“The New York Times”
про контрнаступ ЗСУ на Токмак

 
🇺🇦 ✠ 🇺🇦 Визвольний Контрнаступ ЗСУ почався!
Запорожський фронт пожвавився в червні 2023 року.
28.Ⅵ.2023 “The New York Times” опублікував розлогий матеріял з якісною інфоґрафікою зі своїм прогнозом контрнаступу ЗСУ на Токмак.
Український переклад та критичний аналіз матеріялу.

Синопсис

“The New York Times” у багатому на інфоґрафіку й розлогому матеріялі під назвою “21 миля перепон” пише, що степи південної України, її рівні поля з лісосмугами є не меншою перепоною для контрнаступу ЗСУ, ніж окупаційні сили рашистів. У полях не сховатися від розвідувальних дронів і обстрілів з артилерії та стрілецької зброї, їх і прилеглі дороги складно непомітно розмінувати. Адже рф-окупанти мали понад рік на те, щоб облаштувати окопи та кілька "ліній оборони", тож у комплексі перепона вийшла значна ― швидко її просто не подолати. З іншого боку, окопи рф-окупантів часто розташовані на певній відстані один від одного, що спричиняє проблеми з комунікацією між різними підрозділами окупантів і дає можливість ЗСУ заходити з флангів: уже зафіксовано не один випадок, коли Українці заскакували рф-окупантів зненацька й ефективно знищували їх. Утім, коли українські оборонці подолають кілька смуг (ешелонів) "ліній оборони", перед ЗСУ і СОУ постане наступний виклик ― бої в міській зоні, пише “NYT”.
“The New York Times” на ілюстраціях (тут їх подано з автотранслейтом) показує, як рф-окупанти можуть використовувати багатоповерхову забудову для облаштування спостережних пунктів, вогневих точок і прихованих локацій артилерії ― усе свідчить, що бої за умовний Токмак не будуть простими.
Проте, підсумовує видання “NYT”, ЗСУ явно готувалися до складнощів, і те, що більшість підготовлених до контрнаступу бригад досі не ввели в бій, означає, що Україна ще має чимало сил у резерві. Чи вийде задіяти їх із максимальною ефективністю ― покажуть наступні кілька місяців…

Матеріял відкриває якісна скроллінґова мапа з супутникового знімку смуги фронту за напрямком від Оріхова до Токмака, з позначенням ворожих ліній оборони та супроводжувальними підписами англійською мовою, які в автотранслейті також перекладаються. Супутниковий знімок мапи доволі якісний і свіжий, станом на червень-2023.

Супутниковий знімок повнороздільної високої якості можна переглянути й дослідити ворожі позиції, відкривши у окремому вікні та вільно закачати.

▼ клікабельна повнороздільна супутникова мапа (13 Mb) ▼
© “The New York Times”

“The New York Times”
“21 Miles of Obstacles”
“21 миля перепон”

28.Ⅵ.2023
· “The New York Times”
[український переклад]

Південний наступ може визначити долю війни, вважають багато військових аналітиків. Значна частина України займає хвилястий степ і ліси, але південь особливо рівнинний, що робить його більш небезпечним для наступаючих військ.

Українські офіційні особи заявили, що контрнаступ відбувається за планом, хоча з відкритих джерел ясно, що українська техніка, включаючи нещодавно поставлені західні танки та бронетранспортери, пошкоджується та знищується. Київським формуванням вдалося взяти кілька невеликих сіл, але втрати Українців зростають.

Повільний темп, швидше за все, є результатом кількох факторів.
Російські війська продемонстрували здатність оборонятися, а формування москви покращили свою тактику з початку війни.

Місцевість сама по собі є серйозною перешкодою.
Ось як фізичні особливості півдня України дають перевагу "россійським захисникам".

Відкриті поля

Рівні відкриті поля, подібні до тих, що всіяні південною Україною, є оптимальним рельєфом для армії, що обороняється.

Такі посіви, як пшениця, кукурудза та соняшник, можуть забезпечити обмежене приховування наступаючої української піхоти від російських військ, розташованих у прилеглих смугах дерев. Вони мало що зроблять, щоб зупинити вогонь з шрапнелі та рушниць.

Українським військам також доведеться підтримати танки та бронетранспортери, важкі машини з важким озброєнням, необхідним для витіснення російських військ з їхніх окопів. Ці транспортні засоби не тільки добре видно, але й легко чути.

Щоб Україна могла повернути територію, ця пара — бронетехніка та піхота — повинна буде пройти маршрути, які россія інтенсивно замінувала. Відкриті поля та бічні дороги потрібно буде очистити від смертоносної вибухівки, щоб отримати шанс на успіх.

Захід поставив обладнання для розмінування, включно з вибуховими зарядами, які можуть розчистити відкриту смугу через мінне поле. Але навіть з таким обладнанням завдання непросте. На кадрах з перших днів наступу видно заглохлі розмінувальні бульдозери та знищену українську бронетехніку. Українські військові кажуть, що навіть коли міни розміновані, россіяни швидко їх замінюють.

