Перейти до контенту

“Червоні лінії” Вашинґтона для України — це “зелене світло” для “рф”

“Червоні лінії” Вашинґтона для України — це “зелене світло” для "рф"

 
Рівень деґрадації політичної і безпекової систем США вражає…
Чому США малюють “червоні лінії” для України, але не для "рф"?
Чому США з початку війни заборонили Україні стріляти в бік "рф"?
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, у якісній аналітиці оглядає, як “червоні лінії” для України Вашинґтон трансформує в “зелене світло” для крємля.


Михайло Гончар в інтерв'ю виданню “Главред” наголошував, що українські удари по нафтопереробним заводам (НПЗ) "рф" скорочують нафтопереробку і створюють там дефіцит палива на "рф".
Палаючі (НПЗ) "рф" під час "хуйло-виборов" справляли неабияке деморалізуюче враження й на пересічних москалів, особливо коли дрони атакували НПЗ за тисячі кілометрів від України.
У рашистів вже починалась паніка:
"Есть мнение, что потерей 10% производства бензина мы не отделаемся. Еще месяц-другой ударов украинских беспилотников по НПЗ и придется не только вводить талоны на бензин, но и думать откуда его завозить в страну!"
Тобто, намацали болючу точку "рф", знайшлось вразливе місце "рф" — та сама стратегічно важлива "іґла в яйце" хуйлової "бєнзоколонкі".
Але раптом і несподівано з Вашинґтону залунали одна за одною заяви американських топ-політиків про неприпустимість "ударів по цивільній інфраструктурі россії"! Дивувала абсурдність і безґлуздість цих заяв, адже нафтогазова галузь "рф" безпосередньо забезпечує й фінансує війну проти України. Це аж ніяк не "цивільна інфраструктура", на відміну від електростанцій та житлових будинків в Україні, які невпинно атакує ракетами "рф"! До того ж, схоже, США забули, як під час Другої Світової війни американські війська бомбардували НПЗ Німеччини й не лише (НПЗ і нафтові родовища в Румунії, навіть НПЗ в Дрогобичі), щоб позбавити Вермахт палива. А про надмірно тотальні бомбардування Японії, включно з ядерними бомбардуваннями Хірошіми і Наґасакі, теж США воліє не згадувати?
То чому ж "рф" можна обстрілювати ракетами Україну цілодобово, а Україні заборонено вражати цілі на "рф"?
І де заяви зі США про неприпустимість обстрілів цивільної та критичної інфраструктури України?…

Як “червоні лінії” для України Вашинґтон трансформує в “зелене світло” для крємля

Михайло Гончар
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Про вашингтонську тупість і недолугість:
“США закликали Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру рф, попередивши, що удари безпілотників можуть призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати відповідні дії у відповідь”.
“Неодноразові попередження з Вашинґтона отримали високопосадовці СБУ та ГУР. Одне з джерел сказало, що Білий Дім дедалі більше розчарований зухвалими атаками українських безпілотників”, — «Financial Times».

1. На нас намагаються перевести стрілки, щоб прикрити свою недолугість.
2. А недолугість у тому, що американські вояки ніяк не можуть справитись з хуситами, котрі загнали нафтовий трафік з Перської затоки на довший і дорожчий маршрут в обхід Африки.
3. Саудити, розчаровані третім президентством обамоподібних у Білому Домі, надають перевагу грі спільно з росіянами на цінову ескалацію і знижують обсяги експорту нафти, що підштовхує ціни вгору.
4. Стратегічні нафтові резерви США дещо скоротилися, і гравці на ринку завжди грають у таких випадках на розгін ціни, щоб краще продати ресурс на заповнення резервів.
5. Ціни на бензин на внутрішньому ринку у США виросли (до речі незначно, всього кілька центів за галон) в першу чергу з-за того, що низка американських НПЗ стають на ремонти.
6. Традиційно американські нафтові магнати симпатики республіканців. Певно, що дехто з власників НПЗ буде достроково ставити їх на ремонт, щоб закрутити ціни вище і посприяти провалу байденістів на виборах.
7. Взагалі то наші дрони не били по видобувних потужностях в Сибіру, видобуток на "рф" не впав, а експорт сирої нафти навіть зріс, попри так звані "санкції".
8. КТК — це не нафтопереробка, це транспорт сирої нафти з Казахстану, там є окремий термінал для її відвантаження. Тому занепокоєність щодо КТК притягнута за вуха. Якщо цього не знають в Білому Домі, то це свідчить про жахливу некомпетентність, а отже це ідеальна можливість для "Шеврону" та "ЕксонМобіл" маніпулювати.

