Перейти до контенту

„З боїв на Карпатській Україні“

„З боїв на Карпатській Україні“
Зі споминів Гриця Божка

 
„Чи чули с-те, рідні браття, Як боролось Закарпаття?…“
II Світова війна для Українців почалась 15.III.1939
Українці перші прийняли удари Другої Світової війни!
Для Українців II Світова розпочалася не у вересні, а в березні 1939 року.
Українці першими в Європі дали відсіч Третьому Райху і нацистським приспішникам Гітлера з Мадярщини.
Проти Українців виступили пронацистські угорські війська та польські добровольці.
15 березня 1939 — проголошено Незалежність Карпатської України.
Третя спроба відновити суверенітет і Незалежність України після української державності 1917—1921 років.
Початок ІІ Визвольних Змагань — боротьба за Незалежність Соборної України проти Третього Райху і Совєтського Союзу.
Україна між двома кривавими тоталітарними імперіями і вождями…

Спогади карпатського січовика Гриця Божка про бій на Красному Полі під Хустом 16.ІІІ.1939.

 

Стрілець Карпатської Січі
Плакат М. Бутовича — 1939 рік

▪️ Ми йдемо в бій. За нами модерно — озброєна відступаюча ворожа, чеська армія. Минають прекрасні танки, збудовані карпатськими грішми.

▪️ Ми йдемо в бій. Перед нами – стара організована, випробувана у війнах, армія Гунів. Ми йдемо вперед. Перед нами широке, рівне "Красне Поле", що тягнеться за Хустом в пару кілометрах понад Тисою в напрямі до Королево-Севлюш.

▪️ Вогнем палить думку відповідальність за сотню, що складається з хоробрих гуцулів, без зброї лише з крісами та чотирма машиновими крісами, що їх стрільці вночі самотужки зкомбінували, позбиравши частини…

▪️ Залунали окремі постріли.
В повітрі пахне порохом. Розсипаємося по "Красному Полю", йдемо в протинаступ. Тримаємося берега Тиси, щоб не дати мадярам зайти в тил.

▪️ Воля або смерть, яка дорога й тепла рідна земля!…
Лише тепер, коли на ній лежали і може навіки зріднюючися з нею, ніби чуєш її колискову пісню. Моя Ти єдина, навіки моя, Мати Земле! – шепчуть уста.

▪️ Війна, яка ж вона химерна! Стріляють в тебе і ти відповідаєш, забуваючи про всі небезпеки. Падають, встають і знову падають, але не спиняючись ідуть прямо в обійми смерти: весело зі сміхом… Виконують обов’язок перед Батьківщиною.

▪️ Бої ведуться завзято з обох сторін: одні обороняють свій край і міжнародне право, а другі користуються з безборонности краю, поневолюють його.

▪️ На Карпатську Україну мадярська держава вислала 60-тисячний корпус.
Так мадяри поповнили безправ’я над Карпатською Україною і українським народом, знехтувавши всі закони, не лише міжнародні, а мадярські та божеські, мордуючи тих, що хоробро охороняли свій Край, свою Батьківщину…





II► „Понад Хустом ворон кряче“

„Понад Хустом ворон кряче“

Чи чули с-те, рідні браття,
Чи чули с-те, рідні браття,
Як боролось Закарпаття?
Як боролось Закарпаття?

Сорок тисяч воювало,
Сорок тисяч воювало,
Кров невинну проливало.
Кров невинну проливало.

Понад Хустом ворон кряче,
Понад Хустом ворон кряче,
На чужині мати плаче.
На чужині мати плаче.

Не плач, мати, та й не тужи,
Не плач, мати, та й не тужи,
Син ранéний та й не дуже.
Син ранéний та й не дуже.

Голівонька на четвéро,
Голівонька на четвéро,
А серденько на шестéро.
А серденько на шестéро.

Найми, мамко, столярика,
Найми, мамко, столярика,
Найкращого малярика.
Найкращого малярика.

Най ми хатку ізбудує,
Най ми хатку ізбудує,
Та й на чорну помалює.
Та й на чорну помалює.

Без дверей та й без віконець,
Без дверей та й без віконець,
Бо вже мóму життю кóнець.
Бо вже мóму життю кóнець.

Чи чули с-те, рідні браття,
Чи чули с-те, рідні браття,
Як боролось Закарпаття?
Як боролось Закарпаття?