„Я — жертва маршрутчіка“

„Я — жертва маршрутчіка“

 
Таку фразу рано чи пізно вимовляє кожен громадянин України. Це якщо зміг вижити. Гірше, коли цей вислів вимовляється на лікарняному ліжку. Ще гірше, коли цей вислів над труною промовляють рідні...
Мені "повєзло", на мене просто напав черговий неадекватний бидло-воділа-маршрутчік.

 

Спробував звернутись через соцмережу Facebook у власному аккаунті до пана міністра інфраструктури і транспорту Володимира Омеляна (Volodymyr Omelyan), бо як жертва маршрутчіка, від того що сталося, я понад тиждень вже перебуваю у відчаї. Звісно ж, жодної реакції, певно, пан Омелян зараз дуже зайнятий своїми гіперлупами. Буває...
Другою спробою затеґав сторінку контрольного органу «Укртрансбезпека» та особисто очільника цієї структури пана В'ячеслава Дідьківського (Viacheslav Didkivskyi).
Хоча, я розумів, що ніхто цього читати навіть не стане, окрім декого з френдів, хіба що...
Але сталось чудо!
Очільник «Укртрансбезпеки» пан В'ячеслав Дідьківський відповів особисто, подякував за інформацію і попрохав детально розповісти про ситуацію на АС"Токмак" у приватному повідомленні.
Сподіваюсь, мені це не вилізе боком, бо вже нічому не дивуюсь...
Нижче, моя розповідь, опублікована в моєму аккаунті на Facebook.

На фото: рейс №00333 "Бердянськ - Дніпро" АР4759АА і бидло-воділа-маршрутчік цього рейсу за мить до нападу на мене.

18.VII.2018 на АС"Токмак" мене з квитком до Дніпра брутально викинув маршрутчік рейсу №00333 "Бердянськ - Дніпро" АР4759АА зі словами (даруйте за пряму цитату) "нєхуй было білєт брать"...

Ситуація розвивалась таким чином.
Квиток на цей рейс було придбано заздалегідь увечері.
(на 18.VII.2018 у мене було призначено обстеження у приватній клініці Дніпра)
Вранці 18.VII.2018, дочекавшись маршрутки, маючи квиток на 8 місце рейсу №00333 "Бердянськ - Дніпро" АР4759АА, я вирушив у салон, але маршрутчік мене зупинив словами "Сядєш коґда всє сядут". "— У мене квиток, 8 місце", — відповів я, показуючи квиток водієві. Маршрутчік забрав мій проїздний документ і почав збирати готівку з безквиткових пасажирів, всаджуючи їх в салон. Коли всіх розсадив, тримаючи в руках кіпу готівки і мій єдиний (бо я один був з квитком) квиток поверх, запропонував мені сісти "в проходє на раскладном стульчікє".
На автовокзал проводжати мене прийшла моя Мама, позаяк завжди хвилюється. Її спроба зробити зауваження маршрутчіку виявилась невдалою, він робив вигляд, що не чує. Мама підкреслила, що у мене наразі проблеми зі спиною, стояти довго я не зможу і не повинен, позаяк є квиток! Моя спроба зробити ввічливе зауваження про те, що у мене є квиток, була ще більш невдалою — у відповідь я почув "будєш так разґаварівать ваабщє пєшком пайдёш".

