“Забута війна”

 
“Забута війна” — англо-американська війна 1812 року.
Війну почали американці й метою війни було загарбання Канади, доки Британія була зв'язана війнами з Наполеоном в Європі. Американці, користуючись нагодою, вирішили легко захопити англійські колонії в Канаді, спалили місто Йорк (Торонто). Британці потім спалили столицю США Вашинґтон. Зрештою, війна зайшла в тупик.
В США вважається що США її виграли. Канадійці святкують перемогу у тій же самій війні. Британці теж вважають, що виграли ту війну. Всі разом, а особливо американці, воліють не згадувати війну 1812 року, тому це — “Забута війна”.
“Забута війна” тяжіє над американцями невидимим прецедентом і впливає на рішення США щодо нинішньої війни "рф" проти України.

· Алі Татар-заде

Сила американської та британської історичної науки має прихований фактор, хоча відбувається у всіх на виду: історики з названих держав час від часу "рокирують" і пишуть історію не своєї країни, а другої з списку.
Так мимоволі випрацьовуються нові погляди та сміливі формулювання.
Проте у кожної держави маються власні "шкелети в шафі".
Перелік британських кістяків захованих в гобеленах склав би такий довгий допис, що автор складав би його до наступного ранку.
А в американській історії їх менше — країна молода.

Одна з таких примар зветься “Забута війна”.
Йдеться про війну 1812 року, яка йшла значно довше року.
Англо-американська війна 1812 року.

В США вважається що США її виграли.
Англія окупувала Америку.
Індіянці очолили повстання на дикому заході, який тоді був значно східніше — впритул до “Нової Англії”.
Ну трохи патрони британцям приносили й канадійці, але хто всерйоз сприйме Канаду, Канада що, Канада тьху, давайте більше її не згадувати.
Так, британці спалили Вашингтон.
Зранку в майбутньому “білому домі” (тоді ще не білому) готувалися страви на сорок персон на честь перших перемог, а ввечорі британські солдати їли чужий сніданок і ядуче критикували вміння закоеанських кухарів.
Леді Медісон — дружина Президента — керувала обороною а потім евакуацією прислуги і естеблішменту.
Вона особисто врятувала портрет Джорджа Вашингтона, який і тепер нагадує про себе в Оваловому кабінеті.
Південі штати відморозилися, почавши замість допомоги "дуже вчасні" дебати про мораторій … на мораторій на ввіз рабів.
Америка висіла на йоту від катастрофи.
Одним словом тая війна була дивом — дивом спасіння молодої передової держави.

Канадійці святкують перемогу у тій же самій війні.
Вони пам'ятають те, що американці "забули".
Що війна почалася американцями.
Що її метою було загарбання Канади.
Що успішний наступ Наполеона відволікав Британію і в'язав їй руки (1812 рік!)
І що янкіз розраховували на неминучу перемогу, блискучі анексії та перетворення себе на державу цілого континенту.
Врешті, що спалення Вашингтону — це вторинна подія, якій передувало спалення міста Йорк (майбутнє Торонто), винищення урядового кварталу американською армією.
Тож, підсумок війни, що звівся до збереження status quo, для канадійців є перемога.
То не американці, а канадійці клали життя заради звичайного status quo.

Не дивуйтеся, чому раз по раз американські політики кажуть про нульовий результат Україна—росія як цілком собі прийнятний.
“Забута війна” тяжіє над ними невидимим прецедентом.

Що робити в такій ситуації українським історикам?
Саме історикам, я гадаю.
Вивчати історію США і проводити паралелі, зрозумілі американцеві.
Від ковбоя до професора.
Потім ці порівняння перекочують в промови дипломатів, а там і політиків.
Слідкувати, щоби у найвпливовішій державі світу не плутали хто на кого напав і не плутали Україну з не тою стороною минулого.
Наприклад, ви можете у бесіді з французом скільки завгодно порівнювати Україну з повсталим індіянцем і француз байдуже-поблажливо вам киватиме.
Але американець почує що ви ворог, бо Текумсе вбив купу "хороших хлопців" і зрадив з британцями.
Те саме про англійця, який подивиться на вас похмуро, коли ви раптом порівняєте себе з ірландцем.

Отже, всі екскурси мають бути спрямовані не у космос, а в цільові авдиторії.

© Алі Татар-заде

Алі Татар-заде в есеї “Забута війна” вийняв із шафи американський скелет і розповів, чому над американцями тяжіє невидимим прецедентом “Забута війна” і впливає на рішення США щодо нинішньої війни "рф" проти України.
І що робити в такій ситуації українським історикам…

Українські історики, схоже, теж усвідомлюють, що щось треба робити, й не лише із невіглаством наших мас, але й з невіглаством американців, котрі все ще вважають що Українці й "russian" — це "адін-народ", й саме через цю призму сприймають нинішню війну "рф" проти України.

Віталій Гайдукевич рекомендує український переклад статті «Foreign Policy», яку переклав історик Сергій Громенко.
➥ Криза вивчення історії
Якщо в США звучать думки, що криза вивчення історії, призведе до послаблення національної оборони… то уявіть, наскільки стратегічним має бути запит на істориків в Україні…

Відсутність історичного мислення — основна причина тієї ситуації, що нині склалась у Світі…
Відсутність саме історичного мислення у виборців і політиків позначається на діяльності політиків, які заграють з низько-освіченим плебсом. Політики приходять до влади, спираючись на нереальні популістичні гасла, й тому Світ не реагує на загрози, а лише їх або замовчує, або намагається відсунути якнайдалі, аніж вирішувати проблеми й усувати загрози.
Криза вивчення історії призводить до пониження рівня свідомості виборців і отупіння влади, яка втрачає велич країни…
Занепад гуманітарних наук — шлях до загальної деґрадації людства.
Занепад гуманітарних наук небезпечний для всіх.
Особливо це стосується історії.
Адже Історія — головна і найвеличніша наука людства.
Історію пишуть переможці…