Облога Києва 1240 року

780 років тому — 6.Ⅻ.1240 — монголо-татари під орудою хана Батия здобули і вщент зруйнували Київ…
Облога Києва 1240 року — воєнна операція війська монголо-татар під орудою хана Батия восени 1240 року з взяття руської столиці Києва. Складова монгольської кампанії з завоювання Русі 1230—1240-х років. Закінчилася здобуттям міста й фактичним знищенням Русі…

Пізньої осені передові загони вершників уже підійшли до міста та запропонували мешканцям здатись. Віче вирішило оборонятись до останнього і оборону очолив галицький воєвода Дмитро. Батий підтягнув до Києва свої головні сили і всі 32 пороки (тарани), котрі поставили в найслабшому з точки оборони місці — біля Лядських воріт (сучасний Майдан Незалежності). Тут також знаходилось Козяче болото і потічок, які замерзли та перестали бути перепоною. Вершники захопили частину валу, пороками зруйнували дерев'яні заборола та вдерлись до міста Ярослава. Там перебули ніч, а зранку почали штурм міста Володимира. Останньою під ударами машин завалилась Десятинна церква, поховавши вцілілих оборонців. Поранений воєвода Дмитро потрапив в полон, але за мужність монголи зберегли йому життя. З 50 тисяч киян живими залишились не більше двох тисяч… Після здобуття Києва монголо-татари поруйнували Галицько-Волинську державу, а відтак рушили в Європу. Окремі міста загарбники так і не змогли здобути, як, наприклад, Колодяжин під яким встановили 12 облогових машин, Кременець, Данилів та інші.
Згідно деяких літописів падіння Києва сталось 19 листопада 1240 року.

Пізньої осені року 1240, монголо-татарське військо з'явилося біля Києва.
Літописець писав про це:

„…обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами…“

Монголи очікували підходу основної орди на чолі з Батиєм. За традицією вони спочатку запропонували князям здатися на милість переможців. Проте київське віче вирішило стояти на смерть. Оборону очолив галицький воєвода Дмитро.

Батий зібрав до Києва свої головні сили і, ймовірно, всі 32 пороки, які мали монголи під час походу 1240—1241 років. Монголи розмістили їх біля Лядських воріт, що розташовувалися на території сучасного Майдану Незалежності. Вали цієї ділянки київських оборонних споруд були слабкі. Тут також лежало Козяче болото й ручай, що замерзли й перестали діяти як захисний фактор. Монголи захопили частину валу, де дерев’яні заборола були зруйновані пороками.

„…Постави же Баты порокы городу, подьлѣ врать Лядськыхъ, ту бо бѣаху пришли дебри; порокомъ же беспрестани бьющимъ день и нощь, выбиша стѣны…“

Вдершись до міста Ярослава, татари перепочили ніч, а зранку почали штурм міста Володимира. Після запеклої бійки останні захисники зачинилися в Десятинній церкві, але монголи підвели спеціальні машини, і завалили храм, поховавши під його стінами героїчних захисників міста. У нерівному бою загинули майже всі оборонці Києва. Вороги захопили в полон пораненого воєводу Дмитра, але за хоробрість зберегли йому життя.
Вважається, що з 50 тисяч киян живими залишилися не більше 2 тисяч…
Місто лежало в руїні…

Про цю трагедію сповіщає літописець:

„Того ж року татари здобули Київ… і святу Софію розграбували й монастирі всі, й ікони, і хрести, і все узороччя церковне взяли, а людей від малого до великого вбили мечем…“

РУЙНУВАННЯ ДЕСЯТИННОЇ ЦЕРКВИ

6 грудня 1240 року військо хана Батия захопило Київ, і під час штурму було зруйновано Десятинну церкву, найдавніший відомий кам’яний християнський храм у місті.
Церкву раніше вже грабували під час взяття міста військами Андрєя Боґолюбскоґо в 1169 року, а також військами Рюрика Ростиславича у 1203 році. Втім, події 1240 року. фактично припинили існування будівлі, оскільки Десятинна церква стала останнім оплотом захисту киян під час штурму міста ординцями. Через те, що в ній перебували оборонці міста, церкву штурмували, і вона частково обвалилася, хоча це не завадило проводити тут богослужіння в майбутньому, оскільки одна з частин частково збереглася, і на її руїнах кілька століть існував надбудований храм св. Миколая Десятинного. Реставрація церкви на основі вцілілої частини стін відбулася вже за правління митрополита Петра Могили в XVII столітті, а в ХІХ столітті на місці старої церкви було зведено нову, яка простояла до 1928 року та була остаточно зруйнована окупаційним совєтським режимом…

СТАРОДАВНІЙ КИЇВ

…Після падіння Києва монголо-татари завдали удару по землях Галицько-Волинської держави. Багато міст, здебільшого добре укріплених, чинили опір, створюючи перепони швидкому просуванню монголів на захід. Наприклад, під Колодяжином татари встановили дванадцять облогових машин, але взяти місто так і не змогли. Також не змогли монголи захопити Кременець, Данилів та деякі інші міста Русі.

Навесні 1241 року Батий, подолавши опір мешканців Русі, рушив на захід через Волинь і Галичину. Протягом року військо Батия спустошувало Польщу, Угорщину, Чехію, Хорватію, Трансільванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії, після чого повернулося до Поволжя.