Я — хлопець, який не може дати здачі, позаяк я худорлявої статури, фізично слабкий, — як-то кажуть, "50 кіло у мокрих штанцях". Але є ще один фактор, якого я дуже соромлюсь все життя — у мене вроджена фізична вада — дефект мовлення і від народження шрами на обличчі від операцій. (Так, зараз я змушений в цьому зізнаватись публічно, мені за це дуже соромно, бо я дуже комплексую через свою фізичну ваду, саме тому не люблю фотографуватись і не маю в своєму аккаунті світлин, окрім старої, де мені 17 років).
Я дуже соромлюся своєї фізичної вади, через це я ніколи не погоджувався оформлювати інвалідність та користуватись якимись пільгами, саме тому я завжди принципово купую квиток без будь-яких пільг. Я вважаю себе нормальною людиною, просто мені доводиться бути мовчазним, щоб не лякати людей своїм дефектом мовлення. Я не винний в тому, що я таким народився. Нікого не цікавить, що я інтелектуально розвинута людина, патріот, пишу якийсь там освітній український сайт, тощо, — для суспільства я "чєловєк нізшеґо сорта, інвалід". І саме цей фактор того ранку визначив ставлення бидло-воділи-маршрутчіка та працівників АС"Токмак".
При цьому, вони робили вигляд, що не розуміють, що я говорю, але чудово розуміли, що я звертаюсь українською мовою: "Нармальна нада разґаварівать"...

Я не уявляю, як маршруткамі можуть користуватись люди з фізичними вадами і обмеженнями куди страшнішими, аніж у мене... Як може захистити себе глухоніма людина? Як може потрапити у маршрутку людина на інвалідному візку? Ви колись бачили людей на інвалідному візку у маршрутках?
Отож...

Так ось.
Розгубившись від нахабності, я почав наполягати, щоб до маршрутки підійшла диспетчер АС"Токмак", котра базікала біля сусідньої маршрутки. І мене непокоїв той факт, що мій квиток в руках у маршрутчіка. Я вихопив свій квиток, після чого він просто випхав силою мене з маршрутки зі словами (даруйте за пряму цитату) "ну і піздуй к єбєні матєрі", закрив двері маршрутки, штовхнув мою Маму... Коли я пробував зафіксувати його маршрутку, маршрутчік напав і зі словами (даруйте) "єбало свойо страшноє фотоґрафіруй" і кулаком вибив смартфон.

Жодна людина ні в маршрутці, ні на автовокзалі не заступилась, всі весело спостерігали "цирк с уродцем" (як хтось неподалік вимовив), в тому числі диспетчерка АС"Токмак".

З квитком ми вирушили до каси АС"Токмак". Маршрутка стрімко виїхала з автостанції. На АС"Токмак" касирка одразу вихопила квиток зі словами "Мнє нада ануліравать білєт". Підійшла і диспетчерка, одразу замкнулась у диспетчерскій кімнаті, довго не виходила. Коли квиток було анульовано (жалкую, що не встиг сфотографувати), диспетчерка АС"Токмак" вийшла, почала сміятися з "дурачка, у котороґо трусятся рукі", позаяк у мене стався нервовий зрив, бо це вже не перша така ситуація на АС"Токмак". Колись мене також з квитком викинули з маршрутки саме тут і саме з цією диспетчеркою.

Справа в тому, що на АС"Токмак" НЕ ПРОДАЮТЬ КВИТКИ, а всаджують пасажирів за чорну готівку, а готівку потім ділять між собою воділи-маршрутчікі та диспетчерка АС"Токмак" — це робиться зазвичай за закритими дверима диспетчерської біля каси, а інколи навіть біля маршруток.

Отже, вдосталь насміявшись "с дурачка с нєрвным срывом", диспетчерка АС"Токмак" (яка так і не представилась) сказала шо вона "добрая тётя" і "пасадіт мальчіка в маршруточку до Запарожья, а там пєрєсядєт уже". Звісно ж, без квитка, а ТІЛЬКИ ЗА ГОТІВКУ, яку треба було тут же при ній заплатити черговому маршрутчіку і тут же при нас воно "отстєґнуло" її "долю".
Ось і все...

