Україна — Японія
30-річчя дипломатії
ウクライナ — 日本：外交30周年
🇺🇦🇯🇵🇺🇦

2022 року відзначається 30-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Україною і Японією.
В Країні Вранішнього Сонця відбуваються заходи з нагоди 30-річчя українсько-японської дипломатії.
Амбасада України в Японії з цієї нагоди публікує звернення Амбасадора України в Японії Сергія Корсунського.

🇺🇦🇯🇵🇺🇦

Сергій Корсунський
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії

Дорога українська громадо!

Сьогодні, 26 січня, ми відзначаємо 30 річницю з часу встановлення дипломатичних відносин між Україною і Японією. З приємністю хочу сказати, що за три десятиріччя, що минули, ми спромоглися збудувати між нашими країнами відносини дружби, партнерства та довіри, які з 2011 року сягнули рівня глобального партнерства. Важливу роль у цьому відіграли і представники української громади.

Контакти між Україною і Японією насправді мають давню, більш, ніж сторічну історію. Українці, які ще задовго до здобуття Україною Незалежності принесли до далекої Японії знання про наш народ, його мову, культуру, традиції, стали першими народними амбасадорами. Варто згадати і Генеральне консульство Японії в Одесі, і Зелений Клин, і постать Тайхо Кокі, і багатьох інших Українців, які внесли вклад в розвиток Країни Вранішнього Сонця. Більше п’ятидесяти років нараховують побратимські відносини між Одесою і Йокогамою, Києвом і Кіото. Але особливого динамізму двосторонні контакти набули саме після встановлення дипломатичних відносин у 1992 році. Щиро вдячний всім, хто всі ці роки не залишався байдужими, за внесок у спільні зусилля.

У 2014 році Росія розпочала підлу війну проти України, яка триває і досі. Японія — єдина країна Азії, що приєдналася до санкцій проти Росії ще у 2015 році. У цьому велика заслуга і української громади Японії. Сьогодні, в часи випробувань, коли ворожа орда стоїть на наших кордонах, коли весь Цивілізований Світ намагається привести до тями оскаженілого московського диктатора, ви особливо потрібні Україні. Японія підтвердила свій намір приєднатися до нового пакету міжнародних санкцій у випадку поновлення бойових дій на території України. Давайте зберігати спокій і єдність та й надалі просувати нашу спільну мету — відвернення російської загрози. Не майте жодного сумніву, ні на секунду, ні на йоту, що і керівництво країни, і Дипломатична служба, і Збройні Сили роблять все можливе для уникнення війни, і не будь-якою ціною, а з повноцінним урахуванням наших національних інтересів. Захист територіальної цілісності, суверенітету і свободи нашої Держави є головним пріоритетом української дипломатії.

Давайте працювати разом. Публікації у соціальних мережах, особливо японською мовою, лекції і зустрічі з громадськістю, культурно-мистецькі заходи є дієвими інструментами для просування українських інтересів в Японії. Серед наших пріоритетів — забезпечення підтримки Японії у протистоянні з агресором, укладення Угоди про вільну торгівлю та нової Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, лібералізація візового режиму, здійснення в Україні масштабних інфраструктурних проектів із залученням японських інвестицій, розвиток співпраці у сфері високих технологій та академічних обмінів. Хто, як не ви, може реально допомогти у поширенні знань про Україну, вивченні Японцями української мови, а також у перекладах, виданні та популяризації в Японії української літератури. Це робилося раніше, робиться зараз і має ще активніше робитися у майбутньому.

Завдяки саме вам, українським громадам Йокогами і Наґої, Кобе і Токіо, Українцям які працюють практично в усіх куточках Японії від Хоккайдо до Окінави, нашим прекрасним українським артистам, в Японії вже існує досить широке коло друзів України, у чому я маю можливість переконуватись щоразу, коли відвідую регіони цієї чудової країни. Давайте продовжувати цю діяльність, Посольство України готове підтримувати ваші ініціативи.

Бажаю вам всім здоров’я, добробуту, родинного щастя і успіхів в усіх починаннях.

Посол Сергій Корсунський

🇺🇦🇯🇵🇺🇦

“Неможливо перемогти народ,
який не хоче бути переможеним!”

Амбасадор України в Японії пан Сергій Корсунський переконаний: “Неможливо перемогти народ, який не хоче бути переможеним!”
Міркування щодо поточних подій дипломат виклав як приватна особа.

Сергій Корсунський
Посол України в Японії

Трохи думок приватної особи.
Неможливо перемогти народ, який не хоче бути переможеним.
Весь розрахунок путіна на те, що як тільки він почне бойові дії на тлі тривалої психологічної кампанії залякування, то Українці самі побіжать просити умовного мураєва “на царствование”. Тоді великий пу повісить йому на шию ярмо і “запанує мир”.
Не запанує!

Читайте історію.
Нічого не міняється. Вони живуть часами івана ґрозного і малюти скуратова.
Насильник найлегше досягає мети, коли його жертва паралізована страхом.
Не сприяйте йому у досягненні цілі.

Давайте поміркуємо разом.

1. На кордоні стоїть 100-тисячна армія РФ?
Так от, до того, як Центральний стадіон у Києві переназвали “Олімпійським”, на ньому якраз вміщувалося 100 000 глядачів. Їх вистачало тільки на те, щоб фанатам московського “Спартаку” почувалося зле під час та після матчу з київським “Динамо”. Це менш чверті лагідних мешканців Троєщини.
Ми ж говоримо про всю Україну.
І у нас є Армія. І наші хлопці та дівчата захищатимуть свою землю.
Є різниця між загарбником-вбивцею і захисником.

2. Якось всі забули, то територією України проходить 30 тисяч кілометрів накачаних вуглеводнями газопроводів і нафтопроводів. У нас 15 діючих атомних реакторів і Чорнобиль, ціла мережа хімічних заводів. Ті, хто досяг повноліття у 1986 році пам'ятають звідки прийшла новина про аварію на ЧАЕС — зі Швеції й Шотландії. Зрозуміло про що я? Так розкажіть про те саме російському солдату російською мовою на російському фейсбуці. Ото зібрали “тривожну валізку” — і до роботи.

3. Бігти нам немає куди. Саме тому встояв Ізраїль, коли п'ятнадцять армій арабських країн намагались його знищити, саме тому 150 років ніхто нічого не зміг зробити з Афганістаном, що воювали проти нападників всім народом. Яку війну виграла російська армія за останні 50 років? Чечня? Поцікавтеся у фахівців. Сирія? Це коли суперсучасна зброя проти повстанців, які водночас воювали більше самі з собою, ніж з Асадом і росіянами? Бомбити госпіталі в Алеппо — це не перемога, а злочин проти людства. І давайте, якщо вже про Сирію, загадаємо як "потужні" "вагнерівці" спробували захопити нафтопереробний завод і були спалені вщент невеликим підрозділом Армії США, якій набридло оце все і вирішили таки постріляти по-дорослому.

Загроза є, вона реальна, але робиться все можливе і неможливе, щоб її відвернути.
Тому, як вчив дідусь Фройд, варто добре повечеряти, зайнятися самі знаєте чим, потім можливо випити коньяку. Але після того — до роботи. Кожен на своєму місці.

А ось так нас бачать Японці. А ви як нас бачите?