Іспанія і ОУН

Іспанія і ОУН

 
Співпрацю Організації Українських Націоналістів з Іспанією доби Каудільйо Франко, а також „Паралелі й мерідіяни Еспанської та Української Революції“ досліджує на офіційному порталі ОУН пан Олексій Усенко.
В Національний День Іспанії, запроваджений Каудільйо Франсіско Франко, і який нині щороку 12 жовтня відзначається як головне національне свято Королівства Іспанії, варто ще раз поглянути на паралелі між двома Державами, у яких один спільний ворог...

 
Олексій УСЕНКО

Після перемоги іспанських націоналістів на чолі з Франсіско Франко у громадянській війні ідеолог ОУН Орест Чемеринський (Оршан), який під час війни в Іспанії був акредитований як журналіст при Штаб квартирі Ф.Франко, у своїй праці “Доба націоналізму”, що вийшла у 1938 році у Парижі писав: “Іспанію та Португалію донедавна французькі історики називали країнами, які можна сміло залишити поза увагою при розгляді останніх 50 років історичного розвитку Європи. А з 1936 року, Іспанія стала її заборолом перед силами руїни, Португалія ж при боці Іспанії”.

Обов’язки представника Організації Українських Націоналістів в Іспанії виконував Михайло Мушинський, який до його призначення представником ОУН в Іспанії, був “комбінацією особистого секретаря з ад’ютантом” Провідника ОУН Євгена Коновальця, цю роботу він виконував до того часу поки совєтський терорист Павло Судоплатов не вчинив теракт проти лідера ОУН.
Михайло Мушинський знайшов прихильників України серед іспанської еліти, зокрема професорів Товара, Валенціана, Лісараге — вдалося йому також налагодити стосунки з пані Кармен Прімо де Рівера, з рідною сестрою Хосе Антоніо Прімо де Рівера, засновника Іспанської Фаланги. Михайло Мушинський установив стосунки з Міністром внутрішніх справ Іспанії Рамоном Серрано Суньєром, шурином Франсіско Франко. Міністр внутрішніх справ погоджувався на переїзд Проводу Українських Націоналістів до Іспанії, але в ОУН стався розкол, і ці наміри не були здійснені...

Протягом всього існування організованого українського націоналістичного руху перед українською нацією стояла задача здійснення історичної місії України, яку влучно сформулював ідеолог українського націоналізму Максим Орлик (Дмитро Мирон) у своїй праці “Ідея і чин України”:
“Ідея української великодержавності, яку висуває український націоналізм, є вимогою історичної долі України, її історичної місії, геополітичного положення між Європою і Азією, врешті є вона випливом стратегічно-політичних потреб. Щоби відбити наступ московського імперіалізму, треба йому протиставити могучість і здобувчість українського духа й волі, імперіалізм духа й меча, здобувчу імперіалістичну ідею великої революції, визволення й оборони всіх поневолених Росією народів в цілі повного розвалу московської імперії. А на місці совітського хаосу й тиранії треба створити новий український лад на сході Європи під володарством України”.

Для здійснення цієї місії співпраця між ОУН та Іспанською Фалангою була продовжена і після Другої світової війни. Націоналістична Іспанія на чолі з Франсіско Франко на відміну від багатьох інших країн вийшла більш міцною та оновленою. У січні 1955 року Ярослав Стецько – голова ЦК Антибільшовицького Блоку Народів за наказом Голови Проводу ОУН Степана Бандери відвідав Іспанію з офіційним візитом. 26 січня 1955 року Ярослав Стецько мав тривалу офіційну зустріч з Франсіско Франко. Після цієї аудієнції Ярослав Стецько дав інтерв’ю газеті “Арріба”, в якому зазначив, що серед багатьох державних мужів і політиків Європи, Каудільйо Іспанії найкраще розуміє проблеми антиросійської та антибільшовицької боротьби.

Генералісимус виказав таку поінформованість у цій галузі і таке розуміння ситуації, яких, можливо, не мав жоден інший державний діяч Заходу. Під час свого офіційного візиту Ярослав Стецько у Мадриді зустрівся з Міністром закордонних справ Іспанії Альбертом Артайо, в якого він також знайшов повне розуміння і симпатії до України та інших поневолених народів. Ярослав Стецько провів зустріч також з Генеральним секретарем Фаланги, міністром Раймундом Фернандесом Куеста, з метою налагодження контактів між ОУН та Іспанською Фалангою, якому передав вітання та зазначив, що Іспанська Фаланга є одним з найбільших та найвпливовіших націоналістичних рухів Європи та світу.

