Свої для своїх про своє!
5 серпня 1990 року відбувся Великий Хід по Запорожжю — урочистий захід, що став завершенням та кульмінацією святкування 500-ліття Запорожського Козацтва.
🇺🇦 Під прапорами України вперше у місті Запорожжя відбувся велелюдний українький захід в останні дні совєтської окупації України.
...продовжувати читання "Великий Хід по Запорожжю — 5.Ⅷ.1990"
Вже під час війни, 2017 року в Запорожжі друком вийшли унікальні мапи — “Великий Луг Запорозький у ХІХ столітті” та “Дніпрові Пороги”.
Обидві мапи позначені підписом “Смерть московським окупантам”!
Видавцем мап став В’ячеслав Зайцев, автором мап є Олег Власов.
Запорожський історик В’ячеслав Зайцев загинув 5 жовтня 2022 року, відстоюючи цілісність України на Донецькому напрямку…
Великий Луг і Дніпрові Пороги на унікальних мапах до уваги Вельмишановнього Панства.
...продовжувати читання "Великий Луг і Дніпрові Пороги на унікальних мапах"
Ці недолугі створіння навіть не уявляють, що вони наробили!
Справа у тому, що підірвавши дамбу Каховської ГЕС, рашисти звільнили від води Великий Луг… Це сакральна місцевість…
Ворог пробудив Сили, розмах яких, він і близько не уявляє!
Він пробудив коріння нашої Волі та сам Дух Українського воїнства!
...продовжувати читання "Як московські виродки повернули Україні сакральне місце"
„Січ — Мати, а Великий Луг — Батько!“ — говорили запорожські козаки.
Вперше за 70 років ми зможемо побачити Великий Луг Запорожжя!…
Адже сталося так, що підірвавши дамбу Каховської ГЕС 6.Ⅵ.2023, московські виродки повернули Україні особливе, сакральне місце, яке їхні ж "дєди", котрі воювали проти всього українського, намагалися назавжди знищити…
Дослідник історії України козацької доби, публіцист «АрміяInform» пан Євген Букет після Каховської катастрофи згадав про аналогічну трагедію Великого Лугу — сакрального терену на Запорожжі, колиски козацтва й Волі України, яку совєтські окупанти затопили у 1950-х роках, вчинивши такий же страшний за масштабами злочин, як і нині, підірвавши ту саму греблю Каховської ГЕС, що втримувала це “Каховське море”…
...продовжувати читання "“Пугу-пугу! Козак з Лугу!”, або Як московські виродки повернули Україні сакральне місце"
До Дня козацтва історик Євген Букет підготував чудовий матеріял про визвольну боротьбу Гетьмана Пилипа Орлика і козацької Гетьманської Держави у першій половині XVIIІ століття.
...продовжувати читання "Дипломатія проти імперій"
До Дня козацтва історик Євген Букет підготував чудовий матеріял про геополітичні амбіції Гетьмана Богдана Хмельницького і козацької Гетьманської Держави в середині XVII століття.
Польща мала бути розділена між Швецією та Україною по Віслі.
...продовжувати читання "Геополітичні амбіції козацької держави"
До 130-річчя української діяспори Бразилії
Українські козаки в Бразилії? Саме так!
Майже 70 років у місті Прудентóполіс, штат Паранá, Бразилія, існує Українське Козацьке Братство “Ukrainian Cossacks”, засноване 1955 року. Хоча, перший З'їзд козаків Бразильщини відбувся у Прудентóполісі, ще на початку ХХ століття.
Напередодні Дня Козацтва і Захисників України (14 жовтня) як не поглянути на справжніх українських козаків у джунглях Південної Америки?
Знайомтесь! Українські козаки в Бразилії!
🇧🇷 🇺🇦
...продовжувати читання "Українські козаки Бразилії"
Унікальна подія! 30.ІХ.2021 в Запорожжі, у виставковому залі Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки (ЗОУНБ) відкрилась виставка українського ґрафіка і художника Олега Кіналя (Тернопіль) “Лицарі віри і шаблі” про козацьку добу XVII століття за книгами „Книга Сили“, „Воля“ і „Віра“ запорізького письменника Валентина Терлецького.