Скаржитись? А куди?
В місті Запорожжя маршрутчік-сєпар напав, побив та викинув зі своєї бидломаршруткі Захисника України з матюжжям "Ты особенный, бл..ь?!" Скільки було випадків, коли навіть Захисників України били маршрутчіки, вояки писали заяви до поліції, доходило до судів і "наш самий ґуманний суд в мірє" робив винуватцем справжнього постраждалого від свавілля нахабного маршрутчіка! І Захисник України мусив виплатити судові витрати! А після цього знахабнілі від безкарності маршрутчіки знову нападали на Захисника України і били.
Безкарність породжує вседозволеність. А я не настільки заможна людина, щоби витратити величезні суми на корумпованих суддів, недореформованих мєнтів і безкарних маршрутчіків...
В ці ж липневі дні аналогічний, як і у моєму випадку, інцидент стався у місті Слов'янськмаршрутчік напав на підлітка-сироту за те, що дитина показала єдиний квиток, який хлопцеві видали в інтернаті. 50-річний жирний кабан-маршрутчік напав на худенького і хворого на вигляд хлопченя, душив, викинув з матюжжям з маршрутки. Звернення до поліції, резонанс в ЗМІ та обурення у соцмережах ні до чого не призвели — бидловоділу ніхто навіть не звільнив, а потім ця бидлота переможно журналістам на камери тицяло дулі і матюжжям підкреслювало "я всєх вас на х*ю вєртєл!" Юнак після цього видалив свій допис у фейсбуці, можливо через погрози, дякувати хоч світлини та інформація розійшлись по медія-простору...
Ось і вся справедливість в нашій країні. Безкарна і недоторканна каста маршрутчіков!
Куди скаржитись, якщо ви, мінінфраструктри та поліція — ви всі покриваєте цю мафію маршрутчіков! Куди і кому скаржитись?
Я вперше зневірився у майбутньому України...

20.VII.2018 стались жахливі аварії з великою кількістю загиблих...
Маршрутчіки повбивали людей...
Страшна, моторошна статистика за перше півріччя 2018 року! В ДТП 7 людей гине щодня! Це більше, аніж щодня гине на лінії фронту.

© «Громадське ТБ»




На Житомирщині на ділянці траси Київ — Чоп унаслідок ДТП загинули 10 людей, ще 10 — травмовані. Водій автобусу "Mercedes Sprinter" маршруту "Київ — Рівне" зіткнувся з великогабаритною фурою "DAF"...
20.VII.2018 Фото: © ДСНС України © УНІАН

Міністерство інфраструктури і транспорту оголосило про "посилення контролю над маршрутками"

Тобто, в мінінфраструктури взагалі мова не йде про те, щоб прибрати так звані "маршруткі" і повернути нарешті АВТОБУСИ!

Маршрутчіки повинні бути ліквідовані як клас!
Автобусне сполучення повинно здійснюватись АВТОБУСАМИ МІСЬКОГО І МІЖМІСЬКОГО ТИПУ, а не бидломаршруткамі з бидловоділамі-маршрутчікамі.
Маршрутки — це рівень Банґладеш, Ніґерії та РФ.

В Україні маршрутка витіснила всі інші види громадського транспорту.
Так звані "пєрєвозчікі" постійно "выіґрывают тендеры". Маршрутки вимивають міські і обласні бюджети, позаяк прибутки йдуть не до бюджету, а в кишені "пєрєвозчіков". На фінансування і підтримку державного громадського міського і міжміського транспорту коштів просто не вистачає. Автопарк давно застарів і немає коштів на його оновлення. Тактика маршрутчіков міських перевезень також всім відома — їхати поперед громадського транспорту і забирати максимум пасажирів, набиваючи свої бидломаршруткі немов банки з оселедцем, конкуруючи одне з одним, влаштовуючи перегони один поперед одним. Інколи люди на зупинках стають свідками конфліктів між маршрутчікамі і водіями автобусів-тролейбусів, бо, мовляв, автобус "посмєл прієхать".
Маємо величезне поле корупції: маршрутчікі платять хабарі за водійські права, за водійську категорію, за ліцензію, за дозволи, за техогляд — за все платяться хабарі цілій низці відомств, від так званої "поліції", до мінінфраструктури. Хіба це не так?
За даними професійних об'єднань перевізників, обсяги маршрутних пасажирських перевезень сягають понад 50 млрд грн щороку
50 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ ЩОРОКУ ЙДЕ В ТІНЬ поза бюджетом Держави, в кишені "пєрєвозчіков"!

