Три можливі сценарії контрнаступу ЗСУ розглядав «Forbes»

Контрнаступ ЗСУ жваво обговорюється на Заході.
Як і на початку повномасштабного вторгнення "рф", західні "експерти" вибудовують різні сценарії розвитку подій, прогнозуючи, що Україна ось-ось впаде за три дні й нарешті закінчиться "цей конфлікт". Щораз жодні "прогнози експертів" не збуваються, бо Україну захищають ЗСУ!
«Forbes» теж розглядав три можливі сценарії контрнаступу ЗСУ.

Контрнаступ ЗСУ перейшов у нову фазу, але його майбутнє все ще не вирішене.
«Forbes» проаналізував можливі сценарії розвитку подій та те, як вплинуть результати контрнаступу на подальшу боротьбу. Попри те, що майбутнє контрнаступу все ще не визначене й сюжет подій може змінитися будь-якого дня, «Forbes» вирішили оцінити базові сценарії подій та їхні можливі наслідки.

Після двох місяців контрнаступу ЗСУ оптимістичні прогнози [на Заході] все частіше замінюють скептичні погляди. Перспективи головної наступальної операції ЗСУ стають дедалі більш туманними.

Українська Армія ніколи не мала таких потужностей, як зараз, і скоріше за все уже не матиме наступного року. Західні союзники дедалі відкритіше говорять, що у випадку невдачі контрнаступу необхідно буде шукати інший спосіб завершення війни, аніж продовження військових дій до повної перемоги України. Про це пише «Forbes».

Попри те, що майбутнє контрнаступу все ще не визначене й сюжет подій може змінитися будь-якого дня, спробуємо оцінити базові сценарії подій і їхні можливі наслідки.

Отже, три сценарії від «Forbes».

Сценарій 1 — “глухий кут”

Це найскептичніший сценарій, який передбачає, що українським військам вдасться досягти лише тактичних успіхів на окремих напрямках.

Можливо, вдасться повернути контроль над Бахмутом, або звільнити Токмак.
Проте, загалом лінія фронту не зміститься на понад 30 км на Півдні України, "вс рф" збереже боєздатність і контрнаступ не виконає дві головні задачі:
— розірвати "сухопутний коридор" у Крим;
— завдати стратегічної поразки россійським угрупуванням.

Україна вже зараз змушена вводити резерви.
Командування ЗСУ може залучити більшість із 12 новостворених бригад, які готували як основну ударну силу.

Якщо наступні два місяці динаміка подій збережеться, і ЗСУ продовжать поступові атакувальні операції, які зустрічатимуть сильний організований спротив "вс рф", може настати момент, коли українському командуванню доведеться відмовитися від продовження контрнаступу, аби зберегти сили для подальших військових дій.

Ставка командування ЗСУ на боротьбу на виснаження, яку можна спостерігати зараз, може призвести до того, що Українська Армія швидше вичерпає свій потенціал, ніж "вс рф", які позиційно знаходяться в кращому становищі.

Плани контрнаступу також може зірвати осіння негода, масова мобілізація на "рф" та інші чинники. Тож затягування контрнаступальних дій в пізню осінь потенційно ризиковане. І скоріш за все часові рамки цього контрнаступу обмежуються вереснем — початком жовтня-2023. До яких залишилося не так багато.

У березні-2023, коли стався витік секретних документів Пентагону, Світ побачив досить скептичні оцінки перспектив українського контрнаступу американськими посадовцями. Їхні оцінки спиралися на те, що контрнаступ очевидно запізнюється в часі через повільні темпи постачання озброєння та навчання українських військових. Це давало Росії додатковий час для підготовки додаткових ліній оборони.

“Весняний контрнаступ” почався лише в червні-2023, а новостворені бригади, які проходили навчання в країнах НАТО, не встигли пройти повноцінну підготовку для проведення такого роду операцій. Чотири-шість тижнів загальновійськової підготовки — мало.

До того ж і стратегія передачі основної частини західного озброєння новоствореним підрозділам без бойового досвіду тепер зустрічає критику західних аналітиків. Остання публікація в «The New York Times», присвячена контрнаступу, викликала бурхливу реакцію в мережах, але загалом вона вписується в загальну тенденцію оцінки контрнаступу західними ЗМІ.

Перспектива ЗСУ здобути стратегічну перемогу над "рф" на полі бою поступово згасає. А без неї подальше постачання важкого озброєння для нових потенційних наступів ЗСУ стає малоймовірним.

Зі свого боку "рф" очікує "перетерпіти" контрнаступ і можливо восени-2023 оголосити нову хвилю мобілізації, аби підготувати власний новий зимовий наступ на кшталт того, що ми бачили в грудні–березні 2023 року. Проте і для "рф" ця зимова кампанія у випадку невдачі може стати останньою великою операцією.

За такого сценарію навесні обидві сторони вичерпають свої ресурси для проведення масштабних загальновійськових дій. Ні у ЗСУ, ні у "вс рф" не вистачатиме техніки, артилерії й боєприпасів, аби отримати достатню перевагу над ворогом.

Війська переважно складатимуться з недосвідчених мобілізованих солдатів. Війна колапсує до рівня локальних тактичних не менш запеклих боїв. Але це будуть багатотижневі бої за окреме село й стратегічно не впливатимуть на загальну картину.

Військова підтримка багаторічної війни на виснаження на Заході не надто популярна. Союзники можуть хотіти якнайшвидше закінчити війну, “на компромісних умовах”.

