Петро Порошенко:
підсумкові інтервʼю 2023 року

 
Ⅴ Президент України Петро Порошенко традиційно наприкінці року дає підсумкові інтервʼю.
Ⅴ Президент України Петро Порошенко обговорив важливі для України питання — від обороноздатності і мобілізації до єднання перед загрозою під час війни проти України.
До уваги Вельмишановнього Панства — Петро Порошенко з підсумковими інтервʼю 2023 року.

Петро Порошенко дав ексклюзивне інтервʼю “5 каналу”
Разом з Анною Мірошниченко обговорили найважливіші проблеми та виклики для України зараз і у майбутньому.
В інтервʼю Порошенко розповів про свою політичну ціль, роботу парламенту та політику у ЗСУ.

Дивіться та читайте повне ексклюзивне інтерв'ю із Петром Порошенком:

– Вітаю, вас, Петро Олексійович. Ми з вами бачилися ще напередодні повномасштабного вторгнення, звісно, тоді були інші часи, ми говорили про інші речі, зараз усе змінилося. Який вайб зараз у суспільстві? Чи відчуваєте ви ту єдність, яка була у нас, говорімо, на початку повномасштабного вторгнення?

– На початку повномасштабного вторгнення я цей настрій відчував дуже добре. У Києві був страх. Страх, який паралізує все. Страх, який виштовхнув, вичавив 30-40% людей, які були в Києві. У паніці втекли. Черги, які були, були страшні. І була залізна рішучість тих, хто залишився. Тут стояли дві тисячі осіб уже о 12 дня. І були ті, хто об'їхали чотири чи п'ять ТЦК, військкоматів, вони всі були зачинені, приїхали в СБУ – двері були зачинені, приїхали в силові підрозділи – було зачинено. Приїхали сюди, бо їм сказали, що тут Порошенко роздає зброю. І ми дійсно, я зустрівся з Зеленським, отримали 8 тисяч автоматів, укомплектували, вивели техніку, блокпости і все інше. Це був один настрій – нація була єдина, народ був єдиний, народ був рішучий і рішучий для того, щоб зберегти країну. Який зараз настрій? Зараз настрій інший. І для когось, вони думають, що війна вже закінчилась. Це категорично неприйнятно, бо випробування величезні ще попереду. Для когось це величезна втома, уже за рівнем відчуттів. Ти вже просто не реагуєш назовні і тут потрібно дати відпочинок. В тому числі це стосується частини воїнів на передку. Але більшість все ще не просто вірить у перемогу, бо я не приймаю зараз цей вираз "Вірю в перемогу. Вірю в Збройні сили. Надіюся на них". Проблема не в вірі і не в надії, проблема в тому, що кожен з нас може зробити для того, щоб допомогти Збройним силам і наблизити перемогу. Мова все ще, на жаль, ідеться про існування держави. Я б дуже хотів робити все можливе для того, щоб єдність українського народу була повернена, віра у перемогу була повернена, втома була подолана і страх не з'являвся, бо, на щастя, я можу твердо наголосити, причин для страху немає. Боятися путіна шкідлива. Віру в перемогу втрачати аж ніяк не можна. Я радію, нехай може із завищеними оцінками, але соціологічні опитування показують, що все-таки більшість українців вірить в перемогу і це дуже-дуже добре.

– Як тоді об'єднати країну, на вашу думку? Дуже багато зараз говорять про "уряд єднання, уряд єдності", по-різному називають. Водночас президент на пресконференції говорить, що навпаки, будемо скорочувати урядовців і так далі?

– Є два шляхи об'єднання. Один шлях – це шлях "Єдиного марафону" – брехати з екранів телебачення, коли в цю брехню ніхто вже в Україні не вірить і це теж переконливо доводять соціологічні дослідження. І це шлях тупиковий. І другий шлях – шлях Ізраїлю. Жахливий був рейтинг у людини, яку я дуже добре знаю, багато разів з ним зустрічався, Нетаньягу прем'єр-міністр Ізраїлю. Він якраз тільки почав судову реформу, яка рятує його від відповідальності, народ це не підтримав. І в перші хвилини, в перші години війни він каже – перше, що я починаю – національна єдність. Що робиться для цього? Коаліція національної єдності. Як вона робиться? Навіть якщо немає посад в уряді, ми робимо міністрів без портфеля, всі доєднуються до коаліції. Чому? Тому що непопулярні рішення. Бо популярні рішення і так всі залюбки приєднаються, а непопулярні рішення, які, як повітря, потрібні країні для того, щоб виграти, має приймати ті, хто представляє народ і вони демонструють це об'єднання. Нам це вдалося на початку широкомасштабного вторгнення і потім цей процес був під ерозією такою. Зараз нам треба повернутися до цього, нам треба спільно приймати потрібні, нехай непопулярні рішення, розділяти за це відповідальність і виходити на результат. Нам потрібен результат. Друге питання – навколо чого має бути єднання. Єднання має бути не навколо Порошенка. Єднання має бути не навколо Зеленського. Чи будь-кого іншого. Єднання має бути навколо Збройних сил України. І недарма, бо український народ дуже мудрий. Сьогодні найбільшим рівнем довіри користується вже не церква, не політики, а користуються Збройні сили – вони вибороли це право і це є той стрижень, той кристалізатор, навколо якого має бути побудована єдність українського народу. Коли вона так буде побудована – все у нас вийде.