Міністерство інфраструктури і транспорту, доведіть, що ви не покриваєте "маршрутчіков-пєрєвозчков" і багатомільярдні тіньові прибутки — ліквідуйте цей тіньовий бізнес! Створіть державну компанію-перевізника з повним контролем з боку Держави.
Еге-ж, хто ж буде різати курочку з золотими яєчками...

Маршрутчікі від безкарності знахабніли настільки, що нападають навіть на поліцейських: У Вишневому маршрутчікі побили поліцейського (ВІДЕО) «ТСН» (випадок передмісті Києва вже після тих жахливих аварій) і при цьому маршрутчікі нахабно кажуть: "прієдут рєшалы і всьо порєшают, за намі стаят такіє таваріщі, чьто вам і нє снілось".
То хто покриває цю маршрутну мафію?
Питання риторичне...
До яких пір недореформована мєнтополіция та мінфніраструктури будуть покривати цю маршрутну мафію???

Я вже тиждень намагаюсь вийти зі стресового стану, зібратись з думками і підготувати низку публікацій на своєму сайті «Порохівниця» про вашу мафію маршрутчіков. Лише поверхневе дослідження теми за останніми новинами взагалі увігнало в глибоку депресію, позаяк цей фурункул корупції має всередині стільки гною, що коли чвіркне, лайном заляпає всіх навколо...
І я знаю, що НІЧОГО не зміниться.
Бо це корупція, і Ви її покриваєте, пане міністр!
А нас, Українців, вбивають безкарно воділи-маршрутчікі!..
Дякую, хоча Ви все одно читати це не будете...

З таким текстом (тут на сайті трішки доповнив посиланнями та фото) я звернувся до міністра інфраструктури Володимира Омеляна, затеґавши його в фейсбуці у себе, у нього в аккаунті, але реакції жодної.
Що не дивно, власне...
При цьому, я, як український націоналіст-державник і прихильник ОУН, завжди радо підтримую реформи, бачу результати реформ, які дійсно видно (найкраще з реформами у пані Уляни Супрун наразі), вболіваю за реформи в Армії, зокрема, реформа українського однострою і символіки, якою керує земляк з Токмака, пан Віталій Гайдукевич, активно підтримую Верховного Головнокомандувача і Президента України Петра Порошенка. Але функції Президента наразі обмежені і в парляментсько-президентській республіці відповідальність за реформи покладена на уряд та парлямент. І змінити Україну на краще у нас намагаються лише одиниці, а решта навпаки, "мутят в мутной водічкє".
Відтак, вперше виникла зневіра в тому, що щось можливо змінити...


Керівник «Укртрансбезпеки» пан В'ячеслав Дідьківський відреаґував.
Це перший держпосадовець, хто відреаґував і відповів.
Вперше в житті! Аж не віриться!

Побачимо, чи зміниться відтепер ситуація на АС"Токмак".
Також час покаже, які зміни запровадить міністерство інфраструктури і транспорту, хоча вже зрозуміло, що взагалі мова не йде про ліквідацію маршруток як виду громадського транспорту і введення нормального цивілізованого виду громадського транспорту — АВТОБУСІВ МІСЬКОГО І МІЖМІСЬКОГО ТИПУ.
Ані прем'єр-міністр Гройсман, ані міністр інфраструктури Омелян про це питання навіть не ставлять.
Натомість, про заміну маршруток на автобуси підняв питання очільник «Укртрансбезпеки» пан В'ячеслав Дідьківський.
Що ж, час покаже, як будé...

АС"Токмак"

„Шлях додому“

Шлях додому з Дніпра в Токмак теж був насиченим неприємними враженнями.
На щастя, з маршрутки цього разу не викинули, на автовокзалах великих міст без квитків набити салон маршрутки маршрутчікам ніяк через контроль. Але всю дорогу доводилось молитись, аби доїхати живцем, хоча я атеїст.

