“Занадто мало, занадто пізно”
Україна платить дуже високу ціну за зволікання Заходу

Едвард Лукас — британський журналіст і публіцист.
Неперевершений Едвард Лукас, який добре знається на росії та хибах Заходу у відносинах з нею, б'є у дзвони, щоб пробудити західних політиків від летаргічного сну і терміново надати Україні всю необхідну зброю — поки не пізно. Інакше, навіть якщо буде укладено перемир'я і Україну змусять погодитися на невигідні умови, за 5 років "рф" відновить свої сили і шукатиме нову жертву — чи інші території України, чи країни Балтії, а Захід буде значно послаблений. Проте, Перемога все ще досяжна. Але Захід повинен прагнути її так само сильно, як і Україна.

· Edward Lucas

Нарешті ключові країни НАТО вирішили дозволити українським пілотам розпочати навчання на F-16. США також дали зелене світло Нідерландам і Данії для початку передачі цих військових літаків Україні.

Приємність цієї новини прямо пропорційна обуренню, яке викликає затримка із наданням F-16. Навчання займе місяці, а рішення могло бути прийняте ще 20 місяців тому, або навіть раніше. Це та ж сама сумна історія, яку ми спостерігали з танками, системами ППО, високоточними боєприпасами та іншим озброєнням… Поки західні країни вагалися, "россія" встановлювала мінні поля і розбудувала мережу укріплень на окупованому Півдні України, а Українці гинули…

Загальна кількість жертв у цій війні становить близько пів-мільйона(!), згідно з нещодавно оприлюдненими американськими оцінками. З боку "рф" кількість ліквідованих загарбників становить 300 000. З українського боку — понад 70 тисяч загиблих і понад 120 тисяч поранених. Це приголомшливі втрати, набагато більші, ніж за десятиліття бойових дій, що послідували за розпадом Югославії. Так, владімір путін несе відповідальність за кожну із цих смертей. Але також і західні лідери, які не змогли його зупинити.

Незважаючи на таку жахливу ціну, Українці не втомлені війною. Вони знають, що означає життя в російській окупації. А от Захід дедалі частіше відчуває себе "втомленим". Причому, "втомлені" навіть близько не бачили цієї жахливої війни! Постійні витоки інформації та публічні спекуляції на Заході свідчать про те, що скептицизм щодо шансів України на Перемогу зростає. Також немає жодних ознак того, що російські військові невдачі (не кажучи вже про кількість жертв) ведуть до політичних змін у москві. Дехто побоюється, що війна може тривати так ще рік, а то й більше. Чи не краще було б розглянути можливість укладення мирної угоди?

Контури — принаймні в їхніх умах — зрозумілі.
Україна, можливо, отримує членство в НАТО або еквівалентні гарантії безпеки в обмін на відмову, принаймні зараз, від територій, що перебувають під рф-окупацією.

Така угода може спрацювати в тому сенсі, що Україну, можливо, вдасться схилити до її прийняття. Але ця угода не спрацює в більш широкому сенсі. Адже "рф" вважатиме це своєю перемогою.
"рф" вторглася в іншу країну і захопила її територію.
Захід кліпнув оком першим.
путін заявить про свою перемогу.
Захід, можливо, тимчасово вирішив би "українську проблему", але не набагато більшу проблему, яка стоїть за нею.
Починаючи з 1990-х років Захід мав вибір: протистояти "россії" зараз або пізніше.
Захід завжди обирав зволікати і в результаті стикався з набагато гіршою загрозою.

Цього разу все буде не інакше. Чому кремль вважатиме, що НАТО серйозно ставиться до захисту України після припинення вогню? Якщо Альянс не бажає ризикувати ескалацією проти "россії", надаючи їй збройну підтримку (навчання і постачання озброєнь), то чому він готовий піти на ризик прямої конфронтації? Дійсно, путін може цілком обґрунтовано сумніватися в тому, що НАТО серйозно ставиться до захисту будь-кого зі своїх членів.

За оцінками західних розвідок, "россії" знадобиться від трьох до 5 років, щоб відновити свої сили після припинення бойових дій (Європі, за сприятливих припущень, знадобиться 10 років). Після цього кремль шукатиме іншу ціль, можливо, ще один шматок України, або, можливо, країни Балтії.

Захід, швидше за все, стане слабшим, а не сильнішим, коли "рф" почне нову війну. Україна буде травмована і, можливо, справедливо розлючена на своїх невірних друзів. Багато європейців можуть дійти висновку, що було нерозумно провокувати "россію". США, зі свого боку, знизають плечима і перемкнуть свою увагу на Китай.

Найкраща альтернатива цьому похмурому сценарію проста: надати Україні зброю, необхідну для Перемоги над "россією", і водночас чинити реальний тиск на кремль. Перемога все ще досяжна. Але Захід повинен прагнути її так само сильно, як і Україна.