Запорожський фронт: серпень-2023
Костянтин Машовець — огляди подій фронту у хронології
🇺🇦 ✠ 🇺🇦 Визвольний Контрнаступ ЗСУ триває…
Ніщо не зупинить контрнаступ, час якого настав!
Запорожський фронт серпня-2023 вельми пекельний.
Токмакський і Бердянський напрямки найпекельніші.
Битва за Роботине — головна битва літньої кампанії-2023.
ЗСУ впевнено продавлюють ворожу "лінію абарони".
Попереду — битва за Токмак — головна битва цієї війни…
Запорожський фронт у серпні-2023 в хроніці Костянтина Машовця.
Майданчик «Порохівниця» дотримується інформаційної тиші.
Саме тому, не публікується поточна інформація щодо контрнаступу ЗСУ.
Відтак, з огляду на запроваджений режим інформаційної тиші, загальний огляд подій на Запорожському фронті традиційно наприкінці поточного місяця. Наведена у оглядах інформація взята з відкритих інформаційних джерел з урахуванням режиму тиші та термінів дозволу подачі інформації.
Інформація подається із часовою затримкою зі зрозумілих причин.
Публікується лиш дозволена до оприлюднення інформація.
В жодному разі не можна завадити Визвольному Контрнаступу ЗСУ!
Оскільки «Порохівниця» — історико-освітній та інформаційно-публіцистичний майданчик, який не є ЗМІ чи новинарним ресурсом, з огляду на режим тиші, було вирішено зібрати аналітичні огляди воєнних оглядачів за серпень-2023.
До уваги Вельмишановнього Панства зібрано огляди фахових воєнних аналітиків — Том Купер та Костянтин Машовець — по одному великому оглядовому матеріялу. Хронології подій, укладені в один матеріял, зафіксують події серпня-2023 в ході Визвольної Офензиви на Запорожжі й, не загубившись у соцмережах уривками, можливо, у майбутньому стануть в нагоді дослідникам та воєнним історикам, як матеріял з хронологією подій від фахових воєнних аналітиків.
Цей оглядовий матеріял фіксує хід Визвольної Офензиви на Запорожжі.
Визвольна Офензива на Запорожжі триває…
Події фіксуються для нащадків…
* — Офензива — наступ, контрнаступ — військовий термін та старожитнє слово в українській мові — ще століття тому Українська Армія використовувала слово “офензива” (Чортківська Офензива, наприклад). Офензива, як військовий термін, присутній у європейських мовах: еспанська, англійська, німецька.
Запорожський фронт серпня-2023 вельми пекельний.
Токмакський і Бердянський напрямки найпекельніші.
Битва за Роботине — головна битва літньої кампанії-2023.
Тактика ЗСУ в Південній операційній зоні, себто, на Запорожському фронті, чітко продумана й вельми ефективна. Вочевидь, Головнокомандувач ЗСУ Залужний вірно розробив тактику й стратегію Контрнаступу ЗСУ, спрямувавши контрнаступ одночасно на кількох напрямках як у Південній, так і у Східній оперативних зонах, періодично посилюючи чи послаблюючи темпи наступу на тих чи інших напрямках, що змушувало рф-окупантів всю весну і літо думати-гадати, де ж саме буде цей головний удар контрнаступу? Це була весела гра “Вгадайте, орки, де буде Контрнаступ ЗСУ?” Ця весела гра ЗСУ змушувала орків бігати солоними свинособаками з однієї ділянки фронту на іншу, ганяти туди-сюди свинособак-піґдоґів й чмобілізованих "мальчіков в трусіках і бєз трусіков", з технікою й причандаллями. Схоже, в очкуванні та очікуванні "ґлавноґо удара", орки так і не збагнули своїми куцими мізками, що Контрнаступ ЗСУ буде "вєздє"! 🤣 Ця біганина свинособак розпорошувала та виснажувала їхні сили й резерви, котрих, як з'ясувалося, виявилося цілком недостатньо для стримування Визвольного Контрнаступу ЗСУ.
З ключових подій серпня-2023 Контрнаступу ЗСУ на Запорожжі є успіхи Збройних Сил України (ЗСУ) і Сил Оборони України (СОУ) у просуванні на всих трьох напрямках Запорожського фронту.
Найпекельніші бої тривають навколо Старомайорського на Бердянському напрямку та навколо Роботиного на Токмакському напрямку, є успіхи і в просуванні на Василівському напрямку. Після визволення Старомайорського наприкінці липня-2023 ЗСУ вибили окупантів із сусіднього села Врожайне.
24.Ⅷ.2023, у День відновлення Незалежності України, ЗСУ визволили Роботине з-під рф-окупації. ЗСУ впевнено продавлюють перший ешелон ворожої "лінію абарони" — пекельні бої тривають на Токмакському напрямку у трикутнику сіл Роботине — Новопрокопівка — Вербове.
Попереду — битва за Токмак — головна битва цієї війни…
До уваги Вельмишановнього Панства — Костянтин Машовець.
Костянтин Машовець
«Інформаційний Спротив»
Координатор Центру військово-політичних розслідувань «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець оглядає поточну ситуацію на Запорожському фронті станом на серпень-2023.
Зведені у один матеріял огляди серпня-2023 йдуть за напрямками Запорожського фронту хронологічно за вказаними датами публікацій оглядів з гіперпосиланням.
Хроніка за датами розглядає вказані напрямки Запорожського фронту.
Південна операційна зона, Запорожський фронт…
Військова вдача на боці великих батальйонів...
Але, лише тоді, коли вони в тебе є...
Про "трєвожность" в Південній операційній зоні...
Судячи з усього, "ґєнштаб вс рф" "розпаковує" свої стратегічні резерви.
На початку серпня-2023 "ґєніальный штаб" противника розпочало переміщення частин та підрозділів зі складу "новосформованих" з'єднань та об'єднань у Південну операційну зону. Й мова йде, скоріш за все, за стратегічні резерви противника... А саме — про "общєвойсковыє арміі" (ОВА) "центральноґо" і "южноґо воєнных окруґов вс рф" (ЦВО і ЮВО), котрі противник сформував у рамках заявленого ним збільшення чисельності своїх збройних сил. Це 18-а ОВА зі складу ЮВО та 25-а ОВА зі складу ЦВО...
Можна довго й навіть "с упоєнієм", начитавшись російської "військової анал-ітики", несамовито волати за "провальний український наступ", але сувора реальність така, що, м'яко кажучи, ставить сам сенс цих воплів під великий сумнів. Адже "ґєніальный штаб" — "ґєнштаб вс рф" ВЖЕ "розпакував" свої резерви "НЗ".
ВЖЕ задіяні в зоні відповідальності ворожої (ґруппіровкі войськ) ҐВ "Восток" зі складу ҐВ "Днєпр":
— 34 омсбр (окрема мотострілецька бригада) 49 ОВА ("общєвойсковой арміі")
— 247-й дшп (десантно-штурмовий полк) 7-й дшд (десантно-штурмової дивізії)
У готовності до переміщення "у туж саму степь" знаходяться:
— зведена тактична група 7-ї військової бази 49 ОВА
— 126 обр БО (окрема бригада берегової оборони) 22 АК (армійського корпусу)
— частина 205-й омсбр 49-й ОВА.
Принаймні, факт використання "не самих останніх" зі рівнем своєї боєздатності формувань зі складу ҐВ "Днєпр", для "латання дірок" у бойових порядках ҐВ "Восток", цьому явно "не навмисно" суперечить...
Більше того, саме цікаве полягає в тому, що тягати з під Херсона війська у "каЛідор" "командованіє вс рф" також не може до безкінечності... ЗСУ досить недвозначно продемонстрували противнику, що при першій-ліпшій нагоді, цілком здатні зробити "крок за річку"... Й на сьогоднішній день, командування ҐВ "Днєпр" нічого путнього з цією "демонстрацією" зробити не може, не дивлячись на те, що стягнуло в район м.Олешки усе що було боєздатне у них під руками — від 108-го дшп, до якихось зведених батальйонів морської піхоти (МП) та "піцназу"...
Обидва цих угрупування зараз знаходяться "в одной лодкє", якщо ЗСУ прорвуться до північного узбережжя Азову й потім доб'ють Керченський мостовий перехід, їх доля буде майже однакова...
Так, вони швидко можуть перекинути щось з-під Херсона на Токмак чи на Старомлинівку, проте, саме це й свідчить, що з резервами у ворога нестача.
— "калідорныє войска" — хто зарився у нори на окупованих теренах Запорожжя...
Пустити "у справу" 35-у ОВА "на повну катушку", означатиме — суттєве послаблення оборони в районі м.Пологи. Ущільнювати оперативну побудову 58-й ОВА — резервами "восточноґо воєнноґо окруґа" вже "по першій лінії" є очевидною помилкою "командованія вс рф", яка починає даватися взнаки вже зараз.
Залишається тягнути щось з Донецького напрямку (ҐВ "Юґ"), Лиманського (ҐВ "Центр"), або Куп'янського (ҐВ "Запад").
Але, тут, як завжди, є ціла купа інших "але"...
— На це перегрупування (очевидно, стратегічного рівня) буде потрібний ЧАС, якого у російського "командованія вс рф" явно не вистачає (бо тиск ЗСУ у Південній операційній зоні явно не послаблюється).
— Всі три вище вказаних угрупування противника, на даний момент, також, не те щоб мали якісь "вільні" формування, принаймні, рівня полк\бригада. Бо вони, зараз, м'яко кажучи "трохи зайнятті". ҐВ "Юґ" — все ніяк "не порішає за Авдіївку" й має суттєвий "головняк" в районі Бахмуту. ҐВ "Центр" зараз, разом з третім намагаються "вийти на р.Оскіл" й нарешті "розібратися із Сіверським виступом". На реалізацію всіх цих "планів та задумів" потрібні резерви, причому, немаленькі у обсягах війська... Ділитися в таких умовах із південними "коллєґамі", по суті, означає — поставити під сумнів виконання власних завдань.
— Навіть, якщо "командованіє вс рф" щось й наскребе по цим "сусєкам" (ну за принципом — тут батальйончик візьмемо, там візьмемо). Наприклад, розфасувавши свої оперативні групи (ОҐ) штибу "бєлґород", "брянск" і т.д.. Це все доведеться "приводити у божеский вигляд" (у сенсі, якось злагодити), а потім кругалями перти у Південну операційну зону. І це знову — ЧАС...
— Й останн' "але" — це цілком очевидна річь. Адже, я сподіваюсь, "командованіє вс рф" не сповідує зайвих ілюзій, на рахунок того, що момент початку цього перегрупування вдасться приховати від Генштабу ЗСУ?
А між тим, ЗСУ зовсім не зупиняються...
Більше того, очевидно, що станом на 1.Ⅷ.2023, ЗСУ мають можливість ще більше "уСУКУбіть" стратегічну ситуацію для противника, наприклад, активізувавшись на цілому ряді ІНШИХ (ДОДАТКОВИХ), досить "зручних" для нього напрямків...
Ось і подивимось, схожий нинішній бункерний довбень на "товариСЧа сраліна", чи є його невдало-слабеньким косплеєм?
Південна операційна зона — ситуація "накаляется" — "трєвожно"...
Власне, як і було анонсовано, у Південній оперативній зоні до трьох основних додався ще один — Волновахський напрямок
Втім, наразі оглядаємо Токмакський, Бердянський і Василівський напрямки.
• Токмакський напрямок — серпень-2023…
Токмакський напрямок — ключовий у контрнаступі ЗСУ.
На Токмакському напрямку ЗСУ продовжують наступ на південь.
В районі села Роботине передові підрозділи ЗСУ, судячи зі всього, продовжують розширяти відтинок "дотику" із головною "лінієй оборони" противника в районі с.Вербове.
Противник також стягує на ці позиції певні сили й засоби, зокрема тут вже розгорнуті всі 4 батальйона "барсіків" (1-й, 3-й, 11-й та 14-й "сармат"), обидва мсп ТрВ (1429-й і 1430-й), там же зосереджені зведені тактичні групи 22-й обр СпП (окремої бригади спец-призначення) та 45-й обр СпП ВДВ...
Одночасно, судячи зі всього, командування противника готує серію чергових контр-атак по флангам цього відтинку — у смузі оборони 291-го мсп та 70-го мсп (відповідно, західніше с.Роботине вздовж дороги Новоданилівка — Новопрокопівка й в районі с.Новопокровка, або трохи південніше цього села).
Показово, що в район с.Вербове противник таки почав підтягувати підрозділи 100-й орвбр (окремої розвідувальної бригади). Ймовірно, її буде введено у бій на ділянці між с.Новопокровка — с.Вербове. Але, лише після того, як 70 мсп противника вдасться "кудись просунутись" від с.Новопокровка. Поки, цим навіть й не пахне...
Як на мене, ситуація з резервами у противника на цьому напрямку ще гірша ніж на Бердянському напрямку. Окрім декількох батальйонів, по суті, нічого "свого" (зі складу 58 ОВА чи "армій" "восточноґо ВО") у нього тут не залишилось...
Однозначно, доведеться щось тягнути, або зі складу ҐВ "Днепр", або "ґруппировки обороны Крыма", або ж навіть зі складу ҐВ "Юґ". Однак, насправді, проблема полягає в тому, що ворожі угрупування військ, котрі розгорнуті та діють в Україні, це як сполучені сосуди — якщо в одному десь прибуло, то очевидно, що в іншому — вибуло... Але, думати про те, що цього хтось не помітить й цим не скористається, означає — "тєшить сєбя нєнужнымі іллюзіямі"...
На Токмацькому напрямку, противник силами підрозділів 291-го мсп спробував контр-атакувати по напрямку с.Роботине — с.Новоданіловка, одночасно ущільнюючи свої бойові порядки східніше цього села у бік с.Вербове...
Як на мене, більш дурацького рішення, "камандованію вс рф" було складно придумати. Це усе одно, що розігнатися й вдаритись головою об стінку...
Ну й відповідний результат не примусив себе чекати — контр-атаки противника по вказаному напрямку не тільки тотально провалилися, а й ділянка "дотику" передових підрозділів ЗСУ із головною лінією оборони противника в районі с.Вербове почала розширюватись....
Причому, не дивлячись на той факт, що противник намагався тут ущільнити свої бойові порядки цілою шоблою "барсиків" та полків територіальних військ (між с.Роботине та с.Вербове сконцентровані зразу 4 батальйона типу "БАРС" — 1, 3, 11, 14 "Сармат", і дві мсп ТрВ — 1429-й та 1430-й).
Звісно, в тактиці бувають моменти, коли ви вимушені контр-атакувати противника, не зважаючи на його перевагу у силах та засобах, просто для того, щоб запобігти ще більш гіршому розвитку подій... Але це, явно не той випадок... Особливої потреби "спалити" пару десятків своїх військовиків у безглуздій лобовій контр-атаці на бойві порядки української 47-ї омбр, у противника не було... Чи була?
Справа в тому, що у смузі оборони свого 70-го мсп, противник також спробував контр-атакувати у фланг нашій тактичній групі, яка наступає між с.Роботине та с.Вербове... Й на відміну від 291-го мсп, там противник просунувся аж на 200 метрів... Ймовірно, він продовжить свої спроби тут "сіпатися", але трохи зсуне ділянку у бік с.Новопокровка...
