Свої для своїх про своє!
Іван Малко́вич — український поет і видавець, власник і директор видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, сповістив про “Різдвяні симфонії”.
19.Ⅰ.2022 у Національній філармонії України у концерті “Різдвяні симфонії” Національний симфонічний оркестр виконає “Різдвяні симфонізми” Івана Небесного та “Симфонію колядок” Мирослава Скорика.
...продовжувати читання "❄ “Різдвяні симфонії”"
Різдвяна колядка “Carol of the Bells” — одна із найвідоміших пісень у Світі. Міжнародній популярності фольклорної композиції ми завдячуємо талановитому аранжуванню Миколи Леонтóвича.
Втім “Щедрик” міг так і залишитися локальним твором, якби не світові гастролі Української республіканської капели Олександра Кошиця. Скрізь, де виступав український хор, залишився незабутній слід казкової різдвяної композиції “Щедрик”.
Тріумф “Щедрика” і творів Леонтóвича у Світі був просто шаленим!
Саме шляхом Кошиця та його хористів вирушила українська науковиця Тіна Пересунько — дослідниця поставила собі за мету дізнатися про “Щедрик” більше за всіх на Світі.
...продовжувати читання "Шляхами “Щедрика”"
Руслан Горовий — український журналіст, автор відомого проєкту “Служба розшуку дітей”, режисер-документаліст, письменник, поет і музикант, презентував повну музичну збірку “100 пісень пам’яті Данила Дідіка”…
...продовжувати читання "“100 пісень пам’яті Данила Дідіка”"
У Вінниці готують проєкт до 100-річчя світового тріумфу в Європі та США різдвяної мелодії „Щедрик“ Миколи Леонтóвича.
...продовжувати читання "„Щедрик“ Леонтóвича знову полетить за океан"
„Щедрик“ Миколи Леонтóвича хочуть внести до Списку нематеріальної культурної спадщини людства міжнародної організації ЮНЕСКО, приурочивши до 100-річчя першого виконання „Щедрика“ в США, відомого в англомовній версії як „Carol of the Bells“.
Внесенням усесвітньо відомої пісні „Щедрик“ в обробці Миколи Леонтóвича до Списку культурної спадщини людства ЮНЕСКО займається директорка Українського центру культурних досліджень пані Ірина Френкель.
...продовжувати читання "„Щедрик“ Леонтóвича хочуть внести до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО"
…Вбите Різдво…
На світанку (10)23.І.1921 в селі Марківка на Поділлі, у рідній хаті, на очах у батьків, чєкіст убив композитора Миколу Леонтóвича…
У цей самий день, 23 січня 1921 року, у Парижі у відомому Театрі Єлисейських полів (Théâtre des Champs-Élysées) твори Леонтóвича зривають овації… “Щедрик” та інші твори Миколи Леонтóвича почали свою тріумфальну ходу Світом…
Не вдалось совєтським окупантам і москвинам вбити Різдво!…
Вельмишановнє Панство!
Про тріумф “Щедрика” і творів Миколи Леонтóвича у Світі розповідає пані Тіна Пересунько — авторка й кураторка проєкту «100 років культурної дипломатії України» та наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України
...продовжувати читання "Тріумф “Щедрика” і творів Леонтóвича у Світі"
4 березня 1949 року народився видатний український композитор, поет, творець української естради Володимир Івасюк.
...продовжувати читання "Володимир Івасюк…"
Місто Лева… Ясновельможний і аристократичний Львів — столиця Галичини і західна столиця України.
Ґонорове місто Лева із файними панянками, ґоноровими батярами, зі смачною чоколядою й запашною кавою у затишних кав'ярнях, з яких лунали батярські джаз-банди у добу Інтербеллуму…
У 1930-х роках найпопулярнішою у Львові й на Галичині була джаз-капела «Ябцьо-Джаз», у складі якої перебували пісняр, композитор і акордеоніст Богдан Весоловський („Бонді“), скрипаль Леонід Яблонський („Ябцьо“), акордеоніст Анатоль Кос-Анатольський та солістка Ірина Яросевич.
У полум'ї Другої Світової війни й у повоєнні роки старі добрі пісні майже забулись…
Повернути в наші дні творчу спадщину Богдана Весоловського до України зміг Олег Скрипка, який на основі знайдених в Торонто музичних матеріялів композитора записав два альбоми „Серце у мене вразливе…“ (2009) і „Жоржина“ (2011).
...продовжувати читання "„Жоржина“ Олега Скрипки — батярські пісні Львова"
Місто Лева... Ясновельможний і аристократичний Львів — столиця Галичини і західна столиця України.
Вузенькі вулички старого Львова манять поетів, художників, фотографів, кінематографістів та кліпмейкерів.
Ці вулички багато кого й чого бачили на своєму віку, від ворогів до справжніх патріотів; цими вуличками ходили Андрій Шептицький і Василь Вишиваний, Євген Коновалець, Степан Бандера і Роман Шухевич; львівська бруківка пам'ятає і Леґіон Українських Січових Стрільців під час Листопадового Чину, і чисельних загарбників... Львівські кав'ярні пам'ятають файних панянок та бешкетних батярів, а нині десь, у любителя антиквару, старий патефон зі старої платівки заграє батярську пісню...
