Ліквідовано А-50
💥🔥💥

14.Ⅰ.2024 над Озівським морем було збито ворожий літак А-50.
Ворожий літак ДРВ А-50 здійснював коригування ракетних ударів по Україні, постійно кружляючи на позиції між Мелітополем і Бердянськом. Докружлявся. 💥🔥💥
Це перше в історії збиття літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50. У лютому-2023 ЗСУ уразили ще один А-50 в білорусі (бсср).
Знищення ворожих А-50 та повітряного командного пункту Ил-22ПП Повітряними Силами ЗСУ офіційно підтвердив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

14 січня 2024 року, близько 21:00, було збито ворожий літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50У "вкс рф" (RF-93966 "сєрґєй атаянц") та повітряний командний пункт Іл-22М "вкс рф", котрі незаконно перебували у повітряному просторі України над Озівським морем.
Літак А-50 припинив відповідати на запити тактичної авіації одразу після того, як заступив на чергування в районі селища Кирилівка Мелітопольського району Запорізької області близько 21:10-21:15; згодом пілот рашистського Су-30 зафіксував займання та падіння "невстановленого повітряного судна".
Невдовзі стало відомо про пошкодження другого літака — супроводжуючого повітряного командного пункту Іл-22М11 / Іл-22ПП, котрий зі значними пошкодженнями зумів долетіти до аеродрому Анапи на Кубані.
Ворожий літак ДРЛВ А-50 пірнув в Озівське море поблизу Обитічної коси.

Наступного дня, 15 січня 2024 року, знищення россійського А-50 та повітряного командного пункту Ил-22ПП Повітряними силами офіційно підтвердив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Місце падіння ворожого літака ДРВ А-50 в Озівському морі поблизу Обитічної коси.

Варто було дочекатись офіційних підтверджень та фахових висновків від військових оглядачів, які зібрано в цьому матеріялі.
Том Купер і Костянтин Машовець, як фахівці з військової авіації, фахово оглянули ситуацію зі збиттям жирних ворожих цілей.
Далі в матеріялі додано огляди від цих оглядачів.

💥🔥💥

Перше в історії збиття літака ДРЛВ А-50

Це перше в історії збиття літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50.
26.ІІ.2023 ЗСУ уразили ще один А-50 на аеродоромі "мачуліщі" ("бсср")
Ще з совєтських часів вважалось, що літак ДРЛВ А-50 "сбіть нєвозможно", хоча ніхто в НАТО і на Заході й не намагався, але ЗСУ довели, що літак ДРЛВ А-50 легко може стати підводним іхтіандром. 😸
Літак ДРЛВ А-50 тепер в компанії "флаґманов чф рф" "масква" і "наварассійск" слухають концерти ансамбля пєсні і пляцкі алєскандрóва з підводного літака Ту-154, котрий шубовстнув у Чорне море 25.ХІІ.2016.
Втрата літака ДРЛВ А-50 є однією з найсуттєвіших для рф-окупантів.

Варто зауважити, що після збиття ДРЛВ А-50 над Озівським морем 14.Ⅰ.2024, різко припинились масовані ракетні обстріли України. Адже саме цей ДРЛВ А-50 кориґував ракетні удари по мирних містах України. У ніч 14.Ⅰ.2024, коли А-50 вийшов на позиції, у кацапів вже була готова стратегічна і тактична авіація, вже вилетіли літаки з аеродрому "олєнья" на аеродром енґєльс, були готові до чергового нічного масованого ракетного обстрілу України, але, раптова ліквідація літака ДРЛВ А-50 над Озівським морем 14.Ⅰ.2024 унеможливила нічний ракетний обстріл України.
Відтоді жодних масованих ракетних обстрілів України не було.

“оно утонуло”

Збиття "нєсбіваємоґо" А-50 гримнуло "как ґром срєді ясноґо нєба".
Шоковані кацапи відмовляються вірити, що їхній "нєсбіваємий" А-50 так легко збили Українці, тому одразу ж на ворожих ресурсах запустилась версія про "дружескій оґонь россійской ПеВеО".

