Перейти до контенту

Гаврило Гордієнко
„Повстанський курінь “Чорна Хмара”“

 
До уваги Вельмишановного Панства огляд видань книжкової серії „Повернута спадщина“, укладачем якої є запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.
Загальна презентація попередніх видань була у промоції книжкової серії „Повернута Спадщина“.
Унікальні свідчення про історичні події Української Революції та Перших Визвольних Змагань на Запорожжі.
В цьому огляді — спомини козака Гаврила Гордієнка „Повстанський курінь “Чорна Хмара”“.

...продовжувати читання "Гаврило Гордієнко „Повстанський курінь “Чорна Хмара”“ („Повернута спадщина“ випуск 10)"

Гаврило Гордієнко
„Вовнизький повстанський відділ“

 
До уваги Вельмишановного Панства огляд видань книжкової серії „Повернута спадщина“, укладачем якої є запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.
Загальна презентація трьох попередніх видань була у промоції книжкової серії „Повернута Спадщина“.
Унікальні свідчення про історичні події Української Революції та Перших Визвольних Змагань на Запорожжі.
В цьому огляді — спомини козака Гаврила Гордієнка „Вовнизький повстанський відділ та інші спогади з Олександрівська 1920 року“

...продовжувати читання "Гаврило Гордієнко „Вовнизький повстанський відділ“ („Повернута спадщина“ випуск 9)"

Юрій Магалéвський
„В Олександрівську на Запоріжжі“

 
До уваги Вельмишановного Панства огляд видань книжкової серії „Повернута спадщина“, укладачем якої є запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.
Загальна презентація трьох попередніх видань була у промоції книжкової серії „Повернута Спадщина“.
Унікальні свідчення про історичні події Української Революції та Перших Визвольних Змагань на Запорожжі.
В цьому огляді — спомини Юрія Магалéвського „В Олександрівську на Запоріжжі“

...продовжувати читання "Юрій Магалéвський „В Олександрівську на Запоріжжі“ („Повернута спадщина“ випуск 8)"

Мирослав Стефанóвич
„Спомини з побуту на Придніпрянській Україні 1918—1919“

 
До уваги Вельмишановного Панства огляд видань книжкової серії „Повернута спадщина“, укладачем якої є запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.
5.IV.2019 вийшли з друку книги з історичної серії „Повернута спадщина“: випуск 6 — „На Запорожжі року 1918-го“ та випуск 7 — „Спомини з побуту на Придніпрянській Україні 1918—1919“.
Загальна презентація книг була у промоції книжкової серії „Повернута Спадщина“.
Унікальні свідчення про історичні події Української Революції та Перших Визвольних Змагань на Запорожжі й Січеславщині.

...продовжувати читання "Мирослав Стефанóвич „Спомини з побуту на Придніпрянській Україні 1918—1919“ („Повернута спадщина“ випуск 7)"

✠ „На Запорожжі року 1918-го“ ✠
Спогади українських бійців

 
До уваги Вельмишановного Панства огляд видань книжкової серії „Повернута спадщина“, укладачем якої є запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур.
5.IV.2019 вийшли з друку книги з історичної серії „Повернута спадщина“: випуск 6 — „На Запорожжі року 1918-го“ та випуск 7 — „Спомини з побуту на Придніпрянській Україні 1918—1919“.
Загальна презентація книг була у промоції книжкової серії „Повернута Спадщина“.
Унікальні свідчення про історичні події Української Революції та Перших Визвольних Змагань на Запорожжі.

...продовжувати читання "„На Запорожжі року 1918-го“ („Повернута спадщина“ випуск 6)"

1

Гіганти в небі УНР

 
У липні 1919-го на летовищі у Кам'янці-Подільському з'явились незвичні гості: дво- і п'ятимоторні літаки з німецькою цивільною реєстрацією. Так почала роботу повітряна лінія, яка сполучила Україну з Німеччиною. На той час повітряне сполучення було чи не єдиним способом зв'язку із Західною Європою.
...продовжувати читання "Гіганти в небі УНР"

1

100-ті роковини загибелі
Дмитра Вітовського

 
Дмитро Вітовський — легендарний провідник Листопадового Чину — боровся за Україну до останнього подиху!…
Вже в якості українського дипломата, під час повернення з ганебної Паризької мирної конференції, звідки українську делегацію буквально виставили за двері, Дмитро Вітовський загинув при остаточно не з'ясованих обставинах…
Близько 9 години ранку 2 серпня 1919 року на кордоні з Німеччиною під Ратибором (Сілезія) літак українського дипломата обстріляла польська прикордонна сторожа! Прогримів сильний вибух, літак загорівся і у вигляді вогняної кулі впав на німецький бік, залишаючи за собою довгу смугу чорного диму…
Дмитро Вітовський загинув разом із вірним ад'ютантом, чотарем УГА Юліяном Чучманом (1895—1919)…

