Національний банк ініціює зміну назви монети “копійка” на “шаг”

Національний банк ініціює зміну назви монети “копійка” на “шаг”.
Ідея, можливо, варта обговорення, але, чи вчасна?
Дуже "своєчасна" ініціятива — якраз "на часі"!
Війна вже скінчилась?

Національний банк ініціює зміну назви монети “копійка” на “шаг”.
Для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з “копійка” на “шаг”.

"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово "шаг", – наголосив Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Відродження назви “шаг” поверне українським монетам власну ідентичність.

Назва “шаг” давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників. У часи Української Революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою “шаг”, що було закріплено на законодавчому рівні. Тому вiдродження такої практики обґрунтоване iсторичною та мовною традицiєю України.

Грошовий обіг України очиститься від російського впливу.

Назва "копійка" має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав.

Зміна назви монет сприятиме дерусифікації та деколонізації.

Декомунізація, дерусифікація та деколонізація України – процеси, що розпочалися з розпадом срср та пік яких припав на початок війни росії проти України у 2014 році й активно триває нині. Безкомпромісне очищення від столітніх нашарувань русифікації є обов’язком кожної державної інституції.
Влучний час для відновлення національних традицій у грошовому обігу.

Сучасні соціологічні дослідження свідчать, що саме зараз переважна більшість Українців цікавляться історією та культурою України, пишаються її державними символами, зокрема українською мовою та національною валютою. А гроші є важливим символом державності, який кожен українець щодня тримає в руках.

Наукова спільнота підтримує ініціативу Національного банку

Насамперед можливість перейменування українських монет з "копійка" на “шаг” досліджувалася істориками Національного банку, які працюють у Музеї грошей НБУ.
— „Ми докладно вивчали побутування назв монет та монетно-лічильних найменувань, особливості грошової лічби, традиції накопичення багатства в Україні. Отримані свідчення дають нам підстави сміливо стверджувати, що суто українською назвою для дрібних монет є "шаг". Тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване. Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького“, —наголосив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін.

Наукові висновки фахівців Національного банку підтримала Національна академія наук України, зокрема отримано позитивні експертні висновки від Інституту історії України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні.
— „Найменування “шаг” на позначення дрібної монети в українській мові відоме з XVІ століття. Це питома українська лексична одиниця. Повернення такої назви сучасній розмінній монеті України не лише б відродило національні традиції в номінації грошей, а й назавжди б розірвало зв'язок практики називання українських монет з колоніальною російською лінгвокультурою“, — зазначив заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко.

Старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько повідомив:
— „Уже в козацькій Україні з середини XVII століття назва “шаг” широко вживалася в мові діловодства. Коротке та містке слово “шаг” гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом. І сьогодні ми нарешті маємо можливість переглянути радянські назви та відродити втрачене“.

Головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка в Києві, аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Юлія Шиленко зауважила:
— „Фахівці Національного музею Тараса Шевченка дослідили вживання назв грошових одиниць у творчості Великого Кобзаря. Ми виявили в його текстах 11 випадків використання слів "шаг", "шажок", що вживаються у значенні старовинної монети, півкопійки. Це дає нам уявлення про лексичний склад української мови другої половини ХІХ століття та підтверджує існування такої грошової одиниці в тогочасних товарно-грошових відносинах“.

Які надалі потрібно зробити кроки

Національний банк розробив пропозиції щодо необхідних законодавчих змін, які передбачають:
— унесення відповідних змін до статті 32 Закону України "Про Національний банк України";
— визнання такими, що втратили чинність, двох постанов Президії Верховної Ради України:
— "Про розмінну монету України" від 2 березня 1992 року № 2156-XII;
— "Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України" від 10.12.1991 № 1952-XII;
— унесення змін до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", до статті 249 Податкового кодексу України з метою синхронізації термінології.
Зокрема, пропонується встановити, що:
— співвідношення між "копійкою" та "шагом" дорівнюватиме 1:1;
— Національний банк розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг "шагів", а також порядок і строки вилучення з обігу "копійок".
— Розроблені законопроєкти після узгодження з заінтересованими державними органами Національний банк направить для розгляду та схвалення до Верховної Ради України. У разі ухвалення Верховною Радою України відповідних законів, Національний банк зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах. Водночас Національний банк не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.

Історична довідка

На території України від часів Гетьманщини і до доби Української Революції 1917–1921 років використовувалася дрібна монета “шаг”.

Так, 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української Народної Республіки, який передбачав випуск державних кредитових білетів номіналом 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень, а також монет — 1, 2, 5, 20 та 50 шагів. Однак карбування монет не було втілено в життя через економічні та технічні складнощі.

Натомість було випущено гроші дрібного номіналу – розмінні марки Державної скарбниці — 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. На зворотному боці вони мали напис: “Ходить на рівні з дзвінкою монетою” та перебували в обігу до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.