Серед ймовірних версій ураження літаків ДРЛВ А-50 та Іл-22М наразі розглядають збиття українською протиповітряною обороною та "дружескій оґонь россійской ПеВеО". Втім, версія з "френдлі-файєр", яку одразу ж на ворожих ресурсах запустили кацапи, є менш ймовірною та свідчила би про кричущу некомпетентність "россійской ПеВеО", оскільки А-50 якраз і координує роботу ворожої "хєрачієской россійской ПеВеО".
На момент ураження ЛДРВ А-50 та Іл-22М знаходились на відстані 100—150 км від лінії фронту й потенційно могли бути уражені комплексами С-300ПМУ, відновленим С-200В або отриманим від союзників “Patriot”, однак С-300 та “Patriot” для цього мали би знаходитись дуже близько до фронту.
Втім, командування ЗСУ наразі утримується від зайвих коментарів.

На думку австрійського аналітика Тома Купера, Збройні Сили України заманили ворожі ЛДРВ А-50 та Іл-22М у пастку: знищенню літака могла передувати чергова атака українських бомбардувальників Су-24 на радари "рф-ПеВеО" в Криму, після чого рашистам довелось підвести радіолокаційний літак А-50 і супутній командний пункт Іл-22 ближче до лінії фронту. Ворожі літаки перед ударом виявив радар українського С-300 (випромінення від нього в той самий час фіксував ворожий Су-34), але дальність ракет ЗРК С-300 дозволяла не розцінювати це опромінення як загрозу. Далі С-300 передав дані замаскованому комплексу “Patriot” (ймовірно, з ракетами PAC-2 дальністю близько 160 км), який увімкнув власний радар на кілька секунд і завдав удару по ворожих літаках.
Звіт Тома Купера наведено у цьому матеріялі далі.

Втрата такого літака вважається важким ударом для "вкс вс рф", оскільки кількість А-50 невелика (у строю може залишатись від 2 до 10), а оборонна промисловість "рф" не здатна компенсувати таку втрату. До того ж, ліквідований ЛДРВ А-50 був одним з трьох модифікованих А-50У. Його знищення може вагомо вплинути як на поле бою, так і на ракетні обстріли території України. На думку Тома Купера, послаблення радарного покриття також дасть українським повітряним силам більше можливостей для завдання ракетних і дронових ударів по Криму.

Це був перший збитий літак ДРЛВ А-50, і перший збитий ДРЛВ у ХХІ столітті.
До цього востаннє літак ДРЛВ було збито 1969 року, коли північнокорейський МіГ-21 збив американський EC-121.

Вартість А-50У складала 330—500 мільйонів доларів, що робить його другою найдорожчою ціллю рф-окупантів, знищеною в ході війни, після крейсера "москва".

Збитий 14.Ⅰ.2024 А-50У "вкс рф" впав в Озівське море поблизу Обитічної коси, але навряд чи потонув повністю, оскільки глибина моря в тому місці в середньому 5 метрів, а висота літака 14,5 метри.
Тож, якщо літак не зруйнувався на фраґменти, частини його корпусу мають стирчати з-під води. Можливо, невдовзі це виявлять супутникові знімки.
Але, так чи інакше — “оно утонуло”! 🤷‍♂️

💥🔥💥

Ліквідація А-50
фахові огляди
💥🔥💥

Розвідка Великої Британії задоволена ліквідацією А-50

Знищення А-50 — значуща подія!
Британська розвідка підтверджує, що 14.Ⅰ.2024 россійський літак А-50 точно вибухнув і згодом упав в акваторії Озівського моря, тоді як пошкодженому Іл-22М вдалося сісти на россійському аеродромі.
Після знищення Україною літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50 "рф", ймовірно, буде змушена обмежити зону діяльності своєї військової авіації, йдеться у звіті розвідки Великобританії, оприлюдненому 17.Ⅰ.2024.

У розвідці Британії зазначають, що РФ має лише вісім літаків А-50, які, ймовірно, можуть покрити оперативні потреби.