– Ви згадували про "Єдиний марафон" і я роблю інтерв'ю з військовими і дуже багато від них чую тезу таку, і до вас її принесла. Вони говорять про те, що "Єдиний марафон", на жаль, вбив мобілізацію.

– Я вважаю, що військові мають право це казати. Єдині, хто має право це казати – це військові. А причини, аргументація цього є дуже проста – якщо ти сидиш дома, дивишся "Єдиний марафон", тобі 24 години на добу кажуть – так все добре, ми через два місяці будемо пити каву в Сімферополі, ми через місяць зайдемо, перетнемо кордон, вийдемо на Азовське море. Друзі, так навіщо я там? Ви і так вже все зробили. Коли у нас армія наступу, гвардії наступу, бригади наступу створюються для того. Так, друзі, підіть, повоюйте півтора місяця, тому що ви через півтора місяця будете вже дома, бо ми все закінчимо. А український народ дуже дорослий і це показали два Майдани, це показала відповідальність дій під час початку війни 2014 року, широкомасштабної агресії після 24 лютого 2022 року і він вимагає і потребує, щоб з ним говорили як з дорослим, мовою правди. А не рожевими окулярами, такою ліпкою, солодкою масою "Єдиного марафону", якому ніхто не вірить. І ще один дуже важливий фактор, який ми не можемо оминути. "Єдиний марафон" коштує понад 2 мільярдів гривень. 2 мільярди гривень у нас вимірюється дронами, fpv-шками. Я можу наголосити, що це бюджет за весь час війни однієї бригади. От ті, хто прийняв рішення і фінансує корупційно "Єдиний марафон" він забрав гроші в повному складі в однієї бригади і сьогодні ця бригада не була сформована, бо залишилася без грошей через "Єдиний марафон" і за це точно доведеться відповідати. Бо нічого, ні по контрпропаганді, ні по єдності він не дає, він створює "теплу ванну" для окремих політиків. Навіщо? Дуже дорога ціна. І кожен в Україні повинен знати правду і виходячи із реалій цієї правди планувати подальші дії.

– Пам'ятаєте, це військові, до речі, запускали історію, вони писали навіть в соцмережах "Руки геть від Залужного!". В кінці цього року була ця теза і я у них, у багатьох побачила таку історію. Про різне ми спілкувалися і дуже багато військових були незадоволені тим, що довкола Залужного щось відбувається, хтось на нього щось говорить, від нього заяв мало, ми не можемо зрозуміти що таке. Як ви оцінюєте ось ці заяви, які останнім часом лунають і в бік Залужного? Чи є конфлікт? Довкола чого він? Чи почули ви з пресконференції Зеленського відповіді на ці питання?

– Ох… Якщо ми до цього говорили про єдність, я б вас дуже просив не ставити мені питання про пресконференцію, бо одне з іншим не … Кожен почув сам і не потребує роз'яснень Порошенка для того, щоб зрозуміти що було сказано під час пресконференції, тому перегорнули сторінку, з вашого дозволу, хоча я ніколи не тікаю від запитань. Навчіться думати самі, там все зрозуміло. Друга позиція – не може бути конфлікту між верховним головнокомандувачем і головнокомандувачем, просто не може за визначенням. Той, хто намагається інспірувати, розбурхати цей конфлікт, це він створює атмосферу для того, щоб довести, що його зусилля, провокаторів цих, політиканів, вони комусь потрібні. Тому що це єдина атмосфера, де вони можуть вижити. Третя позиція – кожен, хто атакує Залужного, він атакує не Залужного, він атакує Збройні сили. І це поглиблює конфлікт між політичним керівництвом і Збройними силами, що смертельно небезпечно під час тої ситуації, яку ми маємо зараз на фронті. Якщо ви йому заздрите, якщо ви його боїтеся, якщо ви йому не вірите, президент може приймати рішення без будь-якого подання самостійно, бо це його і тільки його відповідальність. І він має просто подивитися, що Залужний це єдиний генерал-головнокомандувач, який може підняти за собою війська. Чому? Бо вони йому вірять.

