Перейти до контенту

Чому стався Голодомор?

Чому стався Голодомор?

 
Голодомор стався не лише тому, що так вирішив джуґашвілі-сталін. І не лише тому, що капіталісти США, Німеччини та Європи в цілому готові були провести індустріалізацію Совєтської Россії. Голодомор стався ще й тому, що український народ мав безвідповідальну позицію.
Ті хто на початку 1920-х повірив популізму большевиків про суцільне щастя соціалізму — через десяток років їли власних дітей…


 

Виморити голодом Українців кацапи вирішили не в 1930-х роках, а ще в жовтні 1917 року.
Не джуґашвілі-сталін вигадав ідею виморити голодом Українців, а ульянов-лєнін.
Вусатий виродок з оспою лише "вдосконалив" та реалізував цю "лєнінскую ідєю".

Перша війна, яку розпочало большевістсько-чєкістське терористичне квазідержавне утворення "Совєтская Россія \ РСФСР" — війна проти України, яка тільки мала намір проголосити Незалежність і оголосила 7(20).ХІ.1917 року ⅢУніверсалом про створення Української Народньої Республіки "в федерації з Россійською Республікою". Україна ще не встигла навіть проголосити Незалежність, а Совєти вже розпочали проти нас війну!

Уже в грудні 1917 року "Совнарком РСФСР" підрахував, що в Україні є 500000000 (п’ятсот мільйонів пудів (приблизно 758 мільйонів тонн) "ізлішков зєрна" (“Ленинский сборник”, ХVІІІ, с. 83). І почався грабіж "ізлішков зєрна" та вивезення українського хліба на Пєтроґрад і Москву, що довело до голоду в Україні, якого не було в роки Першої Світової війни, хоча фронти прокотилися через Україну двічі. Акцією пограбування "ізлішков зєрна", і не лише зерна, керував особисто владімір ульянов-лєнін, а виконавцем був його уповноважений сєрґо орджонікідзе.

15.І.1918 ульянов-лєнін звертається до совєтсько-россійського "морскоґо рєволюцийнноґо комітєта" та його "наркома" льва троцкоґо (лєйба бронтштейн) з вимогою:
"Пгошу прінять экстрєнные мєры і дать нємєдля в распоряженіе тов. Тер-Арутюнянца 2000 матросов для воєнных действій протів буржуазной Рады."
У ці ж дні плюгавий сифілітік шле телеграми в Харків антонову-овсієнку і орджонікідзе:
"Архіважно! Очєнь і очєнь просім прінять чрєзвычайные бєспощадные рєволюционные мєры! Просім отправіть отряд абсолютно надёжных людєй. Всємі способами доставіть ваґоны с хлебом в Петроґрад, іначе уґрожает ґолод …Раді бога! Лєнін."
Від "Совнаркома" та ЦК КП(б)У ульянов-лєнін вимагав "нємєдлєнной отправкі хлєба в Пєтроґрад, нє мєнєє трідцаті ваґонов ежеднєвно!"

Ще до формального оголошення "продовольствєнной діктатуры", яка фактично була узаконеним пограбуванням селян, її вже застосовували в Україні. Зокрема, россійсько-совєтська "3-я рєволюционная армія", яка у грудні 1917 року окупувала Слобожанщину, лише за період із 19 до 26 січня 1918-го відправила у Пєтроґрад 363 вагони продовольства, зокрема 71 вагон цукру.
Однак за умовами Берестейського Миру, укладеного між Осередніми Державами і Українською Народною Республікою, умовами для Совєтів було виведення військ большевіков з України. Натомість із підвладної Совєтам Курщини за перші чотири місяці 1918 року вдалося вивезти лише 116 вагонів продовольства. Це спонукало большевіков до посилення репресій. Улітку 1918 року вийшов "дєкрєт Совнаркома" про масове створення "собіратєльно-рєквізіционных отрядов", що мали налічувати не менш як 75 бійців із 2-3 кулеметами. Згодом совєтсько-россійські "історики" придумали для цих "жниварів" чужих комор більш нейтральну назву — "продотряды", а відбирання їжі назвали "продразвёрстка".