«Мілітарний» огляд

Перебіг подій над Озівським морем 14.Ⅰ.2024 всебічно оглянув «Мілітарний»

Одним з перших профільних Telegram-каналів, що повідомив про втрату зв’язку з ворожим літаком дальньої радіолокаційної розвідки став monitor, о 22:35 у стрічці з’явилося повідомлення про аварію або ймовірне збиття літака над Озівським морем.
Майже в цей час, о 22:56, цю інформацію повідомив Telegram-канал “Николаевский Ванёк”, додавши інформацію про ще один борт – Ил-22М11
Пізніше, о 23:00, цю інформацію підтвердив військовий експерт в галузі радіотехнологій Сергій Бескрестнов “Флеш”.
О 23:30 Telegram-канал monitor оприлюднив перехоплення переговорів з аеродрому в Анапі, під час яких екіпаж Ил-22ПП викликав терміновий захíд на посадку, машину “швидкої” та пожежників.

Літак ДРЛВ А-50 з бортовим номером RF-50601 “красный”

Х-користувач, що займається моніторингом стратегічної авіації "рф" заявив, що літак впав біля Бердянська, а його бортовий номер RF-50601.
«Мілітарний» 14.Ⅰ.2024 також повідомляв що збито ворожий літак ДРЛВ А-50 з бортовим номером RF-50601 “Красный”, втім, згодом уточнено, що збито ворожий літак дальнього радіолокаційного виявлення та керування А-50У "вкс рф" (RF-93966 "сєрґєй атаянц"), котрий впав в Озівське море південніше Обитічної коси неподалік міста Приморськ.

«Мілітарний» також детально ознайомив читачів з літаками ДРЛВ А-50.
Огляд цих "вундервафлєй" за посиланнями

Крім знищення А-50У, було заявлене ураження літаючого командного пункту Ил-22ПП, котрий попри суттєві ушкодження фюзеляжу та оперення зміг дотягнути до аеродрому в Анапі.
Бортовий номер та приналежність Ил-22ПП невідомі, однак опираючись на фотографії хвостової частини можна зробити висновок, що літак Ил-22ПП не ремонтопридатний.

Фото хвоста рашистського літака Ил-22ПП, котрий сів в Анапі після влучання зенітної ракети над Озівським морем 14.Ⅰ.2024

Наразі не відома конкретна модель літака, за деякими даними це Ил-22М11, однак характерна хвостова частина вказує на те, що це може бути Ил-22ПП “прорубщик”.
Також невідома доля екіпажу, рашистські пропагандисти заявляють про поранення та загибель членів екіпажу.

Ворожі Z-Telegram-канали невдовзі вивалили "нєполный спісок члєнов".
Зрозуміло, чому "спісок члєнов нєполный" — операторів А-50, котрі наводили ракети на українські міста, нізащо називати на "рф" не стануть, тож, серед прізвищ "высокопоставлєнных" орків — всього лиш льотний екіпаж А-50, фактично, "ямщікі-ізвозчікі", але "высокіх ранґов". Ну й один дохлий хряк "высокоґо ранґа" випав з Ил-22ПП “прорубщик”.

Ворожі Z-Telegram-канали одразу ж запустили версію, що по обох літаках відпрацювала "хєраічєская россійская ПеВеО". Z-канал "Fighterbomber" (ймовірно веде капітан "вс рф" ілья туманов) звинуватив у збитті літаків "россійскую ПеВеО" і стверджує, що ЗСУ нібито жодного стосунку до втрати літаків не мають.
Втім, версія про "дружескій оґонь россійской ПеВеО" свідчила би про кричущу некомпетентність "россійской ПеВеО", оскільки А-50 якраз і координує роботу ворожої "хєрачієской россійской ПеВеО".
Водночас аналітики ISW пишуть, що "командованіє вс рф" навмисно розганяє цей фейк, аби запевнити своїх пілотів, що місії над Чорним та Озівським морями досі безпечні, і причиною інциденту став "людський фактор".
Шоковані кацапи відмовляються вірити, що їхній "нєсбіваємий" А-50 так легко збили Українці.

Том Купер — Мінус один A-50

Том Купер, як авіатор, звісно ж, не міг оминути таку яскраву подію й одним з перших відзвітував про те, як ЗСУ провели спецоперацію проти россійських засобів раннього попередження.

