✠ 100-річчя Військово-Морської Фльоти України

✠ 100-річчя Військово-Морської Фльоти України

 

💯-річчя Військово-Морської Державної Фльоти України
29 квітня 1918 року синьо-жовті Прапори України і прапори Військово-Морської Державної Фльоти України здійнялись над кораблями в Севастопольскій бухті.
Морським Міністерством Української Народньої Республіки оголошено день 29 квітня днем Свята Української Державної Фльоти і разом з тим днем Свята Українського Чорного Моря.

 

《 29 квітня 1918 року був чудовий день. Севастопольський рейд вилискував як люстро. В годині 16-й флягманський корабель Чорноморської фльоти, лінійний корабель «Георгій Побідоносець» з наказу командуючого фльотою підніс сигнал: «Фльоті підняти український прапор!».
На більшості кораблів почулася команда: «Стати до борту!». На цю команду, по-старому, як це було в бойовій Чорноморській Фльоті, не розбештаній ще революцією, стали моряки вздовж борту лицем до середини корабля.
«На прапор і ґюйс — струнко! Український прапор піднести!».
Під сурми і свист підстаршин-моряків злетіли угору матроські кашкети, піднеслися над цілою Фльотою синьо-жовті прапори і залопотіли в повітрі.
«Розійтись. Продовжувати працю!» — пролунала команда.
Цей день, 29 квітня 1918 року, коли в годині 16-й ціла Чорноморська Фльота виявила свою приналежність до своєї матері-України, став найвидатнішим днем Української Державної Фльоти і святом Українського моря. 》
Лейтенант Святослав Шрамченкоактивний учасник українізації на балтійському флоті в 1917 році, за часів Гетьманщини та Директорії — постійний ад'ютант морських міністрів Української Держави та УНР, в 1919 році деякий час виконував обов'язки морського міністра України.


«Піднесення Прапора України на Чорноморській Фльоті, 29.IV.1918»
Малюнок — сотник Армії УНР, художник-баталіст Визвольних Змагань Леонід Перфецький

За тиждень до цього, в день, коли отаман Запорожців Петро Болбочан розпочав Кримський похід з метою визволення Криму від совєтсько-россійських окупантів ("большевиків") і виходом до Севастополя із проголошенням Чорноморського флоту українським, 22 квітня 1918 року, на виконання законів від 2, 4, 14 січня та 13 березня про флот УНР, Наказом командування Чорноморського Флоту було оголошено:

«…Всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народньої Республіки. А тому наказ скрізь, де треба, підняти українські прапори…»

Над 70 бойовими кораблями, фортецями, 5 плавбазами, транспортною флотилією і 2-ма авіабригадами — учасниками І Світової війни, замайоріли блакитно-жовті Прапори України!

Відтак, Чорноморський Флот колишньої Россійської Імперії став Чорноморською Фльотою УНР.
(за правописом того часу військово-морські та повітряні сили називались фльота.)

Того ж дня, 22 квітня 1918 року, в Одесі був створений Перший Український Гідроавіаційний дивізіон Чорноморської Фльоти (20 гідропланів), що став першою українською фльотською авіаційною формацією — Військово-повітряна Фльота України.
Отже, день 22 квітня 1918 року можна вважати днем народження української морської авіації.
Згодом Військово-повітряна Фльота України значно зросла і відмінно показала себе в боях Визвольних Змагань за Україну.

Станом на квітень 1918 року чисельний склад Чорноморської Фльоти України налічував 41 814 матросів, й 1 407 морських офіцерів. 75% особового й командного складу Чорноморської Фльоти України становили Українці.
Влітку 1918 року Військово-морська Фльота Української Держави вже складалась з трьох бригад лінійних кораблів, бригади крейсерів, трьох бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців та бригади підводних човнів...

