Константинополь: “анафема РПЦ” на Гетьмана Мазепу є неканонічною

Константинополь: "анафема РПЦ" на Гетьмана Мазепу є неканонічною

 
Константинополь ніколи не визнавав "анафему РПЦ", накладену на Гетьмана Івана Мазепу.
Анафема була накладена на Івана Мазепу з політичних мотивів, заявив представник Вселенського Патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві Архієпископ Тельміський Іов.

 

Вселенський Патріархат ніколи не визнавав канонічною "анафему", яка була накладена на українського Гетьмана Івана Мазепу неканонічною так званою "русской православной церковью".

Про заявив представник Вселенського Патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві Архієпископ Тельміський Іов.
За його словами, вона була накладена на гетьмана з політичних мотивів.
— "Не дивлячись на накладення Російською Церквою на гетьмана Мазепу неканонічної анафеми, представники Вселенського патріархату її не визнавали, адже вона була накладена з політичних мотивів, як засіб політично-ідеологічних репресій і не мала жодних віросповідних, богословських чи канонічних причин", — заявив Архієпископ Тельміський Іов.

Архієпископ Іов пояснив, що після першого зруйнування россійськими військами Запорожської Січі в 1709 році українське козацтво, яке перейшло під протекторат кримського хана, повернулось під юрисдикцію Константинопольського Патріархату, і Гетьман Іван Мазепа разом із Пилипом Орликом були одними з перших, хто це зробив.

— "На еміґрації в місті Бендери Гетьман Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського Патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі і відпустили від гріхів, а потім і відспівували. Його тіло було покладене в православній церкві містечка Варниця, яка перебувала у юрисдикції Вселенського Патріархату, а згодом його перепоховали у місті Ґалац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгієвського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу за спочилим Гетьманом. Цей митрополит був ієрархом Вселенського Патріархату. Отже, можемо говорити, що Гетьман Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви, Вселенського Патріархату!"
постійний представник Вселенського Патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві
Архієпископ Тельміський Іов

Про невизнання канонічності "анафеми РПЦ" Гетьману Іванові Мазепі представник Вселенського Патріархату Архієпископ Тельміський Іов заявив в ексклюзивному інтерв’ю «Главкому»:
Архієпископ Тельміський Іов (Геча):
„Україна завжди була канонічною територією Вселенського Патріархату“

ДОВІДКА
Архієпископ Тельміський Іов (Геча) — доктор богослов'я, професор Інституту вищих досліджень в галузі православного богослов'я при Православному центрі Вселенського патріархату в Шамбезі (Швейцарія) і Паризького католицького університету (Франція), постійний представник Вселенського Патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві, співголова Об'єднаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною та Римо-Католицькою церквами. З благословення Вселенського патріарха Варфоломія був одним із головних спікерів Святого і Великого Собору Православної Церкви на Криті 19-26 червня 2016 року. Володіє англійською, французькою, грецькою, українською, італійською та російською мовами. Глибоко знається на українській церковній історії. Докторську дисертацію захистив на тему «Літургійна реформа митрополита Киприяна Київського (1330 — 1406 рр.)».