В районі села Роботине точаться запеклі ближні бої в його північній та східній частинах. Одночасно з цим, передові підрозділи ЗСУ просуваються східніше та західніше цього населеного пункту...
Ворожі підрозділи 291-го мсп та 1430-го мсп трв намагаються утриматись по рубежу с.Копані — с.Роботине, але, судячи зі всього, в них це не виходить. Передові підрозділи ЗСУ вже підійшли до північної та північно-східної околиці с.Копані, а також ведуть упорні бої на лінії опорних пунктів між цим селом та с.Роботине, й за певною інформацією, яка є у розпорядженні групи “Інформаційний Спротив”, зуміли, принаймні, в одному місці її подолати.
Протягом минулих 10-12.Ⅷ.2023 ЗСУ також зуміли розширити ділянку, на якій вони вийшли на головну лінію оборони противника (в районі с.Вербове), просунувшись приблизно на 2 км західніше неї. Таким чином, загальна площа "місця дотику" передових підрозділів ЗСУ до головної лінії оборони противника вже складає близько 4 км².
Обидва батальйона противника, які оборонялись на цьому напрямку ("БАРС"-3 і "БАРС"-14 "Сармат"), так й не спромоглися цьому завадити та були вимушені посунутись на південь ще на пару км. Таким чином, у передових підрозділів ЗСУ з'явився шанс вийти до с.Новопрокопівка з північно-східного напрямку, одночасно відрізавши підрозділи противника, які все ще намагаються утримати с.Роботине від тактичної групи противника, яка зайняла район оборони навколо с.Вербове...
На цій ділянці, у зв'язку із вищезазначеними подіями, командування противника було вимушене ВЖЕ розпочати зайняття військами власне головної лінії оборони... зокрема, там розгорнулись:
— підрозділи 1429-го мсп ТрВ (точніше те, що від нього залишилось ще боєздатним після боїв північно-західніше с.Роботине
— 2 батальйона типу "БАРС" ("БАРС-1" і "БАРС-11")
— в самому с.Вербове розгорнутий 417-й орвб
Основна складність для противника полягає в тому, що він поки не уявляє собі як будуть надалі діяти передові підрозділи ЗСУ — або продовжать тиснути з півночі на південь (тобто на с.Новопрокопівку), або різко "довернуть" через "місце дотику" на с.Вербове...
У тій ситуації, яка зараз динамічно розвивається на Токмацькому напрямку, це питання може набути ключового значення для утримання противником передових позицій (першої лінії) всієї своєї головної лінії оборони...
Якщо ЗСУ проруть її "з ходу" в районі с.Вербове — наслідки для противника можуть набути катастрофічного характеру.
Так, цього поки не трапилось і противник намагається планомірно стримувати передові підрозділи ЗСУ ще ПЕРЕД головною лінією своєї системи оборони... Але очевидно, що робити це йому на Токмацькому напрямку стає, чим далі, тим складніше... Бо, такої кількості резервів, які він сконцентрував, наприклад, на Бердянському напрямку тут немає "і в поміне"...
Саме ця причина стала головною для того, аби дві доби тому командування противника розпочало переміщення 108-го дшп в район с.Новопрокопівка. Хто забув, нагадаю 247-й дшп цієї ж дивізії , зараз достатньо активно "стачується" в районі с.Урожайне та в районі с.Старомайорське на Бердянському напрямку.
Враховуючи той факт, що окремі підрозділи її третього "штатного" полку, 56-го дшп також "поєхалі" у напрямку м.Мелітополь, можемо констатувати "розкуркулення" ҐВ "Днєпр" на користь ҐВ "Восток" російським командуванням активно продовжується...
Ситуація на Токмацькому напрямку продовжує погіршуватись для рф-окупантів.
Свій тактичний "клин", який вони вбили в оборону противника між с.Роботине та с.Вербове, передові підрозділи ЗСУ зуміли розширити вже до 5-и км по фронту й продовжують просуватися з північно-західної сторони вже на "траверс" власне с.Вербове...
Внаслідок чого, "добровольчий" батальйон БАРС-14 "Сармат" противника опинився майже притиснутим до перших позицій головного рубежу оборони противника...
В свою чергу, підрозділи 1430-го мсп ТрВ противника та правофлангові підрозділи його 291-го мсп, зараз намагаються не допустити просування передових підрозділів ЗСУ через с.Роботине в самому селі зараз тривають упорні ближні бої й територія цього населеного пункту формально відноситься до спірної ("сірої") зони. Але, якщо спробувати оцінити ситуацію тверезо й трохи ширше, то положення противника особливо зручним не назвеш...
Українські війська вже, по-суті, обійшли с.Роботине зі сходу, більше того — висоти, розташовані північно-східніше села, які вони контролюють, роблять усі спроби противника його утримати практично марними...
Але, схоже, противник дотримується іншої думки. Принаймні, ворог почав ешелонувати свої бойові порядки по дирекції Роботине — Новопрокопівка, зокрема:
— За 1430-м мсп ТрВ, вже добряче порепаним розгорнувся більш-менш "свіжий" 1441-й мсп ТрВ
— а ліворуч батальйона БАРС-14 "Сармат" розгорнувся ще один батальйон БАРС-3, очевидно, маючи завдання, принаймні, призупинити (а якщо не вийде — затримати) просування передових підрозділів ЗСУ між Роботине та Вербове.
— там же, судячи зі всього, розгорнутий й достатньо актвино оперує, принаймні, один підрозділ "ланцетників" (ймовірно, зі складу 22 обр СпП)
В самому с.Вербове противник готується до упорної оборони. З західного, північно-західного, північного напрямків першу лінію головного рубежу оборони вже зайняли — батальйони БАРС-1, БАРС-11, підрозділи 1429-го мсп ТрВ. А в самому селі, судячи зі всього, облаштовує позиції 417-й орвб...
Але, як на мене, питання з с.Роботине протягом цього й може наступного тижня може бути вирішено... Принаймні, у мене є певна інформація, яка говорить саме за це... Я, звісно, не зможу її оприлюднити, однак, можу з цього приводу зазначити, що її характер не допускає двозначного розуміння цього речення.
Там, зараз в самому с.Роботине точаться запеклі ближні бої + противник, щосили намагається зупинити процес розширення "точки дотику" передових підрозділів ЗСУ із першими позиціями свого головного рубежу оборони...
А й ще завершився процес переміщення 108-го дшп 7-ї дшд, який супроводжувався чималою кількістю "медійних підробиць", на цей напрямок. Його підрозділи вже фіксуються південно-східніше с.Роботине.
Ситуація на цьому напрямку, не виглядає для противника, як така, що відповідає терміну "украінскоє наступлєніє выдохлось". Судячи зі всього, воно ну дуже далеке від цього визначення. Принаймні, локальну лінію опорних пунктів північно-західніше та західніше с.Роботине противник був вимушений полишити (наскільки я зрозумів, батальйонний район оборони західніше села противник вже не контролює).
По суті, ЗСУ прорвали обороний рубіж, який існував між с.Копані та с.Роботине.
Більше того, підрозділи 291-го мсп та двох полків "територіалів" (1430-го мсп ТрВ і 1441-го мсп ТрВ), які зараз намагаються не допустити звільнення с.Роботине українськими військами явно "нє справляются" самостійно. Думаю, саме у цій смузі й буде задіяний 108-й дшп противника.
Що стосується передових позицій головного рубежу оборони противника, то фіксується розгортання на них, принаймні, одного батальйону 100 орвбр противника західніше с.Вербове...
Нарешті до російського командуванні дійшло, що ситуація на Токмацькому напрямку набуває для нього ну дуже неприємного характеру... Противник почав стягувати сюди додаткові сили й засоби, аби, принамйні, зупинити її подальший розиток саме у цьому ключі.
Зоркема, про переміщення на цей напрямок 108-го дшп 7-ї дшд я писав напередодні. Але, судячи зі всього, противник цим не обмежився. У районі західніше с.Роботине, починаючи із позавчорашнього вечора, почав зосереджуватися, принамйні, ще один батальйон 810 обр МП.
17.Ⅷ.2023 найбільш важливі події відбуваються не в самому селі Роботине (у північній частині якого, ймовірно, вже знаходяться передові підрозділи ЗСУ), а західніше та східніше нього. Й у загальному вимірі, ці події значать більше ніж контроль над самим населеним пунктом. Справа в тому, що східніше цього села розташовані передові позиції головного рубежу оборони противника, а західніше — локальна лінія опорних пунктів (до с.Копані), яка по ідеї, повинна прикривати Новопрокопівський вузол оборони противника із заходу та північного заходу, за яким, в свою чергу, також розпочинаються передові позиції головного рубежу оборони противника. Тому, очевидно, що обхід передових підрозділів ЗСУ с.Роботине по обом флангам, по суті не тільки лишає будь-якого сенсу для противника його утримання, а й цілком ймовірно може привести до виходу ЗСУ до головного рубежу оборони противника на досить широкому фронті, починаючи з Новопрокопівки, закінчуючи Вербовим.
Зважаючи на той факт, що передові підрозділи ЗСУ східніше села вже просунулись до головного рубежу оборони противника й продовжують розширяти цей клин, питання просування ЗСУ вздовж дороги Т-04-08 з Новоданилівки на Новопрокопівку (тобто з іншого, західного боку с.Роботине) набуває особливого значення...
Противник обладнав цю локальну лінію опорних пунктів вздовж декількох довгих лісо-смуг, які тягнуться із західної околиці с.Роботине аж до самих Копанів...
Обороняються тут підрозділи 291-го мсп противника. Протягом минулих 3-х діб передові підрозділи ЗСУ спромоглися на окремих відтинках ділянки оборони цього полку витіснити його підрозділи з цих укріплених позицій. По-суті, створивши, таким чином, умови для обходу с.Роботине не тільки зі сходу, але й з заходу.
Причому, наскільки я розумію, противник ці дії ЗСУ (щодо обходу Роботине з заходу) сприйняв достатньо серйозно. Саме тому у тилах 291-го мсп противника з'явився батальйон 810-ї обр мп, перекинутий сюди з району с.Мирне. І судячи зі всього, у цьому сенсі він явно буде не останнім...
Поки що, головні зусилля противник концентрує саме на напрямку Роботине — Новопрокопівка (тут діють підрозділи, як мінімум 2-х "мотострілецьких" полків територіальних військ\мсп ТрВ - 1430-го та більш "свіжого" 1441-го) але, очевидно, що питання обох флангів цієї основної дирекції наступу ЗСУ набуває для противника особливого значення.
На даний момент, для протидії подальшому негативному розвитку ситуації на цих ділянках противник має можливість ШВИДКО використати 4 формування...
— 100-у окрему розвідувальну бригаду (один з її батальйонів вже розгорнувся на головному рубежі оборони в районі сВербове)
— Принаймні 2 батальйона зі складу 810-ї обр МП, один з яких вже введений на ділянці оборони 291-го мсп противника
— 108-й дшп, який очевидно ВЖЕ (або у найближчий час) буде введений у бій східніше с.Роботине
— Й нарешті, пустити в хід "імпровізований заградотряд" у вигляді 249-го окремого моторізованого батальйону спеціального призначення фсвнг "россґвардія" "ахмат-юґ".
Для того, аби продовжити нарощування зусиль на цьому напрямку, принаймні, на рівні полк\бригада, командуванню противника буде необхідно мінімум 2-3 доби...
Найбільш ймовірним варіантом буде — використання 1-2-х бригад зі складу 35 ОВА, скоріш за все 64 омсбр, або 69 обрп, можливо 177-го опмп з 58 ОВА із поки що не атакованих ділянок у Південній операційній зоні по напрямку на м.Пологи...
Є ще варіант — зняти з Бердянського напрямку, принаймі, одну бригаду (34 омсбр, або 5 отбр чи 336-у обрмп)...
Та в обох випадках, це певний ризик для "командованія вс рф" з двох причин:
— Як тільки українське командування встановить факт переміщення якогось формування зі складу 35 ОВА з-під м.Пологи на сусідні напрямки (а ЗСУ це зробить обов'язково, причому у режимі онлайн), немає жодної гарантії, що тут же ЗСУ не активізується й на Пологах...
— Ну й варіант із Старомлинівським (він же Бердянський) напрямком — також є певним ризиком, бо український наступ й там не то щоб "выдохся", а після звільнення с.Урожайне набув нового імпульсу! Й там є достатньо варіантів для його продовження у дуже несприятливій для противника формі...
Найближчим часом, скоріш за все, саме на Оріхівському напрямку з'явиться ще один ворожий полк 7-ї дшд - 56-й дшп, котрий очевидно "убудєт" зі складу ҐВ "Днєпр" до складу ҐВ "Восток", по мірі розгортання на Кримсько-Таврійському напрямку полків 70-ї мсд. Й таким чином, вся 7-а дшд збереться в Токмаку...
Таким чином, щодо оперативної обстановки у Південній операційній зоні можемо констатувати декілька речей:
— Українське командування свідомо "нарощує напругу резервних канатів" противника... Активні наступальні дії лише на 2-х (ДВОХ) напрямках — Токмакському та Бердянському, вже викликають у противника певні трабли із резервними формуваннями. Але в цьому сенсі, очевидно, ЗСУ потенційно можуть "додати" ще 2, а потім, при потребі, й ще 1 напрямок!
— Так, це дається взнаки й для ЗСУ (адже їм також доводиться задіяти додаткові війська\сили для цього). Але масштаби із російськими навіть не співставні, бо у цьому питанні має значення не тільки кількісний вимір (обсяг задіяних сил й засобів), а й якісний (тобто, рівень боєздатності). Через це, там, де ЗСУ обходяться одним формуванням рівня полк\бригада, противник вимушений задіяти 2, а то й 3 "рівнозначних" за чисельністю формування.
— Більш того, очевидно, що тут проглядається пряма кореляція між термінами активних дій ЗСУ на Південному оперативно-стратегічному напрямку і якістю (рівнем боєздатності) формувань противника. Ворог об'єктивно вимушений скорочувати терміни "відновлення", "доукомплектування" та "підготовки" своїх резервних формувань, бо потреба в них у нього "отнюдь" не скорочується, а лиш зростає... Причому, вони стають потрібні аґресорам ТУТ й ЗАРАЗ, а не колись "через 2-3 місяця"... Яскравий приклад — противник вже потягнув до складу свого "діючого" на теренах України угрупування військ частини та з'єднання зі складу стратегічних резервів, формування та розгортання яких він ще НЕ ЗАКІНЧИВ.
Підсумовуючи, нагадаю. У будь-яких канатів є межа напруги, які вони здатні витримувати, навіть у сталевих канатів. Звичайно, зважаючи на розмір людьських ресурсів "ри-фи" та маючи на увагу ймовірність чергової мобілізації "на болотах" можемо допустити, що втрачати кожної доби майже по батальйону вбитими та пораненими рф-окупанти "моґут сєбє позволіть" ще довго... Але у цьому сенсі, завжди варто пам'ятати — у такому випадку, ймовірність виникнення перекосу балансу між кількістю (обсягом) та якістю (рівнем боєздатності) ворожих формувань різко зростає...
