✠ “Донцов фест” ✠
Свято українського Духу
Донцов кличе і веде

4-5.ХІІ.2021 вперше пройшов Всеукраїнський патріотичний фестиваль “Донцов фест” 2021 в містах Запорожжя, Мелітополь і в селі Снігурівка у передмісті Токмака, присвячений уродженцю Мелітополя, одному з ідеологів українського націоналізму Дмитру Донцову.
Офіційний портал ОУН(б) “Націоналістичний портал” публікує прес-реліз прес-служби НАЦ “УССД” — “Українські Студії Стратегічних Досліджень”, присвячений проведенню Всеукраїнського патріотичного фестивалю “Донцов фест” 2021 на Зпорожжі.

✠ ✠ ✠

✠ Всеукраїнський патріотичний фестиваль “Донцов фест” 2021 організували: Недержаний аналітичний центр “Українські Студії Стратегічних Досліджень” (“УССД”), “Національно-патріотичне виховання” за фінансової підтримки Міністерства молоді та спорту України у партнерстві з Запорізькою обласною універсальною наукова бібліотекою (ЗОУНБ) Запорізької обласної ради, Мелітопольським краєзнавчим музеєм та Мелітопольським Палацом культури залізничників.

✠ ✠ ✠

✠ Дмитро Донцов народився в Мелітополі 10.IХ.1883.
Дмитро Донцов [(29.VIII.)10.IХ.1883, Мелітополь — 30.ІІІ.1973, Канада] — один з ідеологів українського націоналізму, головний ідеолог українського інтеґрального націоналізму, український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із перших керівників Союзу визволення України (СВУ), заснованого 14 серпня 1914 року.

Філософська позиція Дмитра Донцова базується на принципах інтеґрального націоналізму та національної еліти.

Основні засади інтеґрального націоналізму, сформульовані Донцовим:
• Нація — абсолютна цінність;
• вища мета — Незалежна Держава;
• єднання політичних партій і соціальних верств заради досягнення вищої мети та спільна дія без зайвих дискусій;
• мета виправдовує будь-які засоби;
• Незалежну Державу має очолювати лідер із необмеженою владою.

Постать Донцова є визначальною не лише для вітчизняної політичної філософії у ХХ столітті, а й стала дієвим дороговказом для діяльності націоналістичного руху, що розпалив Другі Визвольні Змагання 1930-1950-х років та подальшу боротьбу Української Нації за відродження Державності, наповнення її українським змістом, змобілізував і організував на протидію московській агресії.

Постать Донцова — символ, який цементує український характер козацького Запорожжя і Лукомор’я — терену між Великим Лугом Запорожським і Озівським морем, що так активно піддається сумніву терористичним квазідержавним утворенням-агресором "РФ".
Пошанування мислителя повинне стати стиржнем утвердження національної свідомості на Мелітопольщині, Запорожжі та загалом Півдні України.

✠ 4 грудня 2021 року в Запорізькій обласній науковій бібліотеці (ЗОУНБ) в місті Запорожжя, проспект Соборний, 142, відбулись наступні заходи в рамках Всеукраїнського патріотичного фестивалю “Донцов фест” 2021:

• презентація книги Степана Бандери “Перспективи Української Революції”.

• в рамках “Донцов фест” відбувся історичний диспут “Актуальність ідей Дмитра Донцова та виклики сучасності”.

Під час заходу були розглянуті низка ключових питань. Зокрема, була висвітлена тема політичної філософії літературного критика, філософа, публіциста, одного з керівників Союзу Визволення України Дмитра Донцова.
Також обговорили 2 основних принципи, на яких ґрунтується його політична філософія — інтеґральний націоналізм, та принцип національної еліти.
Розглянули твори Дмитра Донцова.

Учасники диспуту — науковці загальноукраїнського рівня, громадські діячі з Запоріжжя, Києва, Дніпра, Вінниці, Львова, Дрогобича та Мелітополя.

— Юрій Сиротюк — директор недержавного аналітичного центру “Українські Студії Стратегічних Досліджень” (“УССД”) (м. Київ)
— Сергій Квіт — професор Києво-Могилянської академії (м. Київ)
— Федір Турченко — професор Запорізького національного університету (м. Запоріжжя)
— Олег Баган — керівник науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова (м. Дрогобич)
— Олександер Ситник — професор Мелітопольського державного педагогічного університету (м. Мелітополь)
— Юрій Щур — викладач Запорізького національного університету (м. Запоріжжя)
— Віктор Рог — головний редактор часопису ОУН(б) “Шлях перемоги” (м. Київ)
— Ігор Артюшенко — народний депутат України VIII скликання, “Європейська Солідарність” (м. Запоріжжя)
— Максим Дорофєєв — керівник літературного клубу “Світогляд”, представник НІЦ імені Дмитра Донцова (м. Дніпро)
— Костянтин Денисов — начальник Відділу Міністерства у справах ветеранів України у Запорізькій області (м. Запоріжжя)
— Микола Ляхович — експерт з питань національно-патріотичного виховання ТСО України (м. Київ)
— Богдан Галайко — керівник представництва Українського інституту національної пам’яті в центральному регіоні (м. Вінниця)
— Юрій Олійник — керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру “Українські Студії Стратегічних Досліджень” (“УССД”) (м. Львів)