Я служив строкову службу, я провів багато часу в армії і я знаю – якщо ти віриш командиру, при чому це командир роти, командир батальйону, тебе підіймають і ти за ним ідеш в атаку, бо ти йому довіряєш. А якщо тобі прислали якогось замполіта чи замполіта, який "космонавт", щоб він тобі не казав, якщо ти йому не віриш, якщо ти його призираєш, ти за ним нікуди не підеш. І от поставлені питання – скільки населення України і скільки воїнів України довіряють тому чи іншому.

Залужному довіряють і це означає, що він може війська підняти в бій. А іншим не довіряють. Якщо буде прийнято рішення поставити когось іншого, то це ослабить боєздатність і відповідальність за це буде лежати на одній людині. А це оточення, яке намагається провокувати конфлікти, воно робить кримінальний злочин, бо є така стаття кримінального кодексу, яка називається "перешкоджання законній діяльності Збройних сил з виконання завдань Збройних сил в особливий період". Якщо ти перешкоджаєш Головнокомандувачу чи Збройним силам – маєш бути у в'язниці. Full stop. Крапка. Альтернативи немає, застави немає, нічого немає. Країна має навчитися.

Можна критикувати Порошенка, можна критикувати політичне керівництво, можна критикувати депутатів, уряд. Вибачте, армію… Політиканством щодо армії займатися не можна, бо це кримінальний злочин. Ті полоумні депутатки, які намагаються сьогодні щось вимагати і нічогісінько не розуміючи атакувати керівництво Збройних сил – вони роблять кримінальний злочин і реакція… Держава має навчитися реагувати, незалежно від того, виконують вони власні завдання чи виконують вони завдання збоку, чи згори – це злочин. І всі, хто віддає такі накази, теж коять злочин. Full stop.

– Поговорімо про опитування, які ми бачимо раз по раз, і останнім часом їх з'являється більше, не так, як було раніше, ще торік. Ви говорите про довіру до Залужного, до Збройних сил України – тішать цифри, погодьтеся, гарні вони дуже. А от довіра до парламенту – мабуть, не таких результатів хотіли б бачити народні депутати. Як ви вважаєте, як можна відновити довіру до парламенту станом на зараз? Чому такі невтішні результати? Чому люди не довіряють депутатам?

– Перше – люди праві. Друге – чому вони не довіряють? Тому що парламенту не існує. Парламент перестав бути суб'єктом політичного процесу і став, монобільшість в парламенті, слухняним виконавцем волі керівництва Офісу, яке ніхто не обирав. Вони там сидять для того, щоб… Раніше сиділи, для того, щоб монобільшість отримувала корупцію в конвертах, зараз вони навчилися отримувати це через біткоїни і криптовалюту.

Парламент перестав бути місцем для політичних дискусій, порушено Конституцію, бо за Конституцією Україна – парламентсько-президентська республіка. Це має комплекс факторів. Люди не знають, що робиться в парламенті. Бо монобільшість боїться і закрила трансляцію. Як це так? Ради збираються, заходи збираються, в тому числі з залученням вищого політичного керівництва, вищого воєнного керівництва. А парламент боїться показати? При чому це дурість, бо з парламенту ведуть декілька депутатів трансляцію пряму. Парламент боїться. Журналістам в парламент вхід заборонено.

А звідки будуть люди знати, що ж там робиться? Які дискусії, які рішення, яка в них мотивація? Авторитет парламенту монобільшість вбиває і за це несе відповідальність. Бо закон України в тому числі чітко вимагає, що не може бути обмежена діяльність народного депутата, навіть під час особливого стану. Не розглядається питання щодо обмеження цієї діяльності.

Якщо парламент буде збережений в такому вигляді, авторитет Верховної Ради не підніметься, Верховної Ради зараз немає. На жаль, я вимушений це констатувати. Якщо ви подивитеся, як голосують, то формуються, на жаль, дивні покоаліції, про які не знає народ, і проводяться дивні рішення, за які треба буде звітувати і відповідати. Я щасливий і гордий, що Європейська солідарність в цих рішеннях, можливо єдина фракція, яка в цих рішеннях участі не бере.

– Говорімо про рік 2024, ось вже. Яким має бути план України? Якась дорожня карта, куди ми маємо рухатися? Хто її має озвучувати, враховуючи всі загрози, які зараз існують в Україні? Чи є цей план? Чи має бути він оприлюднений? Як ви бачите.