...продовжувати читання "100-ті роковини загибелі Дмитра Вітовського"

Стінопис „Симон Петлюра“
у Кам'янець-Подільському

 
У Кам'янець-Подільському відкрили чудовий стінопис, присвячений Голові Директорії та Головному Отаману Військ і Фльоти Української Народньої Республіки Симону Петлюрі.
Стінопис розташований на вулиці Зарванська, 5Б (Старе Місто).

...продовжувати читання "Стінопис „Симон Петлюра“ у Кам’янець-Подільському"

1

Олександр Удовиченко
„Україна у війні за Державність“

 
До уваги Вельмишановного Панства — книга „Україна у війні за Державність“, автором якої є генерал-полковник Армії УНР, безпосередній командир легендарної Ⅲ-ї Залізної Стрілецької Дивізії Армії УНР Олександр Удовиченко.
...продовжувати читання "Олександр Удовиченко „Україна у війні за Державність“"

1

Олександр Удовиченко
„Третя Залізна Дивізія“

 
До уваги Вельмишановного Панства — книга „Третя Залізна Дивізія: Матеріяли до історії Війська Української Народньої Республіки. Рік 1919“, автором якої є генерал-полковник Армії УНР, безпосередній командир легендарної Ⅲ-ї Залізної Стрілецької Дивізії Армії УНР Олександр Удовиченко.
...продовжувати читання "Олександр Удовиченко „Третя Залізна Дивізія“"

3

✠ 100-річчя Вапнярського бою ✠
Бій „Синього полку“

 
✠ 100-річчя Вапнярського бою
Бої за Вапнярку — одна з найвідоміших битв совєтсько-української війни.
26—27 липня 1919 Ⅲ Стрілецька Дивізія Армії Української Народньої Республіки під командуванням полковника Олександра Удовиченка переможно завершила тяжкі бої за вузлову станцію Вапнярку на Поділлі проти чисельно переважаючих її військ большевиків.
Чоловий наступ на станцію Вапнярка вздовж залізничної колії здійснював 9-й Стрілецький полк Ⅲ-ї дивізії, а з запілля провадив атаку її 7-й Синьожупанний „Синій полк“, перший курінь якого блискуче провів тилову атаку і здобув станцію.
За цю вдало проведену операцію Ⅲ Стрілецька Дивізія була офіційно удостоєна назви Ⅲ Залізна Стрілецька Дивізія Дієвої Армії УНР.
Спільнота «Визвольні Змагання» нагадує славетний бій між 7-им „Синім полком“ Армії УНР та "54-им рєволюционним полком імєні лєніна" під командуванням відомого одеського криміналітета Мішкі Япончіка.

...продовжувати читання "✠ 100-річчя Вапнярського бою — бій „Синього полку“"

5

✠ 100-річчя Вапнярського бою ✠

 
Бої за Вапнярку — одна з найвідоміших битв совєтсько-української війни.
26—27 липня 1919 Ⅲ Стрілецька Дивізія Армії Української Народньої Республіки під командуванням полковника Олександра Удовиченка переможно завершила тяжкі бої за вузлову станцію Вапнярку на Поділлі проти чисельно переважаючих її військ большевиків.
За цю вдало проведену операцію Ⅲ Стрілецька Дивізія була офіційно удостоєна назви Ⅲ Залізна Стрілецька Дивізія Дієвої Армії УНР.

...продовжувати читання "✠ 100-річчя Вапнярського бою"

„Тимчасом серед Українців не було єдности…“

 
Прокляття 19-го року…
Її Величність Історія вчить, що наш народ вона нічому не навчить…
Як і 100 років тому наш народ наївно та довірливо кинувся на солодкі обіцянки-цяцянки ворога під час війни проти України, кидаючи напризволяще Захисників України та кидаючись чубитись поміж собою на втіху тому ж ворогові!
Про це свідчать спомини сучасників тих подій…
Наслідками були: втрата Держави й десятки мільйонів жертв…
Бо після 19-го року завжди приходить 33-й рік…

...продовжувати читання "„Тимчасом серед Українців не було єдности…“"