Не зважаючи на подальший трагічний розвиток подій, день 29 квітня 1918 року зафіксував появу на міжнародній арені Військово-Морської Фльоти України, став справжнім тріумфом національної волі, славетною сторінкою ВМС України, на довгі роки ставши святом Українського Державного Флоту. Навіть після загибелі Військово-Морської Фльоти України наприкінці 1918 року в результаті чисельних зрад, недолугої політики соціялістів-політиканів, большевистської пропаґанди, втручання Антанти з передачею кораблів Озброєним Силам бєлоґвардєйського Юґа Россії — все одно, вірні України моряки залишились боронити Волю й Незалежність на суходолі, гинучи на полях бою зі Славнем «Ще не вмерла Україна!…» на вустах та до кінця виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною…
Боротьба за Україну в складі Дієвої Армії УНР, Перший Зимовий Похід, інтернування в Польщу в 1919, в ході совєтсько-польської війни друга спроба звільнити Україну від большевіков, знову інтернування по польським та румунським таборам у 1920, діяльність Військово-Морського управління в екзилі в Польщі... Рештки морської піхоти УНР, що зголосилися взяти участь у Другому Зимовому поході, загинули героїчною смертю разом із своїм командиром лейтенантом Білинським 21 листопада 1921 року в бою під Базаром з "красной армієй". З ліквідацією органів влади УНР в 1924 році було проголошено про розформування Військово-Морського міністерства.
Моряки, що вціліли у боротьбі за державність, вийшли на еміграцію...







Ілюстрації з книги Ярослава Тинченка „Військово-морські сили України 1917—1921“. Художник — Богдан Піргач.

Сьогодні, 29 квітня — справжній День Військово-морської Фльоти України і свято Українського Чорного моря.
Не "совєтскоґо флота", а того флоту, що був в рази більший за нинішній і здіймав синьо-жовтий Стяг України в ситуації куди складнішій ніж 2014 року... На жаль, нинішній флот не розуміє, чому треба мати свято зараз, в квітні, а не як московито-совки. Кожен свідомий Українець, для кого Україна не є пустим звуком, чітко усвідомлює, чому не можна повторювати помилок історії та продовжувати вшановувати нав'язане окупантами.
Шанувати НАШ, український день військово-морських сил варто хоча б за славетну історію, звитяжність, стійкість українських моряків, котрі перші здійняли прапори України в Россійській Імперії ще після революції 1905 року, а потім після лютневої революції 1917 року, і тримали ці прапори до останнього!
Шанувати варто хоча б тому, що символ Тризуб є лише у України і у Нептуна!

До уваги вельмишановного панства документальний фільм «Тризуб Нептуна» — всього 20 хвилин достатньо для переусвідомлення, для приводу пишатись славним минулим та славними і свідомими предками, котрі були вірні Україні в набагато складніших умовах, аніж ми зараз...

II► «Тризуб Нептуна»

✠ Сайт присвячений флоту Української Держави та УНР

✠ Слава Військово-морській Фльоті України!!! ✠


Ориґінальний прапор морського міністра Української Держави, pатверджений у вересні 1918 року/ Збережений лейтенантом Шрамченком

100 років потому, той самий Прапор Військово-Морської Фльоти України, збережений Святославом Шрамченко, урочисто пронесуть його однолітки, теж українські моряки.
Як і 100 років тому, 18-25-річні юнаки, свідомі Українці, боронять Незалежність України і на суші, і на морі, все від того ж ворога...


Ми пам'ятаємо і одвік не забудемо підлу окупацію Криму і висадку россійсько-фашистських окупантів без розпізнавальних шевронів в Севастополі 20 лютого 2013 року, в чорні й люті лютневі дні, коли в Києві розстрілювали Героїв Небесної Сотні, і плинули качі по Тисині, і плакали люди...
Ми не забудемо звитягу українських моряків на Донузлаві!
Ми не забудемо, як хлопці, навіть не маючи зброї, боронили і утримували військові частини від озброєних до зубів россійсько-фашистських окупантів, як хлопці виводили до Одеси кораблі, ризикуючи життям проти озброєної до зубів армади россійсько-фашистських окупантів...
І нехай сьогодні, як і століття тому, Севастополь та Крим знову тимчасово окуповані все тим же одвічним ворогом, все одно Крим це Україна! Скільки б разів москалі не ліпили до себе Крим ось вже 230 років — а Крим не банний лист, він не ліпиться до якоїсь сраки, даруйте! Тож, дурники думкою багатіють.
А наші українські моряки тим часом боронять Україну, як і 100 років тому, і на морі, і на суходолі...
Україна поверне окуповані терени.
Синьо-жовті стяги України замайорять над Кримом!
І ще повернеться на свої бази дислокації Військово-Морська Фльота України!

Слава Україні!
Героям слава!

1 коментар до “✠ 100-річчя Військово-Морської Фльоти України

  1. Сповіщення: 100 років синьо-жовтому кордону – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментувати не дозволено.