На Токмакському напрямку ширина відтинку "дотику" передових підрозділів ЗСУ до перших позицій головного рубежу оборони противника досягнула розміру у 2,5-3 км та продовжує розширятися...
Очевидно, противник все ніяк не впорається із тактичною кризою в районі с.Роботине (я би навіть сказав, на обох флангах цього населеного пункту)...
Це тим більше виглядає дивно, бо, протягом останнього часу, його командування перемістило на цей напрямок достатньо додаткових сил й засобів, зокрема:
— 108-й дшп, ймовірно 56-й дшп також з'явиться тут...
— 1441-й мсп ТрВ
— й навіть, принамйні, один батальйон 810-ї обр МП
Причому, підрозділи двох останніх формувань ВЖЕ введені у бій, першого на ділянці оборони 1430-го мсп ТрВ, а другого на ділянці оборони 291-го мсп...
Й тим не менш, зупинити просування передових підрозділів ЗСУ вони не можуть — противник майже повністю відійшов з с.Роботине (утримує лише частково його південну частину), а східніше села — полишив чергову ділянку місцевості, приблизно у 2-2,5 км²...
Більше того, очевидно, що командування противника, відчуваючи гостру потребу у додаткових силах й засобах на цьому напрямку, продовжує стягувати на нього все, що тільки можливо. Зокрема, північно-східніше с.Новопрокопівка (це якраз на відтинку прориву ЗСУ) почали фіксуватися підрозділи 201-го мсп 2-го АК (так, це колишній так званий "платовскій" полк "народной милиции" Луґанди, Алчевск - Стаханов, покійні мозґовой, дрьомов і "вот єто всьо"). І ось тепер, ці кадіївські "стакановскіє кАзачкИ" спробують зупинити передові підрозділи ЗСУ на Токмакському напрямку...
Варто також зазначити, що саме на цьому напрямку діє, як мінімум 2 (цілком можливо, що й 3) підрозділи противника, підготовлених до застосування баражуючих боєприпасів штибу "ланцет". Всього, це приблизно від 20-и до 30-и ударних БПЛА тактичного рівня, які противник може застосувати протягом короткого часу на цьому напрямку.
В декого знову десь щось "зачесалось" й раптово...
"ЗСУ опинились біля Токмаку!" "ЗСУ увійшли в Токмак!" "Токмак НАШ?"
Вспокойтесь, до Токмака передовим підрозділам ЗСУ треба ще прорвати головний рубіж оборони противника (який складається не з однієї позиції) й пройти З БОЯМИ більше як 20 км...
Тому, як на мене, не варто тиражувати та розганяти по мережі якісь "ізмышленія", причому "не пойми кого"...
Північна частина селища Роботине, це ще "не біля Токмаку"...
Так, дійсно, на Токмакському напрямку у ЗСУ є певні досягнення.
Але, вони зовсім не того масштабу, щоб вже роздавати направо та наліво якісь надоптимістичні прогнози й з дуже серйозним виглядом обговорювати точку зору одного британського джентельмена та двох американських фахівців, які знаходяться від району подій за багато тисяч кілометрів...
Власне, на Токмакському напрямку передові підрозділи ЗСУ продовжили, протягом минулих діб, розширювати своє вклинення по обох флангах с.Роботине, й судячи зі всього, взяли під свій контроль його північну частину...
Ворожі підрозділи 1430-го мсп ТрВ, підсилені підрозділами 1441-го мсп ТрВ та 810 обр мп противника зараз вимушені вирішувати два основних завдання:
— не допустити звільнення с.Роботине передовими підрозділами ЗСУ
— а також не дати їм можливості просунутись південніше лінії опорних пунктів між с.Роботине та с.Копані...
Окремо варто сказати й про ділянку між с.Роботине та с.Вербове, де ЗСУ вже вийшли до перших позицій головного рубежу оборони противника...
Як жорстко доводить практика, використання командуванням противника цілого кодла "барсіків" (тут діє зразу 4 таких батальйони — 1-й, 3-й, 11-й та 14-й "Сармат"), не дає бажаного ним ефекту, вони банально, не справляються...
ЗСУ продовжують активно діяти на цій ділянці й мають усі шанси, за певних обставин, вийти на околиці с.Новопрокопівка з північно-східного напрямку.
Й хоча "барсіки" зараз зайняли головний рубіж оборони, під прикриттям якого трохи "переводять дух", подальші перспективи цього конгломерата підрозділів типу "БАРС", явно виглядають на цьому напрямку не дуже радісно. Бо "барсікам" доводиться прикривати орків і діяти у дуже незручних бойових порядках — частина "барсіків" вимушена оборонятися із "перевернутим" фронтом, інша — щосили, "прикриває" східний фланг підрозділів 1430-го мсп ТрВ, котрі "стоят на смєрть" в с.Роботине...
По суті, це ділянка оборони 1429-го мсп ТрВ, але наскільки я зрозумів, цей полк має суттєві проблеми із боєздатністю... Саме тому, протягом попередніх 3-х діб противник зосередив й розгорнув південно-східніше Роботине ще один полк — 201-й мсп 2-гоАК, щоб ущільнити свої бойові порядки на цій ділянці й таким чином трохи "зняти напругу" із 1429-го мсп ТрВ.
За спиною" всіх цих "барсіків" і "територків" розгорнувся 417-й орвб та підрозділи 100 орвбр. Їх головне завдання — за будь-яких умов утримати с.Вербове та "окрєстності"...
Однак, у сенсі розвитку ситуації на Токмакському напрямку, варто акцентувати увагу не тільки на тому, що відбувається західніше та східніше с.Роботине, а й ще на цілому ряді подій, які переконливо свідчать про те, що командування противника вже достатньо серйозно замислюється над тим, як й чим оборонятися на своєму головному рубежу, зокрема:
— Воно розпочало частково відведення підрозділів 291-го мсп в район північно-західніше с.Ільченкове. Причому, очевидно не тільки через те, що полк майже місяць не вилазив з боїв...
— 108-й дшп, поки що, зосередився в районі с.Новопрокопівка, але так й не був повністю введений у бій (судячи зі всього, він складе основу "ґарнізона" с.Новопрокопівка, або чекає завершення переміщення своїх "коллєґ" — з 56-го дшп на цей же напрямок)
— Один із зведених тактичних загонів 22 обр СпП був переміщений на ділянку оборони 71-го мсп противника (це між с.Вербое та с.Новопокровка), як реакція на останні події, які відбуваються в районі с.Новопокровка та між дорогами Н-08 та Т-08-15, де передові підрозділи ЗСУ також активізувалися...
Таким чином, стає зрозуміло, що "не одним Урожайним" на Бердянському напрямку жевріє Український наступ. На Токмакському напрямку також є певні досягнення... Думаю, у зв'язку з цим, про звільнення с.Роботине ми також почуємо невдовзі...
На Токмакському напрямку, противник, очевидно, зрозумів, що у загальному контексті Українського наступу важлива ситуація на тільки в самому с.Роботине (лише південну частину якого він контролює), а й те, що відбувається східніше та західніше села...
Особливо це стосується східного флангу цього району, де передові підрозділи ЗСУ вже вийшли на перші позиції головного рубежу оборони противника на ширині по фронту майже у 4.5 км...
В свою чергу, передові підрозділи ЗСУ, діючи зі сходу на захід, очевидно просунулись й у бік с.Копані, вздовж тієї лінії опорних пунктів противника, про яку писав раніше (між Роботине та Копані)...
Ситуація для противника "уСУКАбляєтся", ще й тим, що на цьому напрямку у противника немає такого набору полків й бригад у резерві, який в нього розгорнутий на Бердянському напрямку...
Тому, для того, аби якось адекватно реагувати на всі ці дії ЗСУ на цьому напрямку, він може задіяти, переважно, формування батальйонного рівня. Максимум — до 2-х полків — 114-й мсп і 108-й дшп. Решта "резерву", включаючи нещодавно переміщені на цей напрямок 201-й мсп 2-го АК а також декілька підрозділів 810-ї обр мп, ВЖЕ введені у бій...
Щоправда, є ще 1441-й мсп ТрВ, але він також вже частково задіяний у стримуванні Українського наступу в районі с.Роботине... Ну й десь вештається 56-й дшп 7 дшд (була інфа, що його підрозділи пройшли вже Мелітополь, але поки він ніде в іншому місце не фіксувався, тим більше, що очевидно якась його частина продовжує перебувати на Кримсько-Таврійському напрямку, у складі ҐВ "Днєпр").
Окрім того, очевидно, що "приемності" для "командованія вс рф", у цьому сенсі, надають й події на ділянці оборони 70-го мсп (це район с.Новопокровка, південніше неї й місцевість по обом бокам дороги Н-08), де передові підрозділи ЗСУ також активізувалися.
Та й у смузі оборони сусідньої 38-ї омсбр противника зі складу 35 ОВА також щось стало "неспокійно" по напрямку на Лугівське та Новокарлівку у бік м.Пологи.
Зважаючи на все вище сказане, зауважу лише одне...
Зараз "командованіє вс рф" "в темпі вальса" вишукує резерви для всієї Південної операційної зони (так, того самого "каЛіДора"). Тому що "затріщало" не тільки по напрямку на Бердянськ, але й на Токмак, почало "потріскувати" й на Пологівському напрямку, і під Вугледаром...
Терміново потрібні резерви. Причому, не просто пара батальйонів "барсіків" чи рандомний набір "мобіків" з чергового полку "тєріторіальних войськ", а щось суттєве, бажано кадрове... Й обов'язково, у мінімальному обсязі — полк\бригада, бажано — дивізія (тягнути меньші формування, явно не має сенсу). Питання для командування противника полягає в іншому — де їх знайти й звідки взяти...
На Токмакському напрямку, після втрати с.Роботине противник посилено готується до оборони с.Новопрокопівка, стягуючи туди додаткові сили та засоби...
Кажуть, нарешті "знайшовся" 56-й дшп (десантно-штурмовий полк) 7 дшд (десантно-штурмової дивізії) противника. Його підрозділи (до 2-х батальйонів), разом із підрозділами 108-го дшп, зараз розгорнулись західніше с.Новопокровка. Очевидно, саме ці частини 7-ї дшд й складуть основу "Новопрокопівського гарнізону"...
За ділянку, яка розташована ще західніше, очевидно, відповідатимуть батальйони 810-ї обр мп (окремої бригади морської піхоти), яку противник нещодавно ввів у бій.
Загалом, ймовірно, підрозділи 1430-го і 1429-го мсп ТрВ противника, майже за місяць своєї участі у боях, суттєво втратили у рівні своєї боєздатності (зараз оперують у "першій лінії" лише окремими своїми підрозділами, переважно ротного рівня). Схоже, що й з численими "барсіками" противника відбулось те саме, адже противник був вимушений переважно відтягнути їх вже на перші позиції головного рубежу оборони.
У цьому сенсі, варто відзначити, що й 291-й мсп противника також частину своїх підрозділів, які втратили боєздатність, був вимушений відвести в район с.Ільченкове на доукомплектування.
Але найбільш красномовним, у цьому відношенні, є ввід у бій на цьому напрямку 810-ї обр мп, 201-го мсп 2-го АК, головних сил 7-ї дшд, що свідчить про достатньо серйозну кризу у противника із наявністю боєздатних підрозділів саме у "перший лінії".
Однак, сподіватися на те, що у противника на цьому напрямку щось "посипеться" найближчим часом, як це вже поспішають робити окремі "експерти", навряд чи варто. Більше того, місцями, противник навіть намагається контр-атакувати (наприклад, в районі с.Новопокровка).
Так, відстань між передовими позиціями ЗСУ в районі с.Роботине та першими (північними) хатами с.Новопрокопівка, які займають підрозділи противника, становить меньше 2-х км. Більше того, східніше селища передові підрозділи ЗСУ продовжуть рухатись вздовж перших позицій головного рубежу оборони противника, розшируючи ділянку "дотику" з ними...
Противник ввів у бій на цій ділянці підрозділи свого 201-го мсп й таким чином, зміг десь 2-ї доби тому трохи пригальмувати цей рух. Але повністю зупинити — поки не може. Таким чином, ЗСУ просуваються до головного вузла оборони противника на цьому напрямку (с.Новопрокопівка), як з півночі, так й обходячи його з північно-східного напрямку.
В цьому сенсі, вклинення передових підрозділів ЗСУ між с.Роботине та с.Вербове у бойові порядки противника, з тактичної точки зору, виглядає досить перспективним... Головним чином, через те, що доволяє при необхідності діяти, як у південно-західному, так й у південно-східному напрямках. Причому, оба з них є, так би мовити, цілком доцільними — у першому випадку, очевидно, противнику доведеться "сконцентруватися" саме на обороні с.Новопрокопівка, а у другому — "вистрибнути зі штанів", щоб не допустити прориву ЗСУ перших позицій свого головного рубежу оборони оперативного напрямку на с.Вербове, як то кажуть — з ходу...
Але саме цікаве, що й в першому і в другому випадках командуванню противника на цьому напрямку знадобляться ДОДАТКОВІ сили й засоби. Причому, у обсягу не меньше 2-х, порівнянно "свіжих" повноцінних полків\бригад, і не "післязавтра", а вже зараз...
На Токмакському напрямку противник продовжує стягувати к місцю "прориву" (ділянка між Роботине та Вербове) додаткові сили й засоби, зокрема:
— В районі західніше с.Новопрокопівка фіксується, принаймі, один "свіжий" батальйон 503-го мсп противника (нагадаю, він раніше оборонявся в районі с.Нестерянка)
— 56-й дшп (десантно-штурмовий полк) зайняв оборону по північній та північно-західній околиці с.Новопрокопівка, зразу за лінією опорників між с. Роботине та с.Копані
— Навпроти ділянки "дотику" передових підрозділів ЗСУ із першими позиціями головного рубежу оборони противника розгорнуся ще один батальйон 100 орвб.
Окрім, власне боїв в районі с.Роботине, вагомого значення для подальшого розвитку ситуації має питання контролю за висотами на північній схід від с.Новопрокопівка... Нещодавно введений у бій 201-й мсп противника зараз намагаться їх утримати. Але, дається то йому нелегко, бо східніше них ЗСУ продовжують просуватися й по-суті, відтісняють підрозділи цього полку безпосередньо у бік Новопрокопівки...
Якщо так піде й надалі, то цілком можливо так станеться, що 810-я обрмп і 1430-й мсп ТрВ противника ще будуть вести бої південніше та південно-західніше с.Роботине, а передові підрозділи ЗСУ з іншого (східного) боку вже зав'яжуть бої із 7-ю дшд противника безпосередньо за Новопрокопівку...
Всю цю ситуацію достатньо серйозно ускладнює для противника та обставина, що такого набору "незадіяних" бригад, як на Бердянському напрямку, у нього тут просто немає...
У цьому сенсі дуже показовим є переміщення на напрямок наступуп ЗСУ підрозділів 503-го мсп. Адже це полк оборонявся на "не атакованій" ділянці в районі с.Нестерянка, але розташованій досить поруч із атакованими (я би навіть сказав — проміж ними). Якщо противник вже вимушений переміщати частини та підрозділи з неатакованих, розташованих ПОРУЧ ділянок, досить суттєво ризикуючи при цьому у тактичному відношенні, то очевидно, що ситуація для нього виглядає, скажімо так... "досить неоднозначно".