Коли Українці та їхні сапери рухатимуться до розмінування, щоб їхні побратими могли наступати, вони потраплятимуть під інтенсивний вогонь артилерії, танків, а в деяких випадках і вертольотів.

Лінії дерев
(Лісосмуги)

Смуги дерев, що межують з полями на півдні України, є природними оборонними пунктами. Влітку листя повністю розростається, маскуючи оборону россії від спостереження з повітря.

Під густим листям россіяни можуть приховати танки, протитанкові ракетні групи та піхотні частини. Далі від лінії фронту серед зелені також можна розташувати артилерію та ППО. Цієї комбінації достатньо, щоб перешкодити або затримати українське просування, тому артилерійський вогонь перед будь-якою атакою по цих оборонних пунктах є дуже важливим.

Протягом усієї війни поширеною практикою було обстрілювати ці лісосмуги просто для того, щоб знищити дерева й кущі та оголити бункери й окопи, що розташовані в лісосмугах.

Лісосмуги також допомагають порушити лінію видимості протиповітряної оборони. Добре підготовлені россійські пілоти вертольотів можуть літати на рівні дерев, захищаючись від протиповітряних ракет малої дальності, перш ніж з’явитися та стріляти по українських військах.

Армовані траншеї

Маючи більше року, щоб підготуватися до контрнаступу України на півдні, россійські війська мали достатньо часу, щоб побудувати густу мережу укріплень. Протягом усієї війни українські війська відзначали, що россійські окопи часто добре побудовані та глибокі, захищаючи війська всередині від артилерійського вогню.

Часто війська з обох сторін приховують верхівки своїх окопів гілками дерев і колодами, тому наступаючі формування не зможуть їх побачити, поки не стане надто пізно.

Оскільки окопи низинні, вони також є недоліком для сил оборони.
Без належного зв’язку між сусідніми укріпленнями їх можна легко фланґувати (обстрілювати у фланґ) або обійти.

Нещодавнє відео, опубліковане українським підрозділом спеціальних операцій, показує саме це: невелика команда солдатів проникає в россійський окоп з катастрофічним ефектом і швидко вбиває тих, хто всередині.

Міські райони

Між полями та лініями дерев розташовані невеликі села та містечка, ще одна штучна перешкода, яка сповільнить будь-яку атаку. Поселення часто будуються вздовж рельєфів, таких як долини, балки, річки, ліси або ж невеликі височини, що є на півдні України.

Дво- і триповерхові будівлі є важливими спостережними пунктами для россійських підрозділів. Будинки можуть прикрити транспортні засоби від артилерійського вогню. Сільські дороги – це природні перешкоди, які можна мінувати та прикривати технікою та протитанковими ракетними групами.

Під час попередніх кампаній у східній Україні невеликі села були майже повністю знищені, оскільки обидві сторони намагалися забезпечити, щоб сили, що оборонялися, мали слабкий захист. Очищення сіл від ворожих сил також є трудомістким і небезпечним завданням, оскільки відступаючі війська часто мінують будівлі.

Україні вдалося відбити в наступ кілька сіл.
Але незрозуміло, чи українські сили матимуть достатньо ресурсів, щоб прорвати російську оборону навколо більших населених пунктів, таких як Токмак. Довоєнне населення міста Токмак становило понад 30 тисяч осіб.

Що буде далі?

Україна витратила місяці на накопичення потужної західної зброї та підготовку десятків тисяч солдат для свого контрнаступу. Але россія також встигла підготувати свою густу мережу оборонних споруд, що значно покращило її здатність утримувати позиції.

Поки що успіхи України були скромними порівняно із загальною військовою метою розрізати контрольований "рф" сухопутний міст між західною россією та окупованим россією Кримом.

Хоча військові аналітики попереджають, що ще зарано робити висновки про хід контрнаступу, українське керівництво намагається придушити очікування швидкого територіального завоювання.

В інтерв’ю “ВВС” зеленський наполягав на тому, що "очікування швидкого успіху були нереалістичними".

За словами військових аналітиків, контрнаступ, ймовірно, триватиме ще кілька тижнів, якщо не місяців.
Україна все ще має сили в резерві, тож залишається побачити, чи зможе вона подолати численні перешкоди та глибше просунутися на півдні.

© “The New York Times”
Зони фронту на основі даних джерел: супутникові знімки “Planet Labs”, 5.Ⅵ.2023;
ISW — Institute for the Study of War і AEICTP — American Enterprise Institute’s Critical Threats Project

Критичні зауваження

· Dem’än Dzüba
«Порохівниця»

“The New York Times” створив матеріял з якісною інфоґрафікою.
Варто віддати належне й подякувати за матеріял і якісну інфоґрафіку.
Власне, попередні матеріяли “NYT” “Контрнаступ ЗСУ на Токмак і Мелітополь” та “Окопалися”. “На Запорожжі у рф-окупантів найщільніша оборона” мають таку ж якісну інфоґрафіку, не менш якісний всеохоплюючий аналіз, щоби всебічно пояснити далекому від реалій України західному читачеві, що відбувається в Україні.
Матеріял “21 миля перепон” насправді чудовий, особлива вдячність за високороздільний супутниковий знімок.
Але є одне але…
Акценти…

Ці ненав'язливі акценти змушують до критичного аналізу і зауважень.
Дозвольте кілька критичних ремарок під перекладом першоджерела.
(Щоб не створювати окрему публікацію.)