Після відновлення Незалежності України в 1991 році гостро постало питання впровадження власної грошової одиниці. Жваву дискусію викликала потенційна назва для монет — пропонувалися різні назви, зокрема і “шаг” (зразки таких монет навіть були виготовлені Луганським верстатобудівним заводом у 1992 році). Натомість 2 березня 1992 року Постановою Президії Верховної Ради України було затверджено назву “копійка”.

Ініціатива Нацбанку проголошена 2 вересня — у річницю введення гривні.
2 вересня 1996 року до обігу, на зміну гіперінфльованим купонам-карбованцям, прийшла національна валюта гривня ₴.
Гривня спричинила революцію в історико-культурному житті України!
Українці нарешті позбавились від сіро-буденних і не зрозумілих замінників грошей і отримали справжню національну валюту й державницькі банкноти.

Перші банкноти друкувались в Канаді і Великій Британії.
Перше замовлення на друк нових купюр було зроблено у Канаді в 1992 році, тобто ще за чотири роки до їх введення в обіг. Перші одногривневі купюри були надруковані у 1992 році в Канаді на потужностях Canadian Banknote. Дво-, п’яти- і десятигривневі купюри друкувалися там же два роки опісля. У Канаді вони і зберігалися, очікуючи свого часу.
Банкноти номіналом 50 і 100 гривень друкувалися у Великій Британії.
А от монети карбувалися монетними дворами Італії та Великої Британії.
Українці пишалися найкрасивішим у Світі дизайном гривні!

У подальшому первісний дизайн гривні почали паплюжити й змінювати.
Київські князі "відростили" кацапські бороди, тощо...
Наразі багато питань і до монет-гривень.

Звісно, повертатись до історичного і національного необхідно!
Але це мають робити свідомі Українці і українська влада!
А не кремлядські zє-узурпатори!

Ініціатива голови Нацбанку, креатури zє-узурпаторів пишноґо, викликала бентегу й палкі обговорення в соцмережах.

Думки Українців, як завжди, розділились, але єдині у одному — ініціатива вочевидь несвоєчасна! Втім, ініціятива палко обговорюється в суспільстві.
Одні Українці схвально ставляться до повернення назви “шаг”, інші навпаки.
Проте, всі єдині в думці, що ідея точно не на часі.

“Шаг” — українська назва дрібної монети чи ні?
Філолог Василь Бартовщук підготував матеріял:
“Шаг” в Українській мові й приказках

Ґрафічний дизайнер і розробник шрифтів Генадій Заречнюк виклав фахові думки тезово й без висновків:

Культурний діяч Сашко Лірник схвально ставиться до “шагу”.

Публіцист Олег Леусенко схвалює шаг, але критично ставиться до ініціативи, оскільки ця ініціатива виходить від zє-узурпаторів, а відтак це буде робитися задля наживи.

Цілком очевидно, що карбування нових дрібних монет “шаг” буде потребувати виділення бюджетних коштів, а ми знаємо, ЯК zє-узурпатори крадуть бюджетні кошти. Накарбувати, чи то пак, наштампувати нових дрібних монет, щоб тут же вивести їх з обігу через деномінацію? Але при цьому, на карбування виділити з бюджету коштів в десятки разів більше необхідного?
Вже зараз zє-узурпатори фактично знівелювали дрібні номінали гривень — банкноти замінили на монети, не кажучи вже за те, що копійки майже щезли з обігу.
Переназвати копійку на шаг, щоб що? Щоб тут же зняти з обігу шаги?
Але при цьому вкрасти кілька мільярдів на карбування "шагів"?
Гарна спроба "великого шагівництва"!

Власне, zє-узурпатори вже давно наживаються на філателії й нумізматиці — товаріщ смілянскій з "Укрпошти" і товаріщ пишний з Нацбанку наввипередки й за бюджетні кошти штампують ледь не щодня нові марки та монети й банкноти, реалізовуючи за завищеними цінами через "сірих" дилерів колекціонерам нумізматам і філателістам. Придбати легально і за заявленою офіційною ціною цікавий зразок філателічної чи нумізматичної колекційної продукції фактично нереально!
Наприклад, ось один з останніх витворів Нацбанку — “Парламентаризм” — юбілейна "пам'ятна монета", присвячена Верховній Раді. Причому, "пам'ятна монета" платіжного номіналу! Це присвячені ключовим державницьким історичним подіям України монети і банкноти з 2019 року перестали бути платіжними номіналами й перетворились просто у пам'ятні сувеніри, а ось присвячені нинішньому режиму нумізматичні продукти мають платіжний номінал, а отже, й відповідну ціну. Але придбати за офіційною ціною нереально. Тільки у zє-спікулянтів!

Тож, можна лишень-бо уявити, яку схему-аферу вигадали zє-узурпатори зі своїм "великого шагівництвом"!