Ліквідація рашистського літака раннього попередження або радіолокаційної станції повітряного базування разом із супроводжувальним повітряним командним пунктом — подія непересічна, відбулась взагалі вперше в історії! Тож, попри насичений подіями тиждень у Світі — хуситські обстріли суден в Червоному морі, іранські атаки по американських базах в Сирії та Іраку, іранська атака в Пакистані та удари Ізраїлю по іранських базах — Том Купер вирішив поділитися спочатку своїми думками щодо успішної української операції ЗСУ проти рашистів.

Том Купер, як фахівець з авіації, докладно і всебічно оглянув питання, описав можливості А-50 та скільки їх залишилося у "рф" у льотному стані, тощо.
Повний звіт бажаючі можуть почитати за наведеними джерелами:
➔ Звіт Тома Купера від 16.Ⅰ.2024
➔ Український переклад на «iPress»

Що може робити А-50. І чому це важливо?

Для початку ж, Том Купер розповів принцип роботи локаційних радарів.

— „Знову і знову в своєму аналізі війни в Україні я використав програмне забезпечення “Cambridge Pixel”, щоб показати вам, наскільки обмеженим є покриття наземних радарів. Наприклад, на мапі нижче показано покриття наземного радара, розміщеного в районі Євпаторії на окупованому россією Кримському півострові (один із двох центрів россійської протиповітряної оборони півострова). Як видно, через місцевий рельєф місцевості, навіть якщо радар розташований на щоглі заввишки 50 метрів, він не може виявити об'єкти, що наближаються з півночі на висоті нижче 20 метрів (зелена зона), 100 метрів (жовта зона) і має дуже обмежену здатність виявляти навіть об'єкти, що наближаються з півночі на висоті до 500 метрів (помаранчева зона): він виявить лише об'єкти, що наближаються з півночі і рухаються на висоті понад 500 метрів, вчасно, щоб дати можливість ППО відреагувати на них.“

Але якщо встановити радар на даху літака, що летить на висоті 8000 метрів…

Ей! Він може виявити "все" в радіусі, скажімо, 300 кілометрів. Він зіткнеться з деякими проблемами лише з низьколітаючими об'єктами, коли вони все ще перебувають на висоті нижче 100 метрів над материком на півночі.

Історію створення радіолокаційних літаків у Світі, розвиток радіоборотьби — докладно викладено у повному звіті Тома Купера від 16.Ⅰ.2024.

Том Купер зауважив, що "система путіна" настільки "високоефективна", що за 20 років вони спромоглися розгорнути вісім чи дев'ять А-50У і один А-100 (новітня модель літака ДРЛВ).

...а потім А-50 (а також Іл-20 та Іл-22, що їх супроводжують) були настільки інтенсивно задіяні на початку тотального вторгнення в Україну, що один за одним виходили з ладу: їхнє бойове обладнання потребувало ремонту (а екіпажі – відпочинку і перепідготовки)...

...і їхній ремонт значною мірою залежав від придбання ІТ-технологій, які не виробляються на "рф": тобто, вони не могли бути відремонтовані ....

...а потім один з А-50У був пошкоджений українськими БПЛА під час передового базування в білорусі (і один Іл-22М збитий найманцями "ваґнера" під час їхнього "заколоту" в червні-2023)...

Зрештою, як зазначалося вище, лише три А-50 залишалися повністю боєздатними станом на початок цього року.

Що сталося 14.Ⅰ.2024 над Озівським морем?
Хронологію подій відтворює Том Купер.