– Якщо будете слухати цю депутатку, я крайній раз під час нашого інтерв'ю… то ніякого плану немає, бо вона його не знає. Це божевілля. Я вам кажу, як П'ятий Президент і як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України з 2014 по 2019 рік, перш за все, я хочу всіх заспокоїти – не бійтеся і не переживайте. Є декілька важливих документів, які чітко регламентують стратегію наших дій в 2024 році.

Перший документ є План оборони. Це комплексний документ, туди входить все – від розвідки до контррозвідки, від системи місцевого самоврядування і закінчуючи мобілізацією, від фінансування до виробництва військового, там є все. Його мають право знати, можливо, на пальцях двох рук, кількість людей. Він цілком таємний і дати його таким безвідповідальним депутатам, це все одно, що його віддати путіну. Він є і відповідальність за нього несе президент, який його підписує. Готують його всі. Затверджується він рішенням Ради національної безпеки і оборони, там ретельно обговорюється.

Другий документ, він називається "стратегічний замисел". Його генеральний штаб і головнокомандувач подає на затвердження верховному головнокомандувачу і там поставлені цілі і завдання організації системи безпеки держави. І третій документ це план застосування Збройних сил. Куди завдавати удари, які ставляться цілі, чим це забезпечено, в якій спосіб і якого ресурсу це потребує і що ми маємо вирішити 2024 року. І це теж цілком таємний документ. Затверджується він ставкою верховного головнокомандувача. Це не означає, що він прийнятий на весь рік. Туди оперативно мають бути внесені корективи відповідно до розвитку ситуації на землі.

І, кажуть, ось, трагедія, ми не вийшли на заплановані показники контрнаступу. Не вийшли. Але ми вийшли на заплановані показники наших дій в Чорному морі і вже ніхто не має можливості організувати не те що десант, а вже з'явиться в зоні радіуса дії наших ракет, носіям крилатих ракет, якими атакували українську землю. Це перемога? Очевидно. І коли у нас є перемога на морі, коли друга позиція – за весь 2023 рік, попри шалений тиск і величезні ресурси, які росією були сконцентровані на фронті, 2023 рік відбувся без жодної стратегічної перемоги росії. Ми не вийшли на цілі, проте точно не дали росіянам вийти на ці цілі. Хіба це не підстави для того, щоб зняти капелюха і вшанувати Збройні сили України, бо це їх заслуга? І ми за це заплатили велику ціну.

Але. А що ж треба зробити, щоб зробити дії наших Збройних сил більш ефективними? Я б завдання розділив на два етапи: перший етап – те, що залежить від наших партнерів. Я роблю все від мене залежне, попри те, що інколи абсолютно ідіот, корисні ідіоти з Офісу не дозволяють мені абсолютно незаконно перетинати кордони, робити парламентську дипломатію для того, щоб допомогти Україні. Вони зробили з себе посміховисько на весь світ. Поясніть нам, що це у вас відбувається. Хотіли "вистрілити" в Порошенка, "вистрелили" в Україну і це їм доведеться відповідати і саме тому зараз буде оприлюднена інформація. Ми передали, мали вже перші процедурні рішення судів, всі, хто був долучений до прийняття цих незаконних, ідіотських рішень, понесуть відповідальність. Але друга позиція – те, що стосується наших партнерів. Я не маю сумніву – до 15 лютого буде прийнято рішення про виділення нам фінансування в розмірі 61 мільярд, бо в мене були заплановані зустрічі саме з конгресменами-республіканцями, з якими треба було переговорити для того, щоб забезпечити і розділити рішення щодо забору на півдні США і допомоги Україні.

Меседж такий – забір, який забезпечує безпеку Сполучених Штатів Америки проходить по лінії фронту України і ніде інше. І якщо цього не відбудеться, ви будете мати більше жертв американців, ви будете мати в десять разів більше коштів витратите і ви будете мати дуже потужний удар по міжнародному авторитету США – сумнівів в цьому немає. І я також оптиміст і можу наголосити, що на Саміті 1 лютого, Саміті Європейської Ради буде прийнято рішення про макрофінансову допомогу 50 мільярдів. І я впевнений, що ми отримємо пакети військової допомоги вже на початку року, почне реалізовуватися коаліція F16, буде нова партія по ракетах далекого радіусу дії, будуть нові, сучасні засоби протиповітряної оборони, будуть нові засоби РЕБ, розвідки і всього такого іншого. Але є наше домашнє завдання, те, що ми маємо зробити і в нас немає жодних підстав посилатися на партнерів.

