Свої для своїх про своє!
100-річчя Української Революції вже минуло, але варто не забувати пісень Перших Визвольних Змагань у добу Третіх Визвольних Змагань.
«Генерація Волі» підготувала календар на 2023 рік, присвячений історії та культурі війська Української Революції 1917–1921 років.
Весь прибуток від продажу календарів ініціативою «КІЛок.art» буде перераховано на потреби ЗСУ.
...продовжувати читання "✠ “Пісні Української Революції”"
Коломийські музиканти, актори та танцюристи дали життя новій інтерпретації гуцульським мелодії та танцю.
Гурт «Легенда» і народний ансамбль танцю «Дивограй» не лише чудово виконали композицію “Гуцулка”, але й створили кольоритний сюжетний виднограй!
...продовжувати читання "Гурт «Легенда» — “Гуцулка”"
Підтримаймо «Go_A», наробíмо “Shumu”! 🇺🇦
Вперше на “Євробаченні” пісня виключно українською мовою!
Позаяк Україна голосувати не може, голоси за українську пісню можуть віддати Українці-діяспоряни з країн Європи.
Підтримаємо справжню українську веснянку!
Наробíмо у Європі "Шуму"!
...продовжувати читання "❖ “Гей, нýмо-нýмо, наробíмо ШУМУ!” ❖ «Go_A» — “SHUM” ❖"
“Фантазія «Аркан»”: в мережі — прем’єра першої серії колоритного мультфільму “Arkan Fantasy” / “Фантазія «Аркан»” — перша анімаційна прем’єра від нового проєкту «Hutsul Planet».
На початку квітня 2021 року «Hutsul Planet» випустили свій дебютний альбом під назвою “The Music Of The Mountains” / “Музика Гір”. І, власне, “Фантазія «Аркан»” — одна із композицій, що увійшла до релізу.
...продовжувати читання "Проєкт «Hutsul Planet» створює анімаційну історію Гуцулів"
«АрміяInform» презентує професійний виднограй “У полі під Крутами”, створений до 103 річниці бою під Крутами за участі особового складу Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, креативної команди «VIVIDPRO», фотомисткині Вікторії Істоміної та однієї зі студій звукозапису Львова.
...продовжувати читання "“У полі під Крутами”"
«Генерація Волі» підготувала календар, присвячений історії та культурі війська Української Революції 1917–1921 років.
...продовжувати читання "✠ “Пісні Української Революції”"
„Понад Хустом ворон кряче“ — українська жалóбна пісня Карпатських Січовиків про опір нацистським окупантам Карпатської України в березні 1939 року…
„Чи чули с-те, рідні браття, Як боролось Закарпаття?…“
...продовжувати читання "„Понад Хустом ворон кряче“"
До уваги Вельмишановнього Панства, до 205-ї річниці з Дня Народин Тараса Григоровича Шевченка — добірка пісень Кобзаря.
Пісні на вірші Кобзаря — про Україну, Волю і народ…
...продовжувати читання "Кобзареві пісні"
«Україна або смерть!»
Це девіз чорношличників — Чорних Запорожців.
Чорні Запорожці — легендарний полк Армії УНР!
Чорних Запорожців боялись і "бєлоґвардєйцы" і "красноармєйцы".
У вирі І Визвольних Змагань майже ніхто з Чорних Запорожців не вижив — не така в них мета була, щоб вижити.
Символом куреня Чорних Запорожців був християнський символ "Плоть нічтоже — дух животворить" — череп з кістками на чорному прапорі.
...продовжувати читання "„Хорунжий Дзюба, накажи вести коней!“"
До 90 річниці ОУН виходить короткометражний фільм «НЕЗЛАМНІ» — про Чин Біласа і Данилишина.
Патріотичне документально-художнє кіно «Незламні» знімали на Львівщині у місті Городок місцеві ентузіасти на чолі зі священником УГКЦ отцем Михайлом Греділем, він же військовий капелан ЗСУ „Апостол“, який є автором ідеї та виступає у ролі режисера і оператора фільму.
Фільм на основі реальних подій професійно відзнятий фактично аматорами, без багатомільйонних бюджетів з Держкіно чи Мінкульту, без підтримки, — лише силами панотця і молоді!
До уваги Вельмишановного Панства — про зйомки фільму, добірка світлин, саундтрек, трейлер і сама кінострічка «НЕЗЛАМНІ».
...продовжувати читання "«НЕЗЛАМНІ» — чин Біласа і Данилишина екранізовано"
Офіційним саундтреком кінострічки «Крути 1918» є пісня „Стежечка“ у виконанні Христини Соловій на вірші Івана Франка…
Серденько розривається… Від проникливої пісні, від усвідомлення тих звитяжних і трагічних подій сторічної давнини, коли не дорослі, а діти, юнаки свідомо йшли на захист України й на вірну погибель, але йшли! Століття тому вони під Крутами стояли, щоб нині ми перемагали!
