Цучíко Фумінóрі з харківської Сáлтівки
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

 
Громадянин Японії Цучíко Фумінóрі приїхав в Україну як звичайний турист вперше в січні 2022 року. У минулому пан Цучíко Фумінóрі-сáма* — викладач японської історії в університеті. Після виходу на пенсію Фумінóрі-сáма не втратив професійного інтересу, продав будинок і почав подорожувати. Відвідував місця, пов’язані з Другою Світовою війною, — цей період історії людства найбільше цікавить Фумінóрі-сáма. Турист-дослідник побував у багатьох країнах, останнім часом їздив Польщею, аби побачити місця нацистських концтаборів. До Києва Фумінóрі-сáма приїхав, щоб відвідати Бабин Яр…

На момент вторгнення 24.Ⅱ.2022 Цучíко Фумінóрі-сáма був у Варшаві, де на вокзалі побачив тисячі біженців із України та те, як Поляки їм допомагають. Японець був вражений і вирішив теж якось підтримати Українців. Повернувся до Києва, а згодом, у травні, поїхав до Харкова, де побачив, що люди продовжують переховуватися від обстрілів у підземці метро. Тоді й вирішив їм допомагати…
Цучíко Фумінóрі-сáма з харківської Салтівки жив із містянами в метро та продовжує їм допомагати продуктами й ліками…

«Укрінформ» розповідає про пана Цучíко Фумінóрі…

 
* Японські ініціяли в матеріялі подано згідно японської традиції — спочатку прізвище, потім ім'я людини — Цучíко Фумінóрі.
** Сáма — традиційний японський суфікс поваги (日本語の敬称 ніхонґо но кейшьо:) — суфікси, котрі додаються до імені та відіграють важливу роль в спілкуванні Японців, обов'язкові у вжитку в японському суспільстві незалежно від віку.
Сáма — суфікс, що демонструє максимально можливу увагу та пошану.
Аналог українському “вельмишановний пан”.

🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

 

Цучíко Фумінóрі з харківської Сáлтівки
🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

 
«Укрінформ»
Юлія Байрачна
Харків

„ТО Й ЩО, ЩО МИ МОВИ НЕ РОЗУМІЄМО! ОЧІ ВСЕ КАЖУТЬ!“

З паном Цучíко Фумінóрі-сáма ми зустрічаємося біля одного з великих ТРЦ на Салтівці. Наразі тут працює лише кілька торгових точок і великий супермаркет на першому поверсі, другий і третій, із бутіками, кінотеатром, фуд-кортом — повністю закриті. Японець і дві його українські помічниці закупляють продукти — макарони, молоко, сосиски, сік, хліб, апельсини, яйця, заповнюючи кілька великих візків.

Цучíко Фумінóрі-сáма проходить касу. Тут його, вже практично місцеву знаменитість, історія якого поширилася в соцмережах, пізнає інший покупець маркету. Чоловік підходить, вітається, потискає руку і, намагаючись говорити англійською, дякує за допомогу харків’янам. Японець посміхається. Тим часом біля входу в торговий центр потроху збираються його знайомці по життю в підземці.

Люди підходять, вітаються, обмінюються новинами. Виходить Фумінóрі-сáма — починаються щирі обійми. Його вони називають скороченим ласкавим ім’ям Фумі. На станції “Героїв праці” (кінцевій на Салтівській лінії) і ближчій до найбільш обстрілюваного району — Північної Салтівки — вони жили чи приходили на ночівлю практично до кінця минулого року.

Пенсіонерка Антоніна Пешко, сміючись, міцно-міцно обнімає пана Фумінóрі-сáма, намагається йому пояснити, що рада бачити.

— „Ну, і що ж, що ми мови не розуміємо!? Ми жестами, мімікою. Очі все кажуть. Ми йому дуже вдячні. Він людина чудова. Великої душі. Безстрашний. І оптиміст!“ — заявляє пані Тоня.

— „Я вдома не могла жити — вікон не було після "прильотів". А головне, що дуже страшно було. Будинок у такому місці, що постійно весною був під обстрілами. Ракети летіли. Та я й зараз боюся. Цей страх постійний. Оце послухаю посадовців, військових начальників по телевізору — трохи заспокоюся. А так… Чую тривогу, вже потім не можу заснути“… — розповідає пенсіонерка Тамара Падуча.

Допомозі від Фумінóрі-сáма пані Тамара радіє: говорить, на мінімальну пенсію важко прожити.

— „Я й субсидію отримую на комунальні послуги, але все одно не вистачає. Він надає хороші продукти харчування і найнеобхідніші — і масло, й олію, крупи. Це вагома підтримка. Ціни ж зростають. Він хороша та щира людина. А головне — любить нашу Україну! Бог бачить наші сльози, а цю русню буде давити, давити!… У Харкові дуже змінилося відношення до всього російського. Ми їх зневажаємо! Коли дивлюся ролики про наші Збройні сили — ридаю… Стільки поваги відчуваю до наших хлопців. А дивитися кадри зі зруйнованими будинками просто не можу — нерви не витримують“… — ділиться пані Тамара.

