Прислів’я та приказки:
Про бідність і багатство
✔ А що мені збиратись! Встав, підперезався та й зовсім зібрався.
✔ Багатий бідного не знає.
✔ Багатий їсть, коли що схоче, а вбогий — коли що трапиться.
✔ Багатий на лати та на дрібні сльози.
✔ Багатий хитрий на гроші, а бідний на видумки.
✔ Багатий ходить до бідного літом, а бідний до багатого взимі.
✔ Багатій не дивиться, чим убогий живиться.
✔ Багато я маю, аж три клуні хліба, в одній—вітер, в другій — мак, а третя стоїть так.
✔ Багатого проводять, щоб не впав, а бідного щоб не вкрав.
✔ Багатому — щастя, убогому — діти.
✔ Багатому життя, а бідному виття.
✔ Багатому і в будень свято, а вбогому і на Паску піст.
✔ Багатому і під гору вода тече, а бідному в долині треба криницю копати.
✔ Багатому свято, а бідному діла багато.
✔ Багатому щастя, а вбогому трясця.
✔ Багатство дме, а бідування вдвоє гне.
✔ Багатство ум родить, а бідність і той, що був, губить.
✔ Багач їсть у середу лучче, як бідний у Великдень.
✔ Багач не відає, що бідний обідає.
✔ Багач норовить, як би бідного з ніг збить.
✔ Багач ся дивує, чим бідний діти годує.
✔ Багачеві прибиль, а біднякові загибель.
✔ Без грошей розуму нема.
✔ Без кожуха бере скруха.
✔ Без ума не накормить і сума.
✔ Бідна, як церковна миша.
✔ Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
✔ Бідний з праці аж рветься, а багатому черево дметься.
✔ Бідний носить, що може, а багач, що хоче.
✔ Бідний селянин і хліба не їсть, а багатий і селянина з’їсть.
✔ Бідний хитрий на видумки, а багач на гроші.
✔ Бідним і на тім світі на панів робить: пани будуть у котлі кипіть, а бідним дрова носить.
✔ Бідному з багатим судиться,— то краще в морі втопиться.
✔ Бідному у багатого жить — або плакать, або тужить.
✔ Бідність — не гріх, а до гріха доводить.
✔ Бідність і мудрість смиряє.
✔ Бідність краде, а нужда бреше.
✔ Бідність не бере ні чести ні ума.
✔ Бідність не гріх, а неволя не сміх.
✔ Бідність не порок.
✔ Бідному куди не кинь, то все догори діркою.
✔ Бідному куди не кинь, то все латкою наверх.
✔ Бідняк робить, а багачеві родить.
✔ Бідняки потіють, а пани з того жиріють.
✔ Біле — не біле, аби воду виділо.
✔ В однім кармані смеркає, а в другім світає.
✔ В одному кармані пусто, а в другому нема нічого.
✔ Весілля три дні, а цілий вік злидні.
✔ Він так живе, що й собаки нема.
✔ Вітром підбито, а морозом підшито.
✔ Встав, підперезався та й зовсім зібрався.
✔ Всяка одежина бідному личить.
✔ Голий підперезався та й зовсім зібрався.
✔ Голий розбою не боїться.
✔ Голого пояс не зігріє.
✔ Голодній кумі й хліб на умі, а неголодна й про книші забула.
✔ Голої вівці не стрижуть.
✔ Голому й розбій не страшний.
✔ Голота вилізе з болота.
✔ Голота не боїться ні дощу, ні болота.
✔ Голота не боїться ні тучі ні грому.
✔ Голота на вигадки хитра.
✔ Горіли дрова жарко, було й у бані парко, а дров не стало і все пропало.
✔ Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.
✔ Де злидні за столом, там згода біля порога.
✔ Де один панує, там сотня бідує.
✔ Де тонко, там ще й рветься.
✔ Дожився: штани одні, а сорочок ще менше.
✔ Живемо добре, горя в людей не позичаєм.
✔ Живу, як горох при дорозі, хто не йде, той і рве.
✔ З голого, що з мертвого — нічого не візьмеш.
✔ З голого, як з святого, не візьмеш нічого.
✔ З миру по латці — голому свитка.
✔ З миру по нитці — голому сорочка.
✔ Зáполи ріже, та плечі латає.
✔ Злидні, як впіймають, зовсім повалить х'тять.
✔ Краще горіть, чим голіть.
✔ Краще давати у вікно, як стояти під вікном.
✔ Краще давати через поріг, як стояти біля порога.
✔ Коли було всього доволі, жилося гарно, а як не стало, то й життя пропало.
✔ Куди не оберни, то все дірки зверху.
✔ Лата на латі, а зверху дірка.
✔ Лата на латі, й шиття не знати.
✔ Лико з ремінцем не в’яжи, бо порветься.
✔ Маленьке клювало, та й те зірвалось.
✔ Мало дров, та й вогонь не хоче горіть.
✔ Минули ті роки, що розпирали боки.
✔ Мокрий дощу, а голий розбою не боїться.
✔ Молодцем молодець: ні кіз ні овець.
✔ Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.
✔ На бідного Макара всі шишки летять.
✔ На свиті стільки лат, як на селі хат.
