Бучацький Колеґіум крізь призму часу

Бучацький Колеґіум при Монастирі отців Василіан у місті Бучач має давню та глибоку історію, про яку можна розповідати нескінченно довго, а багато вихідців Колеґіуму стали достойниками та увійшли у Історію…
Трапилось на очі свідчення про витівки студентів Колеґіуму у Бучачі в 1760-1770 роках, тож, слушно буде нагадати про старовинний освітній центр України, та схилити голову перед одним з сучасних видатних учнів Колеґіуму…
Бучацький Колеґіум крізь призму часу, в старовину і нині, від витівок до героїзму студентів…

Бучацький Колеґіум отців Василіан (1760-1770 роки).
Витівки студентів Колеґіуму в Бучачі не були чимось надзвичайним. Це була частина поведінки тодішньої молоді, яка навчалася в релігійних школах. Потрібно пам'ятати, що в Колеґіумах навчалися учні від 6 до 27 років.
За що карали учнів Колеґіуму?
До переліку переступів входили: відвідування корчми, надмірне вживання алкоголю, зустрічі з жінками, крадіжки. Картали студентів за їхні бійки з членами Бучацької парафіяльної церкви, а також зі солдатами на службі у магнатів, і навіть з козаками, що були розташовані в місті в 1768 році, та за те, що закидали сніжками похоронну процесію, що йшла містом.

Взято у:
Lorens, B., «Problemy wychowawcze w szkolach bazylianskich w drugiej polowie XVIII wieku na przykladzie kolegium w Buczaczu», Biuletyn Historii Wychowania 29 (2013) 36.

Бучацький Колеґіум імені святого Йосафата — духовно-освітній центр Української греко-католицької церкви (УГКЦ), розташований на пагорбі Федір у Бучацькому монастирі отців Василіян у місті Бучач на Тернопільщині.

Школу при Бучацькому монастирі Чину свято́го Васи́лія Вели́кого (ЧСВВ) заклали шляхтичі Стефан Александер Потоцький (був засновником монастиря отців Василіян у Бучачі, зробив пожертви на розбудову монастиря) та його дружина Йоанна з Сенявських. Їх син Микола Василь Потоцький забезпечив стипендії для його учнів, надав кошти для будівництва нових мурованих приміщень, які збереглись донині.

Монастир став центром освітньої діяльності в Бучачі: спочатку тут діяла школа-інтернат (конвікт, чи Колеґіум) для дітей з бідних родин, проводились теологічні курси для чинних священиків; потім вона на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького реорганізована у гімназію (за привілеєм короля Авґуста III Фрідріха, виданим у Варшаві 22.Х.1754.). З 1773 року викладали філософію. 1784 року викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінцію ЧСВВ, гімназія перетворилася на головну (нормальну) школу з вивченням державної німецької мови. 1804 року знову відкривалася гімназія (5-класна: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). 1911 році тут був відкритий Місійний інститут імені св. Йосафата, який з перервами (1914—1918, 1940—1943) діяв до 1944 року. Діяльність Бучацького монастиря була заборонена більшовицьким совєтьским окупаційним режимом у середині 1946 року.

Після леґалізації УГКЦ 1989 року школу і монастирське життя відродили отці Василіяни у 1990 році. Більше півтора десятка літ очолював Колеґіум ім. Св. Йосафата і Бучацький монастир священик Іван Теодозій Майкович. Співзасновниками цього Колеґіуму, окрім отців Василіян, є Бучацька районна рада та Бучацька районна державна адміністрація.

З початку 1990-х років цей Колеґіум був ліцеєм ім. св. Йосафата.

Бучацький Колеґіум імені священомученика Йосафата відкритий у 1995 році на базі Ліцею. У Колеґіумі почали навчатися учні не лише з Галичини, а й із з усієї України. Колеґіум став поліконфесійним, де здобули освіту греко-католики, православні, представники інших конфесій.

18 лютого 2015 року на стіні Бучацького колегіуму імені святого Йосафата відкрили пам'ятну дошку випускнику колегіуму, Герою Небесної сотні Ігореві Костенку.

І́гор І́горович Косте́нко (31 грудня 1991, Зубрець, Бучацький район, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — Герой Небесної Сотні, активіст Євромайдану, дописувач і редактор української Вікіпедії, студент-географ, український журналіст. Загинув під час протистояння на вулиці Інститутській.
Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.

Ігор Костенко з перших днів брав активну участь у подіях ЄвроМайдану, неодноразово їздив до Києва. Зокрема, був на Майдані і в ніч проти 30 листопада 2013 року, коли студенти були жорстоко розігнані "Беркутом". Востаннє поїхав на київський ЄвроМайдан ввечері 18 лютого 2014 року, і разом з іншими львів'янами відразу став допомагати будувати барикади.
Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва. Його тіло знайшли біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. В Ігоря влучили дві кулі: одна — в голову, а інша — в груди. Окрім цього, в загиблого виявлені сильні переломи ніг.

2009 року Ігор Костенко закінчив Бучацький Колеґіум, написавши у випускному альбомі:

„Вірю, що колеґіанти з патріотичним духом будуватимуть Україну…
Будьмо Українцями в душі і з Богом у серці.“

Далі Ігор Костенко навчався на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ігор Костенко був активним редактором Української Вікіпедії (дописував під ніком Ig2000). За два з половиною роки участі створив понад 280 статей, зробив понад 1600 редагувань.
10 серпня 2014 у Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року. 13 вересня 2014 Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції YES.
15 травня 2014 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулось урочисте відкриття меморіальної аудиторії імені Героя Небесної Сотні Ігоря Костенка.
18 лютого 2015 року на стіні Бучацького колегіуму імені святого Йосафата відкрили меморіальну дошку Ігореві Костенку.
20 лютого 2018 року в дворі географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, де навчався Ігор Костенко, урочисто відкрили та освятили пам'ятник Герою Небесної Сотні…

…Бучацький Колеґіум крізь призму часу, в старовину і нині, від витівок до героїзму студентів…