* * *

Отже, слідом за речниками Білого Дому (адмірал Кірбі) та Держдепу (Мюллер) деякий час тому міністр оборони США Ллойд Остін висловився проти українських атак на російську нафтопереробку. Сказав, що „ці атаки можуть мати ефект доміно для глобальної енергетичної ситуації“. Мовляв, „для України корисніше йти по тактичних і оперативних цілях, які можуть одночасно вплинути на поточну боротьбу“. Про абсурдність подібних тверджень вже сказано багато, як і про нікчемність такого американського підходу взагалі. Але не поспішайте кидати камінням в Остіна…
Частка бензинового експорту "рф" у світовому його споживанні трохи більше 1%, дизеля – 3%. Якби весь російський експорт бензинів та дизеля зник водночас, то інші постачальники швидко заповнили би цю нішу — тіж самі індуси, турки та китайці, що виробляють його з російської ж нафти.

Я вже писав раніше, що проблема зростання цін на американському паливному ринку криється в бездарній близькосхідній політиці угруповання Байдена–Бернса–Саллівана. Практично, ця трійця штовхнула саудитів в обійми "рф" і "кнр". В форматі ОПЕК+ правлять "рф" з саудівською аравією та іран, котрим потрібні високі ціни на нафту. Домовляються про скорочення експортних квот і глобальний ринок трохи недоотримує барелів, а тут ще й хусити, котрі діють суголосно інтересам ірану і "рф" та гонять танкери по довгому маршруту, а ще й недолугість дій західної коаліції (читай — США), які вже кілька місяців не можуть приборкати хуситів. Як наслідок — ціни на сировину зростають, відповідно зростає вартість продуктів переробки нафти, в тому числі і на внутрішньому ринку США.

Але це не все і далеко не основне, що формує позицію США.
Насправді, там не було єдності в ставленні різних відомств до наших ударів по російським НПЗ. Якраз у відомстві Остіна, на відміну від ЦРУшного господарства Бернса та Раднацбезу Жеки Селіванова (він же Джейк Салліван:) цілком з розумінням ставилися до українських ударів, оскільки НПЗ — законні цілі для ураження, тим більше, що "рф" стала нищити українські нафтобази та нафтопереробку ще з 2022 року. Відомство Блінкіна було в характерній дипломатичній позі "на шпагаті". Знакові американські генерали — Годжес, Кларк, Петреус — у своїх коментарях цілком чітко висловлювались щодо обґрунтованості стратегії України на нищення критичної енергетичної інфраструктури агресора, тим самим підтримуючи неартикульовану офіційно позицію Остіна.

Очевидно, що на Остіна натиснули і тим більше, що за питання міжнародної безпеки у нього відповідає Селеста Волландер. Прикметно, що ця доволі відома з початку 2000-х в певних академічних колах леді, була призначена на посаду помічника міністра оборони вже за тиждень після відомої зустрічі Байдена та путіна у Женеві 16 червня 2021 року. А призначена вона була з посади президента і генерального директора "Фундації США–россія", якою керувала з 2017 року. Хоча вона в минулому не відзначалася проросійськими симпатіями, але й не помічена в активній протидії росії на відповідальних посадах. 9.IV.2024 на слуханнях у Комітеті зі збройних сил Палати представників США із саме Селеста Волландер виступила з дикою заявою що НПЗ "рф" це "цивільні цілі", нафтова і газова інфраструктура "рф" має "цивільний характер". Прийшла на допомогу шефу, так би мовити.
Ймовірно, Селесті Волландер аплодували в крємлє.