1. 13.Ⅰ.2024 року Військово-повітряні сили України (ВПС) завдали серії авіаударів по россійських наземних радіолокаційних станціях та системах протиповітряної оборони на окупованому Кримському півострові.
2. Було виведено з ладу низку радарів.
3. В результаті россіяни підняли в повітря один із небагатьох своїх літаків А-50У. А на додачу до літака з недостатнім для виконання завдання обладнанням, і як завжди, у супроводі повітряного командного пункту Іл-22М, ймовірно, і літак радіоелектронної боротьби Іл-20М.
4. Проблема: дальність дії радара А-50У була занадто малою, щоб виявити українські літаки і ракети, що наближалися, з достатньої відстані. Тож літак повинен був діяти дуже близько до лінії фронту: всього за 80-90 км від неї.
5. Само по собі "не проблема" — принаймні допоки поблизу не було українських зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) з більшим радіусом дії.
6. 13.Ⅰ.2024 року мало того, що українські авіаудари змусили россійських "суперрозумних" генералів віддати наказ перекинути А-50У та Іл-22М ближче до лінії фронту, так ще й одночасно "вкс рф" завдали своїх авіаударів. Як завжди, ці два літаки супроводжувалися, ймовірно, щонайменше парою перехоплювачів Су-30СМ. Крім того, Су-34 випускали по цілях в Україні високоточні керовані боєприпаси Х-59.
7. Далі відомо, що екіпаж одного зі Су-34 доповів, що їхні власні системи РЕБ зафіксували радіолокаційне випромінювання одного з українських ЗРК С-300 (Класифікація НАТО SA-10 Grumble), про який раніше не було відомо, що він там перебуває.
8. Через кілька хвилин літаки А-50 та Іл-22 були обстріляні ракетами класу "земля-повітря".
9. А-50 (борт 50, серійний RF-50601) був підбитий, загорівся і розбився поблизу Обитічної коси на південь від Преслава, що на Запоріжжі, ймовірно, зі втратою всього екіпажу.
10. Ракета, спрямована в бік Іл-20М, розірвалася поблизу цілі, засипавши її осколками. Згідно з повідомленнями в россійських соціальних мережах, щонайменше двоє членів екіпажу загинули, ще двоє отримали поранення (один із них досі перебуває в критичному стані). Але екіпаж зумів повернути сильно пошкоджений літак до аеропорту Анапи.

Як це могло статися?
І що можна сказати про методи, застосовані Українцями для досягнення цього вражаючого успіху?
Очевидно, що це була "засідка" одним або двома ЗРК ПСУ, які працювали в "штурмовому режимі", а дехто припускає, що ЗСУ розгорнули один із своїх ЗРК “Franken”: щось на кшталт спарених ракет “Patriot” із системами С-300. Звичайно, це можливо, але я не думаю, що це було результатом такої складної справи: речі, які працюють так добре, зазвичай базуються на набагато простіших рішеннях.

1. Українські авіаудари по россійських системах ППО на окупованому Кримському півострові 13.Ⅰ.2024 змусили россіян відреагувати так, як Українці могли передбачити: через день, 14.Ⅰ.2024, рашисти "підтягнули" свої А-50У ближче до лінії фронту.

Коли хтось поводиться передбачувано, йому легко влаштувати засідку і вбити.

2. Тепер "все, що потрібно було зробити Українцям — це таємно розгорнути" відповідний ЗРК для ураження двох літаків з великої відстані. Можливо, це був один із ЗРК С-300 ПСУ. Можливо, це був один із ЗРК PAC-2/3 — поки що це незрозуміло.

Також можливо, що Українці розгорнули пускову установку і радар (плюс обладнання для електроживлення) з одного з трьох своїх ЗРК PAC-2/3 у "штурмовому режимі" в поєднанні з одним із радарів С-300...

3. Як тільки радар С-300 виявляв відповідні цілі, він передавав їхній азимут і дальність до ЗРК PAC-2/3. Останній увімкнув свій радар лише на кілька секунд: досить довго, щоб отримати власні дані про цілі, але занадто коротко, щоб россіяни могли надійно виявити його випромінювання і оцінити їх як загрозу. І тоді Українці почали запускати свої ракети. Скільки? Без поняття. Але я згоден, що цілком можливо, що деякі з них працювали в режимі "home-on-jam" (ціль на перешкоди): по суті, вони наводилися на випромінювання радіоелектронної боротьби з россійських літаків.

4. Після завершення вогневих дій українські екіпажі С-300 і PAC-2/3 швидко припинили випромінювання і почали пакувати свої системи, щоб перевезти їх подалі й уникнути будь-якої можливої відплати рашистів.

5. Пролетівши приблизно 90-120 км від точок запуску, українські ракети знищили цей А-50У і пошкодили Іл-22М.

➔ Звіт Тома Купера від 16.Ⅰ.2024

Костянтин Машовець оглядає

Координатор центру «Інформаційний Спротив» Костянтин Машовець оглянув наслідки знищення над акваторією Озівського моря ворожих літаків ДРЛВ.

