Перейти до контенту

Істерика “прєЗЄдєнта” щодо ноти МЗС України

Істерика "прєЗЄдєнта" щодо ноти МЗС України

 
Так званий "прєЗЄдєнт" мало того що проіґнорував звернення української делегації перед цією ключовою сесією ПАРЄ (а саме Голова Держави має безпосередні обов'язки відповідати за дипломатичний фронт), так воно ще й замість подяки стійкій українській делегації накинулось зі звинуваченнями на очільника МЗС України Павла Клімкіна "за неузгоджену ноту", скеровану МЗС України до РФ у відповідь на відмову кремля звільнити полонених українських моряків. Огидний блазень накинувся на очільника МЗС України за різку ноту протесту замість засудження РФ за те, що терористичне квазідержавне утворення проіґнорувало вимогу Міжнародного Трибуналом безумовно звільнити всіх полонених українських моряків!
Це вкотре доводить, що до влади в Україні дорвались коллабораціоністи кремля.


 
"Я – президент України, нагадую всім, особливо панові Клімкіну, в очі не бачив нашу відповідь на ноту РФ. Бо пан Клімкін не вважає необхідним обговорювати такі питання з президентом України. А це питання безпеки країни, життя наших громадян. Це все є пріоритетом кожного президента, подобається він комусь, чи ні" — емоційно заявило карлікове маріонеткове створіння.

Очільник МЗС України Павло Клімкін відповів чітко й зважено, без емоцій:

Емоції – це добре. Без емоцій працювати не можу і не вмію. Можливо, це мене і тримає тут уже 5 років.
РФ не приховує, що не хоче виконувати рішення Міжнародного трибуналу з морського права. Замість цього вона:
а) вимагає від нас визнати, що наші моряки могли вчинити злочин,
б) схиляє нас до визнання правомірності судового процесу над ними за російським законодавством,
в) запрошує прогнутися перед кримінально-процесуальним кодексом РФ, а заразом і опосередковано визнати окупацію Криму.

Рішення Міжнародного трибуналу однозначне: РФ зобов’язана негайно і безумовно звільнити моряків і кораблі.

Викладена у нашій ноті аргументація — це позиція, яку ми спільно з міжнародними партнерами відстоюємо з першого дня після їх захоплення. Політично і в міжнародних судах. Кому не подобається, може спробувати її змінити.

…І наостанок. По суті – все зрозуміло, а от по комунікації – є питання. Весь дипломатичний світ знає, де мене шукати. Як кажуть, мене легко знайти, важко втратити і неможливо забути. Чи щось переплутав? 🤔

Голова делегації України в ПАРЄ Володимир Арʼєв також гідно відповів маріонетковому блазню "прєЗЄдєнту", зауваживши, що не варто перекладати свої зовнішньополітичні провали на інших.

„Тут президент питає, що українська делегація зробила, аби не пустити РФ в ПАРЄ? В 2014 вигнали, в 2015 вигнали вдруге, в 2016 ухвалили кілька резолюцій, де була жорстка умова повернення РФ тільки після серйозних кроків з боку РФ, в 2017 вигнали проросійського президента ПАРЄ, в 2018 зірвали репорт про повернення РФ, який був ухвалений тепер…“

Володимир Арʼєв зазначив, що під час робити парламентської делегації України в ПАРЄ було ухвалено багато інших документів з приводу заручників, моряків, кримських татар, анексії Криму.

„…А тепер у мене зустрічне питання до президента: Ви лише вислухали відмови в Берліні, Парижі і на цьому все? Ви, маючи всі можливості і інструменти, як очільник дипломатії, не запропонували жодних зустрічних умов? Чому не знайшли часу зустрітися з українською делегацією, яка просила про зустріч? Ми би пояснили, що міг зробити президент. Чому не набрали Порошенка, який би теж міг пояснити, що робити, бо робив не один раз? Не треба перекладати свій провал на інших. Відсутність досвіду зміниться з часом. Сподіваюсь. А невміння не визнавати власні помилки може не минути ніколи…“

Так званому "прєЗЄдєнту" варто навчитися розмовляти з Міністром закордонних справ України. І перестати істерично емоціонувати. Перш ніж виходити до преси, "прєЗЄдєнту" варто засвоїти прописну норму, що Президент, Прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ представляють Державу в міжнародних відносинах ex officio (за посадою), тобто без спеціяльних повноважень.

Крім цього, "прєЗЄдєнту" варто зрозуміти, чим саме є посада Міністра закордонних справ. Міністр закордонних справ України — це не його слуга. Не ад’ютант. Не якийсь невідомо який підлеглий.

Міністр закордонних справ України — це повноважний представник України, один з головних урядовців Держави і буквальний автор зовнішньої політики. Розмови в сьогоднішньому стилі треба залишити з усіма минулими манерами.

Достойна відповідь Павла Клімкіна на випад так званого "прєЗЄдєнта".
За ним уважно стежить Світ. Сьогодні Світ побачив слабкість "прєЗЄдєнта" (вкотре). Якби це була його особиста річ — нема проблем. Проте, слабкість маріонеткового блазня шкодить Україні! А слабких і падаючих на коліна у Світі не люблять!

Якщо без емоцій.
З істерики блазня зрозуміло, що дійсно існували домовленості між зєлєнскім, Меркель, Макроном і терористичним квазідержавним утворенням "РФ" — злив ПАРЄ у обмін на моряків.
Страсбурзька змова і що відбувалось за її лаштунками — за зазначеними посиланнями.

Але "РФ" не була б "РФ", якщо б не підклала у ці домовленості свиню. Тобто моряків ми звільняємо під письмові гарантії від України "про визнання підсудності россійським законам".
Тобто це означає де-юре визнання Керченської протоки внутрішніми водами "РФ", і як наслідок — Криму — територією "РФ". Натурально обмін заручників на визнання Криму — те, чого "РФ" і вимагає з моменту окупації: "визнайте — і ми всіх повернемо".
Тут важливо розуміти, що так званий "прєЗЄдєнт" на це погодився.
І істерить воно зараз не тому, що йому шкода моряків.
Істерить "прєЗЄдєнт", тому що на увесь Світ довелось продемонструвати свою брудну білизну.
Як за 30 днів "прєЗЄдєнт" вже почав кулуарно торгувати суверенітетом України.
І до чого воно (та його ляльководи) доторгуються за п‘ять років — можна вже уявити…

Отже, Вельмишановне Панство, підсумуємо:
— 7.VI.2019 під час зустрічі з медійниками так званий "прєЗЄдєнт" дає зрозуміти, що за пару тижнів українських моряків буде звільнено;
27.VI.2019 воно влаштовує публічно-істеричне шмагання Павла Клімкіна через формальну ноту МЗС кремлю.

Питання просте: хто він, "ЗЄнерал Вольф", що веде сепаратні переговори з Кремлем???

Джерела інформації:
© Павло Клімкін
© Володимир Арʼєв
© «Zbruč»
© Danylo Lubkivsky
© Євген Магда