Перейти до контенту

Час Світові бачити злочини “рф” в Україні

Час Світові бачити злочини "рф" в Україні

 
Звалище уламків рашистських ракет, котрими обстрілюється Харків, — це лиш одне з чисельних свідчень воєнних злочинів терористичного квазідержавного утворення "рф" проти України. Насправді, свідчень злочинів безліч, але Світ чув чи знає лиш про дещицю рашистсько-фашистських злочинів в Україні. Й не лише тому, що Світ, немов ті три буддистські мавпи, не бажає знати, чути, бачити й говорити про війну "рф" проти України, вперто називаючи війну "конфліктом".
Є ще один фактор — zє-цензура zє-колаборантів!


 

Time for the world to learn about the war-crimes of the "russian federation" in Ukraine

· Тарас Чорновіл

“ВВС” опублікувала фото українського фотографа Костянтина Ліберова, який зафіксував звалище уламків рашистських ракет, котрими ворог б'є по житлових кварталах Харкова. війна має різні обличчя. Й на різних людей по різному впливає її візуалізація. Для більшості Світу колосальним моральним потрясіння стали світлини диких розправ у Бучі. Проте, є ті, які не можуть чи не хочуть дивитися на такі кадри, але формують своє ставлення й емоційне сприйняття через зображення руїн, розбитої техніки або отаких матеріальних слідів воєнних злочинів. Усе це мають бачити громадяни країн-союзників України та підштовхувати свої уряди до ще активної підтримки України.

Тому недопуск у місця реальних боїв та на щойно визволені території представників світових і українських медіа є прямою й однозначною роботою на ворога. На рівні з тими провокаціями, які укрсучвлада та деякі підзвітні їй дипломати скоювали, наприклад, проти Німеччини, коли вона якраз почала розвертатися в бік України. Історія з позбавленням акредитації телевізійних команд, що зазняли масові святкування у визволеному Херсоні на противагу ганебній відосібленості зеленського в порожньому місті — це з тієї ж категорії. Можливо, діяли з просто егоїстичних або електоральних (це під час війни!) міркувань, але спрацювали на догоду ворогу й проти своєї Держави...


© Тарас Чорновіл
Світлини: © Костянтин Ліберов, Влада Ліберова
Джерело опублікованих світлин:
© «1914»