Не дивно, що головним лєнінським наказом для окупаційних совєтсько-россійських військ, які 1919 року окупували хлібні регіони України, було "осущєствлять наіболєє энерґічныє, рєволюционныє мєтоды для поставок хлєба в Пєтроґрад". У цьому сенсі показова промова ульянова-лєніна на конференції залізничників московського вузла 16.IV.1919, у якій "вождь пролєтаріата" відверто заявив: "С завоєванієм Украіны наша сіла крєпчаєт. На Украіне ґіґантскіє ізлішкі хлєба! Можно взять 100 мілліонов пудов! В одном із округов Донбасса єсть мілліон пудов хлєба на расстояніі нє болєє как 10 вёрст от желєзной дороґі, товагіщі! Нужно дєйствовать нємєдля!"

Як бачимо, головною метою "завоєванія" України для большевіков була єдина притаманна кацапам жага пограбувань.
Позаяк ці недолюдки не вміють працювати і патологічно, на рівні підсвідомості, навчені лише красти та паразитувати, це й стало головним чинником нового оберту одвічної війни цього недолюдкуватого "народа" проти Українців. Почалось криваве століття знищення Українців…

Єдиною і головною метою большевістсько-чєкістського терористичного квазідержавного утворення "Совєтская Россія \ РСФСР \ СССР" було знищення Українців і заграбастання теренів України!
Жага знищити Українців у кацапів в крові й закладена у їх орківську підсвідомість постійно, з часів московського улуса Орди, з часів Пєтра-І, з часів Россійской Імпєріі Романових до квазідержавних утворень "СССР" і "РФ(россія-фашистская)".
Кацапи — це не люди, а недолюдки, котрих необхідно знищувати!
Тому що, гарний кацап — мертвий кацап!
Побачив кацапа — вбий, доки воно не вбило тебе!

Якби Українці в 1917 році, після століть московської окупації, нарешті збагнули б цю просту істину — все могло би скластись інакше…

Але, на превеликий жаль, обставини склались не на користь Українців.
Перша Світова війна, яку роздмухала Россійская Імпєрія через острах втратити Україну, одним з побічних ефектів мала народження марксистського соціялістичного руху в Європі і на території Россійської Імперії. Після лютневої революції, коли монархію Романових було скинуто і Россійськая Імпєрія перестала існувати, боротьба за владу точилась переважно між ліваками різного тлумачення: эсэри, эсдэкі, мєньшевікі, большевікі, тощо.
В Україні процес утворення Центральної Ради також очолили соціялісти, зокрема, володимир вінніченко (або, краще, владімір віннічєнко, бо Українцем цю потвору складно назвати). Ця особа під час Першої Світової війни постійно стирчала в Москві, перебиваючись заробітками від написання якоїсь літературної маячні. І аж ось раптом владімір віннічєнко перетворився на політика та вирушив до України! В Україні віннічєнко швидко відтіснив Михайла Грушевського на задній плян, вийшовши попереду та заявляючи про себе як про головного політика, і почав впроваджувати ідеї марксизму, соціялізму та пацифізму. Головними вимогами віннічєнка були: відмова від Армії, мир з большевіками, тісна співпраця з большевіками, любов і дружба з большевікамі і большевістська Україна. Не врахував лише віннічєнко, що навіть натяк на автономію чи якусь самостійність України не входили в пляни большевіків Пєтєрбурґа. А може, навпаки, вінніченко знав про це. Подейкують, що большевіки утримували фінансово віннічєнка. (Згодом віннічєнко прийме пропозицію лєніна працювати на Совєти і очолити "УССР", втім, відчувши, що може відправитись слідом за кіровим, віннічєнко стрімко встигає втекти до Франції, де проживе до глибокої старості, проводячи час в написання мемуарів про те як він один єдиний рятував країну).
Чутки про фінансову залежність віннічєнка від Совєтів не дивина, з огляду на деякі загальновідомі факти: саме віннічєнко зробив все, аби знищити Армію УНР, вбити полковника Петра Болбочана, ослабити Україну перед совєтськими окупантами, але найбільш показовими й відомими є факти ворожої діяльності віннічєнка у найкритичнішу мить — коли на Київ насувалися орди "красноармєйцев" муравйова, яких затримають в бою під Крутами київські студенти, віннічєнко розпорядився повипускати з в'язниць заарештованих большевіков, котрі миттю здійснили вже організований січневий заколот на заводі "Арсенал". Коли орди "красноармєйцев" муравйова увійшли в Київ і втопили столицю в крові, владімір віннічєнко з дружиною …відправились "подихати морським повітрям" в Бердянку, де віннічєнко мав зустрічі з большевіками.
Тим часом в Бересті відбувалися мирні перші переговори Першої Світової війни, і попри всі зусилля троцкоґо підсунути на переговори харківську "дєлєґацию совєтской УНР", котрі навіть українською мовою не володіли, Австрійці й Німці продовжили перемовини зі справжніми Українцями, леґітимними представниками УНР, внаслідок чого було укладено Берестейський Мир і дипломатично визнано вже проголошену напередодні Незалежну Самостійну Українську Народню Республіку.