Отже, якими будуть наслідки знищення над акваторією Азовського моря літака дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) противника типу А-50У?
Умовно, їх можливо поділити на дві категорії:
1. Наслідки, так би мовити "загального" характеру, тобто ті, які вплинуть на загальні спроможності противника, щодо подальшої організації та ведення ним бойових дій.
2. Й, сутто конкретні, тобто ті, які будуть мати значення у контексті знищення літака саме цього типу, саме на цьому напрямку й в контексті конкретних умов та цілей його застосування.

Для обох категорій наслідків важливі, навіть, кардинально важливі, так звані тактико-технічні характеристики цього літака, те що криється за абривіатурою ТТХ.
Однак, важливо розуміти, що ці самі ТТХ, які й роблять його таким унікальним, стосуються власне не його самого (базовим літаком є цілком звичайний й добре відомий з радянських часів серійний військово-транспортний літак Ил-76), а встановлений на його борту радіотехнічний комплекс (РТК), який й дозволяє перетворити сам літак, звісно разом із цим РТК, у такий собі радіолокаційний комплекс (РЛК) повітряного базування...

Саме можливість підняти цей РЛК у повітря й робить його "дальнім" (бо різко збільшує дальність виявлення повітряних, наземних та надводних цілей за рахунок розташування радіолокаційної станції (РЛС) саме у повітрі) й відповідно — "унікальним".

Звісно, свого часу, під час розробки та створення цього комплексу, "замовники" (а це було мо ссср) дійшли до висновку, що цей літак варто наділити спроможностями не тільки власне виявляти цілі на значній відстані, а іншими спроможностями — обмінюватися цією інформацією про виявленні цілі, з іншими "абонентами", головним чином — іншими КП(ПУ) та засобами ураження, тобто, здійснювати розподіл, наведення та загалом УПРАВЛІННЯ діями інших засобів (в тому числі, ураження) по виявленним цілям. І бажано це робити у автоматичному (напівавтоматичному) режимі.
Відповідно із цими побажаннями, окрім власне РЛС, на літак було встановлено відповідну апаратуру та обладнання, пристосовану для роботи саме на літаку та "у комплексі" із цією РЛС разом, все це й отримало назву "Шмєль".

Ось, саме його ТТХ й є "ключовими" для визначення цінності та значення знищення цього літака.
Якщо простими словами, то внаслідок всіх цих маніпуляцій совєтському союзу під кінець свого існування (літак А-50, здійснивши перший політ ще у 1978-у році, а був "прийнятий на озброєння" лише у 1989-м році) вдалося створити комплекс ДРЛВ більш-менш співставний (але, хіба тільки за призначенням) із американським аналогом, літаком ДРЛВ ВПС США Boeing E-3 Sentry з РЛС AN/APY-1\2, який здійснив свій перший політ ще у 1975-у році.
Бо за своїми ТТХ цей А-50 значно поступався "американцю", а процес його "довєдєнія до ума", виготовлення та вартість були настільки ємними, що були цілком співставні із виробництвом, наприклад, стратегічного бомбардувальника типу Ту-160.
Серійно, на Ташкентському авіазаводі "си-ри-си-ри" встиг виробити по одним даним — 33 літака цього типу, а по іншим — 31.
У 1991-у, звісно, ці потуги із "дальньою радіолокацією" повітряного базування скінчились...

У період з 2003-го по 2009-й роки "ри-фи" реалізувала програму модернізацію цього літака, зважаючи на той факт, що за своїм призначенням та можливостями, цей літак зайняв ну дуже важливе значення у системі управління бойовими діями на оперативному та стратегічному рівнях.
Головний сенс модернізації звівся до спроб розширення всього комплексу ТТХ РТК "Шмєль", його автоматизованої системи управління (АСУ) РЛК, а також апаратури зв'язку та встановлення на борту літака, образно кажучи, туалета та буфета, або як це назвали у самій россії — "блока бытового оборудования".
Модернізований зразок отримав назву А-50У.