Перше, що ми маємо зробити – це побудувати фортифікаційні споруди. Немає жодного пояснення, чому в повному обсязі ці фортифікації не збудовані досі. Я маю право це казати, тому що в 2014-2015 роках в мене були проведені Міністерством оборони і Генеральним штабом місця розташування фортифікаційних споруд, уряд провів відповідні рішення для забезпечення з державного бюджету під державні програми, а голови обласних адміністрацій, обов'язково заступник голови ОДА постійно перебував на сході, в місці, де відбувається будівництвом і за 2-3-4 місяці обласні адміністрації мали відзвітувати, що побудова закінчена. Той, хто не встигав – це була підстава для звільнення або заступника, або губернатора.

Міністерство фінансів забезпечило зелене світло щодо фінансування, техніка виділялася з усієї країни для того, щоб це швидко зробити. Я зараз можу сказати, де були розташовані, починаючи від Маріуполя і закінчуючи Авдіївкою, Мар'янкою, всі, аж до Часового Яру. І весь час на базі цих фортифікаційних споруд ми тримали оборону 9 років – ніхто не пройшов.

Друга позиція, яка має бути зараз нами. У нас заводів залізобетонних конструкцій, у нас будівельників дуже багато. Техніка з забезпечення дуже фільного мінування можливих шляхів наступу, тому що нам не міцними штурмами треба відвойовувати позиції, як сказав наш генерал Залужний, що "ти маленькою радянською армією велику радянську армію не переможеш".

Ми дійсно закінчили етап контрнаступу, нам не можна переходити до позиційної війни, бо це виснажить Україну. І нам треба переходити до нової стратегії – побудований режим оборони, не дати русні просунутися в глиб і мобільними групами, маючи сучасні технології, знищувати русню.

Третя позиція – це fpv дрони, і, звичайно, коли протягом тижня ми почули, що понад 20 тисяч fpv-дронів лежать на складах, а при цьому снарядів нема, мін нема, а при цьому ще fpv-дронів не вистачає, я вам хочу сказати що на фронті такий настрій, що хтось буде відповідати за це. І саме тому сотні fpv дронів за останній місяць, я вже третій раз їжджу, доводжу, тому що просять хоч 50, хоч 70, хоч дайте 10 на тиждень, но це розхідний матеріал, яким маємо бути забезпечені. І четверта позиція це РЕБ. Засоби радіотехнічної розвідки і радіоелектронної боротьби. Я дуже тішуся, що ми маємо дуже важливі успіхи, тому що комплекс, який виробляється в Україні, виробляється підприємством, де я є учасником, фінансується мною, бо всі науково-дослідні розробки були профінансовані моїм фондом, загальний бюджет вже складає поки що 150 мільйонів гривень і ми вже маємо в лютому видати перший блок, який продемонстрував неймовірні успіхи. Він садить "Орлан", він садить "Залу", він протидіє "Суперкаму", він захищає від "Ланцетів" і хлопці моляться на нього і кажуть, коли вони бачать досвід бойового застосування, кажуть – хто це робить? Це робить моя команда.

Низький уклін і велика дяка за те, що вони 24 години на добу вже два роки працюють в цьому напрямку, бо до цього вони робили "Посейдони", які єдині здатні робити оперативну розвідку і корегувати артилерію і знищувати русню і кожна пташка коштує понад 100 000 євро, але дуже круті, ми поставили сотні артилерійських тягачів, поставили 150 прально-душових комплексів. Воїн потребує не тільки зброї і захисту, а й турботи. І тому нами законтрактований 1 мільйон грілок, з яких 600 000 вже прибуло і якщо буде потреба, ми проговоримо це, бо я цим живу, я з цим лягаю, з цим встаю і кожен тиждень на фронті.

– А ви скільки грошей особистих витратили на війну? Давайте за 2023 рік порахуємо.

– Зараз буде звіт, з 24 лютого 2022 року тільки з 24-го і тільки мій фонд і мої підприємства витратили моїх грошей 3 мільярди 450 мільйонів гривень. Я переконаний, що це одна із найбільших сум, які витрачені не просто на благодійну допомогу десь, а на армію, на Збройні сили. І додатково до цього, майже 600 мільйонів гривень витратила Справа громад, з якими ми робимо всі ці проєкти.