Якби було інакше, то ми побачили би замість цього тасування "битих на небитих" появу свіжих резервних частин та з'єднань. Й в принципі, ми їх вже бачили (34-а омсбр, 7-а дшд, 810-а обр мп), але, по-перше — переважно не тут, а по-друге — це було досить давно (принаймні, з місяць тому). Й тепер, замість цього, маємо сумнівне задоволення спостерігати "рокадні" переміщення не те щоб з'єднань чи частин, а вже окремих батальйонів...
У зв'язку з цим постає одне закономірне питання.
Ну добре, поки що "під рукою" у "командованія вс рф" є ще "вільні" більш-менш боєздатні батальйони, але коли і вони "сточаться" у впертих "утриманнях" степових сіл півдня України, що тоді "командованіє вс рф" буде кидати "на бруствєри"? Само на них полізе? 🙂
Мобілізація це довго... й потім, вона ВЖЕ не встигає...
А "командованію вс рф", явно потрібно ТУТ й ЗАРАЗ...
Що залишається?
Правильно... витягувати резерви зі Східної операційної зони (Куп'янськ, Лиман, Бахмут, Донецьк)...
Думаєте це не буде мати свої наслідки?
Ну то побачимо...
На Токмакському напрямку криза "оборони" противника продовжує наростати. Причому, судячи з тих дій "командованія вс рф", що воно здійснює й які фіксує наша група “Інформаційний Спротив”, командні структури противника, якщо й не в паніці, то принаймні у "дуже сильному хвилюванні"...
Ну, в принципі, воно й не дивно...
Передові підрозділи ЗСУ не тільки звільнили село Роботине й просунулись трохи південніше та східніше села Роботине (передові підрозділи ЗСУ знаходяться практично "через поле" від перших хат с.Новопрокопівка), а й продовжують рух по напрямку на с.Вербове. Це, по-суті, означає, що ЗСУ приступили вже до прориву перших позицій головного рубежу оборони противника...
Тут, вже й коля ґєрасімов с мієлофоном зі своїм "волшебным пєндєлєм" не допоможе!
Перші ознаки нервування "командованія вс рф" проявились ще декілька діб тому, коли під Новопрокопівку були переміщенні прямо з сусіднього Василівського напрямку підрозділи 503-го мсп, що з тактичної точки зору, виглядало, м'яко кажучи трохи авантюристично...
Але, далі це нервове смикання та наростання авантюристичності у діях "командованія вс рф" продовжилось — дві доби тому, сюди ж, до місця "прориву" ЗСУ почали підтягуватись підрозділи й 4-й ВБ (військової бази). І знову таки, саме з Василівського напрямку...
Тепер, ситуація й бойові порядки російських військ в районі с.Новопрокопівка, а також західніше та східніше цього н.п. нагадують такий собі "творчий безлад", або краще сказати — "сброд блатных і шайку ніщіх". Кого тільки не пригнало нервуюче "командованіє вс рф" обороняти Новопрокопівку...
— 2 полка 7-ї дшд (56-й і 108-й)
— головні сили (до 2-х посилених батальйонів) 810 обр мп
— 503-й мсп
— 201-й мсп
— 1430 і 1441 "мотострєлковыє" полкі тєрвойськ" — точніше, їх залишки...
— 4 ВБ (до 2-х зведених тактичних загонів, до батальйону кожний)...
Другим "ешелонам" там же...
— 291-й мсп
— до батальйону 100 орвб
Там же вештаються — до 2-х батальйонів штибу "БАРС", 249-й "моторізований спецназ" фсвнг "россґвардия", "юґ-ахмат" та роґозінскіє "сцарскіє пьосікі" ("добровольчий" батальйон "царскфє волкі" — район с.Копані)...
Загалом, "под Работіно" російське командування кинуло все що нашкрябало у себе у оперативному тилу (а там вже доводиться, образно кажучи — шкребти "черпаком по донышку") й навіть потягнуло сюди підрозділи із сусіднього напрямку... І все це на ділянці від с.Копані до району східніше с.Новопрокопівка (перших позицій головного рубежу оборони), на фронті шириною приблизно у 12.5 км...
І увесь цей "слоённый пирог" зараз посилено готується "стоять насмєрть"! Тактична щільність підрозділів противника тут — "запєрдєльная"!
Але, у всьому цьому "аля-улю, ґоні ґусей", як завжди є зразу декілька "але"...
— По напрямку на Василівку, у противника також не то щоб все "зашибісь", в тому числі, із наявними силами та засобами...
— Не треба думати, що всі ці "ужимкі і прыжкі" "командованія вс рф" становлять для українського командування якусь "терру інкоґніту"...
— Ну й варто зазначити, що щільні бойові порядки ворожих військ, зазвичай, мають не тільки "позитивний ефект" для них, а й негативний — в першу чергу, у сенсі рівня ефективності їх ураження вогневими засобами тобто ЗСУ, особливо, коли це так звані "касетні боєприпаси"...
Що характерно, всі ці "рокадні перегрупування" противника відбуваються на рівні одного оперативного напрямку — Токмакського (Мелітопольського), з інших напрямків тут тільки 7-а дшд...
Це свідчить про нестачу у противника не тільки резервів оперативного рівня, а в першу чергу — про гострий дефіцит часу. Ситуація почала настільки динамічно розвиватися, що у "командованія вс рф" просто вже немає часу тягнуть звідкись здалеку більш-менш значні за обсягом та рівнем резерви... Йому доводиться тасувати полки та батальйони, як-то кажуть, "по місцю", міняючи їх місцями у межах одного оперативного напрямку, по принципу "з неатакованої ділянки — на атаковану"...
От мені цікаво, а що буде, якщо кількість атакованих ділянок різко зросте? Почнуть вже роти-взвода "туди-сюди" перекидати?
Отже, ЗСУ розпочали бої за оволодіння першими позиціями головного рубежу "оборони" противника на Токмаксько-Мелітопольскому напрямку...
На даний момент, у мене немає конкретних, веріфікованих даних про їх перші результати. Але, за цілим рядом, як-то кажуть "повідомлень з місць" моїх читачив, передовим підрозділам ЗСУ вже вдалося, принамйні, на одній ділянці вклинитись на глибину до 1 км у першу позицію головного рубіжу оборони противника...
Із зрозумілих причин, я не можу називати... де саме, але той, хто уважно слідкує за моїми дописами, думаю, цілком здатний догадатися самостійно — в якому районі, на якій ділянці й в напрямку якого населеного пункту це відбувається...
Краще, спробуємо зрозуміти, як може діяти противник у даній ситуації й в чому може полягати його реакція на останні події...
Перше, що кидається у вічі й про що я написав у позавчорашньому огляді — досить нервовий характер першої реакції командування противника. Що, в свою чергу, вилилось у намаганні стягнути в район с.Новопрокопівки, а також на флангові ділянки цього району, максимально можливу кількість більш-менш боєздатних сил й засобів, які ще є у розпорядженні "командованія вс рф" на даному напрямку...
В тому числі, це стосувалось сусідніх ділянок Василівського напрямку.
Зокрема, звідти противник підтягнув:
— 810 обр мп, приблизно до 2-х батальйонів
— 503-й мсп, щоправда не весь — до одного батальйону
— 4-ВБ (військову базу), до батальйону...
Після звільнення передовими підрозділами ЗСУ с.Роботине, очевидно, у бойових порядках противника по напрямку на с.Копані, як-то кажуть, "образовалась брєш"... Тому що, по суті, звільнивши село, ЗСУ подолали локальні укріплення противника, які були якраз розташовані між ним й с.Копані (банально обійшли їх зі сходу), опинившись південніше них. Й відповідно, отримали можливість розвернутися своїм правим флангом у західному напрямку й розпочати наступ власне на с.Копані...
Саме через ці обставини, противник розпочав переміщення своїх батальйонів з Василівського напрямку у район с.Копані. І зараз, поспіхом, за їх допомогою, намагається організувати оборону між Копанями і вже звільненим ЗСУ селом Роботине...
Друге, навіть це на даний момент не є основною загрозою для противника. Найбільш неприємні для окупантів відбуваються трохи східніше — між с.Новопрокопівка та с.Вербове... Де, за збігом обставин, не тільки "опинились" перші позиції головного рубежу оборони противника, а й власне відбувається основне просування передових підрозділів ЗСУ у загальному, південному напрямку, яке противник, очевидно, поки що не може зупинити...
Три основні речі зараз "дєлают нЄрвы" командуванню противника й до них цілком ймовірно може додатися й 4-а, зокрема:
— Передові підрозділи ЗСУ наблизились до с.Новопрокопівка максимально близько (буквально, до перших хат села у його північній частині, їм залишилось — подолати одне поле).
— Окрім цього, ЗСУ ну-у дуже активно й наполегливо витісняють підрозділи 201-го мсп противника з висот, розташованих північно-східніше цього села
— Ну й с.Вербове. Точніше той факт, що до нього ЗСУ залишилось вже меньше 2-х км. Вихід передових підрозділів ЗСУ до цього села буде означати прорив першої позиції головного рубежу оборони противника...
— Четвертою, може стати напрямок Мала Токмачка — Новофедорівка, де ЗСУ, останнім часом також активізувалися вздовж дороги Н-08.
Тож яким чином, противник намагатиметься зупинити подальший розвиток ситуації на цьому напрямку у негативному для себе ключі?
А він вже реагує...
1) Напрямок на м.Пологи, північніше с.Вербове (с.Новопокровка та ділянка між дорогами Н-08 та Т-08-15) — "командованіє вс рф" розгорнуло головні сили 7 дшд — 56-й і 108-й дшп, підсилені зведеними тактичними загонами 22 обр СпП. Головне завдання окупантів — не дати передовим підрозділам ЗСУ просунутись до рубежу с.Новофедорівка — с.Вербове, а також утримати район с.Новопокровка.
2) По головному рубежу оборони та безпосередньо напрямок на с.Вербове та с.Новопрокопівку прикривають головні сили 42 мсд — 70-й і 71-й мсп посилені цілим "розсипом" батальйонів типу "БАРС" та залишками 1430-го і 1441-го мсп ТрВ (в основному на флангах)
3) Нещодавно переміщенний на цей напрямок 201-й мсп противника, зараз, виконує частне, але досить важливе завдання — вчепився у висоти північно-східніше с.Новопрокопівка й намагається їх утримати за будь-яку ціну. Й це цілком зрозуміло — зайняття їх передовими підрозділами ЗСУ ну-у дуже ускладнить противнику організацію всієї оборони на самому загрозливому для нього напрямку...
4) Також, очевидно, що у весь свій ріст перед командуванням противника встала проблема — чим, як й де саме зайняти позиції головного рубежу оборони... В основному, через те, що ЗСУ постійно розширюють своє "вклинення". Зараз, противник на відповідних ділянках вже зайняв їх, тими силами та засобами, які мав у своєму розпорядженні, зокрема:
— батальйон 100-ї окремої розвідувальної бригади (орвбр) разом із батальйоном БАРС-3 намагаються правіше 201-го мсп, вже на головному рубежі оборони стримати це розширення..
— 417-й орвб розгорнувся в районі с.Вербове та його околицях, очевидно — саме на головному рубежі оборони
— підрозділи 291-го мсп і 249-го омтп СпП, очевидно, також зайняли позиції на головному рубежі оборони противника південно-західніше с.Новопрокопівка (приблизно, в районі с.Ільченкове).
Як бачимо — сил та засобів у противника, для того аби просто "зупинити" просування ЗСУ у бік Токмаку — не так вже й багато...
Думаю, головне питання полягає в іншому — як він ними скористається...
Й чи знайде російське командування протягом найближчого часу щось "суттєве", аби утримати головний рубіж оборони. Бо, "тріск" в районі Новопрокопівки та Вербове, вже досить чітко чутно у Токмаку...
На Токмакському напрямку, передові підрозділи ЗСУ зуміли взяти під свій контроль ключові висоти північно-східніше с.Новопрокопівка й продовжують просуватись вздовж першої позиції головного рубежу оборони противника, розширюючи фронт свого вклинення між с.Роботине та с.Вербове — загальна ширина "клину" вже склала не меньше як 9 км...
Одночасно з цим, вже на першій позиції головного рубежу оборони противника в напрямку на с.Вербове, очевидно, передові підрозділи ЗСУ, якщо й не зайняли її повністю, то, принаймні, очевидно, суттєво просунулись у бік зазначеного населеного пункту... За окремими повідомленнями, відстань від передових позицій ЗСУ до перших хат с.Вербове у північно-західній частині села становить не більше 1.5 км.
Таким чином, стає зрозуміло, що на даний момент, "командованіє вс рф" не спроможне зупинити розширення по фронту вклинення передових підрозділв ЗСУ у першу позицію свого головного рубежу оборони...
Правий фланг 42-ї мотострілецької дивізії (мсд) противника, навіть підсилений підрозділами 201-го мсп, продовжує задкувати у південно-західному напрямку. Таким чином, створюючи усі умови для обходу передовими підрозділами ЗСУ Новопрокопівського вузла оборони противника зі сходу. Й після оволодіння передовими підрозділами ЗСУ панівних висот на цьому напрямку, ця ситуація навряд чи набуде найближчим часом для противника якогось покращення....
В свою чергу, у с.Вербове та західніше нього (це вже на першій позиції головного рубежу оборони), противник вимушенний вводити у бій, окрім "штатного" 417-го окремого розвідувального батальйону (орвб), частини та підрозділи, які явно були призначені для використання далеко не на цій ділянці, зокрема:
— батальйон 100 орвбр
— 1429-й мсп ТрВ
— "добровольчі" батальйони типу "БАРС" (1-й, 11-й та 14-й "Сармат")
Ще південно-західніше цієї ділянки російський батальйон БАРС-3 у взаємодії із 210-м мсп намагається не допустити просування передових підрозділів ЗСУ східніше с.Новопрокопівка у напрямку на с.Очеретувате, що як на мене, вже не видається таким вже й фантастичним... Й за великим рахунком, буде означати прорив ЗСУ першої позиції головного рубежу оборони противника...
Але, звичайно, у реальності, без вирішення "проблеми Новопрокопівки", це просування навряд чи взагалі можливо. Це, до речі, розуміє й противник...
Саме тому, зараз підрозділи 70-го мсп 42-ї мсд, посилені рештками 1430-го мсп ТрВ, намагаються за будь-які обставини утримати власне саме село та прилеглі до нього зі сходу та заходу території та організувати сталу оборону на ділянці прориву ЗСУ...
Одночасно, введені у бій тиждень тому підрозділи 810 обр МП противника, підтримані підрозділами 1441-го мсп ТрВ, навіть, спробували пару діб тому контр-атакувати у напрямку с.Роботине з південно-західного напрямку у притаманній россійській морській піхоті агресивній манері... Ну, особливого успіху добитися вони не змогли (загальне просування склало 200 м)...
У цьому сенсі, звертає на себе увагу 2 речі...
— виведення командуванням противника у резерв підрозділів 291-го мсп (район с.Ільченкове)
— оперативне розгортання на цьому напрямку частин та з'єднань 76 дшд
Як на мене, командування противника на цьому напрямку зараз демонструє більший рівень адекватності ніж це було декілька діб тому, коли воно, очевидно, сильно нервувало з приводу прориву ЗСУ між Новопрокопівкою та Вербове...
