Більшість людей не схильні приймати правду через її "холодність", байдужість до людей та їх бажань.

В українців несприйняття правди ще глибше. Століття національного поневолення закарбували в нас ігнорування соціально-політичної реальності, прагнення втечі за океан, в радощі "гречкосіїв", зрештою, в гумор.

Але з 1991 року ми прагнемо створити українську державу. У фундаментальному Акті про державну незалежність України 1991 року проголошується створення "самостійної української держави – УКРАЇНИ".

Однак державу з назвою "Україна" створити легко – а ось українську державу без гірких пігулок правди значно складніше.

Правда перша.

Не існує теоретичних "російськомовних українців" чи (більше…)

Written by Anton Bachenko on 27th April 2017

По обидва боки фронту люди знають, що в Україні економічно жити краще. Однак найбільша група респондентів (трішки більше за 30%) з «ДНР» була щиро впевнена, що у них «більше політичних свобод». Донецьк зараз немовбито одна з ожилих facebook-казок про добровільний психологічний експеримент, коли в окремому класі запровадили тоталітарний режим. Тільки тут експеримент недобровільний, під ним – агломерація з мільйонним населенням. Повернення людей і територій – справа Армії, дипломатів і людей вільної України.

В Донецьку нема свавілля на вулицях, однак «віджимають» заводи. Люди бояться за свої підприємства, але спокійно їздять вулицями на «Порше», (більше…)

1

Відома українська письменниця ОКСАНА ЗАБУЖКО – одна з небагатьох інтелектуалів, хто глибоко і філософськи аналізує всі ті суспільні процеси, які сьогодні відбуваються в нашій країні. Сама письменниця зізнається, що в умовах інформаційної війни, замість того, щоб писати романи про дійсно важливі речі: любов і людей, їй доводиться "відстрілюватися". Таким публіцистичним "знаряддям" є остання книга письменниці "І знов я влізаю в танк...". В інтерв'ю "Апострофу" Оксана Забужко розповіла про безпрецедентну боротьбу України з "совком", замасковані пропагандистські "бомби" і токсичність російського контенту.

- Оксана Стефанівна, українська влада зараз активно бореться з "совком": перейменовуються (більше…)

З інтерв'ю митця виданню Укрінформ

З Антіном Мухарським ми домовлялися поговорити про «Пісні кохання» - так називається його нова концертна програма. Та оскільки кохання - річ непередбачувана, до того ж, як з'ясувалося, це буде ще й акт білої магії по звільненню нашої землі від окупантів, розмова вийшла набагато ширшою. 

Мій співрозмовник (чи співрозмовники, бо Антін час від часу говорив від імені Ореста Лютого) розповідав про власні війну і мир, згадував колишні пророцтва свого героя і ділився новими, приміряв на себе роль американського виборця і зазирав у майбутнє Європи. Він робив це іноді жартома, іноді серйозно, але відповідь на жодне питання не можна було вгадати наперед. Передбачуваною (більше…)

У світовій історії жодна мова не зазнала такого страшного нищення від сусідів-ворогів, як українська.

Ніна Вірченко, доктор фізико-математичних наук, професор НТУУ «КПІ», академік АН ВШ України, заслужений працівник освіти України, зібрала напевно найбільшу низку документів, які у хронологічній послідовності засвідчують нищення української мови і поляками, і росіянами, і більшовиками-комуністами:

1626 рік

Київський митрополит Йосиф Краківський склав акафіст до Святої Варвари. Москва дозволила, але за умови його перекладу російською мовою. Синод наказав Київському митрополитові позбирати з усіх церков України книги старого українського друку, а замість них завести московські видання.

1627 (більше…)

 

28897_900

Збурене міністром культури ментально-метафізичне цунамі під назвою "Генетика" лагідною хвилею докотилося і до нашого берега. Один з одеських дописувачів згадав ініційований мною у березні 2014 року перформанс "Осторожно рускіє", що плавно виріс з проекту "Жлобологія" (дослідження сучасного Хама) і демонструвався в Центрі сучасного мистецтва М17.

В заваленій сміттям і завішеній російськими триколорами клітці сиділи герої популярних в народі серіалів про братков-сєпарів-гопничків і видавали тексти в стилі "руськогоміра". Подивитися можна тут.

"Ето они єшьо тогда русскіх за мусор щіталі. Когда Ніщук в пєрвий раз міністром бил. Укропи проклятиє. Так ім і надо! Война (більше…)

Щороку останньої суботи листопада українці запалюють свічки в пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років. Мільйони жертв геноциду Українського Народу Росією Фашистською...

Й досі історики та дослідники не можуть порахувати жертв, які загинули під час трьох голодоморів, зокрема найжорстокішого 1932-1933 років, адже 16 лютого 1933 року, коли багато тисяч селян почали вмирати з голоду, на місця надійшла директива: «Категорично заборонити будь-яким організаціям вести облік випадків опухання й смерті на ґрунті голоду, окрім органів ДПУ». Сільрадам було дане розпорядження при реєстрації смерті не вказувати її причину. Більше того, у 1934 році надійшло нове розпорядження: усі книги ЗАГС про реєстрацію (більше…)

1409278026369

- Where are you from?

- I'm from Ukraine.

- Oh-h, understand.... Russia...

- Ukraine is not Russia....

- Russia.., Russia...

(Закордонний діалог з недалекого минулого)

Від початку дев"яностих, коли я активно заповзявся відкривати для себе довколишній світ, діалог подібний до винесеного в епіграф, відбувався ледь не в кожній країні світу де я побував. Англія, Франція, Бельгія, Голландія, Китай і Тайланд, Малайзія, Сполучені Штати Америки, Мексика, Гаїті і далекий тропічний острів Реюньон, — всіх не перелічити. Про Україну і про те що це "нот Раша" були обізнані хіба що найближчі сусіди — Польща, Туреччина, певною (більше…)

Так, саме бійці, в прямому сенсі. Цілком очевидно, що на сьогодні маємо чітко сформований другий фронт всередині України. Він невидимий, але дуже відчутний. Війна за свідомість українців, тобото за повне знищення, як такої. Сумнозвісне «мовне питання»…

Почалося все приблизно з 2015, коли українці, приголомшені війною, трохи прийшли в себе та звернули увагу на  відомих розкручених російськомовних блогєрів  та чиновників: а чого це ви досі російську вживаєте? Московити війну проти України розв’язали, вбивають та катують наших бійців та українських громадян. Не чули??   Аргументи русскоязичних спочатку були обережні: ну чьто ви в самом дєлє, нє врємя сєйчас. Ми же за укрАїнскій дєржавний, (більше…)