9 лютого 1955 року Ярослав Стецько відвідав славетну фортецю Алькасар в Толедо, в якій під час бойових дій іспанські націоналісти зупинили наступ інтернаціоналістичних бригад комуністів, анархістів та сепаратистів.

Саме про цю фортецю писала у своїй статті “Сила через радість” геніальна українська поетеса Олена Теліга:
“Всі ми пам’ятаємо безприкладний вчинок кадетів Альказару, і ніхто їм не може закинути невиконання свого обов’язку. В яку бездонну розпач попали б юнаки з психікою ХІХ-го століття, сидячи стільки часу в мурах старого замку. Для них той період був би повільним умиранням. Їх з’їдав би біль, що так мало гуманности в житті! Оборонці ж Альказару хотіли умирати лише в ту єдину, найбільш потрібну хвилину. Весь же період сидження в замкнених мурах вони жили нормальним життям: голилися, співали, навіть влаштовували бали, і власне ця нормальна радість тримала їх до кінця незаломаними. Пригадую, читала я в часописі лист якогось кореспондента з Еспанії. Він оповідав, як сидів колись в каваренці, близько прифронтової смуги, де відбувалися бої. Каварня була порожня, й настрій у кількох людей, що опинилися там, дуже пригнічений, бо невідомо було, що їх чекає за хвилину. Але в сусідній кімнаті грав патефон і якесь молоде товариство весело розмовляло і танцювало танго. Кореспондент-чужинець був здивований, так як були б здивовані наші народники.
Бавитися в той час, коли під боком іде забава не на життя, а на смерть! Але ще більше він був здивований, коли двоє панів з того товариства глянули на годинники, швидко вхопили свою зброю, що лежала десь в куті, і - попрощавшися з товариством - просто від танго відійшли туди, куди кликали їх переконання і, може, смерть. Одним з тих хлопців був молодий Прімо де Рівера, розстріляний пізніше червоними. І таке поступовання характеристичне для сучасної молоді. Шалена любов до життя і шалена погорда смерти. Чи може бути більш прекрасне і глибоке з’єднання? Звичайно, можна бути завжди поважним і бути героєм. Але нас завжди будуть більше захоплювати ті, які з усміхом стрічали небезпеку. Це тип людей, який своїми ідеями, своїми жертвами ніколи не гнітить свого оточення; навпаки, його захоплює і пориває за собою.”

Наприкінці свого візиту до Іспанії Ярослав Стецько зустрівся з військовим міністром, генералом Августином Муньоз-Грандеза, колишнім командиром Блакитної Дивізії (División Azul). Загальні враження Ярослава Стецька про Іспанію були такі, що ця країна є бастіоном європейської культури, а люди розуміють боротьбу ОУН та України, бо самі на власній шкірі відчули, що таке більшовизм та російський імперіалізм.

Сучасне пожвавлення інтересу до подій в Іспанії відбулося у жовтні 2017 року, викликане сепаратистськими діями одного з найбагатших іспанських регіонів — Каталонії, яка вирішила провести незаконний референдум щодо незалежності від решти Іспанії. Як і понад 80 років тому, сепаратисти та комуністи були інформаційно та фінансово підтримані Російською Федерацією.
Не секрет, що каталонці приймали участь у війні на Донбасі проти українського народу на боці російських військ.
До гарячої війни в Іспанії не дійшло, через те, що етнічних іспанців в Каталонії мешкає не менше, ніж самих каталонців, але це не означає, що війна не спалахне у майбутньому. Тим більше, що вона вигідна Російській Федерації та її союзникам, зокрема троцькістській Венесуелі.

Міністерство Закордонних Справ України виступило з чіткою позицією підтримки єдиної Іспанії, що в повній мірі відповідає інтересам українського народу.
Сьогодні союзниками України можна назвати лише Литву, Канаду та певною мірою США, проте для вирішення задач, що стоять перед Українською Нацією цього замало. Україні необхідно шукати союзників в Європі. Саме такою країною може стати для України Іспанія, таке місце відводили їй очільники Організації Українських Націоналістів. Таке місце повинна зайняти Іспанія сьогодні.

© Олексій УСЕНКО
© «Націоналістичний Портал» — Організація Українських Націоналістів (бандерівці) — „Еспанська та Українська Революції: паралелі і меридіяни“ 2017.І.5

* ЕСПАНІЯ — за старими правилами українського правопису саме таким було написання назви Іспанії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *