Вбивство пані Ірини Фаріон
— постріл в Україну…

 
• 19.Ⅶ.2024 пані Ірину Фаріон вбито…
Якоюсь мірою, сьогодні вкотре вбили Україну…
Зухвале вбивство пані Ірини Фаріон — останній тривожний дзвіночок…
Зухвале вбивство пані Ірини Фаріон — останній алярмовий дзвін!…
Вбивство пані Ірини Фаріон — постріл в Україну…
«BBC Україна» присвячує матеріял пані Ірині Фаріон…

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

“Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі. І без винятків!”
— Ірина Фаріон

Ірина Фаріон
Історія жінки, яка все життя боролась за Українську мову

 
«BBC Україна»
Віталій Червоненко, Святослав Хоменко

Ким була Ірина Фаріон

“Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі. Отже, у якій системі координат перебуваєте ви?” — звернулась у грудні 2012 року нова депутатка парламенту від “Свободи” Ірина Фаріон до "всесильного" прем’єр-міністра миколи азарова. Той не міг розмовляти Українською мовою.

Це були часи цементування режиму януковичв, опозиція сипалась і “тушкувалась”, її лідери були у в'язниці, а у парламент зайшла “свіжа кров” “Свободи” з її харизматичною депутаткою-професоркою зі Львова.

Щойно після “мовного Майдану” на захист української та ухваленого влітку скандального мовного “закону ківалова-колесніченка” суспільство обрало до Ради як своєрідний захисний механізм, хоч і досить радикальний, “Свободу”.

Ірина Фаріон була найяскравішою зіркою “Свободи”. Вже тоді вона мала імідж ревної захисниці Української мови, хоч і досить скандальної. Багато кого лякали її різкі підходи до українізації на прикладі львівських садочків, де вона переконувала діток не називати один одного на російський манір.

Навіть деякі україномовні громадяни називали її методи неприйнятними і такими, що розколюють суспільство, а хтось бачив у ній захисницю мови на фоні повзучої русифікації часів януковича.

“Насправді янукович та компанія стануть каталізаторами якісних змін в Україні. Саме вони народять націоналістичну, націєцентричну націю, як свого часу брутальний пресинг поляків народив Коновальця і Бандеру”, — казала Ірина Фаріон на початку правління януковича.
І в чомусь була правою.

Після Революції Гідності Ірина Фаріон залишила велику політику, як і її партія, яку не підтримало суспільство, та повернулась викладати до Львова. Там вона час від часу й далі потрапляла у скандали і сварилась через мову навіть з військовими.

Про Ірину Фаріон згадували головні ЗМІ країни, вона далі давала досить скандальні інтерв’ю, проте у велику політику вона вже не поверталась.

19.Ⅶ.2024 у Львові, в дворі будинку по вулиці Томаша Масарика невідомий вбивця вбив 60-річну жінку пострілом у скроню…
Це вбивство шокувало всю Україну…

Згадуємо найважливіше про те, ким була Ірина Фаріон.

Захисниця мови зі Львова

Ірина Фаріон була відомою захисницею Української мови, філологинею, професоркою, членкинею партії "Свобода".

Вона народилась у Львові 29 квітня 1964 року, тут виросла, вчилась та працювала. Філологічну освіту отримала в університеті Франка.

Перед розпадом СССР кілька років була у комуністичній партії, через що її потім багато критикували.

З 1990-х років Ірина Фаріон почала викладати у Львівській політехніці, де пропрацювала 30 років. Вона започаткувала безліч проєктів із захисту та популяризації Української мови.

Обіймала посаду професорки катедри Української мови та була доктором філологічних наук.

У Львові Ірина Фаріон стала справжньою зіркою й з початку 2000-х років пішла у політику й долучилась до націоналістів з партії “Свобода”.

У 2006 році Ірина Фаріон вперше стала депутаткою Львівської облради та поступово виходила на всеукраїнський політичний рівень.

Про Ірину Фаріон у Києві почали говорити у 2010 році. Чи не вперше вона стала відомою та потрапила у скандал у лютому 2010 року, невдовзі після перемоги януковича на президентських виборах.

Тоді вона як депутат облради пішла з інспекцією в садочок і говорила маленьким діткам, що неправильно їх називати на російський манір.

“Ніколи не кличте Марічку Машео, бо якщо вона Маша, то це форма не наша, хай їде туди, де ці Маші живуть. Якщо хтось Петрика обізвав Петьою, то це не український хлопчик, він мав би забратись або навчитись, як правильно українською мовою називатись”, — відео з цими заявами тоді підірвали інтернет, а про Фаріон заговорили всі.

Ірина Фаріон почала ставати зіркою всеукраїнського масштабу.

Невдовзі в інтерв’ю виданню “Главком” Ірина Фаріон розповіла, що через ту історію із садочком її навіть викликали на допит в управління по боротьбі з організованою злочинністю. При чому через звернення депутата “Батьківщини” Віктора Швеця, якому громадяни скаржились через події у львівському садочку.

“Там я пояснила, що провела майстер-клас у дитячому садочку, як і в багатьох інших закладах, а тоді порекомендувала працівникам, які мене допитували, щоб називали своїх дітей незмосковщеними іменами. Сміх та й годі. Попри все, ця дуристика неабияк надихає на протистояння суспільному ідіотизмові”, — з гумором оцінювала вона тоді похід до правоохоронців.

І обіцяла ходити у садочки далі.
“Ми розробили наліпки, які стосувалися назв предметів, які оточують дитинку: щоб вона не називала шафку “шкафчиком”, килимок – “ковриком”, горнятко – “кружкою”, а виделку – “вилкою”. Зараз ми готуємо чергові наліпки, які будуть стосуватися назв страв, щоб дітки не казали “кампот”, “катлєта”, “супчік”.

На питання, чи може вона піти з політики, ще тоді вона відповідала відмовою.
“Я не покину цієї справи з простої причини: мені цього не дозволить моя дитина, що не хоче жити у країні чужинців, блазнів і політичних проституток”, — парирувала Фаріон.

Ірина Фаріон розповіла про мовні практики у Львівській обласній раді, які у своєрідній формі намагалась впроваджувати вже у парламенті.

“З моєї ініціативи запровадила унікальні дії у Львівській обласній раді.
Це десять хвилин культури мовлення після депутатських запитів на кожній сесії, які провадить Ірина Фаріон”, — хвалилась вона.
Мовні баталії у Раді з азаровим і регіоналами були ще попереду.

На питання, чи є сенс допомагати вивчити Українську тодішньому керівнику МВС могильову і прем’єру азарову, вона відповідала негативно.
“Є такий педагогічний принцип: не вчи не готових. Адже не кладуть до операційного столу людину, якій перед тим добре кишківник не помили, всіх до всього треба готувати. Я не думаю, що ці люди готові працювати з таким репетитором, як Ірина Фаріон”, — відрізала вона.

Показово, що у той час, коли всі пліткували, що “Свободу” нібито фінансує коломойський, і партія це послідовно заперечувала, Фаріон позивалася до “Приватбанка” — бо їхні банкомати видавали чеки недержавною мовою.

Про секрет свого психічного здоров'я Ірина Фаріон говорила просто — треба ходити до бібліотеки.
“Я десь прочитала, що якщо і є рай на землі, то він називається бібліотекою. Тож якщо мені вдається хоч раз на тиждень до цього раю потрапити, я стаю здоровою і адекватною людиною”, — хвалилась вона.

Тоді ж вона казала, що нічого комфортнішого у Світі, ніж місто Львів, для неї просто не існує.
“Неприємно уявляти, що можу жити в іншому місті і рухатися не межи своїми звичними бібліотеками, офісом, хатою і Політехнікою тощо, а в якомусь іншому просторі”.

Вже тоді її почали активно розкручувати головні телеканали України, запрошувати на ефіри та влаштовувати гучні суперечки щодо мови та історії.

Ще в 2010 році вона стала гостем ефірів на “Інтері” у токшоу олеся бузини і євґєнія кісєльова.

Там суперечки щодо садочків та “москальських імен” дітей слухала вся країна, а сама Фаріон обіцяла керуватись у політиці настановами Степана Бандери.

У 2015 році олеся бузину вбили у дворі власного будинку в Києві, суд так і не встановив його вбивць та замовників злочину.

Велика політика та Верховна Рада

Чи не перший публічний виступ у Києві датується кінцем 2010 року на великому політичному мітингу біля Верховної Ради.
Ще на свободі Юрій Луценко та Юлія Тимошенко, і вже тоді Ірина Фаріон запалила своєю промовою.