У Запоріжжі недержавним аналітичним центром “Українські Студії Стратегічних Досліджень” (“УССД”) було проведено історичний диспут “Актуальність ідей Дмитра Донцова та виклики сучасності”. У Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці доповідали директор “УССД” Юрій Сиротюк, професор Києво-Могилянської академії, міністр освіти і науки України (2014-16) Сергій Квіт, голова Івано-Франківської обласної ради доктор Олександр Сич, професор Запорізького національного університету Федір Турченко, головний редактор видання ОУН «Шлях Перемоги» Віктор Рог, викладач Запорізького національного університету кандидат історичних наук Юрій Щур, народний депутат України VIII скликання кандидат історичних наук Ігор Артюшенко, керівник літературного клубу «Світогляд», представник Наукового центру імені Дмитра Донцова в Дніпрі Максим Дорофєєв, начальник відділу Міністерства у справах ветеранів України у Запорізькій області Костянтин Денисов, експерт з питань національно-патріотичного виховання Товариства сприяння обороні України Микола Ляхович, керівник дослідницьких програм НАЦ “УССД”, кандидат політичних наук Юрій Олійник, експерт НАЦ “УССД”, кандидат філософських наук Тетяна Бойко.

Юрій Сиротюк, розпочинаючи захід, наголосив:
— Ідеї Дмитра Донцова надзвичайно важливі нині у час російсько-української війни та незавершеної Національної Революції. Їх донесення до політичного класу і громадськості дозволить закласти підвалини формування донцовського світогляду: Мужності, Мудрості і Шляхетності як рис, неабияк необхідних в цей час.

Дослідник творчості Дмитра Донцова професор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт у своєму виступі зазначив, що світ, в якому жив мислитель, дуже швидко змінювався в ідейному контексті, розуміння формування українського політикуму, як змінювався і сам Донцов.
— Донцов цікавий критикою російського імперіалізму, яка була надзвичайно дошкульною, дотепною і мала знищувальний характер. Це те, що звучить і сьогодні, бо західний світ не прочитує, що таке сучасна Росія, яка суттєво нічим не відрізняється від того часу, в якому жив Донцов. Він фактично вводить в український політичний простір поняття національних інтересів. Що треба цілій нації, що треба, щоб створити українську націю і захистити її. Також він формує дискурс революційної боротьби, який створив революційне підпілля, — акцентував у своєму виступі науковець.

Під час виступу професор Запорізького національного університету Федір Турченко, який тривалий час досліджує творчість українських націоналістів, зокрема Миколи Міхновського, розповів про спроби організувати диспут про Дмитра Донцова ще у 1993 році та несприйняття цієї теми тодішнім владним середовищем. Професор зауважив:
— Донцов не належить сходу чи заходу, він Україну бачив як цілісність, через нього можна оцінювати поняття Соборності України. Для нього Українцем був той, хто живе в Україні, любить її і готовий боротися. На сьогодні частина населення досі не розуміють де вони знаходяться – чи в "новоросії", чи в Україні.

Доктор політичних наук Олександр Сич наголосив:
— Найбільший вклад Донцова полягав у тому, що він створив рамкову ідеологічну систему, якою потім користувалися і ті, хто визнавав його, і ті хто критикував, насамперед ті, хто себе позиціонував як націоналісти. Звичайно, що його система постала не на порожньому місці, були Шевченко і Міхновський, і була сама атмосфера. Мистецтво Донцова полягало в тому, що він зумів увібрати в слова і системно викласти те, що витало в суспільній атмосфері: затребуваність нової ідеології протиставлення націоналізму агресивному інтернаціоналізму.
Сучасна ситуація вимагає оновленої ідеології, чіткого розуміння ситуації та виходу з неї, а отже вимагає чіткої скристалізованої програми і вимагає лідера. Ситуація вимагає Донцова і вимагає Коновальця. Донцов створює ту основу, на базі якої виникає оновлений націоналістичний рух, — звернув увагу Олександр Сич.

Про значення Донцова, його творчу спадщину і формування поколінь націоналістів ідеями Донцова, які були в 1920-х роках – Маланюк, Мосендз, Ленкавський, в 1940-х роках — Ольжич, Стецько, Теліга, які є й сьогодні, наголосив головний редактор заснованого Степаном Бандерою часопису ОУН(б) «Шлях Перемоги» Віктор Рог.

— Донцов відповів на питання: “Що?” Яка мета ставиться перед Українцями. Він сказав, що нація – це скупчення мільйонів воль навколо однієї ідеї. Ідеї власновладства Української Нації на своїй землі, яку отримали від своїх попередників і мають віддати своїм нащадкам, збагаченішою, кращою.