Отримавши власну Державу, Українці не знали, що з нею робити!
При владі знаходились соціялісти, декотрі зовсім були неадекватні й сліпі політикани. Українська влада була хитка й нестабільна, не було лідера! Політики й політикани борсались поміж собою за владу. Декотрі, такі як віннічєнко, взагалі майже відкрито працювали на большевіків Совєтської Россії.
Не краще справи були і в Армії. Більшість вояків знаходились в полоні большевістської пропаґанди. Сильним був і вплив россійсько-імперського офіцерства. Відтак, за слабкої, фактично відсутньої української ідеології в Армії, серед військових вирували настрої та симпатії від большевістських до монархічних, "за восстановлєніє єдіной-нєдєлімой россіюшкі". Внаслідок цього лише в Києві влада мінялась два десятки разів в добу Перших Визвольних Змагань: Центральна Рада, Гетьманат Скоропадського, Директорія, "красных" змінювали "бєлыє" дєнікінцы, потім знову "красныє", іноді "бєлыє" і "красныє" спільно діяли проти Українців, але зрештою все завершилось остаточною совєтською окупацією в 1921 році…
Західна частина України до листопада 1918 року ще знаходилась під владою Австро-Угорської Імперії, але згодом, після Акту Злуки Соборної України, вже коли вирували Перші Визвольні Змагання, метастази большевізму почали поширюватись навіть серед галичан (частина Української Галицької Армії на короткий період була большевістською Червоною УГА, доки не усвідомили, що саме несе большевізм, хоча це не врятувало сотника Остапа Бушкованого, героя Листопадового Чину і одного з очільників ЧУГА, який завершив своє молоде життя в сталінських таборах).

В Наддніпрянскій Україні ситуація з поширенням метастаз большевізму була взагалі — повний швах!
Не лише серед вояцтва, але й серед селян та робітників активно поширювались ідеї большевізму та радо підтримувались. Позаяк більшість населення України були неосвіченими, популістські ідеї большевіків чудово приживались на такому ґрунті. Просто й зрозуміло: "Ми новий мір построім! Всё отнять і подєліть! Зємлю крєстьянам, фабрікі рабочім!" (нині це звучить як "Доллар по 8, колбаса по 2.20, газ задарма! Дайош новий курс на Крємль!")

Ті хто на початку 1920-х повірив популізму большевиків про суцільне щастя соціалізму — через десяток років їли землю або власних дітей…

Щойно Совєти змогли окупувати бодай частину теренів України — миттєво починалося грабування: "експропріация і продразвёрстка". Ще останні вояки Дієвої Армії УНР опиралися десь над Збручем, затиснуті у трикутниках смерті, а в Україні вже вирував Перший Голодомор…
Селяни звісно чинили опір!
Селянські повстання спалахували всюди! Але вже було пізно…

Далі, за мовчазної згоди Антанти, відбулось пошматування дипломатично визнаної Української Народньої Республіки між Польщею і квазідержавним утворенням "Совєтская Россія".