Всі проєкти Справи громад ми множимо на два. Вони потратили 600 і ми на спільні проєкти потратили 600. Звертаю вашу увагу, зі Справою громад ми разом витратили 1 млрд 200 млн, а всього потратили понад 4. І це означає, що дві третини наших видатків, були витрачені на цілі, про які ніхто не знає і ми не оприлюднюємо цю інформацію. І зараз я можливо вперше скажу, що ми дотепер фінансуємо посилення потужності і спроможності протиповітряної оборони, що ми досі, наприклад, лише в грудні ми купили квадроциклів на 16 млн і ми про них ніде не показували, тому що вони ідуть в спеціальні підрозділи для виконання спеціальних завдань. Були куплені арчери, спеціальні снайперські приціли і снайперська зброя, про яку ми точно нікому не казали, у нас були потужні інвестиції в артилерію, починаючи від програм і закінчуючи організацію управління вогнем. Ми нікому про це не казали. Це дуже-дуже важка робота. Це не просто потратити гроші.
Я уявляю.

Це не просто закупити, забезпечити логістику, забезпечити юридичне оформлення, ліцензії, зберігати, розподілити, поремонтувати, налагодити технічне обслуговування, забезпечити координацію з військовими для процесу навчання, постійне сервісна позиція, тобто це цілодобова робота сотень людей, моєї команди і команди "Справи громад", яким просто надзвичайно вдячні.

– Ми вам дякуємо, я думаю, що і глядачі подякують обов'язково вам в ефірі, я уявляю, на скільки це складно, але не збавляйте оберти, наступний рік будемо сподіватися теж на вашу допомогу.

– Я хочу сказати, що мені дуже приємно, що низка дуже авторитетних волонтерських організацій зараз звертається до нас, бо їм працювати все важче і важче і вони пропонують таку саму схему, як ми зі Справою громад для дуже таких крутих, амбітних проєктів і там, де ми надихаємося, наші двері відкриті.

– Шлях до ЄС. Яким він буде наступного року, як ви вважаєте? В грудні ми маємо важливе рішення, ми пораділи всі, що ми тепер маємо робити наступного року, щоб не схибити?

– Шлях до ЄС і шлях до НАТО це просто відкриті можливості для нас, якими ми маємо скористатися, бо якщо ми ними не скористаємося – це будуть втрачені можливості для цілого покоління. Не означає, що якщо ми не скористаємося 24-го, в нас будуть і 25-го і 26-го – забудьте про це. Ми або почнемо процес переговорів, або втратимо цю можливість. От хочу привести вам конкретний приклад. Перш за все я вітаю всіх українців, що 14 грудня, запам'ятайте цю дату, Рада Європейського Союзу, Європейська

Рада прийняла рішення про початок переговорів. Хочу наголосити, що рішення, по-перше, це був сюрприз для багатьох, а по-друге, рішення залежало від кожного з 27 членів і незалежно від того, чи хтось потужно пробивав позицію для України, а хтось зробив так, щоб потім це мало назву "кавовий саміт" бо один із лідерів пішов пити каву і це дало можливість нам проголосувати. Якщо пояснити це на прикладу, я хотів би ще раз, я вже колись це казав, сказати наступне: уявіть собі, що нас процес руху в Європейський Союз означає наступне: у вас є літак, літак, уявимо собі, що ми перемогли, у нас літають літаки з Борисполя не тільки по завданню Офісу президента, а реальні. І ви взяли квиток Київ – Брюссель. От ви купили квиток, це означає, коли ми 2 роки тому отримали статус. От ми отримали статус – це квиток. І потім мені казали, Петро Олексійович, ми дали вам такі прості 7 кроків, що ви їх можете виконати за 2 місяці.

Скільки їх виконувала Україна? З врахуванням того, що переговори почнуться не раніше березня 2024 року, країна їх виконувала майже 2 роки. Ми не можемо дозволити собі таку розкіш. Ми маємо працювати швидко. От найшов наступний етап – 14 грудня ми отримали рішення про початок переговорів. Це вже квиток обмінюється на посадковий талон. І кажуть, що в березні почнеться ваш рух, ми підемо на безпеку, на міграцію, на все.
Думаю, що ми пройдемо цей етап, якщо не буде таких рішень, як 21 грудня було прийнято рішення Верховною Радою, коли ми проігнорували вимоги Європейського Союзу і країн Великої Сімки, коли вони сказали – друзі, не обирайте так Рахункову палату. Бо Рахункова палата, яка виявляє корупцію, як орган парламентського контролю, яка це вже зробила, і в Єдиному марафоні, в Міністерстві оборони яйця по 17, куртки зимові, зброя і все. Не обирайте так. Переформатуйте Рахункову палату. Ми ігноруємо і обираємо зараз нових членів Рахункової палати. Для чого? Щоб потім у нас не було сюрпризів. Друзі, ви так вже робили і билися об стінку. Ви робили так, коли ви забирали незалежність у спеціалізованої антикорупційної прокуратури, потім переголосовували. Ви робили так, коли ви забирали незалежність НАБУ, потім переголосовували. Ви робили так, коли ви ховали декларації від НАЗК, потім переголосовували. Це не те, що нове щось робили, вони поверталися до антикорупційної інфраструктури, яка була створена нашою командою.