Отримавши додаткові сили й засоби воно, на даний момент, реалізує план, пов'язаний із формування потужних флангових груп, за допомогою яких планує зупинити український наступ вже у зоні першої позиції свого головного рубежу оборони...
Так, це район с.Копані та рубіж Новопокровка — Новофедорівка...
На першому вже розгорнуті підрозділи:
— 810-ї обр МП
— 503-го мсп
— 4 ВБ (віськової бази)
На другому:
— 7-ї дшд (2 полка — 56-й і 108-й дшп)
— зведені тактичні загони 22 обр СпП
Очевидно, використовуючи обидві тактичні групи, противник рано чи пізно спробує за їхньою допомогою нанести флангові удари український ударній тактичній групі, яка зараз наступає між Новопрокопівкою та Вербовим...
ЗСУ продовжують наступ в трикутнику Копані — Новопрокопівка — Вербове.
• Бердянський напрямок — серпень-2023…
Протягом 2-х минулих діб, підрозділи 247-го десантно-штурмового полку (дшп) противника, підтриманні підрозділами його 60-ї омсбр на Бердянському напрямку намагалися не меньше 2-х разів "відновити попередне положення" в районі нещодавно звільненного с.Старомайрське... Поки, безуспішно для себе...
На Бердянськом напрямку... цікаві події.
Схоже на те, що по рубежу с.Приютне — с.Завітне Бажання у противника знову намічається якійсь "казус". Так само, як й у районі с.Урожайне.
На Бердянському напрямку, не дивлячись на свою "репутацію", 247-й десантно-штурмовий полк (дшп) противника продовжив поступове "переміщення на південь", в районі північно-західніше с.Завітне Бажання. І явно - не за власним бажанням...
Наскільки я розумію, історія із "відбиттям с.Старомайорське" для противника безславно закінчилась. Бо одночасно із "ХераїческАй" російською "дЮсантурою", яка нібито "контратаковала и отбила село", від околиць с.Старомайорське на південь подались й передові підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника. Ну, цим не звикати вже... Й, як на мене, добовий показник цього переміщення у 2.5 км... є досить непоганими.
Але одночасно з цим, противник явно намагається ,за будь-яку ціну, утримати с.Урожайне на протилежному берегу р.Мокрі Яли. Й навіть, час від часу пробує звідти контр-атакувати у північно-східному напрямку... Однак, очевидно, що всі ці дії даються 60-й омсбр противника, яка також діє саме у районі с.Урожайне, досить непросто... Принаймні, командування військ противника на цьому напрямку вже перестало робити спроби розтягувати бойові порядки цієї бригади на майже всю ширину смуги українського наступу... й трохи обмежало коло її завдань.
На скільки я розумію, якраз ущільнення її лівого флангу десантно-штурмовим полком у поєднанні із вище вказаними заходами, й були покликані - дати можливість командуванню бригади "щось зосередити" в районі с.Урожайне...
В цьому відношенні є дуже показовим той факт, що командування противника вперто не бажає "підперти" свою 60-у омсбр, яка вже тривалий час знаходиться під тиском передових підрозділів ЗСУ (й відповідно, понесла вагомі втрати), жодним підрозділом, частиною або з'єднанням зі складу свого другого ешелону...
Нагадаю, противник зосередив у другому ешелоні на цьому напрямку, принамйні - 2 бригади та 2 полка, а саме:
- 136-у омсбр
- 336-у окрему бригаду морської піхоти (обр МП)
- 114-й мотострілецький полк (мсп) 127-ї мсд
- 218-й танковий полк (тп)...
Ввід у бій хоча би одного формування з цього списку... цілком можливо сприяв би "стабілізації" ситуації північніше с.Старомлинівка. Але - "нІт"... Нехай 60-а омсбр та "дЮсантура" віддуваються самі...
І я десь розумію цю логіку противника, бо на протилежному фланзі (район с.Приютне та "окрестности") ситуація для нього також накаляється. У смугах оборони його 394-го та 71-го мсп...передові підрозділи ЗСУ активно обходять само селище з північного сходу. Й може так статися, що в кінці кінців, вони його такі обійдуть. Й тоді, "роль та місце" всього цього "другого ешелону" різко зросте...
Тому, розмірковування російського командування про те, що краще мати у руках "реальну синицю" у вигляді зайнятого військами та підготовленого Старомлинівського району оборони, ніж якогось "примарного журавля" у вигляді можливості провести серію гіпотетичних контр-атак з району с.Урожайне кудись "у порожнечу", в північно-східному напрямку... видаються мені, цілком логічними.
Таке дбайливе ставлення до полків й бригад зі складу свого другого ешелону на Бердянському напрямку з боку російського командування має ще одну причину... Адже, якихось інших ДОДАТКОВИХ полків та бригад, якими можна було би його поповнити, при необхідності, у противника на цьому напрямку просто не існує...
Ну можливо, звичайно, зараз ввести у м'ясорубку за Урожайне, Приютне чи Завітне Бажання всі ці полки та бригади з другого ешелону... Але потім, чим обороняти Старомлинівку та Керменчик... фейсом генерала герасимова? Чи лякати українських морпіхів "офігенно-маршальскими" зірками на погонах шойгІ...?
Ну, тут ще є 5-а окрема танкова бригада (отбр), так це ті самі - "бурятские танкисты из Улан - Удэ". ЇЇ підрозділи зараз активно ховаються по балочкам та посадкам в районі с.Керменчик. Але це - скоріше резервний НЗ (не чіпай, то - на свято). Таке собі рятівне коло, коли все посиплеться (а воно, вже очевидно.... рано чи пізно - посипеться), щоб мати певний "резерв часу", задля "организованной оптимизации боевых порядков"...
Повторю свою думку, десь місячної давнини - рішення російського командування, про використання ВСІХ армій Східного воєнного округу у першому ешелоні УВ "Восток", було помилковим...
Причому, настільки помилковим, що українському командуванню завдяки цьому вдалося "виключити з гри" одну з них (35-у загальновійськову \ЗВА), особливо не докладаючи задля цього зусиль (противник зараз не може задіяти її на потрібних для нього напрямках просто тому, що її замінити немає чим... в тому районі, де вона зараз розгорнута).
На Бердянському напрямку, як ми й передбачали, спроба російського командування організувати серію контр-атак в районі східніше с.Урожайне, закінчилась безрезультатно...
Натомість, підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника відійшли з північної та центральної частини села, не допогло, навіть, епізодичне використання окремих підрозділів 218-го танкового плку (тп) на цьому напрямку...
В районі с.Приютне продовжуються жорсткі ближні бої, намагання командування противника утримати території північніше рубежу с.Приютне - с.Завітне Бажання стає для нього все більш проблематичним, не дивлячись на те, що, принаймні, дві тактичні групи (ТГр) 305-ї артилерійської бригади (абр) противника ціляспрямовано працюють саме по цій ділянці...
Вогневі підрозділи цього артелерійського з'єднання противника вимушені досить активно маневрувати з метою запобігання втрат у матеріальній частині, тому виконання ними планових вогневих завдань із підтримки власних військ - досить суттєво ускладнено...
У смузі оборони 37-ї омсбр противника передові підрозділи ЗСУ вийшли на відстань меньше 4-х км до пвнічних околиць ключового н.п. у цьому секторі - с.Керменчик. На що, командування противника таки було вимушено відреагувати певним чином - правофлангові підрозділи 37-ї омсбр противника були підсилені, принамйні, ще одним батальйоном 125-ї омсбр...
Однак, командування противника й надалі "відмовляється" вводити у бій на цьому напрямку підрозділи 5-ї окремої танкової бригади (отбр). Судячи зі всього, воно явно "притримує" її для чогось іншого...
На Бердянському напрямку продовжується епопея із с.Урожайне, яке судячи зі всього, противнику таки доведеться полишити протягом найближчого часу...
Передові підрозділи ЗСУ, зуміли пересікти р.Мокрі Яли з боку с.Старомайорське й зайти в це село не тільки з півночі, а й з заходу... що поставило підрозділи 60-й омсбр противника, які все ще намагаються утримати цей н.п., скажімо так... у досить "двозначне становище"...
Справа в тому, що... а ні 247-й десантно-штурмовий полк (дшп), який дії західнше, а ні 37-а омсбр противника, що оперує східніше, не зможуть жодним чином повпливати на ситуацію в районі с.Урожайне через те, що самі зв'язані необхідністю стримувати тиск передових підрозділів ЗСУ на своїх "чутливих" ділянках (дЮсантура вимушена тримати фланг тих віійськ, які ще знаходяться північніше лінії Приютне - Завітне Бажання, а "мотокопитні орки" зі складу 36-ї армії вимушені майже самостійно "тримати" напрямок на с.Керменчик, ключовий пункт оборони, взагалі, на цьому відтинку).
Таким чином, можемо трохи підсумувати за цей напрямок...
ЗСУ дуже повільно, але вперто та впевнено наближаються до Старомлинівського вузла оборони противника, розташованого на головній дирекції наступу, одночасно вони спромоглися створити противнику досить відчутні трабли на флангах цього напрямку - в районі с.Приютне та в районі с.Новодонецьке...
Противник просто вимушений реагувати на це... відповідним чином. Що він, власне, й робить - основна маса оперативних резервів 5-ї та 36-ї загальновійськових армій (ЗВА), на стикі яких ЗСУ й наносять цей удар, зосереджені та розгорнуті російським командуванням саме тут (перераховувати їх я не буду, я це робив у попередніх постах неодноразово...).
Але саме цікаве, що додати до цього щось "новеньке", судячи зі всього, противник НАЙБЛИЖЧИМ часом навряд чи зможе. Про це дуже красномовно свідчить переміщення 34-ї омсбр противника, яку він почав тягати з фланга на фланг у смугах оборони обох армій - 5-ї та 36-ї ЗВА... Якби у нього було щось співставне "у загашнику" - воно вже поїхало (ну че поповзло) на Бердянський чи Токмацький напрямки... а так, доводиться вже "тасувати наявну колоду"... тягаючи "завалившуюся" бригаду зі складу 49-ї ЗВА туди-сюди...
Щось сутужно стало з "тузами", не кажучи вже про "козиря", у росіян у Південній операційній зоні, а тут ще й на Таврійсько-Кримському напрямку... українці почали шастати досить активно у прибрежній зоні "того и гляди", ще якісь ОПЕРАТИВНИЙ плацдармчик на Дніпрі влаштують...
Очевидно, ступень "напруги канатів" зростає й вже наближається до критичної позначки. "Тревожно"...
Загалом, ситуація на цьому напрямку... розвивається, хоча й зі своїми особливостями, але в цілому - за дуже схожим на Токмацький напрямок сценарієм...
Позавчора на ранок, до російського командування на цьому напрямку, нарешті, дійшло, що якщо не зробити термінові кроки, то ЗСУ дуже скоро намацають "слабое звено" по головній дирекції свого наступу й вдарять туди кувалдою...
Тому, добу тому, воно накінець вирішило задіяти частину свого другого ешелону на цій ділянці, щоб, принаймні, ущільнити бойові порядки вже добряче порепаних підрозділів 247-го дшп та 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), які обороняються на цьому напрямку...
Але, як відомо, апетит приходить під час їди, тому це підсилення вилилось не тільки у висування частини 136-ї омсбр противника на ділянку західніше с.Старомайорське з району с.Старомлинівка, а й у спробу контр-атакувати передові підрозділи ЗСУ у цьому місці за допомогою цієї бригади, аби відновити положення... Однак, безрезультатно.
В свою чергу, 247-й дшп противника, який здійснив точно таку спробу ще за декілька діб до цього, й з таким же "результатом", був перегрупований в район с.Урожайне... щоб утримати його й запобігти обходу цього села зі сходу...
Вчора, з'явилась інформація, що російська дЮсантура з цим завданням не впоралась й с.Урожайне вона була вимушена залишити. Але я би не поспішав принаймні, поки що, із кінцевим висновком ДО офіційного повідомлення українського командування...
Російський 394-й мсп продовжує свої спроби утримати с.Приютне, але ймовірно він також не зможе досягти бажаного. Українське командування, схоже, вирішило покінчити з цією занозою, яку противник міцно загнав у фланговий район нашого наступу й блокував усі спроби її витягнути із заходу.
Передові підрозділи ЗСУ просто обійшло його з півночі, й судячи зі всього, зайдуть в нього також - саме з цього напрямку. Й таким чином, знівелють переваги противника на цій ділянці, які надавав йому контроль за висотами південно-західніше села...
Після відходу з с.Урожайне передові підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 247-го десантно-штурмового полку (дшп) противника закріпилися по закруту р.Мокрі Яли на північній околиці с.Завтне Бажання...
Ліворуч цієї позиції, очевидно, підрозділи 136-ї омсбр противника, які добу тому невдало контр-атакували позиції передових підрозділів ЗСУ південно-західніше с.Старомайорське, явно готуються повторити свої контр-атакуючі екзерсіси...
Причиною такої самовбивчої наполегливості російських військ, причому саме на цій ділянці, явно є спроба утриматись північніше рубежу с.Приютне - с.Старомайорське...
Дві події, які трапились протягом 2-х минулих тижнів, очевидно, поставили ті російські підрозділи, які ще утримують позиції у ставків, північніше цього рубежу, у досить двозначне становище...
- Передові підрозділи ЗСУ звільнили с.Старомайорське...
- Одночасно вони вийшли на північно-західну околицю с.Приютне й обійшли саме село з півночі...
Таким чином, стало зрозуміло, що якщо передові підрозділи ЗСУ продовжать, наприклад, просуватись у напрямку на с.Володине (навіть, не звільнивши с.Приютне, а просто обійшовши його з півночі), а також продовжать просуватись від с.Старомайорське у південно-західному напрямку... то оте все шобло, яке продовжує ще ошиватися трохи південніше с.Рівнопілля, може опинитися не тільки у двозначному положенні, а й взагалі - у фатальному для себе...
Чесно кажучи, я поки не бачу, як російське командування може випутатися з цього становища. Воно вже тричі намагалося "забечпечити безпеку флангу" (правого) цим підрозділам... Й, навіть, витягло для цього з с.Старомлинівка більш-менш "живу" 136-у омсбр, після того, як це не вдалося 247-у дшп. Але, всі три спроби як з дЮсантурою, так й без неї, по-суті, закінчились нічим...
Коли противник контролював с.Старомайорське, положення цих його підрозділів було більш-менш терпимим. Але після втрати контролю над ним, ситуація для противника почала погіршуватися...
Але саме цікаве - схоже на те, що командування противника навіть не розглядає можливість відведення цих підрозділів на рубіж с.Приютне - с.Завітне Бажання (своєрідна "игра в орлянку" власним особовим складом з боку російського командування продовжується)...
Я вже писав, що свого часу українське командування зовсім невипадково обрало дирекцію с.Велика Новосілка - с.Старомлинівка для наступу. Це, по суті, є стиком між 5-ї та 36-ї загальноійськовими арміями (ЗВА) противника... де традиційно, трапляються притаманні для російського війська, трабли із стійким управлінням та взаємодією... на бригадно-полковому рівні... Історія із с.Урожайне, це ще раз підтвердила...