1

100-ті роковини вбивства
полковника Болбочана

 
100 років тому, 28 червня 1919 року, за політично вмотивованим вироком військового суду на станції Балин розстріляний полковник Армії УНР Петро Болбочан, командир операції із звільнення Криму від большевиків, який попри політичні розбіжності з керівниками Директорії підтримав їх антигетьманський виступ, але так і не отримав можливості реалізувати себе в повній мірі як полководець.
Вбивство полковника Болбочана деморалізувало Армію УНР і стало однією з ключових причин втрати обороноздатності, Державності і Незалежності Української Народньої Республіки…

...продовжувати читання "100-ті роковини вбивства полковника Болбочана"

Полковник Болбочан — герой і жертва

 
28 червня 1919 року, за політично вмотивованим вироком військового суду на станції Балин розстріляний полковник Армії УНР Петро Болбочан, командир операції із звільнення Криму від большевиків, який попри політичні розбіжності з керівниками Директорії підтримав їх антигетьманський виступ, але так і не отримав можливості реалізувати себе в повній мірі як полководець.
Вбивство полковника Болбочана деморалізувало Армію УНР і стало однією з ключових причин втрати обороноздатності, Державності і Незалежності Української Народньої Республіки…

...продовжувати читання "Полковник Болбочан — герой і жертва"

✠ ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ ✠
цитати

 
14 червня 1891 року в селі Зашків на Галичині народився Євген Коновалець — майбутній Провідник Української Нації — полковник Армії Української Народньої Республіки, організатор Куреня Січових Стрільців (1917), Голова Проводу Українських Націоналістів (1927), Командант Української Військової Організації та перший Провідник Організації Українських Націоналістів (1929), батько українського націоналізму.
ЖИТТЄПИС Євгена Коновальця викладено окремою публікацією.
До уваги Вельмишановного Панства — цитати Євгена Коновальця.

...продовжувати читання "Євген Коновалець — цитати"

Український дипльоматичний равт
у Чехо-Словаччині 13.VI.1919

 
100 років тому відбувся дипльоматичний равт української амбасади в Чехо-Словачиині.
Усі пили, їли, співали, Україну прославляли!…

Українська Народня Республіка мала набагато ширше дипльоматичне визнання, аніж вважається. В УНР діяли дипльоматичні місії навіть тих країн Антанти, які потім виставили українську делеґацію дипльоматів за двері ганебної Паризької мирної конференції у Версалі, знищивши тим самим Незалежність УНР і віддавши Україну на пошматування Польщі та нікому не визнаному терористичному квазідержавному утворенню "РСФСР"\"Совєтская Россія"

Саме цей равт в Празі був відчайдушною спробою справити враження на європейських політиків, адже вже розпочалась Паризька мирна конференція.
В ці ж дні УНР контролювала вузеньку смужку землі вздовж Збруча і Дністра, Галицька Армія і Дієва Армія УНР були загнані в „Трикутник смерті“ і саме в ці дні українські вояки відчайдушно намагались вирватись Чортківською офензивою з тристороннього оточення…
На жаль, все було марно…
І під Чортковом, і в Празі, і в Парижі…

...продовжувати читання "Український дипльоматичний равт у Чехо-Словаччині 13.VI.1919"

1

Чортківська офензива
у спогадах учасників боїв

 
До 100-річчя Чортківської офензиви

Чортківська офензива — історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-української війни в Галичині 1918—1919. Близько 25 тисяч українських вояків і офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту 40-тисячну польську армію, добре озброєну і підсилену французами. І тільки зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували супротивника від воєнної поразки.

Спомини учасників боїв доповнюють хроніки Чортківської офензиви
...продовжувати читання "Чортківська офензива у спогадах учасників боїв"

2

Чортківська офензива:
„Скок тигра“
хроніки офензиви

 
До 100-річчя Чортківської офензиви

7 червня 1919 року почався героїчний наступ Української Галицької Армії, відомий в історії як Чортківська офензива. Затиснуті польськими, румунськими і совєтськими окупантами неначе пружина до „Трикутника смерті“ між Дністром і Збручем корпуси УГА перейшли у контрнаступ під Ягільницею та Чортковим і відкинули польських окупантів на захід.
Хронологію подій і споминів уклав пан Ігор Мельник в часописі «Zbruč»

...продовжувати читання "Чортківська офензива: „Скок тигра“ (хроніки офензиви)"

2

Чортківська офензива:
Вирватись із “Трикутника смерті”

 
До 100-річчя Чортківської офензиви

Автор книги “Чортківська офензива”, історик Олександр Дєдик розповідає на сторінках часопису «Локальна Історія» про Чортківську офензиву — наступальну операцію Галицької Армії і прорив з “Трикутника смерті” 7-29 червня 1919 року.
...продовжувати читання "Чортківська офензива: Вирватись із “Трикутника смерті”"