© «Главком» — „Російська анафема Мазепи є неканонічною“

Перелік об’єктів збудованих в Україні на особисті кошти Івана Мазепи

1. Києво-Печерська Лавра:
а) Троїцька Надбрамна церква (1106—1108; перебудови XVII—XX ст.) відновлена коштом І.Мазепи
б) Успенський собор (1073—1089; перебудова XVII—XVIII ст.) відновлений коштом І.Мазепи (1690) + подарунки.
в) Церква Всіх святих над Економічною брамою (1696—1698) побудована коштом І.Мазепи
г) Кам'яний мур (1696—1701) будувався коштом І.Мазепи: південно-західна башта (башта Івана Кущника, від назви церкви, яку там хотіли відкрити на честь патрона Івана Самойловича; побудована 1696 р.); південна (Часова чи Годинникова, бо в ній до 1818 р. був годинник); північна (Малярна, бо там містилася малярна майстерня); східна (Онуфрієвська — від церкви св. Онуфрія, або Палатна, бо тут містилися палати І.Мазепи) (1698—1701)
д) Церква Різдва Богородиці (1696)
2. Микільська лікарняна церква (кін.1690-х)
3. Трапезна Покрови Богородиці (кін.1690-х)
4. Вознесенська церква (1701—1705)
5. Свято-Троїцький собор Кирилівського монастиря (1695)
6. Микильський собор (1690—1696)
7. Богоявленський собор (1693)
8. Софіївський собор у Києві (1697—1700) часткова перебудова,
9. Дзвінниця та мури Софієвського монастиря у Києві (1699—1707)
10. Дзвінниця Пустинно-Миколаївського монастиря (др. пол. 1690-х)
11. Церква Живоначальної Трійці у Батурині (1692)
12. Церква Св. Миколи у Батурині
13. Воскресенська церква у Батурині
14. Церква Покрови Богородиці у Батурині
15.Собор Вознесіння Господнього Бахмацького монастиря
16. Успенська церква Глухівського монастиря (1692)
17. Трапезна та дзвінниця Глухівського монастиря
18. Успенська мурована трапезна церква Густинського монастиря
19. Мала трапезна церква Густинського монастиря
20. Покровська церква в с. Дігтярівці Новгородсіверського району Чергігівської області (1708—1709 або1710)
21. Церква Пресвятої Богородиці Домницького Різдвяно-Богородицького монастиря (1696)
22. Церква Петра і Павла в с. Іванівському (поч.1700-х)
23. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на Січі (1693)
24. Дерев'яний храм Св. Іоанна Предтечі Кам'янського Успенського монастиря
25. Церква Покрови Пресвятої Богородиці Батуринського Крупицького монастиря (поч. 1700-х)
26. Храм Преображения Господня Лубенського Мгарського монастиря
27. Трапезна церква Лубенського Мгарського монастиря
28. Дерев'яний храм в ім'я Воскресіння Христового в Любечі
29. Мурована Воскресенська церква в Любечі
30. Собор Св. Миколая Макошинського Миколаївського монастиря
31. Церква в с. Мохнатин (1692) іконостас з гербом І.Мазепи
32. Церква Пресвятої Богородиці у Новобогородицьку (1688)
33. Вознесенський собор у Переяславі (1700)
34. Дерев'яна церква в с. Прачі
35. Дерев'яна церква Св. Іоанна Хрестителя
36. Петропавлівська церква в Рудні (закладна дошка від 10 травня 1698 р.)
37. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря у Чернігові (1679—1695)
38. Церква Св. Івана Євангеліста з вівтарем в Чернігові
39. П'ятницька церква в Чернігові
40. Борисо-Глібський кафедральний собор в Чернігові (реконструкція, побудова дзвіниці, царські врата Мазепи)
41. Церква Іоанна Предтечі в Чернігові
42. Трапезна з двобанним храмом Всіх Святих в Чернігові
43. Микільська церква у Білій Церкві (1706)
44. Братський Богоявленський монастир
45. Михайлівський Золотоверхий монастир в Києві (відновлення та перебудова)
46. Корпус Києво-Могилянської академії (1703)
47. Чернігівський колегіум (1701—1702)
48. Хрестовоздвижениський собор Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря (1689—1709)

Цей список справді вражає будувалися вони причому не абияк, а капітально на віки будувались ці церкви, дзвіниці та колеґіуми, і вони досі радують око людей.
Мазепа справді був великим меценатом, грошей він не жалкував для розбудови рідної України яку він щиро любив і бажав їй тільки добра.
Як бачимо, московські окупанти всі ці церкви "отжалі", а того, хто їх збудував "прєдалі анафємє".
Це все, що треба знати про москалів.
Москалі то не люди!

P.S.:
Відтак, відтепер прийшов край нескінченним москальським "пляскам на костях" і постійним верещанням "прєдатєль Мазєпа прєдан анафємє волєю царя-батюшкі Пєтра Пєрвоґо". Ні, верещати вони звісно ж будуть і надалі, але тепер є офіціне роз'яснення Вселенського Патріархату:
Так звана "анафєма РПЦ" Гетьману Івану Мазепі не є канонічною і не визнається!

Що ж, непоганий початок, вибито одну з фундаментальних ідіологем московських окупантів!
Вочевидь, Вселенський Патріархат в Константинополі усвідомлює, що так звана "РПЦ МП" — зброя в руках Кремля у гібридній війні проти Світу.

«Секта "РПЦ МП" має бути поза законом»