3агальна ситуація у Південній операційній зоні станом на 15.Ⅷ.2023 на тактичному рівні виглядає достатньо складно. Й складність ця визначається декількома факторами...
— 35-а загальновійськова армія Східного воєнного округу (Сх.ВО), на даний момент, лише її 38-а омсбр частково задіяна у активних бойових діях, решта її військ(сил) поки що "прикриває напрямок на м.Пологи"...
— 810-а й 336-а окремі бригадм морської піхоти (обр МП), 34-а омсбр та 5-а окрема танкова бригада (отбр) + 7-а десантно-штурмова дивізія (дшд), яка зараз якраз "доїзжає" у смугу УВ "Восток" з УВ "Днепр"... все це кодло, за великим рахунком, також ще по-серьйозному не було задіяне, за виключенням деяких епізодів...
— перевага противника у повітряному компоненті на цих напрямках також вже стає СУТТЄВИМ фактором, який впливає на розвиток всієї ситуації у Південній операційній зоні...
Таким чином, стає зрозуміло, що командування противника активно готується до самих різних варіантів розвитку подій у Південній операційній зоні... в тому числі, й до того, який передбачає прорив ЗСУ його головного рубежу оборони.
Принаймні, створення своєрідного "НЗ" з резервих формувань в цій зоні, зокрема на Бердянському напрямку, переміщення ряду з'єднань зі складу УВ "Днепр" у склад УВ "Восток", а також 70-ї мсд до складу УВ "Днепр" явно відбувається згідно якогось плану...
На Бердянському напрямку нарешті, проявили себе "дєті лєйтєнанта шмідта" — "дєті лєйтєнанта ходаковскоґо" (11-й мсп 1-го АК, вони ж "в дєвічєстє" — батальйон "восток")...
До цього, вони досить активно "воювали під Урожайним" в основному у дописах свого "патрона", але ось дійшла черга й до них. Судячи зі всього, принаймні один батальйон зі складу цього формування був висунутий командуванням противника на відтинок фронту східніше с.Завітне Бажання... з метою не допустити обходц з флангу позицій 247-го десантно-штурмового полку та 60-ї омсбр противника, які зайняли позиції по р.Мокрі Яли в самому селі...
До цього, вони шляхом "роздумів" самого пана Ходоковського у соцмережах "стримували навалу ЗСУ" й "стояли насмерть под Урожайным", наскільки я розумію, тепер вони спробують це зробити "на практиці"...
Це якраз стик 5-ї загальновійськової армії (ЗВА) із 37-ю омсбр противника, зі складу 36-ї загальновійськової армії (ЗВА). Ось, пан Ходоковський зможе власноруч та особисто дослідити проблеми "взаємодії" та управління військами, так би мовити "во всём их многообразии"... про які він так жваво та красномовно писав.
136-я омсбр противника таки дійсно готується до повторних контр-атак західніше с.Завітне Бажання у напрямку на с.Старомайорське (ймовірно, її передові підрозділи будуть посилені окремими підрозділами 218-го танкового полку\тп), Як на мене, найближчим часом вони спробують атакувати у північно-західному напрямку від північної частини с.Завітне Бажання.
Очевидно, командування противника, після відступу з с.Урожайне, вже відчуває безпосередню загрозу своєму Старомлинівському району оборони. Принаймні, південно-східніше цього села фіксується один батальйон 34-ї омсбр противника, який тут розгорнувся явно невипадково...
Найбільш ймовірно, найближчим часом основний епіцентр боїв на цьому напрямку буде по обом бокам дороги, яка веде з с.Урожайне прямо на с.Старомлинівка, вздовж р.Мокрі Яли оминаючи с.Завітне Бажання зі сходу...
Й ще один нюанс. Той факт, що противник ще не вів у бій підрозділи 336-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП) на напрямку на с.Старомайорське обумовлюється власне ситуацією в районі с.Приютне... Її явно притримують для використання саме у тому напрямку, на випадок, якщо там щось й десь "посиплеться"... бо, очевидно, що 394-й мотострілецький полк (мсп) противника не може до безкінечності утримувати виступ, якій охоплений з 3-х боків...причому, що у плані МТЗ висить по суті на одній дорозі з боку с.Реміка на с.Приютне...
На Бердянському напрямку противник активно готується до оборони с.Завітне Бажання. Підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника, які зайняли оборону у цьому населеному пункті зараз активно доукомплектовуються та підсилюються, судячи зі всього підрозділами 136-ї омсбр противника...
Головною проблемою противника на цьому напрямку є дорога, яка веде прямо з с.Урожайне на с.Старомлинівка, оминаючи зі сходу с.Завітне Бажання, по протилежному берегу річки Мокрі Яли. Іншими словами, ЗСУ, за великим рахунком, не потрібно штурмувати це село "в лоб", для того аби наблизитись до одного з ключових пунктів системи оборони противника на цьому напрямку (с.Старомлинівка)... Хоча, звісно, дуже бажано взяти його під контроль.
У цьому сенсі, важливого значення набуває ситуація у смузі оборони 37-ї омсбр противника... а також, ступінь замінованості самої цієї дороги та прилеглих до неї ділянок. Бо, очевидно, що противник це все також розуміє...
На тих кадрах з БПЛА, що нещодавно "завірусилися" у мережі, на яких видно групу піхоти противника, яка відступає з с.Урожайне й потрапляє під артилерійський обстріл ЗСУ, мова йде якраз саме про цю дорогу...
Протягом декількох минулих діб, передові підрозділи ЗСУ не тільки закріпилися у н.п Старомайорське та Урожайне, а й навіть певним чином розширили це вклинення.
В свою чергу, підроздли 60-ї, 136-ї омсбр противника та його 247-го дшп будуються свою оборону у цьому районі (с.Завітне Бажання, східніше та західніше нього) на тому факті, що р.Мокрі Яли тут робить певний закрут... й можливо організувати оборону по її берегу... прикрившись зі сходу саме нею...
Питання полягає в іншому - який рівень бойвих спроможностей підрозділів 60-ї омсбр противника, які й складають основу оборони противника на цьому напрямку, саме на даний момент.
Це формування більше місяця у боях, принамйні, два рази приймало участь у більш-менш масштабних (звісно, з тактичної точки зору) спробах контр-атакувати наступаючі українські війська (епічне відео з киданням танків та БМП особовим складом саме цього формування в районі с.Макарівка та с.Сторожеве, свого часу, також облетіло інтернет)...
Додавши до цього ще дві "проблеми" противника - с.Приютне, а також підрозділи 394-го мсп противника, які все ще знаходяться північніше рубежу Приютне - Завітне Бажання + гостру потребу противника, щодо утримання району с.Новодонецьке (особливо у напрямку на с.Керменчик), можемо отримати досить яскраву картину всього того обсягу та різноманіття "нагальних питань", які командуванню противника на цьому напрямку, доводиться вирішувати ОДНОЧАСНО... Відповідно, немає нічого дивного в тому, що основну масу своїх оперативних резервів воно утримує саме на цьому напрямку...зокрема:
- 336-а обр МП (явно, "притримується" противником для району с.Приютне)
- 34-а омсбр (скоріш за все, буде використана у смузі оборони 37-ї омсбр протинвика)
- 5-а окрема танкова бригада (отбр), очевидно, призначена для напрямку Новодонецьке - Керменчик...
Всі ці бригади, за великим рахунком, більш-менш "живі"...
Ступень втягнутості їх у бойові дії носить епізодичий характер (противник використовува окремі підрозділи 336-ї обр МП та 34-ї омсбр у районі Новозлатопіль - Степове - Приютне - Ремівка). Тому ймовірність їх вводу у бій у найбільш "відповідальний момент" (а це, скоріш за все - вихід передових підрозділів ЗСУ до с.Старомлинівка)... ну-у дуже висока.
У цьому контексті, також доречно пам'ятати, що основними "логістично-тиловими хабами" противника західніше Старомлинівського вузла оборони противника є с.Любимівка та с.Володине. Очевидно, що свого часу, цей факт, також зіграє свою роль... й не факт, що саме у позитивному для противника ключі...
Трохи підсумуємо...
Очевидно, що у "зоні відповідальності" УВ "Восток" командування противника зосередило чимало військ(сил), в основному зі складу Східного та Південного воєнних округів...
Але, на даний момент казати про те, що ця концентрація зусиль російського командування ВЖЕ забезпечила йому якійсь "провал українського наступу" ще явно зарано...
У цьому контексті, цілком конкретні приклади свідчать про те, що ступень напруження сил противника у Південній операційній зоні, щодо стримування "уже провалившегося" українського наступу "чомусь" також зростає...
Поява у складі УВ "Восток" частин та з'єднань зі складу УВ "Днепр", "Юг" й навіть "Группировки обороны Крыма"... явно свідчать про те, що не все так райдужно у "шойговско-герасимовскому королівстві". Причому, вони продовжують тягнути сюди, усе, що знаходять у себе "під рукою", у більш-менш адекватному стані, від новоросійської дЮсантури й кримських морпіхів, закінчуючи якимись "мутными" донецькими "ментами" та кадіївсько-алчевскими "кІзяками"... Усе це "збалтування солянки" противником у Південній операційній зоні, явно відбувається не від дуже хорошого життя...
Тут варто констатувати, що ми з вами, шановні читачі, таки мали рацію, коли звернули увагу на той факт, що обороняти с.Завітне Бажання противнику буде нелегко, через дві особливості:
- село розташоане виключно на одному з берегів р.Мокрі Яли
- зате на протилежному від нього - їде пряма дорога з Урожайного прямо на Старомлинівку... по-суті, оминаючи цей населений пункт зі сходу...
Так воно й вийшло на практиці. Передові підрозділи ЗСУ після звільнення с.Урожайне зуміли не тільки там закріпитися, а й просунулись вже південніше цього села, якраз у напрямку на той самий закрут р.Мокрі Яли, по якому зайняли оборону підрозділи противника, які відступили з с.Урожайне до с.Завітне Бажання...
Зрозуміло, що будь-який більш-менш обізнаний на тактиці командир, навіть із мінімальним набором відповідних знань та навичок, при плануванні подальших своїх дій, з двох можливих варіантів - або атакувати позиції противника у с.Завітне Бажання з півночи "в лоб", або обійти їх зі сходу по протилежному берегу річки, обере другий... Це зрозуміло, як нам, так й противнику...
До речі, месье Ходаковський, "підшефні" якого з 11-го мсп оперують саме на цій ділянці, нещодавно в одному зі своїх дописів відзначив цю особливість... Що свідчить про те, що цей колаборант не позбавлений певного тактичного чуття...
Питання полягає в іншому - а як й чим противник може заблокувати цю можливість ЗСУ?
Більше того, очевидно, що не тільки цим обмежується Старомлинівська "проблематика" противника. Це, по-суті, стик 5-ї та 36-ї загальновійськових армій (ЗВА) противника. Відповідно, багато в чому, його успіх у цьому питанні буде залежитиме від рівня взаємодії між 60-ю омсбр (5-ї ЗВА) й 37-ю омсбр (36-ї ЗВА)...
Однак, очевидно, що 60-а омсбр противника, яка обороняється, власне у с.Завітне Бажання може повпливати на ситуацію східніше своєї смуги оборони виключно опосередковано, саме через наявність річки, на березі якої й розташоване село, яке вона утримує. По суті, щоб завадити просуванню ЗСУ по дорозі на її протилежному березі, цій бригаді потрібно річку перейти певною кількістю своїх підрозділів. Тобто, розтягнути свій бойовий порядок, що в суворих реаліях українського наступу, виглядає для 60-ї омсбр - майже як самогубство...
В свою чергу, сусідня "ліворуч" 37-а омсбр противника, ВЖЕ обороняється на досить розтягнутій по ширині смузі... аж до с.Новодонецьке... Тому, що саме відбувається на крайньому західному фланзі, ймовірно, її командування цікавить також не в першу чергу, бо воно, очевидно, має головне завдання зовсім іншого змісту - не допустити просування ЗСУ по дирекції Новодонецьке - Керменчик (який є одним з ключових пунктів системи оборони противника на цьому напрямку, поряд із с.Старомлинівка)... й відповідно, саме там воно концентрує свої головні сили, включаючи бригадний резерв (якщо він, звичайно, у них зберігся і є, на даний момент)...
Ось, для того, аби ущільнити й "підстрахувати" цю ділянку й були введені у бій між 60-ю та 37-ю омсбр , деякий час тому, "дети лейтенанта Ходаковского"...
Це, правда, не дуже допомогло... Урожайне довелося полишити. А тепер, як з'ясувалося... ЗСУ впритул підійшли до власне с.Завітне Бажання... Більше того, якщо месье Ходаковський та його "ватноголові" зольдатики не "пошевеляться", то передові підрозділи ЗСУ, в кінці кінців, таки дійдуть до північно-східної околиці с.Старомлинівка, навіть не атакуючи та не штурмуючи позиції противника у с.Завітне Бажання...
В принципі, у противника є тут чим "відреагувати". По рубежу Старомлинівка - Керменчик розгорнуті підрозділи 34-ї омсбр, 5-ї окремої танкової бригади (отбр). Нарешті, в самій Старомлинівці зосереджений 218-й танковий полк (тп) противника, його правда вже встигли частково "розпотрошити "по-ротно" та "по-взводно" на різні "гарячі ділянки"... але, тим не менш.
Тому, на перший погляд, подальші перспективи наступу на цьому напрямку для ЗСУ виглядають "проблематично". Але, насправді, все не так все "сумно"... як здається
Справа в тому, що трабли противника по "генеральній" дирекції Велика Новосілка - Старомлинівка зовсім не обмежуються власне районом с.Завітне Бажання... Йому потрібно, ще щось "зробити" із:
- районом с.Приютне (й, власне, самим селом), де ситуація для противника явно не покращується...
- не допустити просування ЗСУ у напрямку на Керменчик...
- а головне - витягнути свої підрозділи, які утримують позиції північніше рубежу Приютне - Завітне Бажання із очевидно нарастаючого "казуса"...
Зважаючи на все вищезгадане, можемо допустити, що саме для вирішення проблеми із обходом зі сходу с.Завітне Бажання, противник зможе викрористати досить обмежані сили та засоби... Якщо, звісно, в нього у рукаві не з'виться якійсь "козирь" у вигляді ДОДАТКОВОГО формування рівня бригади\полку...
На Бердянському напрямку, ймовірно командуання противника таки вирішило впритул зайнятись фланговими районами, щодо основної дирекції українського наступу на с.Старомлинівка... зокрема:
- 131-й мотострілецький полк (мсп) 1-го армійського корпусу (АК) "ущільнив" бойові порядки в смузі оборони 37-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 36-ї загальновійськової армії (ЗВА) в район с.Новодонецьке (тобто, саме на суміжному з 5-ї ЗВА фланзі)
- Принаймні, один батальйон 336-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), посилений протитанковими засобами, точно таким же "макаром", ущільнив бойові порядки 143-го мсп на його ділянці оборони в районі с.Новозлатопіль... (іншими словами, на суміжному з 35-ю ЗВА фланзі).