Совєтська окупація принесла голод і смерть… Українцям…
Голод, смерть, пограбування і суцільний "красный тєррор"
Совєтський окупаційний режим миттєво почав перетворювати окуповану частину України на сировинний придаток. Почалась так звана "індустріалізация". А щоб її здійснити, Совєтам потрібні були кошти. Бо західні капіталісти за золото готові були перетворити відсталу Россію на нову Америку, аби лише большевіки платили.
Голодомор — це не тільки 11 мільйонів життів за три хвилі Великого Голодомору, а й 66 тонн золота, 1439 тонн срібла, діаманти, антикваріат…
Золото і зерно большевіки могли відібрати у населення, в першу чергу, в щойноокупованій Україні.
А також провести етнічну чистку, виморивши частину Українців голодом…

Голодомор в Україні 1921—1923 років — масове знищення корінного українського населення з ознаками етнічної чистки через мор голодом, головно у південних областях "УССР", в 1921–1923 роках, спричинене конфіскацією у селян і вивезенням хліба з "УССР" до "РСФСР". Згодом совєтський окупаційний режим почав вивозити награбований хліб на продаж до Західної Європи й Америки з метою втілення так званої "індустріалізациі". Власне, символ совєтської "індустріалізациї" — "ДнєпроҐЭС" — збудований за рахунок вивезеного з України в 1921—1923 роках зерна. "ДнєпроҐЭС" — найбільший пам'ятний жертвам першого Голодомору 1921—1923 років…

Попри чисельні селянські повстання проти совєтських окупантів, більшість українських селян та землевласників, середній клас і підприємці все ще не усвідомлювали масштабів небезпеки.
Втрата Державності України стала головною причиною геноциду проти Українців!

Більшість змирилися з окупацією і готові були жити в окупації та якось співпрацювати з "новою владою". Більшості було все одно, чия влада, аби лишень-бо не чіпали і не заважали. Селяни вважали, що у них є яка не яка земля, якою можна буде прокормитись за будь-яких умов, адже вони вирощують сільгосппродукцію, яку можна продати хоча б і "новій владі". Майже ні в кого не виникало думок про те, що "нова влада" зможе забрати все просто так. З голодних міст завжди йшли на село за продукцією. Всі були впевнені, що заможних селян точно чіпати не стануть, бо хто ж тоді буде хліб вирощувати? Багато хто почувався господарем на своїй землі, не сприймаючи як загрозу комсомольских агітаторів та презирливі прізвиська "кулак\куркуль". А дарма…
Те ж стосувалось і промисловців та підприємців. Короткотривалий період НЕПу (нової економічної політики) дав оману того, що Совєти ніби-то піклуються про мале підприємництво, і окрім колгоспів та робітничих комун дають змогу створювати кооперативи, працювати майже на себе. Відтак, більшість населення все ще перебували в полоні омани та плекали сподівання на краще життя, слухаючи звідусіль кремлядську пропаґанду про комуністичний рай. І більшість сприймала "нову владу" вже як належне.
Патерналізм і байдужість — головні вороги громадянського суспільства.

А потім стався Другий Голодомор 1932—1933 років…

Тут варто зауважити, що частина провини за Голодомор і подальше продовження Великої Війни полягає також і на країни Заходу. Західні капіталісти власними руками збудували для Совєтів потужний військово-промисловий комплекс, озброїли Совєти й підготували до подальшого ведення Великої Війни проти Світу! Все це робилося за кошт відібраного у Українців зерна і статків.
Подальша мовчазна згода Європи і Світу зі злочинами совєтського режиму в Україні, інертність та імпотентність Ліги Націй, сліпота й глухота Європи щодо Голодомору, визнання квазідержавного утворення "СССР" країною в листопаді 1933-го…