Тепер, безпосередньо, до наслідків...
— Зважаючи на такі фактори, як наявність обмежаної кількості літаків цього типу у ри-фи (одні оцінюють її у 10 одиниць, інші - у 9, й навіть, 7, насправді ця цифра дуже залежна від реального тенічного стану цих літаків... за моїми оцінками, їх може бути у працездатному стані не більше 5-и одиниць), а також обмежані можливості ри-фи, щодо подальшої модернізації та підтримання РТК цього літака у працездатному стані (головним чином, через широке використання комплектуючих іноземного виробництва, в тому числі, в складі елементної бази цього РТК), втрата КОЖНОГО літака типу А-50У є для россіян досить чутливою...
— Знищення літака ДРЛВ - унікальний випадок у сучасній воєнній історії, бо це мабуть одна з найважливіших повітряних цілей, з можливих. Принамйні, на рівні із так званим ПКП "Судного Дня", чи "Бортом №1"... По суті, це одночасно й "дальнобійний засіб виявлення" й центр управління та координації діями усіма типами засобів ураження оперативно-стратегічного рівня противника...
— Загибель екіпажу та бойової обслуги РТК цього літака (а при його ураженні, вони майже гарантовано гинуть) - ще одна чутлива втрата для противника. Їх не так легко та швидко підготувати, як здається на перший погляд. Особливо, у контексті "управління та координації діями військ(сил)".
По суті, це унікальні фахівці із дуже специфічною комбінацією (набором) навичок, як у професійно-технічній сфері так й у галузі військового мистецтва...
— Й ще один із "загальних" наслідків. Ураження (знищення) літака типу А-50У це - ще й сильніший удар по тому, що називається самими россіянами, "престіж ґосударства и её арміі", а також морально-психологічному стану усього персоналу, причетного до експлуатації та використанню літаків цього типу.

Тепер, конкретно, як це відіб'ється (а точніше, вже відбивається) на ситуації...
Спочатку про ТТХ, які "мають значення":
1) Можливість виявлення повітряних цілей (виходимо з існувавшого ще до недавно району чергування цих літаків у північній та північно-західній частинах Азовського моря)...
З північно-західного напрямку...
— по літакам типу Су-24, Миг-29, Су-27 — траверс по дирекції південний схід — північний захід, умовно Могилів-Подільский — Вінниця — Біла Церква...
— по крилатим ракетам (КР) типу “Storm Shadow” \ “SCALP” — траверс по тій же дирекції, умовно Скадовськ — Нікополь
— по цілі типу установки РСЗВ “HIMMARS” — можливо трохи дальше, десь на рівні "Херсон та околиці"...
— по груповій цілі типу "механізований\танковий батальйон\рота на марші" — правобережна смуга вздовж Дніпра ними, безперечно, також проглядалась досить впевнено.
— по морським (надводиним) цілям — майже до межі радіогоризонта (тобто проглядалася майже вся акваторія північно-західної частини Чорного моря, де можуть діяти українські плавзасоби)...
З північного напрямку — відповідно
— умовно Київ — Путівль — по літакам.
— по КР, умовно вони починали їх бачити десь з рубіжу Запоріжжя — Покровське...
— цілі типу ПУ РСЗВ “HIMMARS” чи ТРК "Точка-У" — вони бачили вже умовно з рубежу Дніпро — Павлоград та південніше, так само як й батальйон\роту на марші...

За даними самих россіян...
Ця "дура", нібито, може наводити через всіляки командні алгоритми (тобто, "согласовывая" та "утвєрждая"), десь до 12-и власних винищувачів, а у автономному режимі управління (тобто, самостійно, з борта А-50У), керувати практично цілим авіаполком — до 30-и літаками...
Яке на мене, цифри, м'яко кажучи, трохи завищенні, бо ну дуже рідко ця лайба наводила на практиці більше 4-6 власних "бортів"...

Очевидно, що найбільш важливими цілями для літаків А-50У були літаки Повітряних Сил ЗСУ. В першу чергу, здатні нести КРПБ (крилаті ракети повітряного базування типу "Штормів" та "Скальпів") + доопрацьовані "Нептуни" та ще ряд інших українських засобів повітряного ураження, про які я офіційно не буду згадувати).
Причому, чергування А-50\А-50У було організовано противником таким чином, щоб зона гарантованого виявлення повітряних цілей (а такою можливо вважати повітряний простір починаючи з рубежів виявлення цілей типу КР) повністю "накривала" території, де діють рф-окупанти — тобто, окуповані території України.
По суті, противник прагнув створити над своїми військами у всій Південній зоні суцільне та гарантоване радіолокаційне поле.