У цьому сенсі, можемо констатувати, що російське командування, виходячи з того "прайсу" сил й засобів, які воно має у своєму розпорядженні на Бердянському та Пологівському напрямках реагує, хоча й з певним запізненням, але досить адекватно... Принаймні, таких помилок, які воно робило осінню 2022-го у Харьківській області, намагаючись зупинити наступ ЗСУ шляхом лобових зустрічних боїв, спираючись на формальну перевагу у силах та засобах, зараз воно не робить. Його командування діє досить виважено, зайвий раз не смикуючись від фронтального українського тиску й дуже уважно відслідковує ситуацію на своїх флангах...
Мусемо констатувати, противник також вчиться, в тому числі й на своїх помилках. Це, у досить повній мірі, стосується й сфери управління військами та оперативного мистецтва...
Серед інших подій на цьому напрямку також варто відзначити ще парочку, зокрема:
- підрозділи 71-го мсп та 136-ї омсбр противника, очевидно зараз частково відтягнуті на рубіж с.Ремівка - с.Старомлинівка й повинні скласти, ймовірно, сили прикриття для основної комунікації, по якій забезпечується лівий фланг всієї 5-ї ЗВА (маю на увазі дорогу, яка веде зі Старомлинівки до Новозлатопілля)
- до батальйону 125-ї омсбр противника, яка розгорнута "за спиною" 37-ї омсбр, доєднався ще один батальйон цієї ж бригади... очевидно, підстраховуючи "впереди стоящих"...
Але, так чи інакше... не дивлячись на всі ці міри російського командування, йому доведеться найближчим часом вирішувати три основних проблеми на Бердянському напрямку...
- Район с.Завітне Бажання, утримати його виключно силами 60-ї омсбр та "детьми лейтенанта Ходокавского", в умовах обходу села зі сходу буде ну-у-у дуже складно...
- Район с.Приютне й північніше... хоча противник "впирається" усіма своїми чотирма кінцівками, щоб утримати цей н.п., але якщо ЗСУ знайдуть спосіб - як в нього зайти, ймовірність "казуса" із тими підроздлами противника, які ще залишаються північно-східніше нього, різко зросте...
- Ну й, власне, напрямок Новодонецьке - Керменчик. Хоча росіяни там "ущільнились", але проїзд по одноіменній дорозі до самого с.Новодонецьке там для них дуже ускладнений... По суті, воно вже охоплено з 3-х боків й його утримання потребуватиме від противника ДОДАТКОВИХ зусиль...
На Бердянському напрямку, судячи зі всього, російське командування, нарешті, перестало строїти з себе "сталинских командиров", схаменулося й почало "вирішувати" проблему із с.Приютне. Точніше із своїми підрозділами, які застрягли північніше рубежу Приютне - Завітне Бажання...
394-й и 71-й мотострілецьки полки (мсп) стали поступово відходити з району північніше с.Приютне у південно-східному напрямку, ведучи арьєргардні бої...
Це, звичайно, зовсім не означає, що противник відійде з с.Приютне (скоріше навпаки), але це, саме по собі, вже досить показово. Далі утримувати розтягнуту лінію "опорників", тим більше у охопленому майже з 3-х боків районі, не тільки "стоит дорого", але й опасно з тактичної точки зору...
Наскільки я розумію нинішню ситуацію на цьому напрямку, підрозділи 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника отримали наказ - за будь-яку ціну утримати північну частину с.Завітне Бажання.
Використовуючи її у якості вогневих позицій а також східну частину села (це там де футбольне поле й місток чере р.Мокрі Яли), противник сподівається утримати свій "опорник" на перехресті дороги з села й дороги, що веде з Урожайного у Старомлинівку... й таким чином заблокувати подальше просування передових підрозділів ЗСУ східніше с.Завітне Бажання...
Окрім того, схоже що на північно-східній околиці с.Старомлинівка, а також у посадках вздовж дороги від неї на Керменчик, противник обладнує додаткові позиції. Мова, судячи зі всього, їде про 11-й мсп 1-го АК (нині - 114-й мсп). Так, це ті самі "дети лейтенанта Ходаковского"... а також окремі підрозділи 34-ї омсбр... Очевидно, противник готується відбивати "атаки ВСУ", вже по напрямку на Старомлинівку...східніше с.Завітне Бажання.
Ну, цілком очикувані дії противника, після відходу з с.Урожайне. Як на мене, у 218-у танковому полку (тп) противника залишилось, не так й вже багато справних танків. Тому, цілком ймовірно, на цій ділянці можуть з'явитися танки 5-ї окремої танкової бригади (отбр) противника. У якості "взаємодії" між двома загалновійськовими амріями (ЗВА) Східного воєнного округу... Хоча, скоріше за все, її підрозділи будуть діяти по напрямку Керменчик - Новодонецьке...
"На безрыбье и рак - рыба", або про "бесконечные" батальйони...
На Бердянському напрямку противник намагається вирішити проблему організації оборони с.Завітне Бажання шляхом контр-атак східніше села, у смузі оборони якраз 37-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр)... Пару діб тому, він навіть зайняв декілька посадок у сірій зоні... на цьому напрямку.
Але від того, що йому вдалося на пару сотень метрів відсунути наші спостережні пости, ситуація із обороною с.Завітне Бажання загалом, для нього, явно не покращилась...Проблема із дорогою, що оминає с.Завітне Бажання ЗА річкою й веде прямо у с.Старомлинівку - залишилась. Й необхідність цю ділянку чимось перекрити... відповідно, також не випарувалась.
Загалом, як на мене, подальша доля всього цього напрямку вирішиться у 4-кутнику - Урожайне - Новодонецьке - Керменчик - Завітне Бажання...
ВІд перших позицій передових підрозділів ЗСУ до перших хат с.Старомлинівка на її північній околиці приблизно 2.1-2.4 км... Але, щоб їх подолати, ЗСУ потрібно буде зробити, принаймні, 2 речі:
- нейтралізувати підрозділи 60-ї омсбр противника, які зараз засіли у с.Завітне Бажання
- й прикрити свій лівий фланг з боку рубежу Новодонецьке - Керменчик...
Окрім того, варто мати на увазі, що пересування по дорозі Урожайне - Старомлинівка, буде супроводжуватися необхідністю долати щільні міно-вибухові загородження (МВЗ) противника, та й ще під його інтенсивним вогневим впливом...
У цьому контексті, ОБИДВІ сторони вже зрозуміли, що у ЗСУ з'явився дуже непоганий шанс... одним коротким, але достатньо потужним "ривком" вирішити долю всього Старомлинівського району оборони противника. Й він з'явився тоді, коли ЗСУ звільнили с.Урожайне та просунулись трохи південніше нього...
Саме тому, у Старомлинівці й навколо неї зараз, командуванням противника, зосереджені та розгорнуті:
- 136-а омсбр
- частина сил 34-ї омсбр
- 218-й танковий полк (тп)
- частина сил 114-го мсп
- з'вились, навіть, якісь "чвк-ашники" під назвою "Сокол"...
Й це, не враховуючи того, що перед ним розгорнуті підрозділи 60-ї та 37-ї омсбр, а на обох його флангах "прикидываются ветошью" - не менше 2-х батальйонів 336-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), район с.Володине та 5-ї окремої танкової бригади (отбр)... південніше с.Керменчик.
Единий спосіб, аби не дати противнику ввести саме в районі с.Старомлинівка ВСІ свої резерви - активізуватися на флангах цього району оборони. Тоді противник буде просто вимушений виокремити їх значну частину, аби не дати ЗСУ можливості вийти на Старомлинівку зі сходу та заходу.
Так, це 2 рубежа...
Приютне - Новозлатопіль
Новодонецьке - Новомайорське...
Й це, розуміє командування противника... бо...
- по першому рубежу воно утримує саме 336-у обр МП (це дирекція Ремівка - Володине, штучно обмежуючи її участь у бойових діях на передньому краї лише окремими підрозділами
- а по другому - 5-у отбр... це дирекція Новодонецьке - Керменчик...
Й така оперативна побудова військ противника на Бердянському напрямку не є випадковою. Їхні "оператори" та штаби також трохи петрають у оперативному плануванні застосування військ... намагаючись вирахувати та заздалегідь "парірувати" будь-які варіанти подальшого розвитку подій...
По рубежу с.Любиміівка - с.Орлинське противник розгорнув вогневі підрозділи 305-ї артилерійської бригади (абр)... Хто забув, нагадаю, це - 2С4, 2С5, 2С7, 9К57... "в миру" - 240-мм самохідний міномет "Тюльпан", 152-мм самоходна гармата "Гиацинт - С", 203-мм самоходна гармата "Пион" та 220-мм реактивна система залпового вогню "Ураган"...
Як на мене, для цих засобів ураження, це досить незвично близько до переднього краю (в середньому - 8 - 12 км, при максимальній дільності стрільби основного озброєння бригади - від 30-33 км до 40 км)...
Думаю, це зроблено для того, аби мати можливість бити "глибше" по нашому тактичному тилу... як у рамках контр-батарейної боротьби (адже українська арта має перевагу у дальності стрільби), так й для того, аби не давати можлівість українському командуванню нарощувати зусилля на цьому напрямку шляхом інтенсивних вогневих нальотів по основним районам зосередження та розгортання частин й з'єднань ЗСУ.
Очевидно, що вся ця артилерійська "красота" противника сконцентрована тут також для "роботи" по району с.Новозлатопіль, с.Степове, с.Приютне, с.Старомлинівка та с.Завітне Бажання... ну й звісно - на стику між 5-ю загальновійськовою армією (ЗВА) та 36-ю ЗВА...
Окрім цього, варто сказати, що противник досить актвино діє на цьому напрямку модульними баражуючими боєприпасами типу "ZALA-Ланцет" (працює, навіть, включаючи район с.Велика Новосілка). Фіксується, як мінімум, 2 підрозділу рівня "рота", підготоленних для застосуання цих баражуючих боєприпасів (хто забув, нагадаю, його "робочий" радіус польоту може сягати - близько 40 км).
Але, у сенсі можливої протидії подальшим наступальним діям ЗСУ на цьому напрямку, мене більше цікавить ситуація із 336-ю обр МП та 5-ю окремою танковою бригадою (отбр). Обидва з'єднання зосередженні та розгорнуті у районах, що прикривають фланги Старомлинівського вузла оборони противника.
Особливо, це стосується бальтійських морпіхів. Це з'єднання укомплектовано переважно кадровими в\сл, мобіків у них небагато... За відкуками "з місць", демонструє, починаючи з весни нинішнього року, достатньо значний рівень боєздатності...
Зважаючи на все вище сказане, не думаю, що після Старомайорська та Урожайного... з'явились значні підстави стверджувати, що на Бердянському напрямку ЗСУ вже спромоглися "впритул наблизитись" до "значного оперативного успіху". До цього, тут ще, ну дуже не близько...
На відміну від Токмацького напрямку, тут противник має у своєму розпорядженні цілий набір сил й засобів, щоб утримати ситуацію у більш-менш прийнятному для себе положенні...
Принаймні, батальйони він тут не тасує вздовж фронту... з ділянки на ділянку.
На Бердянському напрямку командування противника майже завершило відведення передових підрозділів 394-го мсп та 247-го дшп на рубіж Приютне - Завітне Бажання. Й варто сказати, достатньо успішно для себе - не понісши значних втрат...
В свою чергу, підрозділи 60-ї омсбр противника, які зараз обороняються в районі с.Завітне Бажання, очевидно готуються до відбиття українських атак з боку с.Старомайорське, а також намагаються утримати батальйонний район оборони на протилежному березі р.Мокрі Яли на дорозі, яка веде з Урожайного на Старомлинівку...
Очевидно, що найближчим часом, ключовим фактором утримання противником цього рубежу, який прикриває с.Старомлинівка з північного заходу (я маю на увазі Приютне - Завітне Бажання), стануть бої власне за с.Приютне, до якого декілька тижнів тому вийшли передові підрозділи ЗСУ...з півночі та заходу...
Поки, наші війська не можуть власне зайти у село, бо противник використовуючи панівні висоти, розташоавні на південний захід від села, блокує цей рух... Але, безумовно, є нюанс...ЗСУ можут самі, блокувавши село обійти його з півночі та рушити у напрямку на с.Володине, що саме по собі зробить утримання цього села для противника - позбавленим сенсу... В першу чергу, у відношенні прикриття із заходу його району оборони у с.Завітне Бажання та с.Старомлинівка...
Думаю, саме на цей випадок, противник й розгорнув на цьому напрямку у другому ешелоні окремі підрозділи 136-ї омсбр та 336-ї обр МП... по-суті, "продублювавши" оборонний рубіж між Приютне та Завітне Бажання...
Щось подібне до зусиль командуання 5-ї загальновійськової армії (ЗВА) на Старомлинівському напрямку, здійснює й командування сусідньої з нею (праворуч) 36-ї ЗВА противника. Але на цей раз по відношенню до напрямку Новодонецьке - Керменчик, та східніше с. Завітне Бажання та с.Старомлинівка...
В першому ешелоні тут діють підрозділи 37-ї омсбр цієї армії, посилені підрозділами 131-го стрілецького полку (сп) МР, а також окремими підрозділами 34-ї омсбр, у другому ешелоні розгорнута 5-а окрема танкова бригада (отбр).
У цьому сенсі, розгортання в районі с.Новомайорське 40-ї обр МП, а також на стику із 5-ю ЗВА 125-ї омсбр та 114-го мсп явно свідчить про те, що командування обох російьких армій, які оперують на цьому напрямку (5-ї та 36-ї) намагаються діяти узгоджено... В першу чергу, у сенсі блокування можливих змін напрямків атак передових підрозділів ЗСУ та переносу їх командуванням основних зусиль на різні ділянки. Противник явно робить висновки із ходу та результатів своїх попередніх боїв... особливо в районі с.Урожайне та східніше нього...
Тож у смузі оборони 36-ї ЗВА, яка за великим рахунком ще "не видела больших затруднений", противник має найбільш значні за обсягом оперативні резерви:
- 5-а отбр
- частина 34-ї омсбр
- 110-я омсбр...
Причому, що характерно... вони навіть перевищують те, що зараз російське командування переміщує на Токмацький напрямок у вигляді частин та підрозділів 76-ї дшд...
• Василівський напрямок — серпень-2023…
На Василівському напрямку передові підрозділи противника відійшли до с.Жереб'янки з півночі. Однак, очевидно, що противник, при будь-яких обставинах в районі східніше с.Кам'янське, на цьому напрямку, все одно спробує утримати свої позиції вздовж дороги Т-08-12 до її перехрестя з дорогою М-18 (район газової станції). Окрм нього, ключовими пунктами на цьому напрямку є власне - с.Жереб'янки, с.Лугове та с.Верхня Криниця... кожне з них, противник на даний момент, досить суттєво укріплює.
У передпілля м.Василівка противник, ймовірно переміщає не тільки підрозділи 810-ї окремої бригади морської піхоти (обр МП), десь приблизно до батальйону... а й підрозділи зведеної тактичної групи 4-ї ійськової бази (ВБ). Окрім того, за певними даними, підрозділи 429-го мотострілецького полку (мсп) противника готуються контр-атакувати позиції передових підрозділів нашої 128-ї огшбр західніше с.П'ятихатки...