Зараз вони намагалися внести зміни в судову реформу. Теж нічого не вийде. Конституційний Суд будуть формувати по-іншому, не вдасться. Вони все поверталися і переголосовували. Те саме будуть робити і далі. Поки вони будуть намагатися дурити наших партнерів, це злочин перед Україною, це роблять дуже велику загрозу і дуже велику позицію.

Ми отримали посадковий талон, навіть коли ми пройдемо безпеку, навіть коли пройдемо еміграцію, навіть коли сядемо в літак, такі дії дурні можуть привести до того, що літак розвернеться і сяде в аеропорту відльоту. Ми маємо зчепити зуби, рвонути штангу і привести країну в НАТО в і ЄС, бо НАТО для України це про життя.

Без НАТО ми не виживемо і не збережемо країну, тут нема дискусій, тут не можна казати про те, що існує формула миру без НАТО – її не існує. Що існують якісь безпекові гарантії без НАТО – їх не існує. І вони нікого не від чого не врятують. Ми маємо наполегливо працювати, ми маємо забрати причини в будь-кого для того, щоб сказати – Україна не виконала своє завдання. Зробіть свою справу, ідіть і бийтеся що ми отримали членство в НАТО.

– У мене є кілька питань конкретно про вас. Я їх прочитала в коментарях до інтерв'ю і там люди пишуть, я так вивела собі кілька. Люди запитують, як ви вважаєте, от ви, Петро Порошенко, чи ви достатньо зробили за своєї каденції для Збройних Сил України?

– Я зробив, я і моя команда зробили все, що могли. Чи ми можемо казати, що це достатньо? Напевно, можна було зробити більше. Але я тішуся і пишаюся тим, що нашою командою і мною особисто були створені Збройні Сили України, бо Армія для мене була першим пріоритетом і якщо хтось робить будь-який інший пріоритет, історія виводить на те, що ти все одно, якщо не фінансуєш армію, ти будеш мати втрату країни. Велика кількість озброєння була поставлена на потік, в серію або розроблена і я пишаюся тим, що "Богдана" і "Нептун", і "Вільха", і "Стугна" протитанкова, і "Корсар", і ти мене вночі, я вам розкажу історію випробування, створення, фінансування і дуже-дуже-дуже ефективного застосування зараз того озброєння, яке ми поставили. І реформа армії полягала не тільки в тому, що ми змінили однострій, хочу нагадати, що в нас не було армії, не було форми, була знищена тилова інфраструктура, не було системи харчування, не було системи речового забезпечення – все це було створено з нуля, армія була створена з нуля.

Без зайвої скромності можу сказати – армія, яка була створена нашою командою, українським народом, блискучою українською нацією, українськими героями, врятувала країну. Якщо казати – вона пройшла ті випробування і дозволяють нам віддати належне, що українська армія інша від російської.

– Які ваші, Петро Олексійович, політичні амбіції на кінець 2023 року?

– Мої політичні амбіції, так само як і моєї команди, Перемога і ні про що інше ми не можемо і не маємо права думати. І саме тому, понад 50 відсотків свого робочого часу я займаюся організацією, це не просто допомога армії, а це постановка озброєння, розвиток військово-промислового комплексу, виробництва зброї, виробництва забезпечення для Збройних сил і якщо ви зайдете, ви побачите подяки від більше сотні бригад, окремих батальйонів, скрізь там служать мої друзі і кожному з них команда фонду робить все для того, щоб допомогти.

Так само як і ви на "5 каналі", я дуже тішуся, що у вас стільки наших воїнів в ефірі, велика кількість журналістів на фронті і попри те, що влада безглуздо із-за Єдиного марафону намагається закривати канал двох революцій, канал, де є зразок патріотичних журналістів, відповідальних журналістів, в тому числі моя співрозмовниця, за що я вам дуже дякую, ми все робимо для того, щоб була перемога і після перемоги ми проговоримо про відповідальність, про політику, про амбіції і про те, якою буде Україна, але точно я вам хочу сказати, вона буде іншою. Не буде повернення в 2013 рік, не буде повернення і ніколи не буде такого, щоб було навіть як 2019 року. Українці інші, Україна інша. Від нас з вами залежить, щоб Україна була кращою. Це, якщо казати, одним словом, це і є моя політична амбіція.