“Україна не має влади, те, що демонструє ця кримінальна олігархія, це колоніальна адміністрація московського штибу. Це колоніальна адміністрація, керована з Москви”, — виголошувала вона з трибуни. І говорила про потребу краху “путінської росії”.

Фаріон передбачала, що від "нової влади регіоналів" “перший удар отримає українська культура, Українська мова та історія”.

Її прогнози справджувались, влітку 2012 року, вже практично під час виборчої кампанії до Ради, регіонали схвалили мовний закон, який розширював права російської мови. Це викликало “мовний майдан” та певний спротив у суспільстві.

І на цій хвилі “Свобода” та Ірина Фаріон показали досить впевнений результат та зайшли до Верховної Ради.

Найбільш впізнаваною політикиню зробили її гострі, часто на межі політкоректності заяви щодо впровадження української мови та хейтерські випади на адресу всього, що пов’язане з росією.

Вже під час першого засідання Ради, на якому переобирали прем'єра азарова, Фаріон зробила своє легендарне зауваження про його розумові здібності.

“Товаришу азаров, ваш кабмін ініціював скасування обов'язкове дублювання фільмів Українською мовою. Чи комфортно вам проживати у світі серед Українців, яких ви не сприймаєте і не шануєте. Уся країна вправляється в коміксах з вашого мовлення, як допомогти вам у цій проблемі опанувати подай на елементарному рівні мову українську? Я бачу цю проблему у двох контекстах. Мову не знають ті, які або політично упереджені, або розумово відсталі. Отже, у якій системі координат перебуваєте ви?” — зробила різкий випад політикиня.

На що азаров відповів, що "буде намагатись вчити" Українську мову.
Хоча й безуспішно.

Бійки, суперечки, тиск на "владу" і "партію регіонів" — ось чим запам'яталась Ірина Фаріон у Верховній Раді України.

Хоча критики й казали, що свободівські безперервні “Українська, українська!” та грюкання руками по столах під час виступу депутатів російською особливого результату не давали.

Ірина Фаріон називала януковича "чоловіком на останню букву алфавіту".

Після обрання в Раду, коли при владі був янукович і "партія регіонів", політикиня активно виступала проти всіх ініціатив, які обмежували використання Української мови.

У 2013 році журналісти опублікували документи, що Фаріон була в комсомолі та навіть членкинею комуністичної партії. Що трохи контрастувало з її політичною позицією.

Ірина Фаріон заявила, що “орлиці не сповідаються перед гієнами” і не стала коментувати ці викриття. А згодом підтвердила, що таки була комуністкою (один рік), але лише, щоб "руйнувати їх (комуністів) зсередини".

Повернення до Львова

“Свобода” та Фаріон були серед політичних рушіїв Революції гідності, проте сама ж революція та її наслідки прибрали партію з великої політики.

На виборах восени 2014 року партія не пройшла, а Ірина Фаріон повернулась до Львова займатись викладацькою та громадською діяльністю.

У 2017 році вона закликала не давати роботу і освіту тим, хто не говорить Українською, а згодом після сварки з телеведучим дмитром гордоном на камеру пройшла детектор брехні, щоб спростувати, що вона "агент ФСБ".

У 2018-му політикиня радила "бити ногою в щелепу кожному москворотому", щоб перемогти у війні, а в 2023-му заявила, що окупація Маріуполя і загибель тисяч його мешканців під час російського вторгнення – "кармічність" та "детермінізм".

На тлі буремних подій війни на Донбасі, президентських виборів, приходу до влади зеленського та вторгнення росії про Ірину Фаріон потрохи забували. Хоча час від часу вона давала скандальні інтерв'ю, які гриміли на всю Україну.

Культурологічна історико-освітня діяльність

2014—2019 роки — Ірина Фаріон на парламентському каналі «Рада» створила телевізійний культурологічний проєкт “Велич особистости” — з метою популяризації видатних постатей України від Степана Бандери до Івана Мазепи — створено 160 стýдій (програм).
Створила авторські YouTube-канали (Iryna Farion та “Студія Фаріон”), де вела проєкти “ПротиАнглізм”, “ПолітОгляд” і “Курси з культури української мови”.
2 грудня 2019 року — Ірина Фаріон започаткувала на телеканалі «НТА» інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт “Ген Українців” — з метою висвітлення життя видатних Українців.
Ірина Фаріон була постійною гостею прямих етерів та телеведучою львівського телеканалу «НТА».