✔ Наші лати переходять панські шати.
✔ Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим.
✔ Не будуй церкви, а вигодуй сироту.
✔ Не до нашої шиї ті коміри шили.
✔ Не зазнавши горя, не знатимеш і радості.
✔ Не зобижай голиша, бо й у його є душа.
✔ Не лякай щуки морем, а бідного горем.
✔ Нема дома муки, так попроси в Луки.
✔ Нема за що й руки зачепить.
✔ Немає у що й солі зав’язати.
✔ Нерівне знайомство введе у старці.
✔ Нестатки гонять з хатки.
✔ Ні в горшку, ні в мішку.
✔ Ні вуса, ні бороди; ні плуга, ні борони.
✔ Ні гульні, ні роботи, коли рванії чоботи.
✔ Ні кола, ні двора.
✔ Ні кола, ні двора; один сіренький коток та на шиї мотузок.
✔ Ні коняки, ні воза; та нема чого й на віз положить.
✔ Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівать.
✔ Ні хліба куска, ні соли дрібка, ні страви ложки, ні води трошки.
✔ Ну й життя, гірше попівської собаки
✔ Нужда ввічлива, а голь догадлива.
✔ Одежі — що на ньому, а хліба — що в ньому.
✔ Одежі, що на собі, а хліба, що в собі.
✔ Однаково і в двоє, як плохі обоє.
✔ Отакі наші вжитки: ні кожуха, ні свитки.
✔ Пишно не пишно, аби затишно.
✔ Пізнають хлопці і в драній сорочці.
✔ Поганий і Роман, як порожній карман.
✔ Позич, голий, сорочки?
✔ Поки жнемо, поки й їмо, а як скосили, то все й поїли.
✔ Поки багат, то всім сват і брат, а як нічого не стало — мов лизнем їх злизало.
✔ Поли крає, а плечі латає.
✔ Половина світу скаче, а половина плаче.
✔ Поріг пошкребла, та пиріг спекла.
✔ Прибрався к святу в нову лату.
✔ Рад бідняк пану, як сирота трясці.
✔ Радий старець і тому, що пошив нову торбу.
✔ Рогатої скотини — вила та граблі; доброї одежі—мішок та рядно.
✔ Розступіться, лахміття, дайте місце лоскуттям.
✔ Розуму багато, та грошей чорт ма.
✔ Старець хоч наївшись, хоч голодний, все одним голосом співа.
✔ Старця нагодуєш, а торби йому не наповниш.
✔ Старче, село горить. — Я за суму, та й далі суну.
✔ Сума то сума (торба), а до неї треба й ума.
✔ Такий бідний, що окрім грошей і не має нічого.
✔ Тікай, голий, бо обдеруть!
✔ Тільки й ходу, що з воріт та в воду.
✔ Тільки душа, а в кармані ні гроша.
✔ Торба старцеві — не поміха.
✔ У багатого багато калача — діти плачуть, у бідного нічого немає — діти скачуть.
✔ У багатого живіт росте, а в бідного — горб від роботи.
✔ У кармані вітер ґуля.
✔ У кармані—таракан та блоха; в хліві—ратиці та хвіст.
✔ У нашого командира — ні капелюха ні мундира.
✔ У сусіда повна піч дров та горять, а у мене одно поліно, та й те не хоче.
✔ У хаті всього досить, а повіситьса й зарізаться нічим.
✔ Убогість — не дурень: золото — не мудрець.
✔ Убогість гірше корости.
✔ Убогого кий (ціпок) годує. Ходить прохати хліба.
✔ Увесь Хвесь — голова та ноги.
✔ Ума розуму багато, а рук прикласти ні до чого.
✔ Хата багата, та нічого й собаці дать.
✔ Хата велика — є де сісти, та нічого їсти.
✔ Хліба купити немає на віщо, так ми з горя чайок попиваєм.
✔ Холодно, одягнувшись в одно.
✔ Хоч грошей нема, та в одежу вбився: розкрив поли, то й ноги голі.
✔ Хоч живеш у багатстві, а старцювать не зарікайся.
✔ Хоч і стареньке, аби біленьке.
✔ Хоч не пишно, так затишно.
✔ Хоч сорочка одна, зате біла щодня.
✔ Чим голіший, тим мудріший.
✔ Чоловік убогий, що кінь безногий.
✔ Чужа сорочка не гріє.
✔ Чулки нові, а п’яти голі.
✔ Шапка бирка, зверху дірка, а в кармані воша на аркані.
✔ Щедра рука не оскудіє.
✔ Щовечора, щоранку та й надінеш новодранку.
✔ Я твоє багатство переживу, а ти мого вбожtства не переживеш.
✔ Як багатий, так "здоров був!", а як бідний – "бувай здоров!".
✔ Як бідний плаче, ніхто не бачить, а багатий скривиться — усяк дивиться.
✔ Як начепиш торбу, забуде й рідня.
✔ Як під ким то лід тріщить, а під нами так провалюється.
✔ Як холод, то й кожушана лата за рідного брата.
✔ Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема.
Малюнки з книги «Казки Верховини»
Художник Є.Удін — Ужгород 1968 видавництво "Карпати"