафрендитись. А коли я запропонував називати людей, що підтримують державну політику Держави Україна словом "державники", до мене раптом у приватні повідомлення прийшли "гості"... Мені запропонували допомогти поширити новий термін "порохобот", вигадати ще якісь нові терміни (які потім вигадали, і нині ми знаємо ці терміни з притаманною кацапською семантикою: "зрадофіл", "зрадоёб"). Я не приховував, що окрім раптової відомості, потрапив тоді під "обробку" якихось мутних інтернет-персонажів, які почали називати себе "куратор парахаботав", за аналогією з россійським терміном "крємлєбот". В своєму фейсбук-аккаунті я розповідав тоді, що мені пропонували співпрацю аккаунти "аллан лєвітов", "алік дєркач", проте через мою українську свідомість спілкування між нами не заладилось. З тої пори я не сприймаю терміни з кацапською семантикою, які нам нав'язали і ніколи не називаю себе "порохобот", попри мою чітку державницьку позицію і підтримку Президента України Петра Порошенка.
Через деякий час, "алік дєркач" та купка якихось "русскоязичних байцов із акопав", з ремаркою "нєкій укронацист Дмытро Дзюба прізвал к ґєнациду русскоязычных саґраждан", поширили скрін з моїм закритим приватним коментарем на підтримку української мови і з пропозицією позбавляти громадянства України принципових "русскоязичних", як це робиться в країнах Балтії. Цей скрін "порохоботы" і "руссцкоязычныє байцы" тягали тижні два-три по фейсбучіку, а я два роки не вилазив з банів ФСБука.

Тому було створено сайт «Порохівниця», де можна було спокійно публікуватись.
З часом я зосередився на дослідженні історичних подій.
Критичні зауваження щодо влади робив, звісно, бо я державник. А коли представники Держави роблять свідомо чи несвідомо помилки, їх треба критикувати.
Так, минулого року критично висловився щодо репліки Президента Порошенка в Харкові у відповідь на питання русскоязичного мальчіка, "может лі он стать прєзідєнтом". Президент відповів мовою окупанта, що той может стать, якщо буде гарно вчитись. Мова йде про публікацію „Помилка Президента“ — знову ж таки, було зроблено критичне зауваження, а не здійснено заклик вирушати маршами "на Кієв, бо ворог нє в Масквє".
Лише пізніше стало відомо, що "крєатів з мальчіком і язиком" був від нового голови АП, харкьовчаніна Райніна, якого позаочі звуть "головним комсомольцем".
Від нього ж були й інші "креатівчікі" з москальским душком: то "ґусары" в Маріїнському Палаці, то ще щось.
А ще подейкують, що Райнін, разом з деякими особами з МО та з деякими екс-радниками суттєво ставлять палки в колеса реформі українського однострою.
Про ситуацію і совків в МО також неодноразово публікувався, теж емоційними й довгими публікаціями.
Всі подібні публікації є під теґом "Реваншизм".

Але попри різку критику, я є Українець, лишаюсь українським націоналістом і державником!

Тобто, критичні зауваження не означають заклик повалення чинної влади і перетворення Держави на хаос та "навароссію"!
І якщо в публікації є коротенька ремарка із зауваженням на адресу АП, це не означає, що тре зібрати вомбатів-комбатів і пьянь-рвань з "дружинами" та спалити урядовий квартал, як про це мріють деякі інтернет-персонажі.
Зауваження владі робляться для того, щоб влада робила роботу над помилками.
Влада у нас не ідеальна, під Верховно-Радянським Куполом взагалі, вибачте, цирк на дроті, але давайте не забувати, що триває війна проти нашої Держави, і вороги прагнуть знищити нашу Державу всіма способами: перевернути прапор, спалити урядовий квартал і перетворити Київ на згарище, тощо.
Вмикаємо мізки, панство!

Я бачу, що за останню добу facebook-сторінка «Порохівниця» отримала +200 нових дописувачів. Я усвідомлюю і бачу по аватаркам, що частина фолловерів прибігли від Таїси Гайди, сподіваючись, що надибали собі нову "антипорошенківську" сторінку. Дзуськи!
Сайт «Порохівниця» і facebook-сторінка «Порохівниця» мають чітку державницьку позицію!
Дотримуємось державницьких поглядів, деклярованих ОУН.
Керуємось кредо — Україна понад усе!

Розчаровані прихильники "імбічмєнту" можуть тепер масово відписуватись, ніхто нікого не тримає.

Державницьку позицію «Порохівниця» ніколи не приховувала і планувалось ще раз озвучити тези державницької позиції окремою публікацією, що й буде зроблено невдовзі.
«Порохівниця» вітає всіх нових читачів, всіх раді бачити, сподіваємось, наші публікації на історичну тематику будуть цікаві вельмишановному панству.
Проте, не забуваємо, що Держава у нас одна...

На останок, ще раз висловлюю жаль з приводу маніпуляцій та спекуляцій довкола публікації зі співчуттям Канаді...
Вибачте нас, Канадці, у нас навіть співчуття не обійшлось без традиційного чублення...
Дуже прикро, що наш народ навіть співчуваючи, чубиться між собою...
Це вельми тішить наших ворогів, подумайте над цим...

З повагою,
автор і адміністратор сайту «Порохівниця»
Дмитро Дзюба
2018.IV.10