„ЯПОНЦІ ВІДГУКНУЛИСЯ НА ЦЮ ІСТОРІЮ“

Одна з помічниць пана Цучíко Фумінóрі-сáма — пані Наталія Шапошник розповідає: швидко потоваришувала з поважного віку Японцем, бо говорить англійською, легко було порозумітися. Тепер пані Наталія займається організаційними питаннями: тримає контакт із колишніми мешканцями підземки, складає список необхідних покупок, допомагає робити самі закупівлі. Згадує, як під обстрілами бігали в супермаркет, і Фумінóрі-сáма заявляв, що ніякі бомби та ракети біля нього не впадуть, а вона падала на землю, накриваючи голову.

— „Він же спершу витрачав усю свою пенсію на допомогу, розумієте! Ми вже йому почали казати, що так не можна. Згодом приїздив його приятель, вони зняли ролик, почали розміщувати інформацію в соціальних мережах, створили краудфандингову платформу для благодійної допомоги (спільнокошт). І Японці відгукнулися на цю історію! Тож коли люди вже покинули метро, Фумі продовжив їм допомагати. В когось із цих людей зовсім нема житла, воно зруйноване, в когось — пошкоджене. І так вийшло, що ці люди, які жили в метро, практично не охоплені гуманітарною допомогою, бо всі списки складалися благодійними організаціями на початку вторгнення, тож для них підтримка Фумінорі дуже вагома!“ — зазначає пані Наталія.

Наразі завдяки коштам, які перераховують Японці з Японії, Цучíко Фумінóрі-сáма може кожні чотири дні купляти продукти для своїх друзів із підземки. Крім того, раз на місяць люди отримують набір побутової хімії — шампуні, гелі, мило, засоби для прибирання. Також за потребою періодично закупляються і медикаменти.

За словами пані Наталії Шапошник, під опікою вельмишановного Японця наразі півсотні харків’ян, у тому числі родина, де є хлопець з інвалідністю.

Свою маленьку гуманітарну місію пан Фумінóрі-сáма згортати не планує.

„Я ЗАЛИШАЮСЯ, ЩОБ ДОПОМАГАТИ“

…Коли пан Фумінóрі-сáма у травні 2022-го приїхав до Харкова, метрополітен уже готували до відновлення пасажирських перевезень. Більшість містян, які переховувалися в підземці, роз’їхалися або ж пристали на пропозицію міської ради перебратися в гуртожитки, якщо їхнє житло зруйноване. На станції “Героїв праці” тоді ще фактично жили чи приходили на ночівлю біля 150 харків’ян. Цю станцію запустили для пасажирів улітку, але один із вестибюлів так і був закритий — там залишалися облаштовані спальні місця.

Про життя у харківській підземці пан Фумінóрі-сáма багато не говорить, — скаржитися він не звик. Констатує, що найважче було без душу та взагалі теплої води з крану.
— „Але no problem!“ — сміється Фумінóрі-сáма.

Натомість виказує рішучість. Наразі Фумінóрі-сáма орендує житло на Салтівці й повертатися на Батьківщину поки не планує.

— „На вашу Україну напав путін. Українці борються, не здаються. Японці дуже підтримують Українців. Я теж не здаюся, я допомагатиму Українцям, допоки зможу. Японія — маленька країна, чотири острови, але поруч нас також є росія. Ми розуміємо, з яким сусідом маємо справу!“ — зазначає пан Фумінóрі-сáма.

В Японії на нього чекають дві доньки, які намагаються з розумінням сприймати рішення батька.

— „Доньки живуть щасливо, у них усе добре. А дружина померла 15 років тому… Мені 75 років… Залишилося ще ось так, трішки…“ — показує пан Фумінóрі-сáма, зводячи великий і вказівний палець. — „Я так вирішив. Я залишаюся, щоб допомагати!“

У Харкові 75-річний волонтер з Японії відкрив безкоштовне кафе «FuMi Caffe»
Пан Цучíко Фумінóрі-сáма невдовзі відкрив у Харкові благодійне «FuMi Caffe», де де готують безкоштовні гарячі обіди та печуть пиріжки.

🇺🇦 🇯🇵 🇺🇦

 

ありがとう!
Аріґато, пан Цучíко Фумінóрі-сáма!
Дякуємо, Японія!
Аріґато, Ніхон!
ありがとう, 日本!

Першоджерело матеріялу:
© «Укрінформ»
© «Укрінформ» — Юлія Байрачна, Харків
© «Укрінформ» — світлини В’ячеслава Мадієвського
© «Укрінформ»
© 在ウクライナ日本国大使館 • Посольство Японії в Україні