Отже, маршрут "Жовті Води — Бердянськ" АР2313ЄС — перероблена з вантажної маршрутка з боковими вантажними дверима і врізаними люками на даху, через які заливало дощем півдороги.
Маршрутчік під час руху порушував цілу низку правил, нехтуючи життям пасажирів.
По-перше, маршрутчік майже весь час базікав по мобілці.
По-друге, замість уваги на дорогу, маршрутчік нервово перемикав радіоприймач щоразу, коли починалась україномовна пісня, шукаючи "русскоязичную", бо ж, вочевидь, україномовні пісні дуже дратували воділу — воно щоразу шипіло матюжжям на кшталт "сцк, заєб.. хахляцкає". Квоти дратують ватніків і ватніки квокчуть.
Тобто, замість того, щоби слідкувати за дорогою, воно на великій швидкості займалось або пошуком "русскіх пєсєн", або базіканням по мобільному телефону.
Безквиткових пасажирів по дорозі також забирав до вже повної маршрутки з вимогою "стаять в праходє, но пєрєд постом прісєсть на пол".
І пасажири покірно ставали навколішки в проході маршрутки, низко нагинаючи голови, немов заручники терористів або якісь раби... Дивитись на це було огидно...
На жаль не зміг сфотографувати, позаяк мій смартфон вже був розбитий, та й чи зміг би? Це було би неетично по відношенню до тих людей, які увійшли без квитків в цю маршрутку. Знову ж таки, щодо безквиткових пасажирів: можна зрозуміти тих, хто сідав посеред траси біля повороту на Солоне (там ніде придбати квиток), або на автовокзалі Василівки (там, як і на автовокзалі Токмака, просто НЕ ПРОДАЮТЬ квитки), але в самому Дніпрі безквиткові пасажири могли б і до автовокзалу проїхати та взяти там квиток, а не голосувати десь на Тополях.

Ще одна вельми показова ситуація з цим та іншими маршрутчікамі сталась на автовокзалі Запорожжя.
Коли маршрутка прибула на автовокзал Запорожжя, маршрутчік підійшов до решти маршрутчіків, всі разом вони кільцем стали біля дверей цієї маршрутки.
До водіїв підійшла бабуся і ввічливо українською мовою запитала:
— Синку, це маршрутка на Більмак?
Маршрутчік маршрутки "Жовті Води — Бердянськ" АР2313ЄС (з виразом огиди на морді):
— Женщіна, зачєм так матєріться, я ж уже баюсь.
Бабуся:
— Вибачте, що? Чому це я "матєрюсь"? Я ж у вас просто запитала, ця маршрутка їде через Більмак? Бо не можу знайти її...
— Женщіна, нє знаю я нікакова вашева Більмака, я знаю Куйбышева! (далі бурчить собі під ніс) Заєбалі вышыватнікі...
Бабуся:
— Господи, ні спитати у них нічого, як звірі...
Маршрутчікі, котрі стояли поруч:
— Женщіна, нє марочьтє ґолаву, вон платформа на Куйбышева, нєту нікакова вашева Бєльмака!

Вельми показова ситуація, яка вкотре доводить, що у нас 100% маршрутчіков — це сєпари і українофоби.
І це вельми показова ситуація для Запорожського краю — всі місцеві ватніки тут прінципіальна знущаються над декомунізованою назвою містечка Більмак.
Ніколи не думав, що стану свідком того, як здоровенний 40-літній лобуряка маршрутчік буде публічно принижувати стареньку бабусю лиш за те, що бабуся українською мовою запитала, чи їде ця маршрутка на Більмак. Принизивши бабусю, маршрутчікі іржали їй вслід, чухаючи свої пуза й сраки: "Бабка вышыватніца, бєльмак єй падавай, раґулі калхозныє".
Платформа на Більмак розташована поруч з платформою на Токмак, але старенька бабуся певно з Більмака чи з якого села, тому не зорієнтувалась і ввічливо запитала так званих водіїв, куди прямує ця маршрутка. Але на будь яке питання у воділ-маршрутчіков завжди одна реакція — бидляче хамство, зверхність і аґресія! Маршрутчіків цікавить лише бабло!
До речі, маршрутка на Більмак підійшла з табличкою "Куйбышево".