В цілому, протягом останніх років пані Фаріон варто було називати популярною в певних кругах блогеркою та громадською діячкою. Вона вела кілька проєктів на Youtube: коментувала актуальні політичні події, ініціювала збори для ЗСУ або, приміром, в рамках циклу коротких відеороликів “Протианглізми” радила очищувати українську мову від слів англійського походження: “хайп” міняти на “галас” або “захват”, а “коуч” на “наставник” або “вихователь”.

Непримиренна позиція пані Фаріон, специфічність її тону і всеукраїнська відомість зробили її героїнею багатьох мемів та справжнім персонажем мас-культури.

Звільнення Фаріон, дрони для армії та вбивство

У листопаді 2023 СБУ відкривала кримінальне провадження щодо Ірини Фаріон. Перед тим вона в інтерв'ю різко розкритикувала українських військових, які продовжують спілкуватися російською мовою. В неї тоді виник заочний конфлікт із представниками “Азову”, які почасти є російськомовними.

Від неї вимагали вибачень, чого вона не зробила.
Хоча згодом конфлікт вичерпався, а командир бригади “Азов” Богдан Кротевич засудив убивство Фаріон, а напад на беззбройну жінку назвав “мерзенним”.

Після того, як у 2023 році розгорівся скандал, вона опублікувала слова підтримки на свою адресу одного зі своїх підписників з Криму. У публікації були персональні дані підписника. Після цього у Криму його нібито затримали російські спецслужби.
Студенти вийшли на протест у Львові і вимагали звільнення професорки.

15 листопада 2023 року Львівська політехніка звільнила Фаріон.

У травні 2024 року Львівський апеляційний суд поновив її на посаді професорки і присудив їй компенсацію. Фаріон купила 11 дронів для військових за гроші, які відсудила у Львівської політехніки.

Ірина Фаріон до останнього вела свій блог на Youtube.
Останній випуск датований 17.Ⅶ.2024 і називається “МІЛЬЙОН ₴ НА ДРОНИ, щоб умогилити ворога”.
Там вона і сказала, що купила на відсуджені гроші дроні, і закликала всіх донатити, бо хребтом УПА також свого часу був народ.

Ірина Фаріон в останніх випусках дуже гостро критикувала зеленського та його партію, називала “слуг народу” “поколінням піонерів та жовтенят “партії регіонів”. Фаріон назвала політику та світогляд зеленського “совковим”.

Варто згадати, що так само непримиримо вона критикувала і Петра Порошенка.

Фаріон постійно критикувала роботу влади Львова та команди Андрія Садового. А ще вона різко розкритикувала роботу міністра освіти Оксена Лісового та агітувала за петицію з його звільнення.

19.Ⅶ.2024 близько 19:30 у Львові на вулиці Томаша Масарика невідомий молодик, котрого кілька тижнів помічали біля будинку Ірини Фаріон, вистрілив пострілом впритул у скроню 60-річній жінці…

Чин прощання з Іриною Фаріон розпочнеться у Львові 22.Ⅶ.2024 о 14:00 в Гарнізонному храмі. Поховають Ірину Фаріон на центральній алеї Личаківського кладовища, повідомила донька науковиці Софія Семчишин.

Тим часом люди несуть квіти та лампадки до місця загибелі Ірини Фаріон…

✠ ✠ ✠
✠ ✠ ✠

 

Вбивство Фаріон – це замах на Україну

· Святослав Хоменко
«BBC Україна»

У двір багатоквартирного будинку на вулиці Масарика у Львові люди приносять квіти… Букети складають на бордюр поруч із великою плямою засохлої крові… 19.Ⅶ.2024 на цьому місці невідомий зловмисник застрелив Ірину Фаріон…

60-річна Ірина Фаріон вже давно стала самодостатнім брендом.
Називаючи її прізвище, не було потреби нагадувати про її численні регалії: колишня депутатка Верховної Ради, одна з лідерів націоналістичної партії "Свобода", доктор філологічних наук, професорка Львівської політехніки, телеведуча, популярна у певних колах блогерка, популяризаторка української мови (хай навіть подекуди і за допомогою дуже дискусійних методів), і це ще не кінець.