СУ силами 128 огшб вирішили обійти з півночі н.п. Жереб’янки, аби не штурмувати його в лоб, одночасно просуваючись в бік Лугового. За інформацією оглядача Машовця росіяни змушені були у цей район підтягнути резерви, і вони зараз займають позиції на основній лінії оборони вже ближче до самої Василівки.
На Василівському напрямку...так само, як й на Бердянському напрямку, у противника, судячи зі всього, пару діб тому розпочались певні проблеми. Передові підрозділи української 128-ї огшбр, діючи з рубежу сЛобкове - с.П'ятихатки, зуміли просунутись північніше дороги Т-08-12, обходячи с.Жереб'янки з півночі...
В свою чергу, противник вимушений реагувати на це - у смугу оборони свого 429-го мотострілецького полку (мсп), командування противника розпочало переміщення з сусіднього напрямку підрозділів 45-ї окремої бригади спеціального призначення повітряно-десантних військ (обр СпП пдв). Ймовірно, мова йде про один зведений тактичний загін (приблизно, десь до батальйону)... північніше с.Грозове.
В свою чергу, противник на головній лінії оборони на цьому напрямку також, як й на Бердянському напрямку почав, судячи зі всього, формування другого ешелону, якому й доведеться її займати. На ділянці між с.Широке та с.Переможне з'явились підрозділи 56-го десантно-штурмового полку (дшп) 7-ї десатно-штурмової дивізії (дшд)... скоріш за все , загальним обсягом десь до батальйону, а також, групу укріпленних позицій північно-східніше с.Підгірне зайняли підрозділи 95-го мсп...
Очевидно, що командування противника вже розпочало підготовку до відходу на рубіж м.Василівка - с.Переможне й організації зайняття військами на цьому відтинку головної лінії оборони. І я цілком розумію чому...
За великим рахунком, на цьому напрямку у противника просто недостатньо сил, щоб обороняти у смузі забезпечення широкий фронт... Набагато простіше та ефективніше його зменшити по ширині, за рахунок відходу на головну лінію й таким чином наростити тактичну щільність своїх підрозділів у першому ешелоні, й навіть на окремих ділянках виділити тактичний резерв...
Звісно, всі ці підрозділи штибу "Шторм-Осетия", "БАРС-Крым" та інші "добровольцы Алании" (я би навіть сказав оленії"), які тут ошиваються - "до ужаса" боєздатні та боєготові... Але навіть їх доведеться розтягувати від с.Верхня Криниця аж до майже с.Нестерянка... Бо, обидва "кадрових" 429-й та 503-й мсп, самі по собі, просто не втримають цей відрізок...
Так, тут присутня 810-а окрема бригада морської піхоти (обр МП), але вона, судячи з останніх рішень російськго командування, призначається зовсім для інших речей... Ну не знаю, поява на цьому напрямку підрозділів 56-го дшп, у цьому відношенні - досить показовий "симптомчик".
Василівський напрямок...
Наскільки я розумію, його, командування противника, вважає найбільш "безпроблемним" для себе. Інакше, ми би вже побачили його суттєве підсилення... Але поки, цього не відбувається.... переміщення у цю смугу батальйону кримських "барсиків" таковим навряд чи можливо вважати, хоча, звісно, це виглядає цілком сімптоматично...
Командування противника, судячи зі всього, розраховувало утримати ситуацію тут, саме тією "солянкою" підрозділів, частин та з'єднань, які воно тут розгорнуло ще напередодні українського наступуп у смузі забезпечення...Й ще донедавна, воно мало підстави на це сподіватися...
Але декілька діб тому, передові підрозділи 128-ї огшбр ЗСУ розпочали достатньо жваве просування північніше с.Жереб'янки у напрямку на с.Лугове (один з основних вузлів оборони противника на дорозі з Кам'янського на Василівку).
Справа в тому, що 429-у мсп противника, навіть посиленому батальйонами осетинських "оленів" та місцевих колаборантів, цілком можливо було успішно оборонятися, поки ЗСУ атакували виключно на вузький ділянці по напрямку с.П'ятихатки - с.Жереб'янки... Але, як тільки розмах активізації ЗСУ на цьому напрямку почав зростати у розмаху... почалися проблеми.
Першим "дзвіночком" стала зміна дирекції українських атак. Замість того, аби ломитися "в лобову" на с.Жереб'янки вздовж дороги Оріхів - Василівка українське командування змістило трохи їх напрямок північно-західніше. Й зразу з'ясувалося, що утримувати с.Жереб'янки противнику не так легко, як йому здавалося до цього... Адже бойові порядки 429-го мсп виявились для цього занадто розтягнутими.
А легкий натяк ЗСУ на обхід зі сходу південної частини с.Кам'янське, яке ще утримує противник, взагалі примусило противника реагувати у "темпі вальса"...
Спочатку противник потягнув "під Василівку" все що у нього було на цьому напрямку під рукою - батальйон 810-ї окремої бригади морської піхти (обр МП), потім ще один батальйон зі складу зведеної тактичної групи 4-ї військової бази (ВБ)... нарешті, задля "успокоения души", у цю смугу з Оріхівського напрямку перемістилася на рубіж с.Лісне - с.Долинка (в район с.Грозове) зведена тактична група (до 2-х загонів\батальйонів) 45-ї окремої бригади спеціального призначення повітряно-десантних військ (обр СпП пдв).
У зв'язку з цим постає цілком закономірне питання - а якщо передові підрозділи ЗСУ на цьому напрямку ще додадуть "широти", наприклад, по напрямку на Нестерянку чи Мирне... що тоді буде перекидати на цей напрямок противник?
Зовсім не факт, що історію із "заміною" 7-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) у складі УВ "Днепр" на "новосформовану" 70-у мотострілецьку дивізію (мсд), задля використання першої на Токмацькому та Бердянському напрямках, командуванню противника вдасться повторити...
Я вже пару тижнів тому писав, про те, що швидкість підготовки стратегічних резервів противником зовсім не корелює із динамікою зміни ситуації на ключових напрямках фронту... Нашкрябати одну мсд, зовсім не тотожно тому, щоб нашкрябати таких дивізій зо три-чотири…
Ворожі резерви тануть, як роса на сонці!…
Ворожі резерви тануть, як роса на сонці!…
Ну, власне, те, про що ми говорили протягом минулого серпня-2023 (використання резервів противником) почало збуватися...
Судячи зі всього, командування противника почало оперативне розгортання 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) на Токмацькому напрямку. Принаймні, один її полк - 104-й десантно-штурмовий (дшп), переміщенний з Лиманського напрямку, вже фіксується південно-східніше с.Новопрокопівка...
Очевидно, що це лише "перша ластівка", два інших її дшп (234-й та 237-й), з великою долею ймовірності, також незабаром опиняться на цьому напрямку...
Якщо це станеться (а я думаю, так й буде), то очевидно, що на Токмацькому напрямку будуть зосередженні основні сили зразу 3-х дивізій противника:
- 42-ї мотострілецької дивізії (мсд)
- 7-ї дшд
- та 76-ї дшд...
Й це не враховуючи окремих частин та підрозділів зі складу 19-ї мсд 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) й частин та з'єднань прямого армійського підпорядкування 58-ї ЗВА, штибу 100-ї окремої розвідувальної бригади (орвбр), різноманітних "мсп ТрВ" та добровольчих формувань типу БАРС... а їх тут також - цілком достатньо... й навіть підрозділів морської піхоти.
Противник явно стягує на Токмацький напрямок усе чим він може саме зараз (тобто, найбільш швидко) "ризикнути"... З'єднання повітряно-десантних військ, у цьому відношенні, обрані ним невипадково...а саме, через свою:
- мобільність...
- компактність...
Типова дшд противника, навіть при використанні комбінового способу переміщення (залізниця, свій хід\марш, повітря), очевидно переміщується набагато швидше ніж типова мсд противника, з її "малогабаритними" важкими тилами, танками, сау й т.д. У десантників штатне ОВТ рухається швидше, воно набагато легше ніж у мотострілців. Й таким чином, вони можуть швидше бути введеними у бій (ключовий крітерий для даної ситуації) ніж мотострілецьке з'єднання...
До того ж, особливістю саме російських десантно-штурмових частин й з'єднань є той факт, що вони хоча й поступаються у вогневих спроможностях мотострілецьким та танковим "аналогам", але не на критично-кардинальному рівні... Їх козирь в іншому - швидкість та мобільність... Саме те, що зараз вкрай важливо командуванню противника у Південній операційній зоні... Ну й в кнці кінців, десантників цілком можливо посилити танками, артою та іншим "важким" озброєнням та засобами ураження... вже "по місцю"...
Погодьтеся, тягнути, наприклад 4-ю танкову дивізію (тд), або 47-у тд зі складу УВ "Запад" це не одне й те саме, що 76-у десантно-штурмову, або 106-у повітряно-десантну (пдд) зі складу УВ "Центр"... абсолютно різні відстані, терміни та обсяги переміщення ОВТ, тилов та особового складу...
2. Повертаючись до ситуації на Токмацькому напрямку, варто підкреслити те, що протягом 2-х останніх тижнів вона отримала стійку тенденцію до погіршення для противника...
Головний її сенс полягає в тому, що противнику не те, щоб не вдається зупинити просування передових підрозділів ЗСУ, а навіть запобігти розширенню у обсягах цього наступу... З початкових 7 км, ширина смуги наступу ЗСУ на сьогоднішній день вже перевищила 20 км...
Приклади із с.Вербове та напрямком Мала Токмачка - Новопокровка (Пологівський напрямок) це дуже красномовно доводять... Зовсім не випадково, після розгортання 7-ї дшд в районі с.Новопрокопівка, командування противника її перемістило "у темпі вальса" саме на Пологівський напрямок, де передові підрозділи ЗСУ, діючи вздовж дороги Н-08 та південніше її, протягом лише однієї доби, зуміли зайняти територію площею більше як 6 кв. км.
Очевидно, що українське командування досить ефективно використовує в ході наступуп не тільки "генеральну дирекцію" Новоданилівка - Токмак, а й флангові райони... Це призодить до того, що противник вимушений задіювати свої резерви, які він переодично вводить у бій, не концентровано... а розмазуючи їх по все більшому фронту... Приклад із 7-ю дшд, в цьому відношенні, досить показовий...
3. Тепер, декілька зауважень загального характеру...
Стосовно подальших перспектив наступу ЗСУ варто відзначити декілька його особливостей, які вже стали очевидними для тих, хто цікавиться його змістом та уважно за ним спостерігає...
- Очевидно, що українське командування періодично міняє ділянки та напрямки докладання своїх основних зусиль. Причому, робить це не тільки на тактичному, а й на оперативно-тактичному рівні. І це вже декілька разів ставало для противника неприємним сюрпризом...
- Очевидно, що на даний момент, ключовим питанням в цьому наступі є питання резервів... Російське командування попервах цього не зовсім розуміло, але коли зрозуміло... з'ясувалось, що воно "трохи помилилось" у попередніх розрахунках... Простіше кажучи, воно дуже слабенько ув'язало власну методологію організації та ведення бойових дій у своїй оборонній операції в "каЛідорі" із необхідною кількістю та обсягами власних же сил й засобів. Іншими словами, тієї кількості військ (сил), які воно зосередило й розгорнуло у Піденній операційній зоні ще ДО початку українського наступу, виявилось недостатньо для тих методіів, якими зараз воює УВ "Восток"... У цьому сенсі, я навіть не буду наводити конкретні приклади стаскування у "каЛідор" російським командуванням ДОДАТКОВИХ сил й засобів вже ПІСЛЯ початку наступу зі складу зовсім інших угрупувань військ... вони всім відомі. Про деяки з них, навіть, достатньо широко повідомлялось у ЗМІ. Про причини цієї ситуації, ми поговоремо сьогодні під час стріму о 20.00 на ютубі 5-го каналу.
- Очевидно, що на методи ведення бойвих дій російським командуванням, також значний вплив здійснює так званий політичний фактор. Категорична вимога "не здавать ни при каких условиях населённые пункты", явно продиктована далеко не військовою доцільністю. Й вже декілька разів українське командування достатньо вдало використовувало цей фактор проти самих же росіян...
- Ну й останне... очевидно, що ситуація на інших оперативних напрямках напряму впливає на хід та зміст бойових дій у Південній операційній зоні. І це стосується не тільки питання розподілу та вводу у бій тих чи інших резервів, або, навіть, власне їх наявності (це питання актуальне для обох сторін). Це, скоріше, питання розподілу ресурсів та пріоритетів... У цьому сенсі, спроба командування противника організувати та провести "масштабний" наступ на Куп'янському та Лиманському напрямках, або судомне стягування основної маси своїх резервів "під Бахмут", аби тільки утримати його... були ну-у дуже своєчасними... Але, явно, не для російського командування.
Отже, на початок вересня-2023 перший ешелон головного рубежу оборони противника прорвано передовими підрозділами ЗСУ на ділянці шириною по фронту у 3-3,2 км… Сталося це у напрямку на с.Вербове, північно-західна околиця якого, вже знаходиться у так званій "сірій" зоні.
Одночасно, передові підрозділи ЗСУ продовжують просуватися східніше с.Новопрокопівка, обходячи це селище, по-суті рухаючись вздовж першої позиції головного рубежу оборони противника. Загальна ширина ділянки "дотику" ЗСУ до нього вже склала більше 10-и км.
Почали зростати й темпи українського наступу, становлячи на даний момент — від 2-х до 3-х км на добу…
Очевидно, не дивлячись на всі свої зусилля, командуванню противника поки не вдається на Токмацькому напрямку, бодай стабілізувати ситуацію. Криза його системи оборони на цьому напрямку наростає…
Втім, це вже матеріял для наступного огляду за вересень-2023…
Наостанок лише одна цифра…
З початку Контрнаступу ЗСУ у Південній операційній зоні на трьох напрямках Запорожського фронту — Василівський, Токмакський та Бердянський напрямки — ЗСУ звільнили від окупантів території загальною площею більше як 280 км²…
Визвольний Контрнаступ України триває.
Ніщо не зупинить Визвольний Контрнаступ, час якого настав!
Віримо в ЗСУ!
🇺🇦 ✠ 🇺🇦
Віримо в ЗСУ!
Україна переможе!
Слава Україні!
Героям слава!
🇺🇦 ✠ 🇺🇦
Матеріял укладався з відкритих джерел:
© Костянтин Машовець
«ПОРОХІВНИЦЯ» — схожі матеріяли
Треті роковини окупації Токмака…
Токмак в рф-окупації: грудень 2024
Край Запорожжя в рф-окупації: грудень 2024![Ситуація на Запорожському фронті [Ⅻ-2024]](https://porokhivnytsya.com.ua/wp-content/plugins/wordpress-23-related-posts-plugin/static/thumbs/17.jpg)
Ситуація на Запорожському фронті [Ⅻ-2024]
Токмак в рф-окупації: листопад 2024
Край Запорожжя в рф-окупації: листопад 2024
Край Запорожжя в рф-окупації: жовтень 2024
Токмак в рф-окупації: жовтень 2024- Токмак в рф-окупації: вересень 2024
- Край Запорожжя в рф-окупації: вересень 2024
Сповіщення: Край Запорожжя в рф-окупації: серпень 2023 – «ПОРОХІВНИЦЯ»
Сповіщення: Токмак в рф-окупації: серпень 2023 – «ПОРОХІВНИЦЯ»