Вже другий рік не існує совєтських топонімів, але на маршрутках у нас прінципіальна стирчать таблички з совєтськими назвами іноземною мовою. В Дніпрі на автовокзалі диспетчерка оголошує відправлення рейсів на Кам'янське і Покров, а на вказаних платформах стоять вантажні маршрутки з табличками на іноземній мові, які можна зрозуміти як "Днєпропєтровск - Днєпродзєржинск", "Днєпропєтровск - Орджонікідзе". На автовокзалі Запорожжя є платформа з напрямком на Більмак, але не зустріти маршрутки з табличкою "Більмак", натомість "прінципіальна" стоять затерті таблички іноземною мовою "Куйбышево". Це маршрутки в пґт Куйбышево Ростовской області РФ?
Взагалі, переважна більшість табличок, навіть якщо і нові, написані не українською мовою, позаяк у нас всі маршрутчікі "прінципіальна руссцкаґаваріщяє"руссцкахамящіє, відповідно). А цікаво, чому маршрутчікі замість Маріуполя не пишуть "Жданов"?
Ну, про "русскій шансончік" в магнітолах маршрутчіков зайвий раз можна ж і не нагадувати вже?

Вкотре пересвідчився, що ми, Українці, тут на Запорожжі справді знаходимось в окупації...
Можна тисячі разів підтримувати у соцмережах реформи, але коли виходиш з віртуальності у реальність — стикаєшся з реаліями життя: навколо лише ватніки, українофоби, подорож маршруткою може виявитись смертельною, і ЇМ ЗА ЦЕ НІЧОГО НЕ БУДЕ!
Реалії життя...

З Дніпра до Токмака їхати 4 години з урахуванням часу стоянок на автостанціях.
Маршрутка "Жовті Води — Бердянськ" АР2313ЄС долетіла за три години. Геть ніц не змусило маршрутчіка збавити швидкість, відмовитись від небезпечних обгонів та підрізань — ані злива, коли за метр світа білого не видно, ані ями на дорогах. Проте маршрутчік не переставав базікати по телефону та нервово крутити свій радіоприймач в пошуках "русскіх пєсєн". Можливо той маршрутчік безсмертний, як Дункан МакЛауд? Але пасажири ж не безсмертні!
В районі Новогорівки перед Токмаком маршрутка ледь не влетіла в зад фури! Пасажири заметушились кожен у своєму кріслі і всі поміж собою почали перешіптуватись про нещодавні аварії... Зауважень водію ніхто не зробив. Я теж мусив сидіти мовчки, згадуючи своє нещодавнє спілкування з маршрутчіком, після якого був викинутий з маршрутки немов якесь щеня, позаяк я все ще перебував у стресовому стані. Я просто молився щоб доїхати цей десяток кілометрів живим...
І проблема не конкретно в тому лихому ватному маршрутчіку, котрий був того дня на рейсі "Жовті Води — Бердянськ" АР2313ЄС, позаяк абсолютно ВСІ маршрутчікі поводяться на дорогах однаково. Сів би в іншу маршрутку — було би все те саме.
Сів би в автобус міжміського типу — якби він був...
Залюбки сів би у ВЕЛИКИЙ АВТОБУС МІЖМІСЬКОГО ТИПУ, навіть якщо би це був старий мадярський червоний "Ikarius" — але в нашій країні ймовірність зустріти ВЕЛИКИЙ АВТОБУС МІЖМІСЬКОГО ТИПУ дорівнює ймовірності зустрічі з динозавром — вимерлий вид!