А тепер, візьміть й відсуньте всі ці рубежі та зони...
МІНІМУМ на 200 КМ на СХІД — у повітряний простір над Краснодарскім краем ри-фи, як це сталося зразу ж після ураження А-50У над Озівським морем...
Що станеться?...
Принаймні, зразу декілька речей...
— Гарантоване та щільне рл-поле над россійськими військами у всій Південній операційній зоні, що...? Правильно, зникне... й набуде таких "крОсівих" якостей, як "очаговое" та "обмежене по висотах"...
— Рубежі гарантованого виявлення противником повітряних цілей типу літак, крилата ракета, а також наземних цілей змістяться куди? Правильно, майже у дупу...
Не мені вам пояснювати, як це вплине... на РЕАЛЬНІ можливості не тільки наших Повітряних Сил, а й всіх ЗСУ...
Думаю, ви самостійно, мої шановні читачі, здатні зробити наступні висновки, у цьому сенсі...

Й останне... з наслідків, вартих уваги...
Про них я вже трохи писав у попередніх постах
Очевидно, що россіяни, звісно, можуть верзти "у ефірах" будь-яку дичину про "френдлі-фаєри" з боку своєї ППО й т.і. Цим вони можуть обманювати самі себе, свою "громадскість" та будь-кого іншого...
Але у випадку із знищенням А-50У їм об'єктивно доведеться змиритися із "жОСкой рєальностью", що у України є "якась така хитра зброя" (скажімо так), яка здатна вражати повітряні цілі типу літак ДРЛВ на відстанях до 150-160 км...
Й що з цього витікає?...
Вірно... відтепер, у цій смузі (починаючи рахувати з ЛБЗ) ЖОДНИЙ россійський літак не може вважати себе "у безпеці", навіть, при всіх "благопріятных условіях" виконання польоту...
Й так, найцікавіші наслідки ЩЕ ПОПЕРЕДУ...

Костянтин Машовець також нагадує дані станом на 3.Ⅰ.2024

У зв'язку із реальною загрозою завдавання ЗСУ повітряно-ракетних ударів по об'єктам россійської військової інфраструктури на території окупованого півострова Крим, включаючи сили та засоби чорноморського флоту рф, командування противника організувало цілодобове (в тому числі, у нічний час доби) бойове чергування літаків дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) типу А-50 та А-50У у повітряному просторі над акваторією Озівського та Чорного морів...
Протягом доби, противник залучає до виконання цього завдання 3-4-и літака цього типу (переважно, саме А-50У)...
з авіабаз (АБ) — Анапа, Крымск, Ахтубінск, Таґанроґ...
На даний час, противник має у складі авіаційної групи бойового застосування літаків ДРЛВ 610-го Центру бойового застосування та перенавчання льотного складу військово-транспортної авіації 4-го Державного центру підготовки авіаційного персоналу та військових випробувань:
— до 13-и одиниць літаків ДРЛВ типу А-50
— до 6-и одиниць літаків ДРЛВ типу А-50У
За повідомленнями самих россіян, разом із тими, що перебувають на довготривалому зберіганні, загальна кількість літаків ДРЛВ типу А-50 та А-50У, яка є у їх розпорядженні, нібито, складає — 22 одиниці (ймовірно, завищено, враховуючи виведений з ладу 26.2.2023-го на АБ Мачулищи 1 А-50У та певну кількість небоєготових з технічних причин).
Для несення бойового чергування переважно залучаються літаки ДРЛВ саме А-50У, так як мають у порівнянні із А-50 більш ширші бойові спроможності, в першу чергу, у сфері раннього (віддаленного) виявлення малорозмірних та швидкісних повітряних цілей, що скорочує час бойової реакції засобів ППО противника, які прикривають його сили й засоби на території окупованого півострова
Загалом, за певними даними у складі повітряного компонента россійського угрупування військ (УВ), яке веде бойові дії на теренах України, його командування використовує до 9-и літаків ДРЛВ (до 6-и А-50У + 2-3 А-50)...