Від всього цього дійсно серденько розривається…
...продовжувати читання "«Крути 1918»: Христина Соловій — „Стежечка“"
Відомий гурт «Гайдамаки» презентував новий кліп до пісні „Чорна Рілля“, що стала одним із саундтреків кінострічки «Крути 1918»…
...продовжувати читання "«Крути 1918»: «ГАЙДАМАКИ» — „Чорна Рілля“"
«Крути 1918» — художній фільм за реальною історією бою на залізничній станції Крути 29 січня 1918-го року…
...продовжувати читання "«Крути 1918» — Мужність. Кохання. Свобода."
Бандура — наймелодічніший інструмент, і вкотре це доводять «Шпилясті Кобзарі»!
Різдвяний настрій миттю з'являється, коли слухати різдвяні мелодії у неперевершеному виконанні бандуристів з гурту «Шпилясті Кобзарі».
Заряджаймося різдвяним настроєм, вельмишановне панство!
❄ З Різдвом! З Новим Роком! ❄
...продовжувати читання "❄ «Шпилясті Кобзарі» — Різдвяні мелодії ♫♪"
День Святого Миколая — це день, коли відбуваються дивá…
Починаються Різдвяні Святá й починаються Різдвяні Дивá!
Любі Діти, хлопчики й дівчатка, дорослі й малятка, ласкаво просимо з нагоди Дня Святого Миколая у казкову подорож до „Країни Мрій“!
...продовжувати читання "❄ „Країна Мрій“ — «VV» ♫♪"
Місто Лева... Ясновельможний і аристократичний Львів — столиця Галичини і західна столиця України.
Вузенькі вулички старого Львова манять поетів, художників, фотографів, кінематографістів та кліпмейкерів.
Ці вулички багато кого й чого бачили на своєму віку, від ворогів до справжніх патріотів; цими вуличками ходили Андрій Шептицький і Василь Вишиваний, Євген Коновалець, Степан Бандера і Роман Шухевич; львівська бруківка пам'ятає і Леґіон Українських Січових Стрільців під час Листопадового Чину, і чисельних загарбників... Львівські кав'ярні пам'ятають файних панянок та бешкетних батярів, а нині десь, у любителя антиквару, старий патефон зі старої платівки заграє батярську пісню...
До уваги вельмишановного панства, у сьому дописі презентовано добірку сучасних виднограїв про місто Лева та відзнятих у Львові, для яких Серце Галіції стало яскравим емоційним фоном.
То є Львів! Ґонорове місто Лева зі смачною чоколядою й запашною кавою у затишних кав'ярнях.
І не забувайте — файні королеви є лиш у місті Лева!
Гарного галицького настрою!
...продовжувати читання "„То є Львів — місто Лева!“ Файні виднограї, відзняті у Львові"
♪ II► Христина Соловій — „Под облáчком“
Для тих, хто святкує Івана Купалу — одна з найліпших лемківських пісень „Под облáчком“ у виконанні незрівнянної Христини Соловій.
У 2016 році Світ широко дізнався про геноцид Киримських Татар совєтським режимом.
Музичну композицію “1944” виконала киримтатарська співачка Джамала, представляючи Україну на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» в Стокгольмі. Потужна композиція, в якій Джамала переповіла історію рідної прабабусі та трагедію цілого народу, була виконана напередодні першого офіційного відзначення Дня Пам'яті жертв геноциду Кирим-Татарського народу. Як і фільм «Хайтарма», пісня Джамали “1944” викликала справжню істерику Кремля! І ця композиція перемогла на «Євробаченні»!
Цього року, вже в Києві, Світ вдруге почув цю композицію на «Євробаченні».
Нарешті весь Світ дізнався про злочини совєтського режиму...
Пронизлива пісня, душа від якої завмирає, стискається з першого ж звуку мугаму, з перших же слів про чужинців, які заходять в твій дім і всіх вбивають...
Перехоплений подих виривається сльозами на пронизливому приспіві:
《Yaşlığıma toyalmadım...
Men bu yerde yaşalmadım...》
《Я ж без юності залишилась...
Жити в спокої не змогла...》
...продовжувати читання "“1944”"
♪ II► Христина Соловій — „Хто, як не ти?“
«Століття Якова» — це перша екранізація однойменного історичного роману Володимира Лиса.
Це історія України ХХ століття через призму життя однієї людини.
Дії картини розгортаються в період з моменту закінчення Першої Світової війни і до наших днів.
В основі сюжету — історія України очима волинського селянина-довгожителя Якова Мéха. Ще з дитинства він був закоханий в Уляну, проте незважаючи на взаємність почуттів, батьки видали її заміж за хлопця із заможної родини. Не в силах змінити що-небудь, Яків їде з села. Він вступає до Війська Польського та зустрічає польську шляхтянку Зосю… У його долі — війни, полон і втрата близьких, але її головний підсумок — збереження людяності і здатності любити…
...продовжувати читання "«Століття Якова»"