Це не означає, що Захід зможе примусити Україну до “мінська-3”, але найімовірніше він повернеться до попередньої стратегії постачання виключно зброї оборонного типу й в значно менших обсягах.

Сценарій 2 — перерізання “сухопутного коридору” в Крим

Другий сценарій передбачає, що "вс рф" не отримає стратегічної поразки та збереже свою боєздатність, але поступовими операціями ЗСУ буде витіснена на півдні до Озівського моря.

Таким чином узбережжя Озівського моря потрапить у прямий вогневий контроль української артилерії. І хоч Росія все ще зможе принаймні частково утримувати свої війська на Півдні, функція наземних ліній забезпечення буде втрачена.

Це станеться, якщо битва на виснаження на запорізькому фронті забезпечить українським військам можливість прорвати багаторівневу оборону рф-окупантів на досить широкому фронті (50 км або більше) та просунутися глибше до узбережжя Азовського моря або до Мелітополя.

Західні ЗМІ з посиланням на американських чиновників стверджують, що основний акцент наступальних дій ЗСУ буде в напрямку Токмак — Мелітополь. Поки складно це оцінювати, адже українські війська продовжують наступальні дії одразу на кількох напрямках. А нещодавно провели успішну атаку в районі Вугледару — новому районі наступу.

Якщо ЗСУ до листопада вдасться наблизитися до узбережжя Озівського моря, наступний етап війни буде безпосередньо пов’язаний зі спробою "вс рф" зберегти свої позиції або відтіснити українські війська.

"рф" зможе зберегти контроль над окупованою частиною лівобережної Херсонщини, але ситуація для російських сил на південному напрямку кардинально зміниться.

Без стабільного сухопутного з’єднання з "рф" підтримка великої армії залежатиме виключно від вразливих шляхів постачання через Крим. Кримський міст, Армянськ і Чонгар стануть ключовими точками для ударів українських ракет і безпілотників.

Потенційно "рф" не зможе довго забезпечувати боєздатність своїх "армій" на Запорожжі й Херсонщині в таких умовах. Так само як це було на правому березі Херсонщини. "вс рф" будуть змушені відійти в Крим, який можливо обороняти значно меншими силами, ніж багатокілометрові лінії фронту на Півдні.

За такого розвитку подій перспективи подальших військових дій з боку України можуть бути достатньо оптимістичними, аби західні союзники підтримували поточні темпи постачання принаймні в першому півріччі 2024 року. Цього може бути достатньо, щоб українські війська витіснили ворога до адмінмежі Криму й за Маріуполь на Сході.

Фактично на південному напрямку лінія фронту повернеться до стану 24.Ⅱ.2022, а "здобутками" російської багаторічної війни стане лише окупація нових територій на Луганщині.

«Forbes», як і всі західні ЗМІ, вважають, що у перспективі така ситуація може знизити підтримку російським суспільством війни в Україні та змусить путіна в довгостроковій перспективі відмовитися від неї й відступити. Адже зараз 74% россіян усе ще вірять, що хід "спецоперації" складається для "рф" позитивно.

Сценарій 3 — українські війська в Криму

Найбільш оптимістичний сценарій — після тривалої боротьби на виснаження російське командування не встигає вчасно ввести резерви та закрити проблемні ділянки фронту, російська оборона обвалюється.

Щось подібне відбувалося під час харківського контрнаступу ЗСУ, коли "вс рф" не мала достатньо резервів аби підготувати оборону по новій лінії, а наявні сили були надто виснажені багатомісячними боями й великими втратами.

Російські формування відступали все далі, не змогли побудувати оборону вздовж вже колишнього Оскільського водосховища та відступили від Куп’янська.

Цей процес міг тривати далі, але українські ресурси були обмежені й почалася осіння негода, яка ускладнила пересування колісної техніки. Росія ж кинула в бій тисячі мобілізованих, якими закривали проблемні ділянки фронту.

У такому разі Українська Армія може зберегти більше боєздатних підрозділів і ресурсів, а погода на півдні може виявитися більш сухою восени. Але передумовою є критичне виснаження сил російської оборони та стрімкий прорив оборони. Тобто на той момент Українська Армія має подолати десятки кілометрів оборонних позицій і мінних полів і вийти на відкритий простір на досить широкому фронті.

Цієї мети буде важко досягти без неочікуваних операцій і тактичних хитрощів ЗСУ, яких дуже бракувало в перші два місяці контрнаступу.

Якщо російська оборона посиплеться, досить важко буде забезпечити швидке організоване виведення великої чисельності військ із Півдня до Криму та Донецької області. Частина цих сил може потрапити в оточення. Таким чином ЗСУ можуть завдати стратегічного розгрому одній або кільком арміям РФ. І потенційно це може стати передумовою для швидкого прориву до Криму, де не буде достатньо сил для організованого захисту.

Але поки цей варіант малоймовірний:
— Українська Армія ще далека від цілі прорвати лінію укріплень "вс рф". І ця лінія продовжує зростати щодня;
— ресурси українських сил так само виснажуються. Поки важко говорити про динаміку процесу та чи дійсно рф-окупанти в обороні виснажуються значно швидше за українські.

За найоптимістичнішим сценарієм до кінця року війна перейде у наступну фазу — битву за Крим. Що саме по собі означає стратегічну поразку Кремля.

Це навряд чи завершить війну. Скоріш за все "рф" застосує всі можливості, аби повернути статус-кво в наступному році. Але така ситуація точно спонукає до достатньої підтримки Захід, аби військова допомога не тільки збереглася, а можливо Україна отримала більше нових типів зброї.