Значну роль у здійсненні Голодомору та леґітимізації кривавого сталінського режиму зіграла кремлядська пропаґанда і продажність західних журналістів.
Саме продажна західна "журналістика" активно поширювала в Світі сталінську пропаґанду про "счастлівую жизнь і чудєса індустріалізациі". Особливо відзначився московський корреспондент "The New York Times" волтер дюранті (walter duranty) — головний сталінський пропаґандист на Заході, котрий активно заперечував Голодомор в Україні та вихваляв сталінський режим. Саме статті дюранті вплинули на рішення Президента США Рузвельта визнати нарешті квазідержавне терористичне утворення чєкістів "РСФСР\СССР" в якості країни. Дипломатичне визнання квазідержавного утворення "СССР" з боку США відбулось в листопаді 1933 року, рівно 85 років тому, якраз в ці дні.
І коли в Україні все ще вмирали мільйони, в США, у Філадельфії, в готелі "Ворлдорф Асторія" совєтський "діпкорпус" влаштував надзвичайно розкішний бенкет!
Президент США Рузвельт, чудово знаючи про Голодомор в Україні, зробив вигляд що цього немає і леґітимізував сталінський режим та терористичне чєкістсько-большевістське квазідержавне утворення "СССР", відкривши шлях на міжнародну арену! Вже 1934 року "СССР" стає членом Ліги Націй!
Саме під час найстрашнішого Другого Голодомору 1933 року джуґашвілі-сталін проголосив знамените лицемірне гасло: "Жить стало лучьше, жить стало вєсєлєй!"
Голодомор — помста за свободу
За свої статті із запереченням Голодомору в Україні волтер дюранті отримав "престижну Пулітцерівську премію", котра все ще вважається "найпрестижнішою нагородою журналіста". "The New York Times" все ще працює в інтересах Кремля і пишається "видатним журналістом та володарем Пулітцерівської премії", а комітет Пулітцера відмовляється скасовувати цю криваву "нагороду". Воно й не дивно, адже Пулітцер був "королем жовтої преси", таким собі коломойскім того часу.
Джорж Орвел в романі „Колгосп Тварин“ змалював сталінського пропаґандиста волтера дюранті в образі пана Скавутишина — посередника між свиньми і людьми.

Огидно, що людство за роки кривавого ХХ століття так і не розгледіло огидну суть всіх цих "престижних пулітцерівських нагород". Втім, людство все ще не помічає, що Світ керується сталінською ООН, котру створено на вимогу джуґашвілі-сталіна замість імпотентної Ліги Націй. Людство не помічає ведення сторічної Великої Війни проти Світу, яку роздмухали і ведуть кацапи.
Голодомор також визнали геноцидом всього півтора десятки країн…
Патерналізм і байдужість…

Голодомор стався не лише тому, що так вирішив джуґашвілі-сталін. І не лише тому, що капіталісти США, Німеччини та Європи в цілому готові були провести індустріалізацію Совєтської Россії. І не лише тому, що "заґрадотряды" тамбовскіх, тульскіх, орловскіх і московскіх НКВДшніков оточили українські села і не випускали з них селян, щоб ті змогли знайти харчі для своїх дітей…
Голодомор стався ще й тому, що український народ мав безвідповідальну позицію.
Ті хто не опирався та повірив большевікам — через десяток років їли власних дітей…

Голодомор не відбувся би, якби Українці після проголошення Незалежності та на початку Визвольних Змагань згуртувались навколо національно-визвольного руху і тих нечисельних відчайдух, що боронили Україну від окупантів, згуртувались навколо національно-державницької ідеї і спільно дали б відсіч хоча б совєтським окупантам.
Хоча, зрозуміло, що шансів у Українців було замало, з огляду на глобальну ситуацію того часу, коли Антанта віддала Україну на пошматування Совєтам і Польщі, а Світ просто відвернувся від України…
Але все ж…

