Юрій Магалéвський
„В Олександрівську на Запоріжжі“

До уваги Вельмишановного Панства огляд видань книжкової серії „Повернута спадщина“, укладачем якої є запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.
Загальна презентація трьох попередніх видань була у промоції книжкової серії „Повернута Спадщина“.
Унікальні свідчення про історичні події Української Революції та Перших Визвольних Змагань на Запорожжі.
В цьому огляді — спомини Юрія Магалéвського „В Олександрівську на Запоріжжі“

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

До 100-річчя Української Революції 1917–1921 років

У книзі „В Олександрівську на Запоріжжі“ подано спогади безпосереднього учасника подій Української Революції та керівника боротьби з большевиками на території міста Запорожжя (тоді – Олександрівськ) у 1917 році, видатного художника Юрія Магалéвського (1876–1935).

Юрій Магалéвський — катеринославський губернський комісар, український маляр-академіст, діяч Січеславської «Просвіти», військовий художник при штабі Армії УНР. Учасник українського національного відродження 1917 року на Січеславщині.

Історія вчить нас, що сила — в єдності. А чвари — причина поразок. Щоб в черговий раз не наступати на трикляті граблі, не завадить вивчати досвід минулих років, досвід бортьби за Українську Державність. Про єдність та чвари у Олександрівську (Запоріжжі) наприкінці 1917-го року досить влучно написав Юрій Магалевський.
Однозначно, варте прочитання!

„День 13 грудня 1917 року на завжди зостанеться для м. Олександрівська на Катеринославщині, чи то пак – на Січеславщині, днем історичним, бо в той день, від часу знищення Запорожської Січи, вперше зацóкали рушниці й заклекотали кулемети, обороняючи прадідну землю від свого споконвічного ворога – Москви…“

„…Місто Олександрівськ лежить на лівому березі Дніпра, спроти історичного острова Хортиці і має дві залізнодорожні стації… …Олександрівськ під той час нараховував коло 75 тисяч мешканців, виказував величезний торговельний і промисловий рух, та мав усі підстави, як три транзитні шляхи й инше, щоб незабаром стати великим містом… …Автохтонне населення в повіті було українське, з малим відсотком Німців, а в місті, як і скрізь на Україні, переважали Жиди, Москалі й Німці…“

„…Большевицькі агітатори виїхали, але за кілька день знову появились. Цим разом приїхали вже комуністи матроси з чорноморської фльоти з Севастополя, і з тим же звернулися вже в Совєт Солдат. і Раб. Депутатів. Тут почали вони робити засідання за засіданням, виголошувати демагогічні промови та клясти всіх „буржуїв“ цілого світу. Перепадало там і Українцям. Одначе Повітова Рада змобілізувала всі сили і якось удалося й тепер на якись час загальмувати справу. Мені проте стало ясно, що ця справа добром не скінчиться й тому я почав на всі боки шукати рятунку… Української військової влади і місті не було…
…Щож його було робити, коли навколо вороже море, а тут ні людей, ні грошей?…“

„…Тимчасом серед Українців не було єдности. Одноцілий фронт українських партій, який до осені 1917 р. був дружний і міцний, почав розлазитися. Почалися непорозуміння між партіями і в середині партій між їх членами, і непорозуміння ці з кожним днем збільшувались, обезсилюючи укр. рух…“

„…Все міське населення гадало, що Українська влада має силу й бій конче буде. Я зясував їй дійсний стан річей, що ніякого бою не буде, бо з представників Укр. влади залишився тільки я сам…“

Наклад спогадів Юрія Магалевського „В Олександрівську на Запоріжжі“ майже вичерпано. Втім, завжди можна надрукувати наново наклад, якщо буде запит і попит.
Пан Юрій Щур залюбки розгляне Ваші запити, Вельмишановне Панство, і у разі потреби буде знову організовано спільнокошт на повторне видання того чи іншого випуску серії, наклад якого вичерпався. Як це працює? Все просто: оголошується СПІЛЬНОКОШТ, всі учасники спільнокошту гарантовано отримують примірники книжок. Тобто, іншими словами, за відсутності державної підтримки і фінансування, ми, свідомі Українці, спільно й самостійно складаємося на друк історико-освітньої літератури для самих себе, ще й Захисникам України частину відправимо!
Підтримавши видання книжкової серії „Повернута спадщина“ Ви підтримуєте відродження справжньої історії України! Крок за кроком, рік за роком! Адже на Ваших книжних полицях з'являться цікаві книги і цінні історичні знання отримає вся родина!

Цілком можливо, з дозволу пана Юрія Щура, історико-освітній майданчик «Порохівниця» згодом почне викладати в електронному варіянті книжкову серію „Повернута спадщина“. Принаймі ті випуски, макети яких вже створені й чекають своєї публікації на історико-освітньому майданчику «Порохівниця».

Також є мрія створити й видати всю серію „Повернута спадщина“ однією великою книгою.

Щоб не відбувалось навколо — а нам своє робить!
Спільно відроджуємо справжню Історію України!
Свої для своїх про своє!

Юрій Магалéвський „В Олександрівську на Запоріжжі“
книжкова серія „Повернута спадщина“ — випуск 8
© Запорожський науково-дослідний центр „Спадщина“
© Юрій ЩУР
2019

Укладачі ґречно дякують за можливість видання цих брошур однодумцям:
— Запорожська «Просвіта» — за фінансову підтримку видання;
— пан Юрій Юзич (пластовий сеньйор, історик «Пласту», Львів) — за наданий матеріял;
— Андрій Лісняк (Січеслав) — вдячність за допомогу з верстанням.
Дизайн обкладинки — Дмитро Дзюба. Макет і верстка — Андрій Лісняк і Дмитро Дзюба.