Неймовірна енергійність, радикалізм у судженнях, екзальтованість у манері спілкування, небажання чи невміння йти на компроміси з опонентами перетворили Ірину Фаріон для одних — на уособлення концепту “Україна для Українців!” (таке бачення розвитку Української Держави поділяє певна частина наших співгромадян), для інших — на символ закостенілості світогляду (хоча складно сперечатися з тим, що за останні два роки цитати Степана Бандери, до яких часто зверталася Фаріон, стали для Українців помітно актуальнішими), для третіх — на героя інтернет-мемів, персонажа сучасної української мас-культури.

Вбивство Ірини Фаріон вже зараз ставлять в один ряд із вбивством її ідеологічного антипода олеся бузини, якого застрелили біля його київського під'їзду у 2015 році. Згадують у зв'язку з цим і про вбивство журналіста Павла Шеремета в центрі Києва — восьма річниця його смерті припадає на сьогодні. Обидва ці злочини формально залишаються нерозкритими.
Але обидва ці вбивства — це ніби спогади з іншого, минулого життя. Лютий 2022 року, початок великого вторгнення "рф", провів в історії України великий вододіл. Після нього ті, хто бачив Україну частиною "русскоґо міра", або виїхали з країни, або зникли з вітчизняного інформаційного простору через інші причини. З поправкою на цю обставину протягом останніх двох з половиною років Україна намагалася жити немовби у колишньому режимі.

І в цих умовах Ірина Фаріон з її досить екзотичними для більшості співгромадян поглядами була живим нагадуванням про те, що Україна насправді дуже різна. Вона висловлювала свої думки про те, якими мають бути Україна та Українці, збирала на свою адресу хвилі хайпу чи хейту (впевнений, до речі, що Ірині Дмитрівні не сподобалися б ці слова і вона з обуренням поміняла б їх на питомо українські "уваги та ненависти", саме так через "и"), але продовжувала відстоювати свою позицію. Поки ти за Україну – з тобою нічого не станеться, критикуй ти хоч зеленського, хоч Порошенка, хоч "слугу народу", хоч полк "Азов" — казав нам приклад Фаріон, яка у своїх палких промовах справді не щадила нікого!

Вбивство Фаріон — це замах на цю Україну…
На країну, яка, попри криваву війну, на економічні проблеми, на загальну деморалізацію населення, намагається функціонувати як демократична держава. І, як би банально не звучала фраза про те, що затримання та покарання вбивці це справа честі для українських правоохоронців та влади загалом, ставки тут — значно вищі.

Якщо злочин залишиться нерозкритим, це поставить питання і про здатність влади контролювати ситуацію в країні в умовах воєнного стану, і про єдність українського суспільства на третьому році повномасштабної війни, і про те, як виглядатиме політична і суспільна дискусія в Україні зараз.

Додатковий фактор для роздумів — це те, що вбивство сталося серед білого дня у Львові, який багато хто в Україні та за її межами вважає "тиловим" та "безпечним" містом. Заяложена фраза про те, що безпечних місць в Україні не залишилося, вже не раз підтверджувалася ракетними обстрілами найбільшого міста заходу країни, але саме зараз пляма крові у звичайному дворі на вулиці Масарика аж надміру переконливо доводить, наскільки близько до кожного Українця перебуває війна…

В інтернеті багато пишуть про те, що якщо замовники вбивства Ірини Фаріон хотіли цим злочином посіяти розбрат серед Українців, то вони прорахувалися. Вчора і сьогодні зі словами співчуття та підтримки на адресу загиблої та її рідних виступили безліч відомих і не дуже Українців, у тому числі й вчорашніх затятих опонентів пані Ірини…

Але поки що, боюся, Львів та Україна перебувають у певному шоці після цього вбивства. Чи посіє воно зерна страху в українському суспільстві, чи змінить воно ставлення Українців до війни та миру, до української влади та до росії, які ще висновки зробить із цього вбивства суспільство, — гадаю, можна буде спостерігати вже на похороні Ірини Фаріон, запланованому на 22.Ⅶ.2024. Не виключено, що він стане наймасовішим громадським заходом в Україні після початку Великої війни…

© «BBC Україна»
Віталій Червоненко, Святослав Хоменко