– Підсумуймо. Ви сказали дуже багато речей таких, цікавих. Ви сказали українцям – не хвилюйтеся, коли ви говорили про план на 2024 рік. Які б ви поради зараз дали б зараз українцям, пересічним, я не говорю зараз про політиків, про тих, які нас дивляться, звичайні, як їм залишатися притомними у вирі цих подій, зважаючи на війну і постійні політичні чвари, які в нас є. Як їм тримати баланс в наступному 2024 року, щоб ви побажали?

– Це не просто. Треба долати депресію. Пам'ятати про те, що впасти у відчай – це величезний гріх. Треба не просто робити, треба не просто вірити в перемогу, а треба робити все те, що ти можеш, для того, щоб перемогу наблизити. Триматися разом, тим паче, що я розумію, що жити стає важче і донатити благодійним фондам важче. І грошей залишається менше. Але ми маємо зробити, щоб рвонути штангу…

Чи допускаю я, що 2024 року війна може бути закінчена? Я хочу сказати головну позитивну новину – так, я це допускаю. Я впевнений в тому, що в нас це вдасться. Що я для цього роблю?

От у нас вчора ранком завершилася моя 68-ма поїздка на фронт за ці 667 днів. Кожна моя поїздка на фронт – це 5-10-15-20 мільйонів гривень допомоги, яку дуже чекають наші воїни, і вони відчувають, що з ними український народ, вони є справжня еліта українського народу. І ми все зробимо для того, щоб ми перемогли. І ніяка росія, яка не має мотивації, попри свої гроші, зброю, всі цих "ваґнерів" і інших, їм ніколи нас не перемогти.

– Я вам дуже дякую за розмову, я бачу, що ви не впадаєте у відчай, то і ми так само не будемо.

– То і ви не впадайте.

– Дякую вам дуже за те, що з нами щиро поговорили. І я цікаво почула від вас, що, можливо, наступного року матимемо приємні новини. Дай Бог зустрінемося наступного й обговоримо.

– Дай Боже.

• • •

Ⅴ Президент України Петро Порошенко говорив про підсумки 2023 року, реалії сьогодення й виклики майбутнього, у підсумковому інтервʼю Світлані Орловській на каналі “Прямий”, де також обговорили питання, важливі для країни, зокрема питання мобілізації.

Я як лідер «Європейської Солідарності» і наша політична сила з 24 лютого вісім разів одноголосно голосували за мобілізацію та продовження воєнного стану. Це — відповідальна позиція по відношенню до обороноздатності держави.
106 стаття Конституції України чітко наголошує, що саме Президент визначає, оголошує часткову або повну мобілізацію. Ніхто інший. Не уряд, не народні депутати.
Залужний абсолютно правильно сказав — військові роблять свою справу. Вони воюють. Вони не мають визначати права, свободи громадян. Не мають визначати терміни, ресурси. Вони воюють тим, що їм дала держава і партнери. Чим їх озброїв народ України. І в цих умовах безумовно є категорично неприйнятним, коли багато місяців напівадекватна, повністю дискредитована членкиня комітету, тисне на уряд. І уряд вносить законопроєкт, який одразу ж збурює суспільство.
Ми не дамо руйнувати обороноздатність абсолютно неприйнятними ініціативами.
З чого ми маємо виходити зараз?
1️⃣ Реалізація цієї програми має укріпити обороноздатність держави.
2️⃣ Реалізація цієї програми має базуватися на справедливості, Конституції і законах України.
3️⃣ Навіть в умовах воєнного стану, окрім обороноздатності, ми маємо виходити з принципової позиції щодо захисту конституційних прав і свобод громадян. Бо ми рухаємось в Європейський Союз.
4️⃣ Ми маємо чітко розуміти наслідки для економіки. Відповідно до діючих норм міжнародної економічної співпраці, наші партнери можуть виділяти гроші на покриття дефіциту бюджету, соціальні виплати, пенсії, на будь-що, крім фінансування Збройних Сил. Єдине джерело для фінансування Збройних Сил — українська вітчизняна економіка. Знищать економіку — і не буде джерел для фінансування ЗСУ.
Всі ці принципи та критерії мають бути негайно забезпечені і реалізовані. Кабмін має відкликати дискредитований законопроєкт.
А ми всі — обʼєднатися: і влада, і суспільство, і армія.

© Ⅴ Президент України Петро Порошенко
© Ⅴ Президент України Петро Порошенко
© “5 канал”