ОУН: основи нашого світогляду

ОУН: основи нашого світогляду

 
Нині Українцям серед політичного та навколополітичного різноманіття досить важко розібратися, хто ж реально зокрема є репрезентантом та втілювачем націоналістичної ідеї, а хто лише використовує націоналістичну атрибутику та гасла.
Провід ОУН(б) пропонує до уваги вельмишановного панства «Загальні означення» — світоглядовий документ, прийнятий на установчому Конґресі Українських Націоналістів взимку 1929 року.

 

Прийнятий на установчому Конґресі Українських Націоналістів взимку 1929 року світоглядовий документ «Загальні означення» свідчить про надзвичайно високий теоретичний рівень засновників ОУН і про розуміння ними завдань національної ідеології, які полягають у сформуванні концепції та національних напрямних орієнтирів і в виробленні та формулюванні концепції ефективної національної організації. Без ідеологічного національного цементуючого підґрунтя національна чи організаційна будівля не буде тривкою і носитиме тимчасовий характер.

„Через Державу стає Нація повним членом світової історії, бо що лиш у державній формі свого життя вона посідає всі внутрішні й зовнішні ознаки історичного підмету.“

«Порохівниця» напередодні проголосила маніфестом свою національно-державницьку позицію, поміркувавши над національно-державницькою позицією окремою авторською публікацією — вельмишановне панство мають змогу переглянути публікації:
«Порохівниця» — національно-державницька позиція [меморандум]
„Національно-державницька позиція“

У Незалежній Україні головними факторами суверенної держави є специфічні форми державної політичної організації суспільства (форми правління, державного устрою, організації державної влади), державні традиції, ідеологія, державна мова, державна символіка). З цими факторами пов'язаний суспільний і політично-правовий зміст державності, як засобу забезпечення суверенного розвитку України.

Надзвичайна важливість Державності особливо підкреслена і винесена на вершину світогляду Організації Українських Націоналістів під час заснування організації.
Пан Віктор Рог, редактор офіційного часопису ОУН(б) «Шлях Перемоги» (видається з 1954 року) нагадує державницьку концепцію Організації Українських Націоналістів — «Загальні означення» публікує офіційний інтернет-ресурс ОУН(б) «Націоналістичний Портал»

ОУН: «Загальні означення»

• Український націоналізм є духовий і політичний рух, зроджений із внутрішньої природи Української Нації в час її зусильної боротьби за підстави й цілі творчого буття.

• Українська Нація є вихідне заложення кожної чинності та метове назначення кожного прямування українського націоналізму.

• Органічна зв’язаність націоналізму з нацією є факт природного порядку, і на ньому основано ціле розуміння істоти нації.

• Нація є найвищий тип людської спільноти, що при найбільшій своїй психологічній та суспільній зрізничкованості має одну свою внутрішню форму, витворену на ґрунті подібного природного стану, спільного пережиття історичної долі та невпинного змагання здійснятися в повноті силової натуги.

• Внутрішня форма нації є основний чинник її динамічного тривання й разом із тим принцип синтетичного формування, який дає життю нації на протязі її історичного розвитку суцільну духову окресленість, зазначену в різних її конкретно-індивідуальних виясненнях. У цьому означенні внутрішня форма — це ідея нації, що основує та вможливлює її історичне ставання.

• Історичне ставання — цей наглядний вираз постійної актуальності національної ідеї — вказує на безглядний ідеал нації, який полягає в її змаганні втриматися в системі світової дійсності в ролі безпосередньо-чинного підмету з найширшою сферою впливу.

• На шляху до власного самоздійснення в формі найбільшої інтенсивності історичного значення, нація чисельно збільшує запас своїх біофізичних сил на поширеній рівночасно територіальній базі; у цьому відношенні відбувається в ній процес постійного переоформлювання різних етнічних первнів у синтезу органічної національної єдності; з погляду цієї своєї чинності нація все перебуває в стані власного росту.

• Найвидатнішим силовим засобом росту нації є її духова тугість, узмисловлена у витворених вартостях культури, що, з одного боку, затіснюють спійність нації, а з другого, простелюють їй шлях відосереднього впливу на оточення. Культура не є тільки чинником національної окремішності та її відпорності назовні, але першим з-поміж чинників безпосереднього значення на оточенні духової сили нації, за яким з більшим успіхом наступає цивілізаційне й політично-господарське його опанування.

• Умовою, що забезпечує нації тривалу активну участь у світовому середовищі, є найбільш пристосована до всебічних інтересів національного життя політична організація, якою є суверенна держава.

• Держава є зовнішня форма такої взаємочинності всіх діючих сил нації, яка відповідає основним її якостям і в той спосіб вможливлює нормальний її розвиток у всіх можливих виявленнях; держава — це стан кожночасної окресленості нації формою організованого співвідношення сил, замкнених в органічну цілість-систему, відмежовану назверх як самостійна збірна одиниця.

• Через Державу стає Нація повним членом світової історії, бо що лиш у державній формі свого життя вона посідає всі внутрішні й зовнішні ознаки історичного підмету.

• Державна форма життя найвимовніше потвержує конкретне узмістовлення чинного характеру національної ідеї, а тому першим природним прагненням нації є прикрити межі своєї державної виконності з цілим краєвидом свого етнічного розпросторення, щоб таким чином державно оформити ввесь свій фізичний організм — цю найважливішу елементну підставу своєї будучності.

• Для Української Нації в стані її політичного поневолення начальним постулатом є створення політично-правної організації, означеної: Українська Самостійна Соборна Держава.

• Для створення, закріплення й розвитку держави необхідна засаднича умова: щоб держава була висловом національної істоти у спосіб найбільш творчої видатності всіх складових органів нації, отже виявляла систему організованої їх взаємочинності на засаді інтегралізму суспільних сил з їх правами й обов’язками відповідно до їх значення в цілості національного життя.

• Український націоналізм висновує для себе з провідних засад державної організації практичні завдання, підготовчі для здійснення державного ідеалу соборними зусиллями українців-державників, зорганізованих на принципах: чинного ідеалізму, моральної своєзаконності та індивідуального почину.

• Першим зав’язком та переємником завдань українського націоналізму є покликана до життя Конґресом Українських Націоналістів Організація Українських Націоналістів, побудована на засадах всеукраїнства, надпартійності й монократизму.


© «Націоналістичний Портал» — Організація Українських Націоналістів (бандерівці)

℗ Віктор Рог — редактор офіційного часопису ОУН(б) «Шлях Перемоги»
Матеріял друкується зі вказаного відкритого джерела
© «Порохівниця»