Те, про що бояться говорити історики та неофіти-патріоти. Однією з головних поразок Перших Визвольних Змагань, окрім помилок політиканів, були байдужість і патерналізм населення. І ця причина дзеркально перемістилася у сьогодення, ця причина знову зможе спровокувати нову хвилю страждань українського народу і нові смерті.
Нині політикани й популісти заради жаги до влади знову діють проти Держави Україна, заграючи і майже відкрито працюючи на одвічного ворога — на квазідержавне утворення "РФ(россія-фашистская)"! Розігрується така ж краплена карта, як і сторіччя тому, що може повторити по колу такі ж події і спровокувати нові причини для нового геноциду Українців!
Вже збурились одвічні вороги Українців — кацапи і ляхи, жадібно шматуючи на мапах Україну, поки що лише на телеекранах у своїх ток-шоу. До кацапів і ляхів вже приєдналися мадяри в надії відхопити й собі шматок України. Кацапи вже утвердилися у власній думці існування так званої "навароссіі" і розглядають Україну тільки під кутом пошматованої щонайменше навпіл, вбачаючи "навароссію" частиною свого квазідержавного утворення. Цьому сприяють і тисячі місцевих коллабораціоністів, від провладних зрадників України до все того ж ватного населення. З усіх щілин повилазили "ґолубі міра" що несуть війну з двоголовою тінню орла, На півдні і сході країни переважна більшість населення мають анти-українські і анти-державні погляди! Фактично, південні і східні регіони України Держава контролює лиш номінально! Позаяк на місцях при владі знаходяться переважно коллабораціоністи! А більшість населення — сепаратисти!
Ситуація не менш жахлива, аніж сто років тому…

Напередодні ключових президентських виборів, на яких буквально буде вирішуватись Майбутнє України, в країні суцільний "бардак і бардєль"! І причиною тому є безвідповідальна позиція українського народу та українських політиків у боротьбі за владу.
100 років тому аналогічна ситуація призвела до поразки Перших Визвольних Змагань, до Голодомору, колективізації, виселок на Сибір та кривавої бані сорокових і невдачі Других Визвольних Змагань…
Висновки не зроблені…

Сьогодні, маючи першу проукраїнську владу, маючи ефективного та працелюбного чи не першого про-українського Верховного Головнокомандувача і Президента України, українські політики та український народ демонструють вершини політичного кретинізму та повну відсутність історичної пам’яті!
Навчиться нарешті усвідомлювати, що таке Держава, навчиться відрізняти політиків від політиканів. Судіть про владу по справах, а не по обіцянках зробити дешевий газ! Зварена на дешевому россійському газі власна дитина не буде смачнішою! Дешевий россійський газ згодиться хіба що для того, аби ним вдушитись! Землю і коров'ячі кізяки не посмажите на вечерю, хоч і дешевий газ! "Братскіє" обійми кацапів не будуть теплішими за тих, якими вони обіймали Українців протягом кривавого ХХ століття…
Політикани-популісти готові віддати владу тим, хто поверне Україну в обійми кацапів, котрі вже організовували на наших землях Голодомор і протягом ХХ століття тримали Україну в кривавій бані, в епіцентрі своєї Великої Війни…
І народ бездумно готовий голосувати хоч за юльку, хоч за жульку, хоч за клоуна вовочку! Аби тільки не Порох!

А дарма!
Порох в козацькій порохівниці потрібен, аби дати відсіч ворогові!
І Верховний Головнокомандувач вже давно довів, що він гідний Порох!
Так, вдається й до помилок, не без цього, проте, гідно стоїть на захисті національних інтересів Держави!
І без зайвого пафосу вшановує пам’ять Українців.
Та коли я бачу як юльки-жульки та інша політиканська клоунада виставляє у себе на аватарках колоски і свічки, мене це люто дратує! Ці зрадники України, котрі десятиліттями грабували Україну й підстилали під кремлядів, паплюжать священне — пам’ять!…
Коли я бачу, як в День Пам’яті жертв Голодомору на "патріотичних" телеканалах йдуть розважальні серіальчики і "квартальчікі" та навіть відсутня Свічка Пам’яті в кутку, а замість етеру наживо з церемонії біля Музею жертв Голодомору транслюється якесь ток-шоу, де "журналісти" обливають брудом чинного Президента України — стає гидко!
Та проблема не лише в дешевих політиканах і дешевеньких "журналістах", що обслуговують інтереси оліґархів й працюють проти Держави в інтересах квазідержавного утворення чєкістів, як це у 1930-х робив "журналіст" волтер дюранті.