Отже, після цих висловлювань Ллойда Остіна і Селести Волландер, маємо тепер консолідовану позицію ключових американських відомств — від Держдепу та Пентаґону до Білого Дому. ЦРУ офіційно не висловлювало свою позицію, але неофіційно відомо, що якраз вони почали першими "гнати хвилю" на берегах Потомаку.

Чому?
Офіційно це звучить так: перед виборами трійці Байдена–Саллівана–Бернса потрібні низькі ціни на стелах АЗС. Звісно, це правда. Але не вся правда.
Варто згадати, що високі ціни на нафту цікавлять не тільки агресивні режими москви та тегерану, але й провідні нафтові компанії США. Особливо ті, що добре заробили в 2022 році на піку нафтових цін. Дві з них особливо прикметні тим, що традиційно мають впливове лоббі в американських адміністраціях, незалежно від того, хто сидить у Білому Домі.
Мова йде про топові “Exxon Mobil” та “Chevron”, інтереси яких традиційно важать багато для американської політики з 20-х років минулого століття. А ще вони відомі тим, що беруть участь з 1990-х років у масштабних проєктах видобутку нафти в Казахстані. Особливо, “Chevron”.

Нафта видобувається в Казахстані, а транспортується на світовий ринок через "рф", нафтопроводом "Тенґіз — новоросійськ" Каспійського трубопровідного консорціуму. 1511 км труби пролягає в основному через "рф" з відвантаженням нафти на терміналі "южная озєрєєвка" поблизу новоросійська. Оператор КТК — російська нафтотранспортна монополія "транснєфть".
Тобто, "рф" жорстко контролює нафтовий потік американських компаній з Казахстану.
"Хочете зберегти свої прибутки, American oil guys? Тоді дійте так, щоб вам і нам було добре, бо в іншому випадку перекриємо нафтовий кран".

Корпоративний звіт "Ексона" чітко повідомляє: "…якщо росія вживе контрзаходів у відповідь на існуючі санкції до її військових дій в Україні, можливо, що транспортування казахстанської нафти через трубопровід КТК може бути перервано, згорнуто, тимчасово призупинено або іншим чином обмежено. У такому випадку Корпорація може зазнати втрати грошових потоків невизначеної тривалості".
Для "Шеврона", який був піонером освоєння казахстанських родовищ ще з пізньо-совєтських часів, родовище "Тенґіз" є золотою жилою глобального масштабу. Спільне підприємство "ТенґізШеврОйл" (“Chevron” (50%), “Exxon Mobil” (25%), "КазМунайГаз" (20%) і "лукойл" (5%)) 6 квітня 2023 року відзначило свій 30-річний ювілей. Компанія продовжує розвивати видобуток на родовищі й інвестувала понад $40 млрд. в нову фазу його розширення.

Для того, щоб зрозуміти масштаб цих компаній і ступінь їхнього впливу на Білий Дім США — декілька цифр.
У 2022 році дохід “Chevron” склав $235,71 млрд., збільшившись у порівнянні з доходом 2021 року, який становив $155,60 млрд. У “Exxon Mobil” ще більш вражаючі показники — $413,68 млрд. за 2022 рік та $285,64 млрд. роком раніше.
Для порівняння: ВВП України у 2022 році становив $160,5 млрд.

Західні галузеві аналітики відзначали, що “Chevron” очікує, що родовище "Tengiz" залишатиметься високоприбутковим і дивіденди акціонерам за 2023 рік будуть вищими, ніж у 2022 році. Водночас, галузеві аналітики попереджали, що маршрут трубопроводу КТК та СП "ТенґізШеврОйл" залишаються вразливими до потенційної помсти росії проти міжнародних санкцій, запроваджених США та європейськими країнами минулого року у відповідь на вторгнення "рф" в Україну у лютому 2022 року.