...продовжувати читання "“Лицарі віри і шаблі” — у Запорожжі відкрилась виставка ґравюр Олега Кіналя"
Хотинська битва 1621 року — 4-тижнева битва об'єднаних сил шляхетського війська Речі Посполитої та українського козацького війська проти османсько-татарських загарбників під Хотином під час Хотинської війни 1620—1621 років.
Перемога в Хотинській битві 1621 року відбулась завдяки звитязі козацького війська на чолі з Гетьманом Петром Сагайдачним.
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення й примусила Османську Імперію відмовитися від планів завоювання Європи.
...продовжувати читання "400-річчя Хотинської битви 1621 року"
Хотинська війна 1620—1621 років — війна султанської Османської Імперії проти Речі Посполитої, яка відзначилася 4-тижневою битвою об'єднаних сил шляхетського війська Речі Посполитої та українського козацького війська проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і завершилася Хотинським мирним договором.
Перемога в Хотинській битві 1621 року відбулась завдяки звитязі козацького війська на чолі з Гетьманом Петром Сагайдачним.
Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення й примусила Османську Імперію відмовитися від планів завоювання Європи.
...продовжувати читання "Хотинська війна 1621 року"
На початку квітня ми відзначаємо річницю прийняття Конституції Пилипа Орлика — Першої Конституції України, яка також вважається Першою у Світі Конституцією.
Хоча й Конституція України була прийнята 1996 року, насправді Україна має довгу традицію правотворення: першою українською Конституцією вважається Конституція Пилипа Орлика — «Договори і Встановлення Прав і вольностей Війська Запорозького…», які були прийняті в Бендерах 5 (16) квітня 1710 року, і є однією з перших в Європі та Світі.
...продовжувати читання "Перша Конституція України Гетьмана Пилипа Орлика"
Посібник із козацької магії: в Україні вийшла унікальна книга про таємні козацькі знання “Козак-характерник, або Таємна наука діда Архипа”.
...продовжувати читання "“Козак-характерник…”"
Гетьман України Іван Мазепа народився в родовому селі Мазепинці на Київщині 20 березня [30 березня] 1639 року (за іншими даними, 29 серпня [8 вересня] 1639 року в Білій Церкві).
Гетьман Війська Запорожського, Гетьман Козацької Держави Гетьманщини (1687—1704) на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні (1704—1709), Князь Священної Римської Імперії (1707—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.
На жаль, все ще існує плутанина щодо дати народження Івана Мазепи, і не лише через дані з різних джерел, але й через розбіжності Юліянського та Григоріянського календарів.
Встановлюємо істину…
...продовжувати читання "Коли день народин Гетьмана Івана Мазепи?"
Гетьман України Іван Мазепа народився в родовому селі Мазепинці на Київщині 20 березня [30 березня] 1639 року (за іншими даними, 29 серпня [8 вересня] 1639 року в Білій Церкві).
Гетьман Війська Запорожського, Гетьман Козацької Держави Гетьманщини (1687—1704) на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні (1704—1709), Князь Священної Римської Імперії (1707—1709). Представник шляхетського роду Мазеп-Колединських герба Курч із Київщини.
Сайт «Ім’я Івана Мазепи» містить життєпис Гетьмана, який уклала дослідниця Мазепи пані Ольга Ковалевська.
...продовжувати читання "Життєпис Гетьмана Івана Мазепи"
До 310-річчя походу Гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну
310 років тому, 11—12 (24—25) лютого 1711 року, розпочався військовий похід Гетьмана Пилипа Орлика на Правобережну Україну задля визволення її від військ московського царя Пєтра I.
...продовжувати читання "Відчайдушна спроба визволити Україну з-під московського царя"
12.VIII.1890 на теренах славетного козацького Запорожжя, у невеличкому селі Заливна народився справжній Запорожець з народження й духу — майбутній генерал-поручник Армії УНР Олександр Вишнівський.
До 130-річчя народин Олександра Вишнівського запорожський історик, кандидат історичних наук, керівник запорожського науково-дослідного центру „Спадщина“ пан Юрій Щур уклав в рамках книжкової серії „Повернута спадщина“ перевидання фундаментальної праці уславленого генерал-поручника Армії УНР Олександра Вишнівського „Повстанський рух і отаманія“.