Ще є величезна проблема в народі, покрученому десятиліттями совєтської окупації, з метастазами проросшої вати в головах.
Коли бачу, як в День Пам’яті жертв Голодомору тут на Запорожжі, в славному козацькому краї, який постраждав тричі від Голодомору чи не найбільше, місцева молодь йде розважатись на концерт ряжених клоунів у міський будинок культури, коли у ганделиках місцеві аборіґєни "атдихают і вєсєлятся" під россійскую попсу, а місто у прифронтовій зоні навіть не згадало, що сьогодні День Пам’яті, і лиш поодинокі Свічки Пам’яті де-не-де миготять у вікнах…

… в моїх вухах лунає тихий голос моєї Бабусі:

„…страшний голод був, котичок, не дай Боже тобі того дізнатись… страшний голод був…“

…і я починаю чути, як із Засвітів кричать та волають ті десять мільйонів вбитих голодом Українців — волають до нас:

Не повторіть нашої помилки!
Не втратьте Україну! Не втратьте Державу!
Бережіть Україну, як джерело власної безпеки!
Втратите Державу — втратите геть все! ВСЕ!
І життя також…
Бережіть Неньку-Україну!
У вас останній шанс…

Голодний Дух

Не забудьте сьогодні запалити свічку на підвіконні!Сьогодні, у День пам’яті жертв Голодомору, о 16.00 за київським часом в Україні та світі встановлюють на підвіконня свічки. Це – знак того, що усі ми пам’ятаємо про жертв геноциду українського народу та шануємо їхню пам’ять. Долучайтеся й ви!До 85-ї річниці Голодомору 1932-33 років студії Animagrad створила короткометражний анімаційний фільм «Голодний дух». Прем'єра відбулася на відкритті Виставка «Гарет Джонс. Щоденник» у Галерея мистецтв "Лавра", і кожен відвідувач може побачити його в експозиції.Дивіться відео також на YouTube за посиланням: http://bit.ly/golodniy_dukh.#ГолоднийДух #Голодомор #ЗарадиПравди #ГаретДжонсЩоденник #ГаретДжонс #GarethJones

Опубліковано Гарет Джонс Субота, 24 листопад 2018 р.

 

І я усвідомлюю, що це — десятимільйонний крик жертв Голодомору, волаючих із Засвітів у порожнечу…
В суцільній темряві й холодному мороці, що огортає липкою бридкою ватою, це відчайдушне волання мільйонів чую лиш я і ще якісь поодинокі свідомі Українці, дивом вцілілі після десятиліть совєтської окупації.
Схоже, зламали таки хребет Українській Нації…
Знищили майже всіх свідомих Українців…
Лишились одиниці…

Думайте! Думайте! І ще раз думайте!
Українську Націю може захистити лише Держава Україна.
Єдиний хто сьогодні стоїть між нами й новим геноцидом — Збройні Сили України.
ЗСУ відродив чинний Верховний Головнокомандувач.
Захисники України стримують ворога.
Не дайте ворогу зайти зсередини.
Це вже було одного разу.
Наслідки страшні…

Вбитим Великим Голодомором — наша скорбота…
Живим — здорового ґлузду та інстинкту самозбереження.

© Dem'än Dzüba
© «Porohivnyçä»
2018.ХІ.25

2 коментарі до “Чому стався Голодомор?

  1. Сповіщення: 100 і 5 років Великої Війни проти України… – ПОРОХІВНИЦЯ

  2. Сповіщення: „Винниченкова вина“ – ПОРОХІВНИЦЯ

Коментарі закриті.