Однак, насправді, “Chevron” не дуже переймається можливою "помстою россії". “Chevron” куди простіше вирішити питання через ланцюжок "своїх людей" та лобістів у Вашинґтоні, аніж займатися диверсифікацією маршрутів вивозу 30 млн. тон видобутої нафти з Казахстану в обхід "рф".

До речі, ця компанія є одним з провідних учасників цікавої конфігурації такого собі "діалоґа Форт-Росс", ініційованого і спонсорованого російськими "транснєфть" і "совкомфлот" та американської "Шеврон". Російський посол антонов у своїй промові на ювілейному 10-му форумі "діалоґа Форт-Росс" у 2021 році відзначив: „…Несмотря на все трудности, Москва и Вашингтон после июньского саммита лидеров двух стран в Женеве смогли установить устойчивый диалог по линии Советов безопасности и внешнеполитических ведомств…“
А ось ще трохи пафосу: „…"совкомфлот", "транснефть" и "Chevron" – многолетние спонсоры проекта "Диалог Форт Росс". С 2012 года три компании поддерживают инициативы по сохранению и популяризации русского культурно-исторического памятника в Калифорнии, а также способствуют расширению диалога между россией и США…“

І "россія" сповна користується різними конфігураціями, в тому числі і для того, щоб вирішити питання припинення українських атак на російські НПЗ. Звісно, черговий форум "діалоґа Форт-Росс" ніхто скликати не буде, а ось задіяти закулісні важелі можна і без зайвого пафосу та шуму. Нічого такого — це лише "діалог між россією і США" в складний час геополітичної напруженості, де збереження доходів американських компаній і виплата дивідендів акціонерам є предметом турботи американської адміністрації, особливо, перед виборами.

4-тактний алгоритм впливу москви на Білий Дім з використанням механізму КТК спрощено виглядає наступним чином:
крємль через "транснєфть" (нинішній її очільник токарєв в минулому начальник путіна в дрезденській резидентурі ПГУ КГБ СССР) "по-дружньому" звертається до "Шеврона" "попрацювати у Вашинґтоні";
— “Chevron” активує "своїх людей" та лобістів, формулює й розподіляє завдання разом з операцією прикриття, щоб залишатися самому за кулісами;
— лобісти біжать до урядових установ з відповідними дорученнями і проектом "правильних меседжів", що мають прозвучати на адресу України;
— речники урядових агенцій озвучують "правильні меседжі".

А щоб прибрати неприємний присмак приниження вашинґтонськими побігеньками керівництва світового нафтового гіганта, "транснєфть" виплачує дивіденди акціонерам КТК, з-поміж яких і дочірні структури "Шеврона" та "ЕксонМобіл": "Chevron Caspian Pipeline Consortium Company" — 15%, "Mobil Caspian Pipeline Company" — 7,5%. За 2023 рік акціонерам КТК виплачено $1,34 млрд. дивідендів. Звісно, це не багатомільярдні суми дивідентів від основної діяльності з експорту видобутої нафти, але теж немалі гроші.

З огляду на необхідність формування та підтримання виборчого фонду, у команді Байдена існує підвищений інтерес отримати додаткові донати. А тут така нагода! Тим більше, що гроші не пахнуть. А для крємля це ефективний механізм елегантного корумпування геополітичного противника (цікаво, чи буде якесь антикорупційне розслідування колись з цього приводу?) та ще й перетворення його на пасивного спільника через "червоні лінії", які він малює Україні.

Ось так “червоні лінії” для України Вашинґтон трансформує в “зелене світло” для крємля
Остання атака на об’єкти критичної енергетичної інфраструктури України тому підтвердження. Показово, що удари приходяться не тільки по об’єктах електроенергетики, але й системи підземних сховищ газу. Адже жодних “червоних ліній” тріо Байдена–Саллівана–Бернса для москви не накреслило. Їм куди легше нагнути Остіна й випустити Валландер з ідіотськими заявами…

Чим більше дивлюсь на американську політику, тим більше розумію чому у США стільки ворогів.

© Michael Gonchar — Михайло Гончар
© Michael Gonchar — Михайло Гончар
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»