До уваги вельмишановного панства, у сьому дописі презентовано добірку сучасних виднограїв про місто Лева та відзнятих у Львові, для яких Серце Галіції стало яскравим емоційним фоном.
То є Львів! Ґонорове місто Лева зі смачною чоколядою й запашною кавою у затишних кав'ярнях.
І не забувайте — файні королеви є лиш у місті Лева!
Гарного галицького настрою!
...продовжувати читання "„То є Львів — місто Лева!“ Файні виднограї, відзняті у Львові"
Українці — співоча Нація, навіть в тяжкі часи війни…
Велика Війна, роздмухана у 1914 році Россійской Імпєрієй і Францією тривала й після 1918-го на теренах України, а згодом спалахнула вже Другою Світовою війною.
Втім, з початку Ⅰ Визвольних Змагань, попри їх поразку, Українці не переставали боротись з польськими, совєтськими і нацистськими окупантами… Поступово учасники Визвольних Змагань поєднались під крилом Української Головної Визвольної Ради (УГВР), Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії.
Стрілецькі пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та пісні доби Перших Визвольних Змагань, попри всі заборони й намагання стерти їх з народної пам'яті, вижили в буремному ХХ столітті й дійшли до наших днів.
Пісні УСС підхопили повстанці ОУН і УПА у Ⅱ Визвольних Змаганнях, а потім нащадки стрільців і повстанців, рятуючи ці пісні в діяспорах по всьому Світові, донесли їх нам у ХХІ століття.
Бо ж, „Як поборем вороженьків — не буде в нас лиха!»
„Зійде зоря, настане воля…“
Добірка пісень Української Повстанської Армії доби Ⅱ Світової Війни (1939—1945) та Ⅱ Визвольних Змагань (1939—1959) до уваги Вельмишановнього Панства…
...продовжувати читання "✠ Пісні Української Повстанської Армії"
Стрілецькі пісні Леґіону Українських Січових Стрільців та пісні доби І Визвольних Змагань, попри всі заборони й намагання стерти їх з народної пам'яті, вижили в буремному ХХ столітті й дійшли до наших днів.
Пісні УСС підхопили повстанці ОУН УПА у Ⅱ Визвольних Змаганнях, а потім нащадки стрільців і повстанців, рятуючи ці пісні в діяспорах по всьому Світові, донесли їх нам у ХХІ століття.
Бо ж, „Як поборем вороженьків — не буде в нас лиха!»
„Зійде зоря, настане воля…“
Добірка пісень Леґіону Українських Січових Стрільців доби початку Великої Війни (1914-1917) та І Визвольних Змагань (1917-1921) до уваги Вельмишановнього Панства…
...продовжувати читання "✠ Пісні Леґіону Українських Січових Стрільців"
"Любий юначе! Ось тобі музіка!" — пам'ятаєте? Саме з таких слів почалось тріумфальне повернення українського гурту "VV" зі Франції у 1996 році. М'який голос Олега Скрипки запрошував слухача до "КраY̆ни мрій", і одразу після лагідного запрошення переливами баяну розливалася "Весна"...
"Весна, Весна, весна прийде. Весна, весна, весна вгамує...
Буй-буй-буй, бу-бу-бу бу-бу-буй..."
"Всесвіту пронозливий, відкрий правди трішечки, чи не вистачить мене загинути по весні..."
...продовжувати читання "«VV» — МУЗІКА КРАY̆НИ МРІЙ"
4 березня 1949 року народився видатний український композитор, поет, творець української естради Володимир Івасюк.
Українець, який прожив всього 30 років, за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальних твори, створив музику до кількох спектаклів. У 1970 році склав композицію „Червона Рута“.
Окрім цього, Володимир Івасюк — професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Відомий як музикант, Володимир був і неординарним живописцем…
...продовжувати читання "Володимир Івасюк — Українець, що знайшов Червону Руту"
Шануймо великих Українців!
У ХІХ столітті за два тижні до Різдва в Україні народився митець, якому ми зобов'язані одним із символів цього свята.
13 грудня 1877 року (1.ХІІ.1877 за старим стилем) в селі Монастирок Брацлавського повіту на Поділлі (зараз Вінницької області) народився український композитор і хоровий диригент Микола Дмитрович Леонтóвич, що прославився своїми обробками народних пісень, автор всесвітньовідомого «Щедрика».
Саме завдяки Миколі Леонтовичу український «Щедрик» став найпопулярнішою різдвяною мелодією у світі.
Український «Щедрик» в усьому світі відомий, як «Carol of the Bells», «Ukrainian Bell Carol», «Ukrainian Carol».
...продовжувати читання "«Щедрик» і Микола Леонтóвич"
Орест Лютий — провідник бандерівської музики, яка вбиває москалів!
Орест Лютий разом з батярською бандою музичних бандерівців йдуть нищити музичним напалмом метастази кацапської вати!
Українізовані зразки совєтської та россіянської "попси", "шансону", "блатняка", пропагандистські опуси в супроводі антитоталітарного ансамблю «Сталін унд Гітлер капут» виконує професор антропології Орест Лютий.
Вельмишановне панство, «Порохівниця» презентує Вам кращі зразки «Лагідної та Суворої Українізації»: відео, аудіо, лінки на тексти та трішечки розповімо про цей чудовий проєкт.
...продовжувати читання "Орест Лютий — «Лагідна та Сувора Українізація»"