На доволі великому автовокзалі Дніпра серед безлічі маршруток вдалось нарахувати аж ДВА нормальних автобуси міжміського типу — старі "Неоплани" — один прибув з Чернівців, другий стояв на польський Ґданьськ (комерційний рейс для заробітчан). З Полтави, Вінниці, Лебедина прибували старі вбиті вантажні бусіки, перероблені під маршруточкі. Не уявляю, як можна тисячу кілометрів протруситись в труні на колесах під назвою "маршрутка"! На АС"Василівка" взагалі заїхала вантажна "маршрутка" без задніх вікон з табличкою на іноземній мові "Харьков - Мелитополь - Кирилловка" "нерегулярные перевозки", що вщент була забита бажаючими потрапити до моря.
Пост дорожнього контролю розташований прямо під АС"Василівка", коли що — відома василівська "тарілка НЛО".
Проїзджаючи повз пост, всі стоячі пасажири у маршрутках покірно падали на долівку й пригинали голови. Мєнти на посту іржали і махали руцями маршрутчікам вітаннячка.
Це все, що треба знати про "суворі перевірки після резонансних ДТП"...

Відома василівська "тарілка НЛО"
Фото часів донбасской кримінальної окупації, але мєнти там не змінились, змінилась лише назва.

Мета цієї публікації — звернути нарешті увагу державних чиновників на те, що на маленьких провінційних автостанціях буйним квітом процвітає корупція, квитки на рейси не продають, натомість нахабно напихують в старі вантажні буси людей немов скот, здираючи з них готівку, і ця готівка розходиться по кишенях маршрутчіков та їх "хазяєв" і працівників цих районних автостанцій!

Звісно, мені б хотілось, щоби були покарані і той бидловоділа, що напав на мене, і нахабна тьотка-диспєтчєрша, що розкрадає Державу, але звільнення чи "відсторонення" (вважай, пересадка на інший рейс) маршрутчіка чи звільнення диспетчерки-крадійки не вирішить загальної проблеми. Бо нічого не зміниться, і надалі на вимоги пасажирів продати квиток з віконця каси будуть лунати відповіді: "па прібитію маршруткі", "нєт білєтав", "маршрутачка на Запарожьє стаіт, вадітєлю платім".
Мені не потрібні вибачення від цих бидловоділ-маршрутчіков і нахабної диспетчерки АС"Токмак", мені та всім Українцям потрібно, щоб нарешті Держава ліквідувала цих "маршрутчіков"\"пєрєвозчіков" і щоб було створено ДЕРЖАВНУ компанію-перевізник з сучасними АВТОБУСАМИ МІСЬКОГО І МІЖМІСЬКОГО ТИПУ.

Тому що, Україна йде в Європу з "маршруткамі" як у Банґладеш чи РФ.
Ганьба...

P.S.:
Принципово в публікації пишу термін "маршрутчік", позаяк маршрутчіки НЕ Є ВОДІЯМИ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ, майже у всіх з них фальшиві і куплені права та категорії D і вони не мають права здійснювати пасажирські перевезення. До того ж, цим словом вони самі себе називають.
Також принципово використовую українську козацьку назву Запорожжя, а не Запоріжжя, бо за порогами живу.

Звісно ж, після цього, вже другого інциденту на АС"Токмак", користуватись "маршруткамі" я більше не збираюсь та навіть бачити не можу той огидний автовокзал з нахабними маршрутчікамі-діспєчєршамі!
Відтепер я краще пішки 5 кілометрів доберусь до залізничної станції Великий Токмак, якщо мені потрібно буде знову їхати на лікування в Дніпро чи ще куди, спокійно там придбаю квиток (чи замовлю заздалегідь через форму замовлення на сайті «Укрзалізниця») і спокійно та безпечно для життя вирушу пасажирським потягом.
Так, потяги незручно курсують, старі вагони теж теж не комфортні, і як співає Барабанова — "Залізниця, у спідниці лазить провідниця", але...
Але шансів вижити більше...

© Дмитро Дзюба
© «Порохівниця»