Гідним вшануванням легендарного запорожця й героя Перших Визвольних Змагань за Незалежність України є публіцистика Юрія Щура „Запорожець з народження й духу: генерал-поручник Армії УНР Олександр Вишнівський“, представлена як у перевиданні книги, так і в цьому матеріялі історико-освітнього майданчику «Порохівниця» — до уваги Вельмишановного Панства.
...продовжувати читання "✠ Запорожець з народження й духу: генерал-поручник Армії УНР Олександр Вишнівський"
Хоча й Конституція України була прийнята 1996 року, насправді Україна має довгу традицію правотворення: першою українською Конституцією вважається Конституція Пилипа Орлика, яка була прийнята 5 квітня 1710 року, і є однією з перших в Європі та Світі.
...продовжувати читання "Перша Конституція України Гетьмана Пилипа Орлика — 1710 рік"
6.ХІІ.1926 совєтські окупанти остаточно анексували Стародубщину.
Анексія Стародубщини відбулась після поразки Перших Визвольних Змагань і втрати Незалежності Української Народньої Республіки внаслідок пошматування України з мовчазної згоди Антанти в березні 1921 року між Польщею та ніким не визнаним терористичним квазідержавним утворенням "РСФСР \ Совєтская Россія".
Після окупації України Совєти утворили квазіреспубліку "УССР", а невдовзі оголосили про "созданіє СССР" 30.ХІІ.1922.
Одразу по тому совєтські окупанти почали відшматовувати до складу "РСФСР" українські етнічні терени від окупованої й пошматованої Соборної України: Кубань, Східну Слобожанщину, Стародубщину…
...продовжувати читання "Стародубщина — втрачена одвічна українська земля"
Юрій Гарматний
Фатум тяжіє над Україною. Багато спроб визволитися з московської неволі закінчувалися невдало. Причиною цього були не військові поразки. В Україні завжди було достатньо людей, готових з палким завзяттям боротися за волю Вітчизни.
Причиною поразок визвольних воєн завжди були "малорóси", що в рішучу мить завдавали фатального удару в спину борцям за незалежну українську державу. „Раби, підніжки, грязь Москви, варшавське сміття“ як тінь слідували за захисниками України, аби за слушної нагоди встромити їм ніж у спину.
Показовим зрадником можна вважати прилуцького полкового обозного Івана Носа, якому вдалося одним ударом занапастити ретельно підготовану справу визволення України з московської неволі, підготовану Гетьманом Іваном Мазепою.
...продовжувати читання "„Український фатум…“"
До 360-ліття Конотопської битви
Московсько-украї́нська війна (Козацько-московська війна) — тривала з 21 вересня 1658 року по 17 жовтня 1659 року, між Гетьманщиною, на чолі з Гетьманом Іваном Виговським, та Московським царством.
Війна почалась з втручання Московського царства в міжусобну боротьбу в Україні — підтримки опозиційних сил. Воєнні дії велися на Лівобережжі.
В ході війни Виговський покинув московський протекторат, перейшовши за Гадяцькою угодою як третя рівноправна Українська Гетьманська Держава (Велике Князівство Руське) двосторонньої унії Польщі і Литви (у складі Речі Посполитої).
Конотопська битва (27 червня — 29 червня / 7 липня — 9 липня 1659 року) — битва між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотопа. Один із ключових епізодів московсько-української війни (1658—1659) років.
9.Ⅶ.(29.Ⅵ) 1659 року близ Конотопу під орудою Гетьмана Івана Виговського Військо Запорожське розгромило окупаційні війська московського царя Алєксєя Міхайловіча (від 70 до 100 тисяч).
В битві при Конотопі 1659 року українські козаки та їхні союзники кримські татари розгромили московське військо, але скористатися з цієї перемоги не змогли. Непопулярний союз Виговського з поляками позбавив його підтримки більшої частини козацтва, насамперед Запорозької Січі та лівобережних полків.
Як наслідок, Виговський поступився новому гетьману Юрієві Хмельницькому, який розірвав Гадяцьку угоду й уклав мир з Москвою. Війна закінчилася укладанням Переяславських статей, що встановлювали над козацькою Україною московський протекторат.
...продовжувати читання "Московсько-українська війна 1658-1659 років"