Донцов дає відповідь на питання “Як?” – не жебранням, не пасивним очікуванням, не яловістю, не розпорошенням мільйонів воль на напів-ідейки, псевдо-ідейки, недо-ідейки, а конкретною реальною боротьбою і трудом всієї Нації.

Донцов відповів на питання “З ким і проти кого?”. З Європою проти Россії. Він багато писав про Россію як загрозу Української Нації: політичну, ідеологічну, культурну. І сьогодні переконуємося, що ця загроза є і військовою. Чи Россія царська чи ханська, чи панська чи хамська, вона залишається зажерливою імперією, яка прагне поневолити не лише Україну, а й сусідні народи.

Відповідь на питання “Хто?” також дав Донцов. Не оті ялові, хуторянські, просвітянські, шароварницькі, культурницькі, народницькі попередники (провансальці). Донцов каже, що це має бути нове покоління, натхненне, вірне, освічене, нація сильних, вольових, мудрих, мужніх, шляхетних людей, — зазначив редактор «Шляху Перемоги».

Викладач Запорізького національного університету Юрій Щур зробив історичний екскурс про підпілля ОУН в Запоріжжі, про розповсюдження підпільної літератури, в тому числі праць Донцова.

• Також відбулася презентація книги Степана Бандери “Перспективи Української Революції”, яку провели Юрій Сиротюк та Віктор Рог. Директор НАЦ “УССД” Юрій Сиротюк розповів про здійснене перевидання праць Бандери, унікальні збірки документів та ілюстрації, QR-коди, за якими можна послухати голос автора, які вміщені в книзі.

— Він передбачив російсько-українську війну. Бандера загинув у 1959-му році, але перед смертю він описав, як путін нападе, як він буде використовувати “зелених чоловічків”, проросійські мітинги, якою буде ця війна, — зазначив Юрій Сиротюк.

✠ ✠ ✠

✠ “Донцов фест” в селі Снігурівка у передмісті Токмака 4.ХІІ.2021

4.ХІІ.2021 у передмісті Токмака на Запорожжі в селі Снігурівка під покровою Храму пророка Іллі УГКЦ у рамках Всеукраїнського патріотичного фестивалю “Донцов фест” 2021 відбулись наступні заходи:
• Служба Божа та літургія на честь свята Ведення Пресвятої Богородиці
• Концерт кобзарів та лірників: Тарас Компаніченко, Ярослав Крисько, Андрій Ляшук, Михайло Гречкин, Святослав Силенко.

✠ ✠ ✠

✠ “Донцов фест” також відбувся в Мелітополі, де, власне, й народився Дмитро Донцов.

Основні заходи в рамках Всеукраїнського патріотичного фестивалю “Донцов фест” 2021 відбувались в Мелітополі, де народився Дмитро Донцов.

Заходи відбувались на головних проспекті і площі Мелітополя, в Краєзнавчому музеї, в Палаці культури залізничників та на інших локаціях міста впродовж двох днів 4-5.ХІІ.2021.

В Мелітополі фестиваль “Донцов фест” розпочали в Палаці культури залізничників виставкою рятувальної техніки, спорядження Мелітопольського ДСНС та книжковою виставкою історичної та національно-патріотичної літератури, організованою Мелітопольською центральною бібліотекою. Паралельно в краєзнавчому музеї відбувся атмосферний та змістовний концерт десанту кобзарів та лірників, що презентували зразки відродженої української пісенної спадщини, історичні та духовні твори.

Продовженням фестивальної програми стала зустріч та презентація видань письменниці Лариси Ніцой в актовому залі Палацу культури залізничників Мелітополя.

Фіналом першого фестивального дня був потужний концерт, що відбувся на великій сцені Палацу культури залізничників за участі Василя Лютого, гуртів «Телері», «Рутенія», «PoliКарп», «Хорея Козацька», «ТаРута».

Другий день Донцов-фесту в Мелітополі розпочали з панахиди пам’яті загиблих 2014 року в Луганському аеропорту пілотів 25 бригади та десантників.

Учасники фестивалю провели мітинг-вшанування біля меморіальної дошки-барельєфу Дмитру Донцову, що знаходиться на будівлі колишнього Мелітопольського реального училища, де сьогодні знаходиться географічний факультет Мелітопольського державного педагогічного університету. Саме в цьому приміщенні наприкінці ХІХ століття навчався юний Донцов. Згодом учасники пройшли ходою центральними вулицями Мелітополя до пам’ятника Тарасу Шевченку.

Також в Мелітополі відбувся історичний диспут “Дмитро Донцов – видатна постать в українській історії”, виступи кобзарів та лірників. На зустрічі з молоддю було презентовано видання письменниці Лариси Ніцой.

На завершення прозвучали відроджені пісні Української Революції 1917-1921 років у виконанні народного артиста України Тараса Компаніченка.

Огляд заходів “Донцов фест” також у матеріялі:
✠ “Донцов фест” — 4-5.ХІІ.2021 — Запорожжя, Мелітополь

До уваги Вельмишановнього Панства наостанок невеличкий фотозвіт з Мелітополя.