“The New York Times” хоч і створив чудову якісну інфоґрафіку по напрямку на Токмак, але ж, трясця, ці західні "стандарти журналістики", де аґресор позиціонується як "сильний і могутній", а жертва "ні на що не здатна", та постійні реляції в тексті про те що Україна "слабка", "не зможе", "не подолає", "не визволить", якось вже починають дратувати.
Втім, “The New York Times” завжди полюбляли russian & moscow — це ж газетка "сталінскоґо пьосіка" волтера дюранті, котрий отримав пулітцерівську премію за кремлядську пропаґанду й заперечення Голодомору…

Даруйте, але критичні зауваження будуть жорсткими.

"Український контрнаступ стикається з ворогом, майже таким же страхітливим, як і росіяни: місцевість."
"страхітливі росіяни" 🤡
страхітлива місцевість! 🤡

"У Росії є вирішальний союзник: невблаганна місцевість на півдні."
невблаганна місцевість! 🤡
WTF?

"Поля оточені по лініях дерев.
Дерева обсаджують краю цих полів, приховуючи російські сили та закриваючи їх від повітряного спостереження."
Американчіки, це зветься ЛІСОСМУГА!
І висаджували їх ще совєти в 1960, а не орки торік, щоб "закрити від повітряного спостереження" свої позиції.
Не варто вважати що ці "лінії дерев" повисаджували орки за останній рік.
Американці аж ліплять з орків "нєпабєдімую армію міра"!

"россійські захисники"…
ЩО? А кого це там "захищають" "россійські захисники"?
Так може вони ще й "асвабадітєлі"?
Не окупанти, ні?

"Київським формуванням"…
У нас ЗСУ, а не якісь там бандитські угрупування чи формування…
Ми свою землю визволяємо!

Які ж ниці акценти розставляє “The New York Times”!
Загарбників називають "захисниками", а ЗСУ "київськими формуваннями".
Ага, "кієвскій рєжим", так?
Це "стандарти журналістікі"!

"Крім природних перешкод, милі російської оборони — траншеї, танкові пастки та міни — дозволяють українським військам у кращому випадку лише поступово прогресувати."
В “The New York Times” аж кричать "нє смоґут украінци, ну нє смоґут!"
“Це ж було вже!” Що там в лютому-2022 всі на Заході волали?
"Україна впаде через 1-3 дні… Україна впаде через 1-2 тижні… Україна впаде через 1-2 місяці… Україна не зможе!"…

"Якщо Україна зможе…"
"Якщо Україна зможе пройти 15 миль від лінії фронту до міста Токмак, війна в містах створить свої виклики. Високі будинки та вузькі провулки гарантують, що бій буде впритул і смертоносний."
А хто вам в “NYT” сказав, шо ЗСУ хоче застрягнути у вуличних боях?
zєлєнскій чи zєрмак?

"Українські офіційні особи заявили, що контрнаступ відбувається за планом, хоча з відкритих джерел ясно, що українська техніка, включаючи нещодавно поставлені західні танки та бронетранспортери, пошкоджується та знищується."
ГЕТА Ж НАДА!
А ви свою западну техніку давали для виставок і фоточок, чи щоб нею воювати? А нічо шо по ній стріляють і знищують? Чи нахіба ви тоді давали свої танчіки? Шоб труситься над ними, як жид над повідлом? 🤡

"Маючи більше року, щоб підготуватися до наступу України на півдні, російські війська мали достатньо часу, щоб побудувати густу мережу укріплень."
А якби колективний Захід не телився увесь цей рік, а надали вчасно озброєння, то орки б не мали рік часу для побудови мережі укріплень і мінування…
Захід і zє-колаборанти подарували "рф" час на укріплення…

"Україні вдалося відбити в наступ кілька сіл. Але незрозуміло, чи українські сили матимуть достатньо ресурсів, щоб прорвати російську оборону навколо більших населених пунктів, таких як Токмак"…
Українські сили мали б достатньо ресурсів, якби Захід їх надав, і якби Захід не посприяв приходу до влади zє-колаборантів в 2019…
Бо вимагали "демократії і виборів" під час війни…

Під час війни "в демократію" не граються!…
Бо боком повилазить…

Даруйте за доволі прямолінійний критичний аналіз.
Дістали ці толерації кацапів в західних ЗМІ.
Вчимося критично аналізувати.
І віримо в ЗСУ!

🇺🇦 ✠ 🇺🇦
Віримо в ЗСУ!
Україна переможе!
Слава Україні!
Героям слава!
🇺🇦 ✠ 🇺🇦

Матеріял укладено зі вказаного відкритого джерела.
Укладач матеріялу:
© Dem’än Dzüba
(Tokmak, Zaporožžä, UKRAЇNA)
Dnipro-Sičeslav, Nadporožžä, UKRAЇNA
© «Porohivnyçä»
2023.Ⅵ.30